Рішення № 92444144, 21.10.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/7126/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої-судді Кедик М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у якому просить суд:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в призначенні ОСОБА_1 пенсії відповідно до п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІІІ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІІІ відповідно до довідок Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від часу звернення починаючи з 07.08.2020.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у 2018 році ОСОБА_1 переведено на пенсію по віку відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". У серпні 2020 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області з заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.112.2015 № 889-УПІ, який набрав чинності з 01.05.2016. Звертає увагу, що має необхідний загальний стаж та стаж державного службовця, що підтверджується копією трудової книжки та довідкою про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 05.08.2020 № 29, так як станом на 1 травня 2016 року працювала на посаді службовця місцевого самоврядування, яка прирівнюється до посади державного службовця, тобто як така, хто має право на призначення пенсії державного службовця та її перерахунок за новим законодавством про державну службу. Однак, рішенням від 07.08.2020 № 6 про відмову у переведенні на інший вид пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 05.08.2020 № 29, відмовлено у задоволенні заяви з посиланням на п. 3 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622, оскільки їй вже було призначено пенсію за віком відповідно до ст. 37 діючого на той час Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723 ХІІ.

Ухвалою від 21.09.2020 суддя відкрила спрощене провадження в адміністративній справі, відповідачу запропоновано у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву від 15.10.2020 (вх. № 52931), у якому зазначає, що за матеріалами пенсійної справи № 913270144744 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 з 26.11.2010 відповідно до поданої заяви призначено пенсію за нормами Закону України «Про державну службу» № 3723, 25.11.2010 звільнено з посади начальника архівного відділу Самбірської районної державної адміністрації. З 05.06.2013 призначено на посаду начальника архівного відділу Самбірської міської ради за конкурсним відбором, де і працює по сьогоднішній день. З 01.03.2019 отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058, 11.03.2019 була долучена заява про проведення перерахунку пенсії з більшим стажем. Перерахунок проведено з 01.03.2019. Оскільки, ОСОБА_1 призначалась пенсія згідно із Законом № 3723 - XII, призначити пенсію відповідно до п. 10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889 з урахуванням довідки від 05.08.2020 № 29 виданої Симбірською районною державною адміністрацією про складові заробітної плати державного службовця, яка долучена до матеріалів справи, підстав немає. Позивач має право на отримання пенсії відповідно до Закону № 3723 в розмірі, який був станом до переведення на пенсію відповідно до Закону № 1058, що є невигідним для неї. Просить відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 з 26.11.2010 призначена пенсія за нормами Закону України № 3723-ХІІ.

З 01.03.2019 ОСОБА_1 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області з заявою про перехід на інший вид пенсії. До заяви долучено довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 05.08.2020 № 29, яка видана Самбірською районною державною адміністрацією.

У рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області від 07.08.2020 № 6 про відмову у переведенні на інший вид пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 05.08.2020 № 29 зазначено, що ОСОБА_1 призначалась пенсія згідно із Законом № 3723 - XII, призначити пенсію відповідно до п. 10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889 - VIII з урахуванням довідки від 05.08.2020 № 29 виданої Самбірською районною державною адміністрацією про складові заробітної плати державного службовця підстав немає.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Даючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках передбачених законом.

Закон України «Про державну службу» регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу. Він визначає загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті.

Відповідно до частини першої статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.

Таким чином, до 01.05.2016 право на пенсію державного службовця мали особи, які:

- досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж;

- мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Після набрання чинності Законом України «Про державну службу» № 889-VIII-01.05.2016, відповідно до статті 90 Закону України «Про державну службу» пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Разом з тим, відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Законом України «Про державну службу» № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно з п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Отже, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VIІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно дост. 37 Закону № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, ст. 37 Закону № 3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що перед зверненням про переведення на інший вид пенсії позивач працювала на посаді, віднесеній до посад державних службовців, досягла віку, визначеного законом та має відповідний страховий стаж.

Відповідно до довідки Самбірської районної державної адміністрації від 05.08.2020 № 29 підтверджено, що ОСОБА_1 має стаж державної служби 28 років.

Отже, на момент звернення позивача до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у неї були наявні умови, які необхідні для переведення на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про держану службу» на підставі п.п. 10, 12 Закону України від 10.12.2015 № 889 № «Про державну службу».

Зі змісту рішення відповідача від 07.08.2020 № 6 підставою для відмови у переведенні на інший вид пенсії є те, що ОСОБА_1 призначалася пенсія згідно із Законом 3723-ХІІ, що відповідає п. 3 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою КМ України від 14.09.2019 № 622, відповідно до якого право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII "Про державну службу" не призначалася пенсія відповідно до Закону, мають: чоловіки, які досягли віку 62 роки. До досягнення зазначеного віку право на призначення пенсії мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 61 рік - які народилися по 31 грудня 1954 р.; 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 р. по 31 грудня 1955 р.; жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Водночас, суд вже робив висновок про те, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону № 3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ і пунктами 10, 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

При цьому суд звертає увагу, що покликання відповідача на п. 3 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою КМ України від 14.09.2019 №622, як на підставу відмови у призначенні позивачу пенсії є безпідставним, оскільки Закон № 889 визначає інші умови для призначення пенсії, про які зазначено судом вище.

Водночас, позивач звернулася до суду з позовом щодо призначення пенсії, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії.

За таких обставин, суд важає, що з метою належного способу захисту порушеного права позивача, яке виразилось у відмові в переведенні на пенсію державного службовця необхідно визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 07.08.2020 № 6 про відмову у переведенні на інший вид пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 05.08.2020 № 29 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІІІ відповідно до довідки від 05.08.2020 № 29 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, з часу її звернення за призначенням такої пенсії, тобто з 05.08.2020.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 07.08.2020 № 6 про відмову у переведенні на інший вид пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 05.08.2020 № 29.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІІІ відповідно до довідки від 05.08.2020 № 29 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, з часу її звернення за призначенням такої пенсії 05.08.2020.

4. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 840,80 грн судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення складений 26.10.2020.

Суддя Кедик М.В.