Ухвала суду № 92443954, 26.10.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

26 жовтня 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/4037/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., перевіривши матеріали позовної заяви Селянського (фермерського) господарства «Лугань» до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання та скасування рішення, про визнання та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 20 жовтня 2020 року надійшов адміністративний позов Селянського (фермерського) господарства «Лугань» до Головного управління ДПС у Луганській області, з такими вимогами:

1) визнати протиправним та скасувати рішення у вигляді складання перевірки від 09.09.2020 № 0092/12/32/05/05/23486873/509 Головного управління ДФС у Луганській області;

2) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 24 вересня 2020 року № 00000070705 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за порушення законодавства у сфері виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пальним.

За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга статті 171 КАС України).

Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд встановив таке.

Відповідно до пунктів 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються:

- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Суд зазначає, що під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень (його рішення), що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

Частиною першої статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною другою статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В позовній заяві позивачем звернено до суду вимогу про визнання протиправним та скасування рішення у вигляді складання перевірки від 09.09.2020 № 0092/12/32/05/05/23486873/509.

Тобто позивач просить суд визнати протиправним та скасувати акт перевірки від 09.09.2020 № 0092/12/32/05/05/23486873/509.

Частиною першою статті 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Так, відповідно до визначення, яке міститься у статті 4 КАС України індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк

При цьому, під рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень вважається таке владне рішення, дія чи бездіяльність, які спрямовані на врегулювання тих чи інших суспільних відносин у публічно-правовій сфері, мають обов`язковий характер і породжують певні правові наслідки.

Суд зазначає, що акт, яким оформлені результати перевірки суб`єкта господарювання або зафіксовані виявлені порушення, не є правовим актом індивідуальної дії, оскільки не є актом застосування норм права, такий акт не встановлює конкретних приписів, звернених до окремої особи.

Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта (у тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки) може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Верховний Суд у постанові від 06.02.2018 у справі № 810/7195/14 (номер рішення в ЄДРСР 72089160) зазначає, що судження контролюючого органу є висновками тільки контролюючого органу, зазначення яких в акті перевірки не суперечить чинному законодавству. Такі твердження акта можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані висновки акта. Предметом оскарження у справі адміністративного судочинства є дії чи бездіяльність службових осіб, якщо вони обмежують чи порушують права, свободи чи законні інтереси особи. Безпосереднє викладення контролюючим органом суб`єктивного оціночного судження щодо наявності порушень податкового законодавства є правом, внаслідок чого відсутні порушені права позивача, що належать захисту. Здійснення посадовими особами контролюючого органу аналітичної діяльності, наслідком якої стало формування певних висновків та відображення їх у акті перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору.

За таких обставин, акти перевірки не мають обов`язкового характеру, а отже, не є такими рішеннями суб`єкта владних повноважень, на спір з оскарження яких поширюється компетенція адміністративних судів, передбачена статтею 19 КАС України.

Зазначене також стосується позовної вимоги, викладеної в пункті 1, в частині оскарження позивачем рішення у вигляді складання перевірки від 09.09.2020 № 0092/12/32/05/05/23486873/509 Головного управління ДФС у Луганській області.

Таким чином, позивачу необхідно привести позовні вимоги у відповідність до приписів КАС України.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються:

- повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Оглядом позовної заяви встановлено, що в позовній заяві позивачем як відповідач визначене – Головне управління ДПС у Луганській області.

Як слідує з прохальній частині позовної заяви позивачем вимогу в пункті 1 сформовано до іншого відповідача, а саме: до Головного управління ДФС у Луганській області, який взагалі не є стороною у даній справі.

При цьому суд звертає увагу позивача, що податкове повідомлення-рішення від 24 вересня 2020 року № 00000070705 винесене саме Головним управлінням ДПС у Луганській області.

Тобто належним відповідачем, який має відповідати за даною позовною вимогою є Головне управління ДПС у Луганській області.

Таким чином, у розумінні вимог статей 9, 43, 47 КАС України, позивачу необхідно уточнити суб`єктний склад учасників справи або зміст позовних вимог з урахуванням вже визначеного відповідача у справі.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно із частиною першої статті 3 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі – Закон України № 3674-VI) судовий збір, зокрема, справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України № 3674-VI, визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання фізичною особою або фізичною особою – підприємцем до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі, що становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2020 року – 2102,00 грн, встановлений статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», та враховуючи суму позову 500000,00 грн, ставку судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, позивач за подання даної позовної заяви повинен був сплатити судовий збір у розмірі 7500,00 грн.

Оглядом матеріалів позовної заяви встановлено, що позивачем на підтвердження сплати судового збору надано платіжне доручення від 19 жовтня 2020 року № 297 про сплату судового збору на суму 2102,00 грн.

Таким чином, позивачем недоплачений судовий збір у сумі 5398,00 грн.

Отже, у відповідності до вимог статті 4 Закону № 3674-VI позивачу слід доплатити судовий збір та надати суду документ про сплату судового збору у розмірі 5398,00 грн.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог статей 160, 161 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, позовну заяву Селянського (фермерського) господарства «Лугань» слід залишити без руху, з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 12, 160, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Селянського (фермерського) господарства «Лугань» залишити без руху.

Позивачу протягом п`яти календарних днів з дня отримання даної ухвали надати суду:

- уточнену позовну заяву, оформлену з дотриманням вимог статей 160, 161 КАС України, та її копію для надіслання відповідачу;

- документ про сплату судового збору в розмірі 5398,00 грн, сплаченого за такими реквізитами:

Отримувач коштів - УК у м.Сєвєродон./М.СЄВЄРОД./22030101;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37944909;

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);

Код банку отримувача (МФО) – 899998;

Рахунок отримувача - UA218999980313141206084012080;

Код класифікації доходів бюджету - 22030101;

Призначення платежу - *; 101; ____ (реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом __ (ПІБ позивача), Луганський окружний адміністративний суд.

Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачу та вважатиметься неподаною.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.

СуддяК.О. Пляшкова