Рішення № 92443977, 15.10.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

15 жовтня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2472/20

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Шляхтун М.М.

та

представників сторін:

від позивача - не прибув

від відповідача - не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Хозленд»

до Одеської митниці Держмитслужби

про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 24 березня 2020 року № UA500070/2020/000043/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 24 березня 2020 року № UA500070/2020/00178,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду на розгляді перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хозленд» (далі – позивач) до Одеської митниці Держмитслужби (далі – відповідач), в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 24 березня 2020 року № UA500070/2020/000043/2, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 24 березня 2020 року № UA500070/2020/00178.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним у березні 2019 року ввезено з Китаю на територію України товар - скляний кухонний посуд механічного виготовлення (далі - Товар). Товар ввозився позивачем на підставі контракту від 01 серпня 2018 року № 20/НС (далі - Контракт). Підпунктом 1.1 Контракту передбачено, що постачальник зобов`язується поставити покупцю товар за асортиментом, кількістю та ціною, яка узгоджена сторонами в Специфікації до контракту, а покупець зобов`язаний прийняти та оплатити товар в передбачені Контрактом строки. Також, відповідно до підпункту 2.1 Контракту ціна Товару формується на умовах Інкотермс FОВ, Циндао, Китай. Відповідно до підпунктів 2.3, 2.6 Контракту сума кожної партії Товару, ціна за одиницю Товару визначається у відповідній Специфікації та інвойсі. Відповідно до підпункту 2.5. Контракту ціни на поставлений товар встановлюються постачальником з урахуванням витрат на виготовлення упаковки і робіт, пов`язаних з упаковкою товару, виробництвом та наклеюванням етикеток, виготовленням та нанесенням транспортного маркування, а також на підготовку необхідної документації на відвантаження товару; ціни на товар встановлюються постачальником з урахуванням витрат на доставку товару від місця виробництва до порту відвантаження і його завантаження на борт судна, а також всіх витрат, пов`язаних з Товаром до моменту переходу Товару через борт судна завантаження. Згідно з підпунктом 5.1 Контракту оплата Товару здійснюється покупцем на підставі 100 % передплати згідно із Специфікацією.

Так, відповідно до умов Контракту, Специфікації від 10 січня 2020 року № 3, інвойсу від 14 січня 2020 року № SТ19203 позивач здійснив оплату, а постачальник поставив в Україну Товар на загальну суму 6490,68 доларів США.

Відповідно до підпункту 2.1 Контракту позивачем були понесені витрати на транспортування товару до кордону України в розмірі 46960,20 грн, що підтверджується договором транспортного експедирування від 31 серпня 2017 року № KL-35/17, рахунком від 16 березня 2020 року № 252/20, довідкою про транспортні витрати експедитора від 16 березня 2020 року № CLL08336, які подавались відповідачу разом з митною декларацією від 24 березня 2020 року № UA500070/2020/210913.

Для митного оформлення Товару позивачем визначено митну вартість товару за ціною товару (основний метод визначення митної вартості) згідно з статтями 57, 58 Митного кодексу України. Так, в графі 12 митної декларації від 24 березня 2020 року № UA500070/2020/210913 позивач зазначив митну вартість – 229430,09 грн, яка вираховується при додаванні фактурної вартості товару та витрат на транспортування товару до кордону України таким чином: фактурна вартість товару 164940,64 грн ((6490,68 доларів США х 28,1126 грн - за курсом Національного банку України на момент подачі митної декларації) + 46960,20 грн - витрати на транспортування).

На підтвердження митної вартості товару позивачем до митної декларації від 24 березня 2020 року № UA500070/2020/210913 надано необхідний пакет документів.

Після подання митної декларації від 24 березня 2020 року № UA500070/2020/210913 в рамках митного контролю відповідачем направлено повідомлення декларанту від 24 березня 2020 року № 1365045 з вимогою додатково надати документи, що підтверджують оплату Товару постачальнику, та виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації виробника товару.

24 березня 2020 року позивач надав на вимогу митниці додаткові документи, про що свідчить електронне повідомлення від 24 березня 2020 року № 9F3Е3С7В-9Е79-4699-89FА-8СF4С442478F.

24 березня 2020 року декларант отримав рішення митниці № UA500070/2020/000043/2 про коригування митної вартості за митною декларацією від 24 березня 2020 року № UA500070/2020/210913 та картку відмови в прийнятті митної декларації № UA500070/2020/00178.

Позивач не погодився із коригуванням митної вартості товару, карткою відмови і звернувся до відповідача з проханням про випуск товару у вільний обіг під гарантійні зобов`язання згідно з частиною сьомою статті 55 Митного кодексу України.

Після отримання такого дозволу: позивач надав відповідачу нову митну декларацію від 24 березня 2020 року № UA500070/2020/211051 з повторним наданням документів, які підтверджують митну вартість товару і вказані в графі 44 такої митної декларації; надав сертифікат-роз`яснення виробника від 14 січня 2020 року № ST19203/3 щодо експортної митної декларації; здійснив доплату ввізного мита від скорегованої відповідачем митної вартості на суму 25919,26 грн та ПДВ 20% - 57022,38 грн.

Позивач зазначив, що збільшення митної вартості товару за рішенням митниці призвело до надмірної сплати ПДВ та ввізного мита в сумі 82941,64 грн.

13 квітня 2020 року, керуючись частиною восьмою статті 55 Митного кодексу України, позивач листом № 01/13/04 надав відповідачу всі документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості товару за митною декларацією від 24 березня 2020 року № UA500070/2020/210913. Зокрема, позивач додатково надав документи, які підтверджують сплату позивачем витрат на транспортування товару, а саме платіжне доручення від 17 березня 2020 року № 7323 про оплату витрат на транспортування, акт виконаних послуг від 25 березня 2020 року № 252/20 до договору про надання експедиторських послуг, сертифікат ССРІТ (Торгово-промислової палати КНР), що підтверджує достовірність експортної декларації митних органів КНР від 14 січня 2020 року № 204406В0 /000584 з перекладом, каталог виробника товару від 01 січня 2020 року б/н, сертифікат-роз`яснення виробника товару від 14 січня 2020 року № ST 19203/3 щодо експортної митної декларації з перекладом.

На підставі вказаних документів відповідачем 18 травня 2020 року видано лист про відмову в скасуванні рішення про коригування митної вартості товару. Відмовляючи в перегляді рішення про коригування митної вартості товару, відповідач зазначив такі причини відмови: Сертифікат ССРІТ (Торгово-промислової палати КНР) та роз`яснення виробника товару від 14 січня 2020 року № ST19203/3 щодо експортної митної декларації не є документами, які підтверджують митну вартість товару згідно з статтею 55 Митного кодексу України; аналіз цифрових даних експортної митної декларації від 17 січня 2020 року № 432020200000004042 країни відправлення вказує на невідповідність числових даних щодо ваги, кількості товару, вказаних у інвойсі, що надавався до митної декларації.

З посиланням на положення статті 19 Конституції України, статей 49, 51, 53-55, 57 Митного кодексу України, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, позивач вважає, що рішення про коригування митної вартості товару та картка відмови в прийнятті митної декларації винесені з порушенням закону та підлягають скасуванню.

Одеська митниця Держмитслужби позов не визнала, про що подала відзив на позовну заяву від 23 липня 2020 року № 7.10-10-02/932, в якому у задоволенні позову просить відмовити повністю (арк. спр. 124-131).

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що відповідно до фактичних обставин справи, представником позивача для здійснення митного оформлення товарів «посуд скляний ...» до Одеської митниці Держмитслужби подано митну декларацію від 24 березня 2020 року № UA500070/2020/210913, у якій митну вартість товару заявлено за ціною договору щодо товару, який імпортується (вартість операції) на умовах поставки FOB QINGDAO.

Для підтвердження митної вартості товару до Одеської митниці Держмитслужби разом з митною декларацією від 24 березня 2020 року № UA500070/2020/210913 подані: зовнішньоекономічний договір, стороною якого є виробник товару, інвойс, копія митної декларації країни відправлення, банківський платіжний документ, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційний послуг, довідка про транспортні витрати, прайс-лист.

Відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Під час здійснення Одеською митницею Держмитслужби контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) від 24 березня 2020 року № UA500070/2020/210913 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

1) відповідно до частини десятої статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, додаються витрати на страхування цих товарів;

2) відповідно до пункту 6 частини десятої статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, додається така складова митної вартості, як витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до порту ввезення на митну територію України;

3) відповідно до підпункту «в» пункту 2 частини десятої статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Проте, надані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей та містять розбіжності, а саме: у довідці від 13 березня 2020 року № CLL08336 відсутні відомості щодо витрат на навантаження оцінюваних товарів.

На підставі частини третьої статі 53 Митного кодексу України та пункту 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 599, Одеською митницею Держмитслужби повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) виписки з бухгалтерської документації; 2) каталогів, специфікацій виробника товару.

У додатково надісланих декларантом документах, зокрема, у комерційній пропозиції від 03 січня 2020 року б/н відсутні: адресат (кому направлено документ); відсутні одиниці виміру стосовно товарів, зокрема, для блюда, лопатки, що зазначені у копії митної декларації країни відправлення та в комерційному інвойсі від 14 січня 2020 року № ST19203, що унеможливило обчислення складових митної вартості товарів, заявлених у графі 31 електронної митної декларації. Додатково надані - виписка з бухгалтерського рахунку 31 «Рахунки в банках» призначено для обліку наявності та руху грошових коштів, що знаходяться на рахунках в банку, які можуть бути використані для поточних операцій, проте не надають підтвердження для перевірки складових митної вартості відносно заявлених товарів.

Листом брокера від 24 березня 2020 року б/н електронним повідомленням декларантом Приватним підприємством «ФАРВАРТЕР-ЮГ» повідомлено про відмову надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

Отже, декларантом на вимогу митниці не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 Митного кодексу України, а відтак виявлені митницею розбіжності у документах, поданих для здійснення митного оформлення товарів, позивачем усунуті не були.

Таким чином, за твердженням відповідача, надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини першої статі 54 Митного кодексу України та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

Оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці Держмитслужби разом з митною декларацією (МД) від 24 березня 2020 року № UA500070/2020/210913, містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини відповідно до пункту 2 частини шостої статті 54 Митного кодексу України були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митного органу у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

У відношенні до товару, що розмитнювався позивачем, обрано метод визначення митної вартості - резервний, про що зазначено у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів.

За допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) АСМО «Інспектор» встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, у максимально наближений час, є більшим – митна декларація від 15 січня 2020 року № UA500020/2020/200925, від 08 лютого 2020 року № UA500020/2020/203789 становить 2,52 дол США за 1 кг нетто (ніж заявлено декларантом 1,18 дол США за 1 кг нетто).

У зв`язку з вищевикладеним та відповідно до частини другої статті 55 Митного кодексу України Одеською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості від 24 березня 2020 року № UA500070/2020/000043/2, в якому на виконання частини другої статті 55 Митного кодексу України та пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування, а також обставини його прийняття та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості.

Враховуючи вищевикладені причини та положення частини шостої статті 54, частин першої-третьої статті 256 Митного кодексу України, Одеською митницею Держмитслужби видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500070/2020/000178 та роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Таким чином, резюмує відповідач, Одеська митниця Держмитслужби під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості від 24 березня 2020 року № UA500070/2020/000043/2, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 24 березня 2020 року № UA500070/2020/000178 діяла відповідно до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підставі для задоволення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Хозленд».

Користуючись правом на подання заяв по суті справи, позивачем подана відповідь на відзив від 27 серпня 2020 року б/н (арк. спр. 182-185), в якій позивач вказав, що норми статті 337 Митного кодексу України ні прямо, ні опосередковано не передбачають право митного органу вимагати надання додаткових документів до декларації митної вартості у випадках спрацювання будь-яких «систем управління ризиками», оскільки норми статей 49-64 Розділу «Митна вартість товару та методи її визначення» Митного кодексу України є спеціальними по відношенню до інших статей митного кодексу та детально регулюють саме визначення митної вартості товару.

Що стосується посилання відповідача на положення наказу Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року № 689 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», як на підставу витребування додаткових документів, позивач зазначив, норма пункту 8 розділу 2 наказу Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року № 689 прямо суперечить частині третій статті 53 Митного кодексу України, яка має вищу юридичну силу та не передбачає такої підстави для витребування додаткових документів у декларанта як «спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості».

Позивач просить врахувати, що в рамках митного контролю відповідачем додатково вимагалися виписка з бухгалтерської документації позивача та каталоги, специфікації виробника товару. Так як підставою вимоги вказаних документів відповідно до пункту 33 оскарженого рішення від 24 березня 2020 року № UA500070/2020/000043/2 є відсутність інформації щодо вартості витрат на упаковку, маркування, навантаження товару при транспортуванні товару до порту в Україні, то вимога про надання виписки з бухгалтерської документації та каталогу виробника є не тільки незаконною, а і нелогічною, оскільки відповідачем не обґрунтовано, які саме відомості щодо вартості упаковки/маркування/транспортування товару могла б підтвердити бухгалтерська виписка імпортера та каталог товару виробника.

Також позивач просить врахувати, що він позбавлений можливості проаналізувати правомірність коригування митної вартості в сторону збільшення на підставі сторонніх митних декларацій від 15 січня 2020 року № UA500020/2020/200925 та від 08 лютого 2020 року № UA500020/2020/203789, оскільки вказані декларації відповідачем не надані до відзиву на позов.

В даному спорі позивач скористався правом на випуск у вільний обіг товарів під гарантійну сплату митних платежів відповідно до частини сьомої статті 55 Митного кодексу України, що підтверджується і графою 48 митної декларації від 24 березня 2020 року № UA500070/2020/211051 (надана за результатами коригування митної вартості товарів), а також звертався до Одеської митниці Держмитслужби з листом від 13 квітня 2020 року № 01/13/04 (заявою про визнання заявленої митної вартості та скасування рішення про коригування митної вартості), до якої подавав додаткові документи.

На думку позивача, відмовляючи в перегляді рішення про коригування митної вартості товару відповідно до статті 55 Митного кодексу України, відповідач у листі від 18 травня 2020 року № 7.10.-1/28.1-06/13-81.40, отримавши додаткові документи та роз`яснення щодо вартості упаковки/маркування/навантаження оцінюваного товару, не надав обґрунтованих пояснень - в чому саме полягають недоліки наданих документів і як вони впливають на правильність/неправильність визначення митної вартості товару.

Відповідач правом подати заперечення не скористався.

Ухвалою від 01 липня 2020 року про відкриття провадження в адміністративній справі судом вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, по справі призначено підготовче засідання (арк. спр. 107-109).

Ухвалою від 24 вересня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 15 жовтня 2020 року о 10 год. 00 хв. (арк. спр. 197).

У судове засідання учасники справи не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином (арк. спр. 201, 202). Позивач заявою від 10 липня 2020 року б/н просив розглянути справу за його відсутності (арк. спр. 120), відповідач причини неприбуття представника у судове засідання не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хозленд» (ідентифікаційний код 41459351, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Єгорова, буд. 11) у встановленому законом порядку зареєстроване юридичною особою, основним видом діяльності якого є оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення (код КВЕД 46.44), про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 30 червня 2020 року за № 1006837769 (арк. спр. 101-103).

Між ZIBO SHELLEY TRADING CO., LTD., м. Цзибо, Китай, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хозленд», м. Сєвєродонецьк, Україна, укладений контракт від 01 серпня 2018 року № 20/НС (далі - Контракт). Підпунктом 1.1 Контракту передбачено, що постачальник зобов`язується поставити покупцю товар за асортиментом, кількістю та ціною, яка узгоджена сторонами в Специфікації до контракту, а покупець зобов`язаний прийняти та оплатити товар, в передбачені Контрактом строки. Також, відповідно до підпункту 2.1 Контракту ціни на товар, що постачається, встановлюються в доларах США без ПДВ. Ціна Товару формується на умовах FОВ Циндао, Китай. Відповідно до підпунктів 2.3, 2.6 Контракту сума кожної партії Товару, ціна за одиницю Товару визначається у відповідній Специфікації та інвойсі. Відповідно до підпункту 2.5 Контракту ціни на поставлений товар встановлюються постачальником з урахуванням витрат на виготовлення упаковки і робіт, пов`язаних з упаковкою товару, виробництвом та наклеюванням етикеток, виготовленням та нанесенням транспортного маркування, а також на підготовку необхідної документації на відвантаження товару; ціни на товар встановлюються постачальником з урахуванням витрат на доставку товару від місця виробництва до порту відвантаження і його завантаження на борт судна, а також всіх витрат, пов`язаних з Товаром до моменту переходу Товару через борт судна завантаження. Відповідно до пункту 3.2 поставка товару Покупцю здійснюється протягом 45 (сорок п`яти) днів з моменту затвердження всіх умов замовлення, включаючи упаковку, дизайн та транспортне маркування, та отримання часткової передплати грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Згідно з підпунктом 5.1 Контракту оплата Товару здійснюється покупцем на підставі 100 % передплати згідно із Специфікацією (арк. спр. 28-33, 134-139).

Відповідно до умов Контракту, Специфікації від 10 січня 2020 року № 3, інвойсу від 14 січня 2020 року № SТ19203 позивач сплатив на користь «ZIBO SHELLEY TRADING CO., LTD., Китай, всю суми коштів за придбаний товар в розмірі 6490,68 доларів США, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті від 25 лютого 2020 року № 1, а постачальник поставив в Україну товар (посуд) на загальну суму 6490,68 доларів США (арк. спр. 34-35, 36-37, 42-43, 44, 45, 66-67, 142-143, 144-146, 147, 149-150, 153, 160).

Відповідно до підпункту 2.1 Контракту позивачем були понесені витрати на транспортування товару до кордону України в розмірі 46960,20 грн, що підтверджується договором від 31 серпня 2017 року № KL-35/17 на транспортно-експедиторське обслуговування зовнішньоторговельних і транзитних вантажів, актом від 25 березня 2020 року № 252/20 здачі-прийняття робіт (надання послуг) згідно договору № KL-35/17 від 31 серпня 2017 року, рахунком на оплату від 16 березня 2020 року № 252/20, платіжним дорученням від 17 березня 2020 року № 7323 та довідкою про транспортні витрати від 16 березня 2020 року № CLL08336 (арк. спр. 46, 47, 48, 49, 50-65, 158, 159).

З метою митного оформлення зазначеного вище товару, 24 березня 2020 року митним брокером Приватним підприємством «Фарватер-ЮГ» до відділу митного оформлення № 6 митного поста «Одеса» Одеської митниці Держмитслужби подана електронна митна декларація № UA500070/2020/210913, в якій визначено митну вартість товару за ціною товару (основний метод визначення митної вартості) згідно з статтями 57, 58 Митного кодексу України. Так, в графі 12 митної декларації від 24 березня 2020 року № UA500070/2020/210913 позивач зазначив митну вартість - 229430,09 грн, яка вираховується при додаванні фактурної вартості товару та витрат на транспортування товару до кордону України таким чином: фактурна вартість товару 229430,09 грн ((6490,68 доларів США х 28,1126 грн - за курсом Національного банку України на момент подачі митної декларації) + 46960,20 грн - витрати на транспортування) (арк. спр. 14-15, 132-133).

Митним брокером Приватним підприємством «Фарватер-ЮГ» до митної декларації від 24 березня 2020 року № UA500070/2020/210913 на підтвердження митної вартості товару згідно з графою 44 митної декларації для митного оформлення надані такі документи:

код 0003 - Сертифікат якості (Certificate of quality) від 14 січня 2020 року б/н;

код 0271 - Пакувальний лист (Packing list) від 14 січня 2020 року б/н;

код 0380 - Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) від 14 січня 2020 року № 012871;

код 0705 - Коносамент (Bill of lading) від 21 січня 2020 року № 177ТНJHJО24126Z;

код 0865 - Сертифікат про походження товару форми A (Certificate of origin form A (GSP)) від 22 січня 2020 року G2026719078X0006;

код 1300 - Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів, від 23 березня 2020 року № UA500070.2020.210766.001;

код 1701 - Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні митних формальностей під час митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації) від 23 березня 2020 року № UA500070/2020/210766;

код 1703 - Картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 23 березня 2020 року № UA500070/2020/00173;

код 3001 - Банківський платіжний документ, що стосується товару, від 25 лютого 2020 року № 1;

код 3004 - Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 16 березня 2020 року № 252/20;

код 3007 - Документ, що підтверджує вартість перевезення товару, від 16 березня 2020 року № CLL08336;

код 3014 - Прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 14 січня 2020 року б/н;

код 4103 - Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Специфікація від 10 січня 2020 року № 3;

код 4104 - Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів, від 01 серпня 2018 року № 20/НС;

код 4207 - Договір про надання послуг митного брокера від 09 січня 2018 року № 09-01/18;

код 4301 - Договір (контракт) про перевезення від 31 серпня 2017 року № KL-35/17;

код 9000 - Інші некласифіковані документи: вагова від 20 березня 2020 року № 104 438; лист від 14 січня 2020 року № ST19203/2; лист про помилку від 14 січня 2020 року № ST19203/1; сертифікат від 26 лютого 2020 року № 203700В2/000758;

код 9504 - Судове рішення у справі цивільної, господарської або адміністративної юрисдикції від 16 березня 2020 року № 360/5229/19;

код 9610 - Копія митної декларації країни відправлення від 17 січня 2020 року № 432020200000004042.

Повідомленням від 24 березня 2020 року за № 1365045 Одеська митниця Держмитслужби стосовно митного оформлення електронної митної декларації від 24 березня 2020 року № UA500070/2020/210913 повідомила декларанта, що у зв`язку із тим, що подані документи місять розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: 1) відповідно до частини десятої статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, додаються витрати на страхування цих товарів; 2) відповідно до пункту 6 частини десятої статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, додається така складова митної вартості, як витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до порту ввезення на митну територію України. Проте, надані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей та містять розбіжності, а саме – у довідці від 13 березня 2020 року № CLL08336 відсутні відомості щодо витрат на навантаження оцінюваних товарів. Відповідно до підпункту «в» пункту 2 частини десятої статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Відповідно до умов, визначених в пункті 2.5 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01 липня 2018 року № 20/НС, витрати на упаковку та маркування включені у вартість товару. Однак, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні відомості щодо найменування такої складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості заявленого декларантом товару. У графі 31 електронної митної декларації коробки зазначено лише у товарах – тортовниця з лопаткою, однак одиниці кількості (обліку) зазначених товарів – шт. та ціна унеможливлюють правильність перевірки калькуляції. В копії митної декларації країни відправлення від 17 січня 2020 року № 432020200000004042 (перекладі) відсутній номер контейнера щодо заявленого товару, також найменування лопатки зазначено окремим товаром та не відповідає товару, заявленому декларантом у графі 31 електронної митної декларації № UA500070/2020/210913. Враховуючи вищезазначене, відповідно до пункту 3 статті 53 Митного кодексу України для підтвердження заявленої митної вартості декларант або уповноважена ним особа зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації виробника товару. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (арк. спр. 16-18).

На повідомлення Одеської митниці Держмитслужби від 24 березня 2020 року за № 1365045 стосовно митного оформлення електронної митної декларації від 24 березня 2020 року № UA500070/2020/210913 митний брокер Приватне підприємство «Фарватер-ЮГ» направив лист від 24 березня 2020 року б/н, яким надіслав відповідачу комерційну пропозицію від 03 січня 2020 року б/н, калькуляцію від 14 січня 2020 року № ST19203/4 та виписку з бухгалтерської документації від 16 березня 2020 року № 01/16/03, а також зазначив, що додаткових документів подавати не буде, у зв`язку з чим просив завершити митне оформлення за митною декларацією від 24 березня 2020 року № UA500070/2020/210913 (арк. спр. 19, 80-81, 82-83, 84, 163-164, 165, 166-167, 168).

Рішенням Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 24 березня 2020 року № UA500070/2020/000043/2 збільшено митну вартість товару та визначено вартість товару у розмірі 8161,11 доларів США. Також в рішенні вказано про обрання другорядного методу визначення митної вартості товару – резервного методу. З метою забезпечення повноти оподаткування проведено аналіз баз даних ЄАІС та встановлено, що по товару № 1 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим на 2,52 долари США за 1 кг нетто (ЕМД від 15 січня 2020 року № UA500020/2020/200925, від 08 лютого 2020 року № UA500020/2020/203789), ніж заявлено декларантом 1,18 доларів США за 1 кг нетто (арк. спр. 20-22, 169-171).

При цьому, митні декларації від 15 січня 2020 року № UA500020/2020/200925 та від 08 лютого 2020 року № UA500020/2020/203789, на які послалась Одеська митниця Держмитслужби у рішенні про коригування митної вартості товарів від 24 березня 2020 року № UA500070/2020/000043/2, суду не надано.

Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 24 березня 2020 року № UA500070/2020/00178 позивачу відмовлено у митному оформленні товарів (арк. спр. 23-25, 172).

Заявою від 13 квітня 2020 року № 01/13/04 Товариство з обмеженою відповідальністю «Хозленд» в порядку, передбаченому частиною дев`ятою статті 55 Митного кодексу України, просило Одеську митницю Держмитслужби прийняти рішення про визнання заявленої митної вартості товару за митною декларацією від 24 березня 2020 року № UA500070/2020/210913, скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 24 березня 2020 року № UA500070/2020/000043/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 24 березня 2020 року № UA500070/2020/00178 (арк. спр. 92-94).

Листом від 18 травня 2020 року за № 7.10-1/28.1-06/13/8140 Одеська митниця Держмитслужби відмовила Товариству з обмеженою відповідальністю «Хозленд» в прийнятті рішення про визнання заявленої митної вартості товару за митною декларацією від 24 березня 2020 року № UA500070/2020/210913 та скасуванні рішення про коригування митної вартості товарів від 24 березня 2020 року № UA500070/2020/000043/2 (арк. спр. 95-96).

Вирішуючи адміністративний позов в межах заявлених позовних вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до положень статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (тут і надалі посилання на норми Митного кодексу України наводяться в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно із частиною другою статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно із частиною другою статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною першою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до частини четвертої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 Митного кодексу України).

Відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини десятої статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, якщо такі витрати (складові митної вартості) не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Тобто, у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина друга статті 54 Митного кодексу України).

В силу приписів частин другої, третьої статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами другою, третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій – четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Частиною третьою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Митний орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема, неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Разом з тим, повноваження митного органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх передбачених статтею 53 Митного кодексу України документів. Ненадання декларантом витребуваних митним органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 Митного кодексу України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема, в постановах від 27 березня 2020 року у справі № 540/2605/18, від 06 травня 2020 року у справі № 140/1713/19 та від 08 жовтня 2020 року у справі № 160/4051/19.

Рішення про коригування митної вартості товарів у даній справі мотивоване виявленням розбіжностей у поданих для митного оформлення документах, а саме: подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товару. Зазначено, що у довідці від 13 березня 2020 року № CLL08336 відсутні відомості щодо витрат на навантаження оцінюваних товарів. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні відомості щодо найменування такої складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості заявленого декларантом товару. У графі 31 електронної митної декларації коробки зазначено лише у товарах – тортовниця з лопаткою, однак одиниці кількості (обліку) зазначених товарів – шт. та ціна унеможливлюють правильність перевірки калькуляції. У додатково надісланих декларантом документах, зокрема, у комерційній пропозиції від 03 січня 2020 року б/н відсутні: адресат (кому направлено документ); відсутні одиниці виміру стосовно товарів, зокрема, для блюда, лопатки, що зазначені у копії митної декларації країни відправлення та в комерційному інвойсі від 14 січня 2020 року № ST19203, що унеможливлює обчислення складових митної вартості товарів, заявлених у графі 31 електронної митної декларації. Додатково надана виписка з бухгалтерського рахунку 31 «Рахунки в банках» не надає підтвердження для перевірки складових митної вартості відносно заявлених товарів.

Оскільки витрати на виготовлення упаковки і робіт, пов`язаних з упаковкою товару, виробництвом та наклеюванням етикеток, виготовленням та нанесенням транспортного маркування, а також на підготовку необхідної документації на відвантаження товару, а також витрати на доставку товару від місця виробництва до порту відвантаження і його завантаження на борт судна, а також всі витрати, пов`язані з товаром до моменту переходу товару через борт судна завантаження, відповідно до пункту 2.5 Контракту входять до ціни товару та не підлягають додатковому відшкодуванню з боку покупця, суд дійшов висновку, що в даному випадку при розрахунку митної вартості не повинна враховуватися такі окремі її складові, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, та витрати на навантаження оцінюваних товарів, з огляду на включення цих витрат до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (фактурної вартості товару).

При цьому чинне законодавство не містить вимог щодо обов`язку сторін за контрактом зазначати у ньому числове значення таких витрат, а також вказувати числове значення таких витрат у інвойсі (рахунку постачальника), пакувальному листі.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що декларант надав всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, вони підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять будь-яких розбіжностей.

Враховуючи зазначені обставини, у відповідача не було підстав для витребування додаткових документів, а розмитнення товару мало бути здійснено за першим методом - за ціною договору.

Таким чином, за наслідками судового розгляду суд дійшов висновку, що надані декларантом під час розмитнення товару документи підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей, що свідчить про неправомірність висновків митного органу про наявність таких розбіжностей, безпідставність застосування відповідачем резервного методу визначення митної вартості товару, неправомірність прийняття рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, оскільки в межах даної адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є обґрунтованими, а відповідач як суб`єкт владних повноважень, на якого частиною другою статті 77 КАС України покладено обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, не довів суду правомірність оскаржених рішень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на те, що позов підлягає задоволенню повністю, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути понесені і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову в сумі 4204,00 грн.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 91, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Хозленд» (ідентифікаційний код 41459351, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Єгорова, буд. 11) до Одеської митниці Держмитслужби (ідентифікаційний код 43333459, місцезнаходження: 65078, Одеська область, м. Одеса, Малиновський район, вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21-А) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 24 березня 2020 року № UA500070/2020/000043/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 24 березня 2020 року № UA500070/2020/00178 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 24 березня 2020 року № UA500070/2020/000043/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 24 березня 2020 року № UA500070/2020/00178.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хозленд» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4204,00 грн (чотири тисячі двісті чотири грн 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 243 КАС України повне рішення суду складено 26 жовтня 2020 року.

Суддя Т.І. Чернявська