Рішення № 92442709, 27.10.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2020 р. Справа№200/7917/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про:

- визнання протиправним та скасування рішення від 11.11.2019 року № 76 про відмову в призначенні пенсії за віком та відповіді від 04.12.2019 року № 4148/02 про відмову в призначенні пільгової пенсії;

- зобов`язання повторно розглянути заяву від 21.11.2019 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи з 01.02.1988 року по 22.05.1989 року, з 01.08.1991 року по 11.04.1993 року в шахтоуправлінні Ясиновське Советського виробничого об`єднання по видобитку вугілля «Советськвугілля», з 01.12.2008 року по 30.09.2015 року у відокремленому підрозділі шахта Ясинівська-Глибока державного підприємства «Макіїввугілля» відповідно до записів у трудовій книжці.

Крім того, просить поновити строк звернення до суду, оскільки відповідь відповідача про порушення його прав отримав 22.11.2019 року, тобто, строк звернення до суду сплинув 22.05.2020 року. Однак на прикінці березня 2020 року позивач виїхав до с. Нижня Кринка у м. Макіївці. У зв`язку з оголошенням карантину не мав можливості повернутися до смт. Мангуш, де зареєстрований як ВПО, і тільки 17.08.2020 року повернувся до місця реєстрації як ВПО.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, досягнувши 50 річного віку, маючи станом на 30.09.2019 року 28 років 6 місяців та 6 днів страхового стажу та 15 років 2 місяці 22 дні пільгового стажу, 07.11.2019 року звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з доданими до неї документами.

Рішенням Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 11.11.2019 року № 76 йому було відмовлено в призначенні пенсії, оскільки, він не досяг 60 років та не має 26 років страхового стажу. Згідно наданих документів страховий стаж позивача склав 24 роки 6 місяців 18 днів, тому право на призначення пенсії позивач набуде у 63 роки. Про пільговий підземний стаж позивача, навчання у СПТУ № 106 м. Макіївки за спеціальністю підземного машиніста електровозу, проходження строкової військової служби у спірному рішенні взагалі нічого не зазначено.

З зазначених причин 11.11.2019 року відповідачем було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії на загальних підставах, а не на пільгових умовах з підстав відсутності необхідного страхового стажу - 26 років.

Позивач 21.11.2019 року вдруге звернувся до управління з заявою щодо неврахування спірних періодів страхового та пільгового стажу, на що відповідач листом від 04.12.2019 року роз`яснив про необхідність надання довідок, підтверджуючих пільговий характер роботи.

Позивач не погоджується з рішенням та відповіддю управління, тому звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 01 жовтня 2020 року.

01 жовтня 2020 року розгляд справи відкладено на 27 жовтня 2020 року.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися судом належним чином, проте, представником позивача надано заяву про розгляд справи без участі (а.с. 95).

Відповідачем надано письмовий відзив від 22.09.2020 року (а.с. 73-75). В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що 07.11.2019 року позивач звернувся в управління з заявою про призначення пенсії за ст. 13 п. б Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Рішенням від 11.11.2020 року відповідач відмовив у призначенні позивачу пенсії за віком, оскільки у позивача не було необхідного стажу-26 років для призначення пенсії. Зазначає, що позивач мав 24 роки 6 місяців 18 днів страхового стажу, тому право на пенсію набуде у 63 роки.

21.11.2019 року позивач вдруге звернувся до управління з заявою щодо неврахування спірних періодів страхового та пільгового стажу, на що відповідач листом від 04.12.2019 року роз`яснив про необхідність надання довідок, підтверджуючих пільговий характер роботи.

З зазначених причин відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Щодо періоду навчання в професійно-технічному училищі № 106 м. Макіївки з 01.09.1984 року по 13.01.1988 року та щодо служби у лавах Радянської Армії з 22.05.1989 року по 04.06.1991 року та про причини їх не врахування до пільгового стажу відповідач, ані в спірному рішенні, ані в листі, ані у відзиві на позов нічого не зазначає.

Представником позивача надано відповідь на відзив (а.с. 102-103) в якому зазначає, що доводи та міркування, викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву є упередженими, необґрунтованими та такими, що порушують норми чинного законодавства, у зв`язку з чим, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до положень статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України даний предмет спору віднесено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача у відповідності до норм законодавства повідомлено про наявність позову.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 (а.с. 8-9). Згідно паспортних даних позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 20.09.2016 року № 1451006696 позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 10).

Судом встановлено, що 07.11.2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з доданими документами (а.с. 78).

Рішенням управління від 11.11.2019 року № 76 відповідач відмовив у призначенні пенсії через відсутність 26 років страхового стажу у позивача, зазначивши, що право на пенсію позивач набуде у 63 роки (а.с. 18). Зокрема, в спірному рішенні зазначено, що страховий стаж ОСОБА_1 згідно наданих документів складає 24 роки 06 місяців 18 днів. Стосовно пільгового стажу позивача рішення жодних посилань не містить.

21.11.2019 року позивач вдруге звернувся до управління з заявою щодо неврахування спірних періодів страхового та пільгового стажу, на що відповідач листом від 04.12.2019 року роз`яснив про необхідність надання довідок, підтверджуючих пільговий характер роботи (а.с. 19-20).

Разом з тим, у трудовій книжці позивача НОМЕР_2 (а.с. 11-14) наявні наступні записи щодо спірних періодів:

- з 01.09.1984 року по 13.01.1988 рік навчання в СПТУ №106 Совєтського району м. Макіївки Донецької області за спеціальністю машиніст електровоза підземний;

- з 01.02.1988 року по 22.05.1989 рік працював підземним машиністом електровоза 3 розряду з повним робочим днем в шахті у шахтоуправлінні «Ясиновське» Совєтського виробничого об`єднання по видобутку вугілля «Советськвугілля»;

- з 25.05.1989 року по 04.06.1991 рік служба в лавах Радянської армії;

- 01.08.1991 року прийнятий учнем підземного горно робочого з повним робочим днем в шахті шахтоуправління Ясиновське Совєтського виробничого об`єднання по видобутку вугілля «Советськвугілля»;

- 16.09.1991 року переведений підземним горно робочим 2 розряду з повним робочим днем в шахті на цьому ж підприємстві;

- 23.09.1991 року переведений підземним машиністом електровозу 3 розряду з повним робочим днем в шахті шахтоуправлінні Ясиновське Советського виробничого об`єднання по видобутку вугілля «Советськвугілля»;

- 11.04.1993 року був звільнений за от. 38 КЗпП за особистим бажанням;

- з 13.09.1994 року по 30.06.1995 року працював водієм у Макіївському виробничому об`єднанні по видобутку вугілля промислового об`єднання Макіїввугілля шахтоуправління Сівєрне;

- з 18.03.1996 року по 30.06.1996 рік працював у ТОВ Науково-промисловій комерційній фірмі «ВИССВО» у якості комерційного агента;

- з 01.07.1996 року по 31.03.1997 року працював у ТОВ Визит у якості комерційного агента;

- з 01.04.1997 року по 01.08.2003 року працював у ТОВ «Донецька торгово-промислова компанія ЕМСС» у якості комерційного агента;

- з 01.08.2003 року по 01.06.2004 рік працював у ТОВ ДП «Паритет» у якості директора;

- з 01.08.2004 року по 09.12.2005 року працював у ТОВ Мекрос у якості водія;

- з 13.12.2005 року по 17.11.2008 рік працював у ТОВ «СКМ Сервіс» у якості водія автотранспортних засобів;

- з 01.12.2008 року працював у відокремленому підрозділі «Шахтоуправління Півничне-Ясинівське» державного підприємства «Макіїввугілля» у якості підземного горно робочого 3 розряду з повним робочим днем в шахті;

- 24.03.2009 року переведений учнем горно робочого очисного забою з повним робочим днем в шахті;

- 30.04.2009 року переведений підземним горно робочим очисного забою 4 розряду з повним робочим днем в шахті;

- 29.09.2010 року було присвоєно 5 розряд підземного горно робочого очисного забою з повним робочим днем в шахті;

- 01.02.2012 року переведений машиністом електровоза підземного 3 розряду з повним робочим днем в шахті;

- 30.09.2015 року звільнено з відокремленого підрозділу «Шахтоуправління Півничне-Ясинівське» державного підприємства «Макіїввугілля» за ст. 38 КЗпП.

Відтак, всі записи в трудовій книжці позивача за списком № 1 містять посилання на роботу позивача під землею з повним робочим днем в шахті.

Навчання позивача в СПТУ №106 Совєтського району м. Макіївки Донецької області за спеціальністю машиніст електровоза підземний з 01.09.1984 року по 13.01.1988 року доведено дипломом НОМЕР_3 (а.с. 15) та записом № 1 у трудовій книжці позивача.

Служба у лавах Радянської Армії з 25.05.1989 року по 04.06.1991 року доведена військовим квитком УН № 0418907 (а.с. 16-17) та також записом у трудовій книжці позивача.

Слід зазначити, що після навчання у СПТУ №106 Совєтського району м. Макіївки Донецької області за спеціальністю машиніст електровоза підземний з 01.09.1984 року по 13.01.1988 року позивач відразу працевлаштувався за названою спеціальністю на шахтоуправління «Ясиновське» Совєтського виробничого об`єднання по видобутку вугілля «Советськвугілля» з 01.02.1988 року, де працював до 22.05.1989 рік звідки був звільнений через призов до лав Радянської Армії.

Чому відповідач не зарахував вказані періоди до пільгового стажу, у спірному рішенні від 11.11.2019 року та у відзиві на позов не зазначено.

Крім того, спірним питання даної справи є неврахування до пільгового стажу працівника часу роботи на підприємстві в зв`язку з не підтвердженням даних про пільговий характер роботи уточнюючою довідкою, оскільки записи у трудовій книжці вчинено належним чином.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 2 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно з п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно з вимогами ст. 14 цього ж Закону працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

За приписами ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою КМУ від 12.08.1993 № 637 встановлено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників.

Суд зазначає, що вищевказаний Порядок, як вбачається з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до пункту 3 Порядку, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Таким чином, довідка уточнюючого характеру чи наказ про атестацію робочих місць може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка чи відповідні записи у трудовій книжці. Крім того, після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж в період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці. При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено Законом України «Про пенсійне забезпечення» (статті 13,62), і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Суд зауважує, що в трудовій книжці позивача належно відображено періоди роботи позивача під землею за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи з 01.09.1984 року по 30.09.2015 року, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також належно відображено загальний страховий стаж роботи, тому саме ці періоди слід зарахувати до пільгового стажу позивача.

Суд зауважує, що у трудовій книжці позивача НОМЕР_2 належним чином вчинені всі спірні записи про навчання, проходження служби в лавах Радянської Армії та роботи позивача.

Крім того, в матеріалах справи наявні уточнюючі довідки підприємства ВП «Шахта Ясиновська-Глибока» від 30.08.2019 року про пільговий характер роботи позивача та табелі спуску в шахту (а.с. 21-23).

В матеріалах справи наявні накази ВП «Шахта Ясиновська-Глибока» № 31 від 10.01.2006 року та № 41 від 10.01.2011 року про атестацію робочих місць, які доводять шкідливі умови роботи позивача (а.с. 25-31).

Також суд вважає за необхідне зазначити стосовно наданих довідок, які видані ВП «Шахта Ясиновська-Глибока», який на час розгляду справи знаходиться на непідконтрольній українській владі території, наступне.

Щодо окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21.06.1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, § 96). При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, § 92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, § 142).

З огляду на загальні принципи («намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, суд приймає до уваги інформацію викладену в документах, що видані органами, підприємствами, установами та організаціями, що знаходяться на непідконтрольній українській владі території, оскільки їх неприйняття та невизнання веде за собою порушення прав громадян.

З зазначених підстав періоди роботи ОСОБА_1 на шахтоуправлінні «Ясиновське» Совєтського виробничого об`єднання по видобутку вугілля «Советськвугілля» та ВП «Шахта Ясиновська-Глибока» мають бути враховані до пільгового стажу позивача.

Щодо періоду навчання в СПТУ №106 Совєтського району м. Макіївки Донецької області за спеціальністю машиніст електровоза підземний з 01.09.1984 року по 13.01.1988 року та періоду проходження строкової служби з 22.05.1989 року по 04.06.1991 року суд зазначає наступне.

Статтею 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», визначались види трудової діяльності, що зараховуються до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію. У відповідності до цієї норми до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації (пункт «д» частини 1).

Поняття системи освіти, її мету, та структуру визначено Законом України «Про освіту» (далі - Закон № 1060-XII). Згідно з вказаним Законом професійно-технічними закладами освіти є: професійно-технічне училище, професійно-художнє училище, професійне училище соціальної реабілітації, училище-агрофірма, училище-завод, вище професійне училище,навчально-виробничий центр, центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів, навчально-курсовий комбінат, інші типи закладів, що надають робітничу професію (стаття 41).

Згідно статті 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Суд зазначає, що оскільки позивач у період з 01.09.1984 року по 13.01.1988 року навчався в СПТУ № 106 за спеціальністю машиніст електровоза підземний, що підтверджується наявним в матеріалах справи дипломом від 13.01.1988 року та після проходження навчання розпочав роботу за спеціальністю з повним робочим днем під землею, звідки 22.05.1989 був призваний на службу до лав Радянської Армії, то, вказані вище періоди повинні зараховуватися до пільгового стажу, оскільки вони безпосередньо пов`язуються саме із умовами праці за професією після її здобуття.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вказаної вище трудової книжки ОСОБА_1 підставами його звільнення з посади підземного машиніста електровоза з повним робочим днем під землею на «Шахтоуправлінні Ясиновське» вказано п. 3 ст. 36 КЗпП України, згідно з яким, підставами припинення трудового договору є призов або вступ працівника або власника - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частин третьої та четвертої статті 119 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Прийнявши неправомірне рішення щодо відмови у зарахуванні пільгового стажу за спірний період, відповідач діяв поза межами статті 19 Конституції України та законів України, не визнавши право позивача на отримання пенсії, що призвело до його порушення, а тому воно підлягає захисту судом.

Відтак, після скасування судом рішення відповідач зобов`язаний повторно розглянути заяву позивача від 07.11.2019 року і прийняти рішення з урахуванням зарахованих судом до пільгового стажу спірних періодів праці, навчання та військової служби позивача з дати первинного звернення ОСОБА_1 до управління.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.

Отже, вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, при цьому вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав щодо яких подана позовна вимога.

Вказане підтверджується роз`ясненням поняття «виходу за межі позовних вимог», наведеним у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення».

Так, відповідно до пункту 3 цієї Постанови виходом за межі позовних вимог є вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

В абзаці 10 п. 9 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 Конституційний Суд України наголошував, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб`єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права, без його практичного застосування.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Враховуючі наведені вище неправомірні дії управління щодо необґрунтованого неврахування до пільгового стажу періодів навчання та строкової військової служби, поверхневого підходу у вирішенні питань при призначенні пенсії позивачу, суд вважає за можливе для повного захисту прав позивача на підставі частини 2 статті 9 КАС України вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача зарахувати до пільгового стажу період навчання в СПТУ №106 Совєтського району м. Макіївки Донецької області за спеціальністю машиніст електровоза підземний з 01.09.1984 року по 13.01.1988 року та періоду проходження строкової служби з 22.05.1989 року по 04.06.1991 року.

Щодо клопотання про поновлення строку звернення до суду суд вважає за можливе поновити цей строк, оскільки позивач звернувся з позовом про захист свого порушеного права на отримання пенсії, гарантованого Конституцією та є внутрішньо переміщеною особою.

За вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

З огляду на викладене, на підставі положень Конституції України, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року, ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним позовом.

Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце реєстрації відповідно паспорта громадянина України: АДРЕСА_3 ; місце фактичного проживання/перебування згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 20.09.2016р. № 1451006696: 87400, АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 87400, Доненька область, Мангушський район, смт. Мангуш, вул. Тітова, буд. 72-А, код ЄДРПОУ 42171919) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 76 від 11.11.2019 року про відмову в призначенні пенсії за віком

Визнати протиправним та скасувати рішення Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області яке викладене в листі від 04.12.2019 року № 4148/02 про відмову в призначенні пільгової пенсії.

Зобов`язати Мангушське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.11.2019 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи з 01.02.1988 року по 22.05.1989 року, з 01.08.1991 року по 11.04.1993 року в шахтоуправлінні Ясиновське Советського виробничого об`єднання по видобутку вугілля «Советськвугілля», з 01.12.2008 року по 30.09.2015 року у відокремленому підрозділі шахта Ясинівська-Глибока державного підприємства «Макіїввугілля», період навчання в СПТУ №106 Совєтського району м. Макіївки Донецької області за спеціальністю машиніст електровоза підземний з 01.09.1984 року по 13.01.1988 року та період проходження строкової служби з 25.05.1989 року по 04.06.1991 року.

Стягнути з Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171919) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати з судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 27 жовтня 2020 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Л.Б. Голубова