Рішення № 92443447, 23.10.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2020 року справа № 320/5051/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області (далі - відповідач, ГУ Держпродспоживслужби в Київській області), в якому позивач просить суд визнати протиправним і скасувати рішення колегії ГУ Держпродспоживслужби в Київській області «Про підсумки роботи Держпродспоживслужби в Київській області за І півріччя 2019 року і завдання на ІІІ квартал 2019 року» від 17.07.2019, яке введене в дію наказом ГУ Держпродспоживслужби в Київській області від 23.07.2019 №367, в частині оголошення догани начальнику Білоцерківської районної державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наказом від 06.03.2015 №5-К його було призначено на посаду начальника Білоцерківської районної державної лікарні ветеринарної медицини ГУ Держпродспоживслужби в Київській області. Рішенням колегії ГУ Держпродспоживслужби в Київській області від 17.07.2019 «Про підсумки роботи Держпродспоживслужби в Київській області за І півріччя 2019 року та завдання на ІІІ квартал 2019 року», яке введене в дію наказом ГУ Держпродспоживслужби в Київській області від 23.07.2019 №367, йому було оголошену догану.

Позивач вважає, що застосування до нього вказаного дисциплінарного стягнення є незаконним.

Із тексту оспорюваного рішення вбачається, що таке стягнення у вигляді догани застосовано до позивача за незадовільну роботу щодо ідентифікації тварин, електронної реєстрації ветеринарних документів та не вжиття заходів щодо поліпшення цієї роботи, проте позивач наголошує, що належним чином виконував свої посадові обов`язки.

Щодо різниці між даними Єдиного державного реєстру тварин (далі - ЄДРТ) та наявним поголів`ям великої рогатої худоби (далі також - ВРХ) по юридичним та фізичним особам позивач пояснює, що станом на 06.08.2019 проведено інвентаризацію поголів`я у 58 населених пунктах. Згідно з пояснень відповідальної особи по ідентифікації та реєстрації тварин ОСОБА_2 опрацьовані ним реєстри з підписами та печаткою установи передані до Агентства з ідентифікації та реєстрації тварин. У двох населених пунктах інвентаризацію поголів`я буде завершено до 16.08.2019 і також передано до Державного підприємства «Агентство з ідентифікації та реєстрації тварин» (далі - ДП «Агентство з ідентифікації та реєстрації тварин»). Юридичним особам реєстри наявності тварин, наявного поголів`я, згідно з даних ЄДРТ були надані для опрацювання. У 60 населених пунктах інвентаризацію поголів`я по юридичних особах (господарства) не проводили, у зв`язку з проведенням диспансеризації і інвентаризації ВРХ, однак така буде проведена по закінченню.

Щодо розбіжності по поголів`ю кіз у приватному секторі, позивач пояснює, що з 01.01.2019 в населених пунктах Білоцерківського району проідентифіковано 62 голів дрібної рогатої худоби (далі також - ДРХ), з них 22 голови - кози. Згідно з наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16.01.2018 №20 «Про затвердження Порядку ідентифікації та реєстрації овець і кіз» ідентифікація та реєстрація овець і кіз передбачає, зокрема такий процес: власник/утримувач може проводити ідентифікацію тварин самостійно або запрошувати для цього працівника адміністратора Реєстру тварин. У зв`язку з тим, що Білоцерківською районною державною лікарнею ветеринарної медицини постійно проводиться агітаційна робота та роздавання листівок щодо необхідності вчасного проведення реєстрації та ідентифікації належних їм тварин, станом на 01.08.2019 було оформлено 22 замовлення для здійснення ідентифікації та реєстрації тварин (кіз). Станом на 06.08.2019 оформлено ще 6 замовлень. Інших звернень для проведення ідентифікації та реєстрації тварин (кіз) не надходило.

Щодо не зареєстрованої значної кількості тварин, що надійшли на забійні пункти, позивач пояснює, що реєстри стосовно не проведеного переміщення тварин були надані кожному офіційному лікарю переробного підприємства, в яких були недоліки. Станом на 06.08.2019 залишилося питання лише по Товариству з обмеженою відповідальністю «Антонівський м/к», однак оскільки офіційний лікар, який має доступ до бази ЄДРТ, зараз знаходиться у відпустці, переміщення тварин по ТОВ «Антонівський м/к» буде проведено до 16.08.2019.

Крім того, позивач звертає увагу на те, що відповідач, накладаючи дисциплінарне стягнення, не дотримався вимог трудового законодавства. Так, у позивача не було відібрані письмові пояснення до застосування дисциплінарного стягнення, таке стягнення оголошено не в наказі (розпорядженні), а в рішенні колегії ГУ Держпродспоживслужби в Київській області, відповідач не ознайомив позивача з цим рішенням під розписку, при обранні виду стягнення відповідач не врахував попередню роботу позивача, відсутність вини позивача та заподіяної шкоди.

Також позивач звертає увагу на те, що Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів видано наказ від 06.05.2019 №392 «Про припинення діяльності Білоцерківської районної державної лікарні ветеринарної медицини», яким призначено головою комісії з ліквідації Білоцерківської районної державної лікарні ветеринарної медицини Зінченка Андрія Миколайовича . Оскільки з дня призначення голови комісії з ліквідації до нього переходять усі повноваження щодо управління справами юридичної особи, то позивач фактично втратив можливість виконувати свої посадові обов`язки.

Відповідач позов не визнав та подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що твердження позивача, що він фактично не міг впливати на роботу лікарні, оскільки була розпочата процедура ліквідації юридичної особи і повноваження керівництва з травня 2019 року передані голові ліквідаційної комісії Зінченку А.М. , не підтверджені жодним належним доказом. Перерозподіл повноважень не має жодного відношення до незадовільної роботи лікарні, оскільки така тенденція спостерігається в роботі установи з початку 2019 року. Так, відповідно до пункту 2 рішення колегії ГУ Держпродспоживслужби в Київській області від 24.05.2019 «Про підсумки роботи за І квартал 2019 та завдання на II квартал 2019» вирішено вказати начальнику Білоцерківської лікарні ОСОБА_1 на незадовільну роботу щодо ідентифікації і реєстрації тварин та видачі ветеринарних документів через програмний продукт «Єдиний державний реєстр ветеринарних документів».

Відповідач також наголошує, що виконав обов`язок, передбачений частиною першою статті 149 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), щодо звернення до позивача з вимогою надати письмові пояснення до застосування до нього дисциплінарного стягнення. 23 липня 2019 року на електронну адресу Білоцерківського районного управління направлено лист від 22.07.2019 № 10-08.1-05/7430 «Про надання пояснень начальників лікарень», який було переадресовано на Білоцерківську районну державну лікарню ветеринарної медицини та зареєстровано в журналі вхідної кореспонденції такої від 23.07.2019 вх. №329. На цьому листі був поставлений особистий підпис та резолюція позивача.

У відповіді на відзив на позовну заяву позивач, зокрема зазначив про те, що рішення колегії ГУ Держпродспоживслужби в Київській області від 24.05.2019 «Про підсумки роботи за І квартал 2019 та завдання на II квартал 2019», яким вказано начальнику Білоцерківської лікарні ОСОБА_1 на незадовільну роботу щодо ідентифікації і реєстрації тварин та видачі ветеринарних документів через програмний продукт «Єдиний державний реєстр ветеринарних документів», не має відношення до суті спору. Крім того, відповідач також не відбирав письмових пояснень з приводу цього рішення у позивача та не знайомив останнього з таким рішенням.

Відповідач своїм правом подати заперечення на відповідь на відзив не скористався.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.09.2019 відкрито провадження в адміністративній справі №320/5051/19, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.10.2019 повторно витребувано докази по справі від відповідача, відкладено підготовче засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.12.2019 продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі на 30 календарних днів, відкладено підготовче засідання на 23.12.2019.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.01.2020.

Присутні у судових засіданнях 22.10.2019, 12.11.2019, 19.11.2019, 05.12.2019, 24.12.2019 і 21.01.2020 позивач та його представник підтримали позов в повному обсязі та просили суд його задовольнити.

У судове засідання в справі 21.01.2020 представник відповідача не з`явився. Водночас в матеріалах справи наявне клопотання відповідача від 23.12.2019 про розгляд справи за відсутності представника відповідача (а.с. 162).

Відповідно до частиною третьою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Протокольною ухвалою суду від 21.01.2020 постановлено здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, суд

встановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_1 , виданого Білоцерківським МВМ №2 ГУ МВС України в Київській області 26.11.2003 (а.с. 7).

Згідно з трудової книжки позивача від 18.08.1988 ОСОБА_1 у період з 06.03.2015 по 20.09.2019 працював на посаді начальника Білоцерківської районної державної лікарні ветеринарної медицини (а.с. 40-45).

Як вбачається із матеріалів справи, 17.07.2019 колегія ГУ Держпродспоживслужби в Київській області, заслухавши та обговоривши звіти керівників її структурних підрозділів та установ, що відносяться до сфери її управління «Про підсумки роботи Держпродспоживслужби в Київській області за І півріччя та завдання на ІІІ квартал 2019 року», ухвалила рішення.

Пунктом 3 вказаного рішення вирішено начальнику Білоцерківської районної державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_1 за незадовільну роботу щодо ідентифікації тварин, електронній реєстрації ветеринарних документів та не вжиття заходів щодо поліпшення цієї роботи оголосити догану (а.с. 88-94).

Відповідно до наказу ГУ Держпродспоживслужби в Київській області від 23.07.2019 №367 рішення колегії ГУ Держпродспоживслужби в Київській області від 17.07.2019 «Про підсумки роботи Держпродспоживслужби в Київській області за І півріччя 2019 року та завдання на ІІІ квартал 2019 року» введено в дію (а.с. 86).

Не погоджуючись з рішенням відповідача щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани, вважаючи його безпідставними та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Положеннями частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Трудові відносини всіх працівників регулює Кодекс законів про працю України від 10 грудня 1971 року №322-VIII (далі - КЗпП України).

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно з статтею 140 КЗпП України трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю.

У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов`язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.

Статтею 142 КЗпП України передбачено, що трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил.

У деяких галузях народного господарства для окремих категорій працівників діють статути і положення про дисципліну.

Відповідно до статей 147, 147-1 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення. Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті.

Згідно зі статтею 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Отже, дисциплінарне стягнення - це передбачена законом міра примусу, що застосовується до працівника, винного в порушенні трудової дисципліни, тобто в невиконанні або неналежному виконанні ним своїх трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права, зокрема КЗпП України, правилами внутрішнього трудового розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.

Дисциплінарному проступку, як і будь-якому протиправному діянню, притаманна визначена єдність об`єктивних і суб`єктивних ознак, сукупність яких називається складом правопорушення.

Об`єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб`єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Особливе значення при визначенні діяння працівника як дисциплінарного проступку має наявність у вчиненні цього діяння вини працівника, під якою розуміється певне психічне ставлення особи до своїх протиправних дій і їхніх шкідливих наслідків.

Суд зазначає, що обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває в площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення.

Проте свобода розсуду суб`єкта накладення дисциплінарного стягнення під час його обрання не є необмеженою.

Виходячи з положень частини третьої статті 149 КЗпП України та конституційного принципу індивідуальності юридичної відповідальності, дисциплінарне стягнення повинно відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку з урахуванням обставин, за яких він був учинений, і бути співрозмірним заподіяній шкоді.

Однак, адміністративний суд у силу вимог частини другої статті 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

В аспекті викладеного суд зазначає, що оспорюване дисциплінарне стягнення у вигляді догани до позивача застосовано за незадовільну роботу щодо ідентифікації тварин, електронній реєстрації ветеринарних документів та не вжиття заходів щодо поліпшення цієї роботи.

Між тим, рішення колегії ГУ Держпродспоживслужби в Київській області від 17.07.2019 «Про підсумки роботи Держпродспоживслужби в Київській області за І півріччя 2019 року і завдання на ІІІ квартал 2019 року» не містить конкретизації, в чому виявилась така незадовільна робота, та яких саме заходів щодо поліпшення такої не вчинив позивач. Крім того, таке рішення не містить чіткого посилання на норму законодавства України, положення, посадової інструкції чи іншого внутрішнього акту відповідача, яку порушив позивач.

З`ясовуючи обставини вчинення позивачем проступку, судом досліджено рішення колегії ГУ Держпродспоживслужби в Київській області від 24.05.2019 «Про підсумки роботи Держпродспоживслужби в Київській області за І квартал 2019 рік та завдання на ІІ квартал 2019 року», на яке у відзиві на позовну заяву посилається відповідач, та встановлено таке.

Пунктом 2 вказаного рішення колегією вирішено вказати начальнику Білоцерківської районної державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_1 на незадовільну роботу щодо ідентифікації і реєстрації тварин та видачі ветеринарних документів через програмний продукт «Єдиний державний реєстр ветеринарних документів». Пунктом 3 рішення колегія зобов`язала в.о. начальника Київської обласної лікарні ветеринарної медицини Войтенко В.В. провести розслідування для виявлення причин та умов незадовільної роботи щодо ідентифікації і реєстрації тварин та видачі ветеринарних документів через програмний продукт «Єдиний державний реєстр ветеринарних документів» установами, зокрема Білоцерківської районної державної лікарні ветеринарної медицини, про що проінформувати Головне управління для вжиття відповідних заходів реагування (а.с. 96-100).

Як вбачається з матеріалів справи, Білоцерківська районна державна лікарня ветеринарної медицини відповідно до покладених на неї завдань, зокрема видає ветеринарні документи; бере участь у проведенні ідентифікації і реєстрації тварин, здійснює аналіз стану їх проведення та надає пропозиції Головному управлінню про вжиття необхідних заходів, що підтверджується пунктом 5 Положення Білоцерківської районної державної лікарні ветеринарної медицини, затвердженого наказом Держпродспоживслужби в Київській області від 04.09.2017.

Пунктом 7 цього Положення передбачено, що начальник лікарні, зокрема керує діяльністю лікарні та підписує накази лікарні (а.с. 9-10).

Згідно з трудової книжки позивача від 18.08.1988 ОСОБА_1 у період з 06.03.2015 по 20.09.2019 працював начальником Білоцерківської районної державної лікарні ветеринарної медицини (а.с. 40-45).

Водночас наказом ГУ Держпродспоживслужби в Київській області від 23.06.2018 №295 ОСОБА_1 був відсторонений від здійснення повноважень начальника Білоцерківської районної державної лікарні ветеринарної медицини з 25.06.2018 до закінчення розгляду справи судом, у зв`язку із надходженням листа Національного агентства з питань запобігання корупції від 11.06.2018 №31-11/25730/18 (а.с. 148).

Відповідно до наказу ГУ Держпродспоживслужби в Київській області від 04.01.2019 №4-К ОСОБА_1 допущено з 09.01.2019 до виконання посадових обов`язків на посаді начальника Білоцерківської районної державної лікарні ветеринарної медицини (а.с. 149).

Отже, з 25.06.2018 по 08.01.2019 позивач не виконував обов`язки начальника Білоцерківської районної державної лікарні ветеринарної медицини.

Згідно з доповідною запискою завідувача відділом по незаразних хворобах та неплідності тварин Київської обласної лікарні ветеринарної медицини Криничного О.М. від 25.06.2019 №10-01-16/28, на виконання пункту 3 рішення колегії ГУ Держпродспоживслужби в Київській області від 24.05.2019 «Про підсумки роботи Держпродспоживслужби в Київській області за І квартал 2019 рік та завдання на ІІ квартал 2019 року», 07.06.2019 було проведено розслідування по виявленню причин та умов незадовільної роботи щодо ідентифікації і реєстрації тварин та видачі ветеринарних документів через програмний продукт «Єдиний державний реєстр ветеринарних документів» Білоцерківською районною державною лікарнею ветеринарної медицини.

Проведеним розслідуванням виявлено, що незадовільна ситуація по ідентифікації і реєстрації тварин, видачі ветеринарних документів через програмний продукт «Єдиний державний реєстр ветеринарних документів» штучно створена керівниками Білоцерківської районної державної лікарні ветеринарної медицини необґрунтованими рішеннями. Кожен виконуючий обов`язки начальника Білоцерківської районної державної лікарні ветеринарної медицини не вникав в проблеми основних напрямків діяльності установи, а тільки погіршував ситуацію необдуманими наказами.

З метою проведення у відповідність наявного поголів`я приватного сектору із даними Єдиного державного реєстру тварин в.о. начальника Білоцерківської районної державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_4 підписала наказ від 10.09.2018 №129 «Про актуалізацію наявного поголів`я великої рогатої худоби, що утримується в господарствах фізичних осіб». На виконання наказу завідувач відділом незаразних хвороб та неплідності тварин районної лікарні Сова Л.В. провела аналіз, використовуючи дані диспансеризації поточного року. Згідно з доповідної записки від 14.09.2018 Сови Л.В. в населених пунктах району утримувалося 2110 голів ВРХ, із них пройшло диспансеризацію 361 голови або 17% від загальної кількості, в тому числі 164 голови або 45% не ідентифікованих тварин.

Без будь-якого обґрунтування в.о. начальника Білоцерківської районної державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_4 звертається листом від 18.09.2018 №279 до ДП «Агентство з ідентифікації та реєстрації тварин» щодо позбавлення доступу до програми і видалення із угоди про співпрацю із 21.09.2019 усіх шести працівників лікарні, які займалися ідентифікацією.

Наказом Білоцерківської районної державної лікарні ветеринарної медицини від 21.09.2018 №134 «Про проведення передачі матеріальних цінностей, наданих ДП «Агентство з ідентифікації та реєстрації тварин» матеріальні цінності, у тому числі системний блок та монітор були передані завідуючому Озернянської державної дільничної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_2 . На теперішній час він єдиний із працівників районної лікарні ветеринарної медицини має доступ до Єдиного державного реєстру тварин, в роботі використовує власний ноутбук, а комп`ютер ДП «Агентство з ідентифікації та реєстрації тварин» використовується не за призначенням.

На виконання наказів Держпродспоживслужби від 06.11.2018 №916 «Про результати перевірки» та ГУ Держпродспоживслужби в Київській області від 07.11.2018 №515 «Про проведення службового розслідування» було проведено службове розслідування відносно посадових осіб Сквирської та Білоцерківської районних державних лікарень ветеринарної медицини щодо фактів видачі супровідних ветеринарних документів на неідентифікованих тварин. За результатами проведеного розслідування ГУ Держпродспоживслужби в Київській області підписано наказ від 13.12.2018 №567 «Про вжиття заходів».

В.о. начальника районної державної лікарні ветеринарної медицини Лобку О.М. наказано притягнути до дисциплінарної відповідальності завідуючого протиепізоотичним відділом ОСОБА_7 та директора Білоцерківської державної міжрайонної лабораторії ветеринарної медицини ОСОБА_4 , розробити план заходів щодо усунення порушень чинного законодавства у сфері ідентифікації та реєстрації тварин та недопущень подібних випадків у майбутньому. План заходів від 28.12.2018 №448 було розроблено, але ним не передбачено усунення порушень законодавства у сфері ідентифікації та реєстрації тварин. Констатується факт позбавлення надання послуг по ідентифікації тварин та видачі ветеринарних документів працівниками районної державної лікарні, що було зроблено за два місяці до проведення розслідування.

Начальник Білоцерківської районної державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_1 звертається листом від 14.03.2019 №76 до директора ДП «Агентство з ідентифікації та реєстрації тварин» щодо надання доступу до Єдиного державного реєстру тварин шістьом працівникам районної лікарні.

У відповідь від 29.03.2019 №333/7-07 районній державній лікарні було відмовлено підключити шістьох користувачів внаслідок обмеженої кількості автоматизованих робочих місць. ДП «Агентство з ідентифікації та реєстрації тварин» обговорювало надання права доступу до програмами на меншу кількість працівників, але районна державна лікарня ветеринарної медицини листів з пропозиціями не направила. На теперішній час право користуватися програмним продуктом по ідентифікації та реєстрації тварин в Білоцерківському районі надано чотирьом користувачам - завідувачу Озернянською державною дільничною лікарнею ветеринарної медицини ОСОБА_2 та трьом офіційним лікарям ветеринарної медицини, які обслуговують забійні та м`ясопереробні підприємства.

Працівники районної державної лікарні ветеринарної медицини, що проводять профілактичні протиепізоотичні заходи в господарствах усіх форм власності, не орієнтовані виявляти невідповідність між наявним поголів`ям і даними реєстру, заповнювати реєстраційні картки. Обслуговуються неідентифіковані тварини, чим погіршується стан роботи по виконанню Закону України «Про ідентифікацію та реєстрацію тварин».

Програмний продукт по видачі та реєстрації ветеринарних документів не впроваджується. Із двадцять одного користувача, яких допущено до роботи в програмі, видають документи лише троє працівників. Робочі місця не створюються, користувачі не ознайомлені з наказом ГУ Держпродспоживслужби в Київській області від 12.02.2019 №62 «Про впровадження програмного продукту».

Проведене розслідування виявило, що незадовільна ситуація по ідентифікації та реєстрації тварин в Білоцерківському районі склалася протягом останніх років, потребує вжиття активних дій в господарствах усіх форм власності, створенню робочих місць для впровадження програмного продукту по видачі та реєстрації ветеринарних документів (а.с. 118-120).

Виходячи з наведеного, проведеним розслідуванням стосовно виявлення причин та умов незадовільної роботи щодо ідентифікації і реєстрації тварин та видачі ветеринарних документів через програмний продукт «Єдиний державний реєстр ветеринарних документів» Білоцерківською районною державною лікарнею ветеринарної медицини встановлено, що незадовільна ситуація виникла внаслідок необґрунтованих рішень керівників установи.

Проте суд звертає увагу, що доповідна записка завідувача відділом по незаразних хворобах та неплідності тварин Київської обласної лікарні ветеринарної медицини Криничного О.М. від 25.06.2019 №10-01-16/28 не містить даних про вищевказані рішення, прийняті саме начальником Білоцерківської районної державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_1 . У такій записці наявне лише посилання на лист позивача від 14.03.2019 №76, як керівника, яким останній звернувся до директора ДП «Агентство з ідентифікації та реєстрації тварин» щодо надання доступу до Єдиного державного реєстру тварин шістьом працівникам районної лікарні.

Крім того, як було зазначено судом вище, відповідно до частини першої статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення відповідач зобов`язаний зажадати від працівника письмові пояснення.

Відсутність таких пояснень не перешкоджає застосуванню стягнення, якщо відповідач зможе довести те, що пояснення від працівника він зажадав, але працівник їх не дав. Як правило, таким доказом є акт, складений за підписом кількох осіб на підтвердження відмови працівника дати пояснення по суті порушення трудової дисципліни.

Водночас до матеріалів справи жодного акту про доведення того, що відповідач зажадав пояснень від позивача не надано.

При цьому, суд відхиляє посилання відповідача на лист ГУ Держпродспоживслужби в Київській області від 22.07.2019 №10-08.1-05/7430 «Про надання пояснень», який 23.07.2019 о 08 год. 34 хв. надійшов на електрону адресу Білоцерківської районної державної лікарні ветеринарної медицини (а.с. 69-70) та на лист ГУ Держпродспоживслужби в Київській області від 05.08.2019 №10-10-11/7981 (а.с. 72), як на докази виконання останнім вимог статті 149 КЗпП України в частині виконання обов`язку зажадати від порушника трудової дисципліни письмових пояснень до застосування дисциплінарного стягнення, оскільки такі листи датовані датою пізніше ніж оспорюване рішення відповідача про оголошення позивачу догани.

За таких обставин суд дійшов висновку, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відбулося з порушенням порядку, передбаченого трудовим законодавством, зокрема від позивача не відбиралися письмові пояснення; не конкретизовано та не доведено, в чому виявилась незадовільна робота позивача щодо ідентифікації тварин, електронної реєстрації ветеринарних документів, та яких саме заходів щодо поліпшення такої роботи не вчинив останній, у зв`язку з чим рішення колегії ГУ Держпродспоживслужби в Київській області «Про підсумки роботи Держпродспоживслужби в Київській області за І півріччя 2019 року і завдання на ІІІ квартал 2019 року» від 17.07.2019, яке введене в дію наказом ГУ Держпродспоживслужби в Київській області від 23.07.2019 №367, в частині оголошення догани начальнику Білоцерківської районної державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.

Частиною першою статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною першою статті 77 КАС України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частина друга статті 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідач як суб`єкт владних повноважень, не надав суду належних доказів, які б свідчили про правомірність прийняття ним оспорюваного рішення.

У той же час, позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними, допустимими та достатніми доказами.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

28.01.2020 на адресу суду надійшло клопотання про стягнення судових витрат від 22.01.2020, в якому позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати, а саме 768,40 грн. сплаченого судового збору та 15000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. До клопотання додані докази його направлення відповідачу цінним листом з описом вкладення .

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною третьою статті 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з вимогами частини першої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Як вбачається з пункту 1 частини третьої статті 134 КАС України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з вимогами пункту 2 частини третьої статті 134 КАС України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до положень частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із з частиною п`ятою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною шостою статті 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною сьомою статті 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з тим, суд звертає увагу, що статтею 134 КАС України не виключає права суду перевіряти дотримання позивачем вимог частини п`ятої статті 134 щодо співмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Верховний Суд в додатковій постанові від 12.09.2018 (справа №810/4749/15) зазначив, що з аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Також Верховний Суд у постанові від 22.12.2018 (справа №826/856/18) зазначив про те, що розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Крім того, у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії», заява №34884/97, п.30).

У пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Таким чином, договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону №5076).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону №5076).

Статтею 19 Закону №5076 визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до статті 30 Закону №5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як вбачається з матеріалів справи, між адвокатським об`єднанням «Компаньйон та партнери» (далі - Об`єднання) та ОСОБА_1 (далі - Клієнт) було укладено договір про надання правничої допомоги від 13.09.2019 №105/AC, за яким клієнт доручає, а Об`єднання приймає на себе зобов`язання надати правничу допомогу, зокрема: здійснити вивчення та аналіз документів, пов`язаних з оголошенням догани клієнту згідно рішення колегії ГУ Держпродспоживслужби в Київській області «Про підсумки роботи Держпродспоживслужби в Київській області за І півріччя 2019 року і завдання на ІІІ квартал 2019 року» від 17.07.2019, яке введене в дію наказом ГУ Держпродспоживслужби в Київській області від 23.07.2019 №367; вивчите чинне законодавство України та судову практику щодо даного факту, обрати тактику та стратегію захисту прав та законних інтересів клієнта; підготувати адміністративний позов про визнання протиправним та скасування рішення колегії ГУ Держпродспоживслужби в Київській області «Про підсумки роботи Держпродспоживслужби в Київській області за І півріччя 2019 року і завдання на ІІІ квартал 2019 року» від 17.07.2019, яке введене в дію наказом ГУ Держпродспоживслужби в Київській області від 23.07.2019 №367, в частині оголошення догани; брати участь в судовому процесі в зазначеній вищі справі в якості представника, з усіма процесуальними правами та обов`язками, передбаченими чинним законодавством України, без будь-яких обмежень.

Відповідно до пункту 8 договору розмір та порядок гонорару встановлюється додатком №1 до договору (а.с. 175-176).

Так, пунктом 3 додатку №1 до договору про надання правничої допомоги від 13.09.2019 №105/AC передбачено, що сторони домовились, що вартість правничої допомоги в справі за годину роботи адвоката під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим чи в судовому засіданні становить 1000,00 грн. (одна тисяча грн. 00 коп.); участь адвоката в судовому засіданні в Київському окружному адміністративному суді, з урахуванням проїзду адвоката з м. Біла Церква (місце здійснення адвокатської діяльності) до м. Києва (Київський окружний адміністративний суд) та назад, - 2500,00 грн. (дві тисячі п`ятсот грн. 00 коп.) за один судодень. В будь-якому разі загальний розмір гонорару за представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції не повинен перевищувати 15000,00 грн. (п`ятнадцять тисяч грн. 00 коп.). (а.с. 176).

Професійну правничу допомогу позивачу у даній справі надавала адвокат Шаблій Юлія Олександрівна, що підтверджується наявним в матеріалах справи ордером серії КС №510741 від 21.10.2019, виданим адвокатським об`єднанням «Компаньйон та партнери» (а.с.34).

Позивачем на підтвердження заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн. додано копії рахунків витрат на правничу допомогу на підставі договору від 13.09.2019 №105/AC б/н від 22.10.2019 на суму 9000,00 грн. та б/н від 21.01.2020 на суму 6000,00 грн., копії актів про надання правничої допомоги до договору від 13.09.2019 №105/AC б/н від 22.10.2019 на суму 9000,00 грн. та б/н від 21.01.2020 на суму 6000,00 грн., копії рахунків-фактур від 22.10.2019 №105 на суму 9000,00 грн. та від 21.01.2020 №105 на суму 6000,00 грн. та копію квитанції від 04.11.2019 №0.0.1512485803.1 (а.с. 177-183).

Як вбачається з актів про надання правничої допомоги до договору від 13.09.2019 №105/AC б/н від 22.10.2019 та б/н від 21.01.2020, позивачеві надано такі юридичні послуги:

- вивчення та аналіз документів, пов`язаних із застосуванням дисциплінарного стягнення у вигляді догани щодо ОСОБА_1 згідно рішення колегії ГУ Держпродспоживслужби в Київській області «Про підсумки роботи Держпродспоживслужби в Київській області за І півріччя 2019 року і завдання на ІІІ квартал 2019 року» від 17.07.2019, яке введене в дію наказом ГУ Держпродспоживслужби в Київській області від 23.07.2019 №367 - 2,5 години;

- підготовка та складання адміністративного позову до Київського окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування рішення колегії ГУ Держпродспоживслужби в Київській області «Про підсумки роботи Держпродспоживслужби в Київській області за І півріччя 2019 року і завдання на ІІІ квартал 2019 року» від 17.07.2019, яке введене в дію наказом ГУ Держпродспоживслужби в Київській області від 23.07.2019 №367, в частині оголошення догани ОСОБА_1 - 4 години;

- участь адвоката Шаблій Ю.О. в судовому засіданні Київського окружного адміністративного суду у справі №320/5051/19 22.10.2019 з врахуванням проїзду з м. Біла Церква (робоче місце адвоката) до м. Києва (місцезнаходження суду) і назад - судодень;

- участь адвоката Шаблій Ю.О. в судовому засіданні Київського окружного адміністративного суду у справі №320/5051/19 12.11.2019 з врахуванням проїзду з м. Біла Церква (робоче місце адвоката) до м. Києва (місцезнаходження суду) і назад - судодень;

- участь адвоката Шаблій Ю.О. в судовому засіданні Київського окружного адміністративного суду у справі №320/5051/19 19.11.2019 з врахуванням проїзду з м. Біла Церква (робоче місце адвоката) до м. Києва (місцезнаходження суду) і назад - судодень;

- вивчення та аналіз відзиву ГУ Держпродспоживслужби в Київській області та доданих до нього документів у справі №320/5051/19 - 0,5 годин;

- підготовка та складання відповіді на відзив у справі №320/5051/19 - 0,5 годин;

- участь адвоката Шаблій Ю.О. в судовому засіданні Київського окружного адміністративного суду у справі №320/5051/19 05.12.2019 з врахуванням проїзду з м. Біла Церква (робоче місце адвоката) до м. Києва (місцезнаходження суду) і назад - судодень;

- участь адвоката Шаблій Ю.О. в судовому засіданні Київського окружного адміністративного суду у справі №320/5051/19 21.01.2019 з врахуванням проїзду з м. Біла Церква (робоче місце адвоката) до м. Києва (місцезнаходження суду) і назад - судодень.

Отже, факт надання професійної правничої допомоги адвокатом Шаблій Ю.О. (обсяг наданих послуг і виконаних робіт, їх вартість) на суму 15000,00 грн. повністю підтверджується дослідженими судом доказами.

За висновком Верховного Суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19 витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Дослідивши вищевказані документи, суд дійшов висновку про те, що розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на оплату послуг адвоката в даному випадку є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (послугами), у зв`язку з чим суд вважає, що позивачу за рахунок бюджетних асигнувань ГУ Держпродспоживслужби в Київській області на рахунок позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн.

При цьому суд враховує той факт, що відповідачем не надано заперечень щодо неспівмірності вимоги про стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15000,00 грн.

Крім того, позивачем під час звернення до суду було сплачено судовий збір у сумі 768,40 грн., що підтверджується квитанцією від 13.09.2019 №4939095 (а.с.2).

Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню за рахунок ГУ Держпродспоживслужби в Київській області також судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Отже, загальна сума судових витрат, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача складає 15768,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд

вирішив:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення колегії Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області «Про підсумки роботи Держпродспоживслужби в Київській області за І півріччя 2019 року і завдання на ІІІ квартал 2019 року» від 17.07.2019, яке введене в дію наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 23.07.2019 №367, в частині оголошення догани начальнику Білоцерківської районної державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_1 .

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) судові витрати у сумі 15768,40 грн. (п`ятнадцять тисяч сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області (08133, Київська область, м. Вишневе, вул. Балукова, буд. 22, ідентифікаційний код: 40323081).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено та підписано 23.10.2020 р.

Суддя Кушнова А.О.