Рішення № 92442650, 27.10.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2020 р. Справа№200/8722/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 2106 від 20.02.2020 р. про відмову у призначенні пенсії згідно ч.2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування",

- зобов`язати Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії згідно ч.2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з зарахуванням до пільгового стажу період його роботи з 01.09.2004р. по 08.10.2009р. в ТОВ "СП "Метален" та з 09.10.2009р. по 28.10.2017р. в ВАТ «Єнакієвський металургійний завод».

В обґрунтування позовних вимог, позивачем зазначено, що 17.02.2020 року він звернувся до відповідача з заявою про призначення пільгової пенсії відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з зарахуванням до пільгового стажу періодів роботи з 01.09.2004 року по 08.10.2009 року за списком №1 в ТОВ «СП «Метален» та з 09.10.2009 року по 28.10.2017 року за списком №1 в ВАТ «Єнакієвський металургійний завод». Рішенням від 20.02.2020 року №2106, відповідач відмовив у призначенні пенсії через те, що підприємство перереєстровано на території підконтрольній українській владі та відсутні документи, підтверджуючі пільговий характер роботи.

Позивач не погоджується з рішенням відповідача та вважає його таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 200/8722/20-а та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

У строк, встановлений судом через відділ документообігу та архівної роботи суду відповідачем було надано відзив на адміністративний позов ОСОБА_1 , в якому останній заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначив, що до пільгового стажу не зараховано періоди з 01.09.2004 по 08.10.2009 на підприємстві ТОВ «Метален», з 09.10.2009 по 28.02.2017 на підприємстві ВАТ «Єнакієвський металургійний завод», оскільки підприємства перереєстровані на території, підконтрольній українській владі, але відсутні документи, підтверджуючі пільговий характер роботи. Окрім того, зазначає, що ПАТ «Єнакієвський металургійний завод» (ЄДРПОУ 00191193) та Товариство з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько- Швейцарське підприємство «Метален» (ЄДРПОУ 30615347) перереєстровані до Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області (Іллічівське відділення). Маріупольським об`єднаним управлінням ПФУ Донецької області на запит Селидовського об`єднаного управління ПФУ Донецької області від 22.04.2020 №4456/02 «Щодо позапланової перевірки достовірності наданих документів» повідомлено, що витребувати пільгові довідки про стаж роботи і провести їх перевірку по застрахованій особі ОСОБА_1 , який працював на підприємствах ТОВ «Метален» з 01.09.2004 по 08.10.2009 та ПРАТ «ЄМЗ» з 09.10.2009 по 28.02.2017 не має можливості у зв`язку з тим, що 15.03.2017 керівництво ТОВ «Метален» та ПРАТ «ЄМЗ» під натиском протиправного впливу представників так званої «ДНР» було змушено залишити виробничі потужності, всю первинну документацію, особові справи робітників, комп`ютерну техніку із встановленим програмним забезпеченням, в тому числі і того, що стосується обліку трудових взаємовідносин із робітниками.

На підставі зазначеного, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 263 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є громадянином України (паспорт серії НОМЕР_2 виданий 6 серпня 2001 року Єнакіївським МВ УМВС України у Донецькій області), є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 17.02.2020 року №1428-5000268289 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 41247274) орган виконавчої влади, який в даних правовідносинах здійснює повноваження, покладені Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року №384/2011 (далі за текстом - Положення №384/2011).

Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошове утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7,8 пункту 4 Положення).

17 лютого 2020 року, ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою №1005 про призначення пенсії за віком.

Рішенням Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 20 лютого 2020 року №2106 відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком згідно ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з необхідністю пільгового стажу 10 років. До пільгового стажу не зараховано періоди: з 01.09.2004 по 08.10.2009 на підприємстві ТОВ «Метален», з 09.10.2009 по 28.02.2017 на підприємстві ВАТ «Єнакієвський металургійний завод», оскільки підприємство перереєстровано на території, підконтрольній українській владі та відсутні документи підтверджуючі пільговий характер роботи. Страховий стаж ОСОБА_1 складає 25 років 10 місяців 14 днів.

Окремо судом досліджено розрахунок стажу ОСОБА_1 , який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з якого вбачається, що позивачу зараховано до страхового стажу спірні періоди з 01.09.2004 по 08.10.2009 на підприємстві ТОВ «Метален», з 09.10.2009 по 28.02.2017 на підприємстві ВАТ «Єнакієвський металургійний завод». При цьому, зазначені періоди не зараховані до пільгового стажу.

Позивач не погоджуючись з рішенням відповідача змушений був звернутися до суду.

Із встановлених обставин вбачається, що між позивачем та відповідачем, як фізичною особою та суб`єктом владних повноважень, виник публічно-правовий спір у сфері соціального захисту з приводу правомірності відмови у призначенні пенсії.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності прийняття управлінням спірного рішення, що регулюється нормами Конституції України, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) та іншими нормативними документами, що регулюють спірні правовідносини.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон № 1058-ІV від 09.07.2003 року «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ( далі- Закон № 1058).

Відповідно до статті 1 Закону №1058, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Пунктом 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди цим особам пенсії призначаються органами Пенсійного фонду за нормами цього закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Положеннями частини першої статті 114 Закону № 1058-IV передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058 визначено, що працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі списками № 1 та № 2 деталізоване у Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383).

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством фінансів України.

Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що право особи на призначення пільгової пенсії згідно має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала на роботах, віднесених до Списків № 1 або № 2, і необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт за Списком № 1 або № 2.

Відсутність підтвердження цих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу та призначення пенсії на пільгових умовах.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 06 грудня 2015 року у справі № 686/19687/14а.

Згідно зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За приписами ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Суд зазначає, що вищевказаний Порядок поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

В трудовій книжці позивача НОМЕР_3 містяться наступні записи щодо спірних періодів праці:

- з 01.09.2004 року (підстава: наказ про прийняття від 01.09.2004 №422) по 08.10.2009 року (підстава: наказ про звільнення від 08.10.2009 року №860) позивач працював на СП ТОВ «Метален» підручним сталевара конверторного цеху,

- з 09.10.2009 року (підстава: наказ про прийняття від 09.10.2009 року №828) по 16.03.2017 року (підстава: наказ про звільнення від 16.03.2017 року №1026) позивач працював на ВАТ «Єнакієвський металургійний завод» підручним сталевара конверторного цеху.

Записи в трудовій книжці позивача виконані без перекреслень, виправлень, чітким правописом, у чіткій послідовності та відповідності дати, номеру запису з посиланням на відповідний наказ, на підставі якого внесено відповідний запис, і завірені печаткою роботодавця, тобто здійснені відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 № 58.

Суд звертає увагу на те, що записи трудової книжки позивача щодо спірних періодів його роботи містять повну інформацію про роботу на пільгових умовах, також містять повні відомості про характер виконуваних позивачем робіт, оскільки зазначеними записами чітко визначено, що у спірні періоди позивач виконував роботу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Окрім того, суд зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів № 36 від 16 січня 2003 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» затверджено Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в якому у розділі III «Чорна металургія» передбачено посаду: підручні сталеварів конверторів (3.2а).

Окремо суд звертає увагу відповідача на те, що в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (ОК-5), міститься інформація про нарахування позивачу з вересня 2004 року по жовтень 2009 року (включно) страхових внесків СП ТОВ «Метален» (код ЄДРПОУ 30615347), їх сплата. Окрім того, в зазначеному реєстрі міститься запис щодо відомостей по спеціальному стажу за кодами підстави для обліку спецстажу ЗП3013А1 та ЗП3014А2 (2006-2009 роки), які визначають підстави для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства.

Також, в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (ОК-5), міститься інформація про нарахування позивачу з жовтня 2009 року по лютий 2017 року (включно) страхових внесків ВАТ «Єнакієвський металургійний завод» (код ЄДРПОУ 001911983), їх сплата. Окрім того, в зазначеному реєстрі міститься запис щодо відомостей по спеціальному стажу за кодами підстави для обліку спецстажу ЗП3013А1 та ЗП3014А2, які визначають підстави для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства.

Між тим, під час призначення пенсії відповідачем взагалі не прийнято до уваги, інформацію, викладену у вищезазначеному реєстрі.

Посилання відповідача на відсутність уточнюючої довідки, як на підставу правомірності у відмові зарахуванні цього стажу до пільгового, судом відхиляються, оскільки, виходячи із приписів статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Порядку №637, достатніми документами для підтвердження пільгового стажу позивачу є трудова книжка та дані наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Разом з тим, положення КАС України зобов`язують суд вжити заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, запропонувати сторонам подати докази на підтвердження своєї правової позиції, у разі необхідності витребувати докази з власної ініціативи, всебічно, повно та об`єктивно оцінити наявні у справі докази тощо.

Суд не може обмежити право позивача довести в судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним для призначення пенсії. Право надавати заперечення щодо рішення Пенсійного фонду про відмову в призначенні пенсії та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається позивачу на всіх стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

Позивачем до позовної заяви була надана Довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній від 13.01.2020 року, видана Філією №2 ЕМЗ ЗАТ «Внешторгсервіс», в якій зазначено, що позивач працював повний робочий день в СП ТОВ «Метален» з 04.10.2004 по 30.04.2006 та виконував роботу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за професією: підручний сталевара електропечі (другий) дільниці установки ковш-піч конверторного цеху, що передбачено списком № 1 розділ III підрозділ 2 п. а позиція 3.2а. на підставі Постанови КМУ від 16.01.2003 року № 36. За період з 01.05.2006 по 08.10.2009 виконував роботу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за професією: підручний сталевара електропечі (перший) дільниці установки ковш-піч конверторного цеху, що передбачено списком № 1 розділ III підрозділ 2 п. а позиція 3.2а.

Довідкою від 17.01.2020 року, виданою Філією №2 ЕМЗ ЗАТ «Внешторгсервіс» засвідчено ОСОБА_1 , що він дійсно працював в СП ВАТ «Метален» з 01.09.2004 року по 03.10.2004 року - підручним сталевара електропечі (другий) 5 розряду дільниці УКП конверторного цеху (наказ про прийняття від 01.09.2004 №422). Окрім того, у довідці зазначено про передачу архівних документів СП ВАТ «Метален» до Філіалу №2 ЕМЗ ЗАТ «Внешторгсервіс».

Згідно Довідки підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній від 10.01.2020 року, виданою Філією №2 ЕМЗ ЗАТ «Внешторгсервіс»», ОСОБА_1 працював повний робочій день в ПАТ «Єнакієвський металургійний завод» в період з 09.10.2009 р. по 16.03.2017 р. та виконував роботу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за професією підручний сталевара електропечі (перший) дільниці установки «Ковш-Пічь» конверторного цеху чорної металургії, що передбачено списком № 1 розділ III підрозділ 2 п. а позиція 3.2а. на підставі Постанови КМУ від 16.01.2003 року № 36. Також, у довідці міститься історична інформація щодо перереєстрації та реорганізації підприємства.

Відповідно до виписки з наказів про підсумки атестації робочих місць за умовами праці від 10.01.2020 року, професія підручного сталевара електропечі (перший) дільниці установки «Ковш-Пічь» конверторного цеху чорної металургії (виробництво сталі та феросплавів) атестована наказами від 10.09.2009 року №850, від 28.10.2005 року №298, від 16.11.2009 року №1160, від 26.10.2010 року №1287, від 23.10.2015 року №1290.

Відповідно до виписки з наказів про підсумки атестації робочих місць за умовами праці від 10.01.2020 року, професія підручного сталевара електропечі (другий) дільниці установки «Ковш-Пічь» конверторного цеху атестована наказами від 18.07.2003 року №187, від 28.10.2005 №298, професія підручного сталевара електропечі (перший) дільниці установки «Ковш-Пічь» конверторного цеху атестована наказом від 28.10.2005 року №298.

Копії наказів від 28.10.2005 року №298, 26.10.2010 року №1287 та від 23.10.2015 року №1290 наявні в матеріалах справи.

Окрім того, в матеріалах справи є наявним наказ ПАТ «Єнакієвський металургійний завод» від 31.10.2000 року №744 «Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці конверторного цеху та цеху підготовки составів, згідно до додатку якого, професія підручного сталевара атестована.

За результатом розгляду вищезазначених довідок, суд вважає за необхідне зазначити, що на підставі пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1 (надалі Порядок № 22-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж.

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Відповідно до Додатку 1 Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р місто Єнакієве відноситься до території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина.

Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Згідно з частиною 1 статті 18 вказаного Закону громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Відповідно до частини 2 статті 9 вказаного Закону будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Частиною 3 статті 9 вказаного Закону визначено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Отже, відповідно до наведених норм Закону, необхідною умовою для визнання незаконним акту органу, який знаходиться на тимчасово окупованій території, є створення такого органу, обрання чи призначення у порядку, не передбаченому законом.

Позивач набув трудовий стаж у період, коли населені пункти, на території яких підприємства здійснювали господарську діяльність, перебували під контролем української влади, і їх було утворено відповідно до законодавства України.

Всі первинні документи, які сформовані до проведення антитерористичної операції, не можуть піддаватися сумніву та позбавляти особи права на отримання пенсії, що обчислена із заробітку, який вона отримувала на законних підставах, тільки з тих міркувань, що Україна тимчасово не здійснює контроль на території, де набутий пільговий стаж роботи.

У практиці Міжнародного суду ООН сформувались так звані "Намібійські винятки".

Згідно ним, документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Європейський суд з прав людини розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). "Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать" При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Отже, з огляду на зазначену практику Європейського суду з прав людини суд доходить висновку, що зазначені довідки, як виняток, можуть братись до уваги та оцінюватись разом з іншими документами в їх сукупності та взаємозв`язку при призначенні пенсії на пільгових умовах.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що виконувані роботи позивачем на СП «Метален» та ВАТ «Єнакієвський металургійний завод» підтверджують його право на зарахування зазначених періодів за Списком № 1 та відповідачем неправомірно не розглянуто питання щодо зарахування до пільгового стажу за списком №1 періоди роботи позивача з 01.09.2004 по 08.10.2009 на СП ТОВ «Метален» та з 09.10.2009 по 28.02.2017 на ВАТ «Єнакієвський металургійний завод».

Щодо посилання відповідача у відзиві на право Пенсійного фонду України проводити перевірки наданих документів їх відповідності первинним документам, суд зазначає наступне.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Швейцарське підприємство «Метален» (СП ТОВ «Метален») (код ЄДРПОУ 30615347) зареєстровано за адресою: Україна, 87504, Донецька обл., місто Маріуполь, проспект Нікопольський, будинок 54 ; Приватне акціонерне товариство «Єнакієвський металургійний завод» (ПРАТ «ЄМЗ») (код ЄДРПОУ 00191193) зареєстровано за адресою: Україна, 87504, Донецька обл., місто Маріуполь, проспект Ілліча, будинок 54, блок 4.

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 08.05.2020 року №6244/34-3/16, Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області на запит Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 18.02.2020 року №4456/02 щодо витребування пільгових довідок ОСОБА_1 про період його праці на підприємствах СП ТОВ «Метален» та ПРАТ «ЄМЗ», повідомило про неможливість витребування зазначених довідок у зв`язку з тим, що 15.03.2017 року керівництво СП ТОВ «Метален» та ПРАТ «ЄМЗ» під натиском протиправного впливу так званої «ДНР» було змушене залишити виробничі потужності, всю первинну документацію, особові справи робітників, комп`ютерну техніку із встановленим програмним забезпеченням, в тому числі і того, що стосується обліку трудових взаємовідносин із робітниками.

Суд погоджується, що відповідно до частини третьої статті 44 Закону № 1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Разом з тим, суд враховує, що позивач є внутрішньо переміщеною особою.

Статтею 2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» передбачено, що Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.

Статтею 7 цього Закону врегульоване порядок забезпечення реалізації прав зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування, соціальні послуги, освіту, відповідно до ч. 2 якої Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Відповідно до ч. 10 цієї статті Закону, внутрішньо переміщені особи з тимчасово окупованої території мають право на отримання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, безпосередньо у робочих органах Фонду соціального страхування України за фактичним місцем проживання, перебування. Матеріальне забезпечення, страхові виплати призначаються за наявності необхідних документів, що підтверджують право на ці виплати, а в разі їх відсутності - за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування у порядку, встановленому правлінням Фонду соціального страхування України.

Системний аналіз наведених норм права свідчить про те, що органи влади мають вживати всі необхідні заходи для сприяння внутрішньо переміщеній особі у забезпеченні реалізації її гарантованих Конституцією України прав.

Враховуючи вищезазначене, суд зазначає, що неможливість отримання відповідачем довідок від СП ТОВ «Метален» та ПРАТ «ЄМЗ» не може слугувати підставою для позбавлення позивача його права на пенсійне забезпечення.

Таким чином, протиправність дій відповідача полягає в тому, що попри наявність записів у трудовій книжці позивача про час та умови праці, наявність записів в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (ОК-5), він не зважив на них.

Згідно положень статті 3 Конституції України, як Основного Закону України- людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Отже, соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005р. суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ).

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00).

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№ 25921/02) ЄСПЛ, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу КЗПЛ сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована ЄСПЛ і в справі «Стреч проти Сполучного Королівства» («Stretch - United Kingdom» № 44277/98).

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, однак суд вважає що відповідач не довів правомірність своїх дій, не спростував дані довідки, а позивачем в свою чергу підтверджено належними доказами обставини, на які він посилається.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб`єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

З метою захисту прав позивача, враховуючи, що настання для позивача негативних наслідків пов`язано із прийняттям відповідачем рішення від 20 лютого 2020 року №2106 про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 20 лютого 2020 року №2106 про відмову у призначенні позивачу пенсії згідно ч.2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 17.02.2020 року №1005 про призначення пенсії за віком та зарахування до пільгового стажу період роботи з 01.09.2004 року по 08.10.2009 року в ТОВ «СП «Метален» та з 09.10.2009 року по 28.10.2017 року в ВАТ «Єнакієвський металургійний завод».

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн. квитанцією ПриватБанк від 08.09.2020 року за подання до суду адміністративного позову до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (про визнання протиправним та скасування рішення, та зобов`язання вчинити певні дії.

Таким чином, судовий збір у розмірі 840,80 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 20 лютого 2020 року №2106 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії згідно ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 41247274, 85400, Донецька область, м. Селидове, вул.Героїв праці, 6) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) від 17.02.2020 року №1005 про призначення пенсії за віком та зарахувати до пільгового стажу період роботи з 01.09.2004 року по 08.10.2009 року в ТОВ «СП «Метален» та з 09.10.2009 року по 28.10.2017 року в ВАТ «Єнакієвський металургійний завод».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 41247274, 85400, Донецька область, м. Селидове, вул.Героїв праці, 6) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження 27 жовтня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя П.В. Кочанова