Ухвала суду № 92443644, 16.10.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 жовтня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/800/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

за участю секретаря судового засідання Ярошук Т.О.,

розглянувши заяву про розстрочення виконання судового рішення

прокурор: керівник Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Чижевського, 1-а) в інтересах держави, уповноваженим органом якої є

позивач: Головне управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ 43142606),

відповідач: комунальне підприємство "Житлогосп" (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Григорія Усика, 29, код ЄДРПОУ 37015342)

про стягнення податкового боргу -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні суду перебувала адміністративна справа №340/800/20 за позовом керівника Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області, в інтересах держави, уповноваженим органом якої є Головне управління ДПС у Кіровоградській області, до комунального підприємства "Житлогосп" про стягнення податкового боргу.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.04.2020 року у цій справі позов керівника Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області задоволено. Стягнуто з рахунків комунального підприємства "Житлогосп" у банках, що його обслуговують, та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість в дохід державного бюджету податковий борг з податку на додану вартість у сумі 465 450,01 грн. Стягнуто з рахунків комунального підприємства "Житлогосп" у банках, що його обслуговують, в дохід місцевого бюджету Олександрійської міської ради податковий борг з податку на прибуток підприємств у сумі 797 423,12 грн. Вказане рішення суду набрало законної сили 11.08.2020 року.

До суду 07.10.2020 року надійшла заява комунального підприємства "Житлогосп" про розстрочення виконання цього судового рішення строком на 12 місяців, мотивована скрутним фінансовим становищем платника та загрозою накопичення ним нового податкового боргу.

Ухвалою судді від 08.10.2020 року вказану заяву призначено до розгляду в судовому засіданні.

У судове засідання учасники справи не прибули, що відповідно до частини 2 статті 378 КАС України не перешкоджає судовому розгляду.

Розглянувши заяву комунального підприємства "Житлогосп" про розстрочення виконання рішення суду, дослідивши документи, надані на підтвердження обставин, викладених у ній, та матеріали адміністративної справи, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до частин 2, 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з частинами 1, 2 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Згідно з частинами 3, 4 статі 378 КАС України підставою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до частини 5 статі 378 КАС України відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Стягнення з відповідача коштів у даній справі спрямоване на погашення його податкового боргу зі сплати податків до бюджету.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, урегульовані Податковим кодексом України (надалі – ПК України).

Стаття 100 ПК України передбачає розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу платника податків.

Згідно з пунктами 100.1, 100.2 статті 100 ПК України розстроченням, відстроченням грошових зобов`язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов`язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу.

Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 100.4 статті 100 ПК України підставою для розстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов`язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Пунктом 100.6 статті 100 ПК України установлено, що розстрочені суми грошових зобов`язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.

Згідно з пунктом 100.11 статті 100 ПК України розстрочення, відстрочення грошового зобов`язання чи податкового боргу надається окремо за кожним податком і збором.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1235 затверджено Перелік обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин.

Наказом Міністерства доходів і зборів від 10.10.2013 року №574, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 року за №1853/24385, затверджено Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) платників податків (надалі - Порядок).

Згідно з пунктом 1.4 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення органу доходів і зборів та укладено договір про розстрочення (відстрочення). Визначення сум грошових зобов`язань (податкового боргу), що підлягають розстроченню (відстроченню), здійснюється за даними інформаційної системи, що ведеться органами доходів і зборів.

Наведене свідчить, що чинне податкове законодавство передбачає особливий порядок розстрочення податкового боргу, яким заявник не скористався.

Судом установлено, що заявлений у березні 2020 року прокурором до стягнення з відповідача податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 465 450,01 грн. виник у зв`язку з несплатою відповідачем до бюджету у встановлений строк сум податку, самостійно визначених ним у податкових деклараціях з податку на додану вартість за вересень, жовтень, листопад 2019 року на загальну суму 344902,31 грн. та у зв`язку з несплатою штрафних санкцій, нарахованих контролюючим органом за податковими повідомленнями-рішеннями №0132605303 від 08.10.2019 року, №0170925303 від 27.11.2019 року, №0170935303 від 27.11.2019 року, №0183085303 від 09.12.2019 року на загальну суму 120 547,70 грн.

На момент розгляду справи податковий борг позивача з податку на додану вартість з урахування цим сум становив 1 044 112,93 грн., що підтверджується даними інтегрованої картки платника станом на 31.12.2019 року. (а.с. 12 – 15)

Як свідчать дані інтегрованої картки платника, упродовж 9 місяців 2020 року з рахунків відповідача у системі електронного адміністрування ПДВ перераховано 1 202 052 грн. податку на додану вартість. Ці кошти відповідно до пункту 87.9 статті 87 ПК України зараховані контролюючим органом в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення, внаслідок чого погашено податковий борг у сумі 465 450,01 грн., що був стягнутий судовим рішенням у цій справі. (а.с. 121 – 128)

Заявлений прокурором до стягнення у цій справі податковий борг з податку на прибуток підприємств за даними інтегрованої картки платника станом на 31.01.2020 року складав 797 423, 12 грн., з яких: 621 791, 71 грн. - податкові зобов`язання та суми авансового внеску, самостійно визначені платником у податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства за І квартал 2019 року, за півріччя 2019 року, за ІІІ квартали 2019 року; 106626,36 грн. – штрафні санкції, нараховані контролюючим органом за податковими повідомленнями-рішеннями №0066725305 від 04.06.2019 року, №0066745305 від 04.06.2019 року; 69005, 05 грн. - непогашена пеня. (а.с. 26 - 28)

З наданої суду позивачем інтегрованої картки платника вбачається, що на погашення цього податкового боргу у період з 31.02.2020 року по 13.10.2020 року відповідачем перераховано до бюджету 1 803 500 грн. податку на прибуток та внаслідок цього погашено податковий борг, що був стягнутий судовим рішенням у цій справі. Станом на 13.10.2020 року переплата за цим податком становить 169 678,04 грн. (а.с. 153 – 160)

Тож оскільки податковий борг, що був стягнутий з відповідача судовим рішення у цій справі, погашено, а рішення суду фактично виконано, тому підстави для розстрочення його виконання, про що просить відповідач, відсутні.

Керуючись статтями 248, 256, 294, 295, 378 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні заяви комунального підприємства "Житлогосп" про розстрочення виконання судового рішення відмовити.

2. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду, через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш