
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позову без розгляду
13 жовтня 2020 року м.Київ №П/320/84/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є.;
при секретарі судового засідання – Лубянській Д.С.,
за відсутності сторін та їхніх представників, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Баришівська ГНС» до приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича про зобов`язання вчинити дії,
у с т а н о в и в:
в січні позивач звернувся до суду з вимогами до приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка І.П. про зобов`язання винести у рамках виконавчого провадження №60089719 від 17.09.2019 постанову про повернення стягувачеві постанови №60089719 від 17.09.2019 про стягнення з ТОВ «Баришівська ГНС» основної винагороди у розмірі 18861758,65 грн.
Ухвалою суду від 03.03.2020 у справі було відкрито спрощене позовне провадження з проведенням судового засідання, явка позивача у судові засідання визнана обов`язковою.
У призначені для розгляду справи дні: 03.08.2020, 10.09.2020, 13.10.2020 позивач до суду не прибув, про дату, час та місце проведення судового засідання, повідомлений належним чином, що підтверджується зворотними повідомленнями про вручення поштового відправлення (повісток); заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності не надав.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.240 КАСУ, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його неявка не перешкоджає розгляду справи.
Неявка позивача у судове засідання перешкоджає розгляду справи, оскільки деякі питання потребують деталізації та встановлення актуальності розгляду даного позову, який подано ще на початку року, а сторона позивача жодного разу не надавала пояснень з приводу свого звернення та/або клопотання про розгляд справи (а не конкретного судового засідання) за відсутності її представника.
За змістом ст.205 КАСУ, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Частиною 2 ст. 205 КАСУ встановлено вичерпний перелік підстав відкладення розгляду справи.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у зв`язку з першою неявкою в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Матеріалами справи підтверджено, що розгляд справи було відкладено тричі.
Згідно з ч. 5 ст. 205 КАСУ, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно аналізу наведених норм права, умовами залишення позовної заяви без розгляду у випадку повторної неявки в судове засідання позивача є: повторна, тобто друга неявка позивача в судове засідання, за умови повідомлення позивача про судове засідання належним чином; відсутність поважних причин неявки позивача в судове засідання, або неповідомлення позивачем про причини його неявки в судове засідання; якщо його неприбуття перешкоджає вирішенню спору; від позивача не надходила заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч.1 ст.128 КАСУ, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.
Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка надсилається разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
За змістом ч.11 ст.126 КАСУ, розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії. У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення. Якщо особа не проживає за адресою, повідомленою суду, судова повістка може бути надіслана за місцем її роботи.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97- ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на чому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях.
Так, рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
На підставі статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. У рішенні Європейського Суду від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони вживають заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Оскільки позивач в судове засідання вчергове ( більше двох разів поспіль) не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином судовими повістками, які направлялись судом за вказаною ним адресою в позовній заяві, зміну адреси проживання чи причин своєї неявки суду не повідомив, на переконання суду, зі сторони позивача наявне порушення процесуального обов`язку явки до суду та зневага, тому суд визнає третю неявку позивача в судове засідання такою, що відбулась без поважних причин та приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду.
Також, згідно норм процесуального законодавства, залишення позову без розгляду не є перешкодою для повторного звернення до суду з таким позовом.
Керуючись статтями 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у х в а л и в:
позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Баришівська ГНС» (код ЄДРПОУ 40302318; 07500, смт. Баришівка Київської області, вул. Торф`яна, 40) до приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича (РНОКПП позивачем не зазначено, 07400 м. Бровари, вул.Дмитра Янченка, 2, офіс 5) про зобов`язання вчинити дії, - залишити без розгляду.
Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.
Суддя Брагіна О.Є.
Судове рішення № 92410191, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 13.10.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № П/320/84/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: