Рішення № 92438213, 20.10.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2020м. ДніпроСправа № 904/31/16 (904/3087/20)

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Примака С.А.,

за участю секретаря судового засідання Драна Ю.В.,

та представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу

за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (м.Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Руда" (м. Жовті води, Дніпропетровська область)

про стягнення заборгованості

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Руда" (далі - відповідач) заборгованість за поставлену електричну енергію в сумі 262 343,14 грн, пеню в сумі 77 195,70 грн, 15 % річних в сумі 38 505,03 грн, інфляційні втрати в сумі 7 308,44 грн.

Також позивач просить суд стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 204,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем (споживачем) зобов`язань за договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" від 27.12.2018 в частині повного та своєчасного розрахунку за спожиту в період з січня по березень 2019 року електричну енергію.

Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2020 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Позивачем подано клопотання (вх. суду № 27518/20 від 22.06.2020), яким останній на виконання вимог ухвали від 12.06.2020 просить долучити до матеріалів справи платіжне доручення № 30073807 від 18.06.2020 про сплату судового збору у розмірі 1 576,28 грн.

Ухвалою суду від 24.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її розгляд у підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження на 23.07.2020.

Від позивача надійшло клопотання (вх. суду №31148/20 від 10.07.2020), в якому він просить провести підготовче підготовче, судове засідання, та в цілому судове провадження без участі представника Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", у зв`язку з тим, що Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" не має можливості забезпечити участі представника у судових засіданнях. Також у своєму клопотання позивач зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Від відповідача засобами електронного поштового зв`язку надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 33547/20 від 23.07.2020), який в подальшому надійшов в оригіналі (вх. суду № 33706/20 від 24.07.2020), в якому відповідач просить в задоволенні позовних вимог Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" до товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Руда" відмовити, посилаючись на наступне:

- пунктом 3.5 договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" від 27.12.2018 постачальник здійснює постачання електричної споживачу на тих же умовах, що і з попереднім електропостачальником, в частині здійснення розрахунків електропостачальником;

- умовами договору про постачання електричної енергії з постачальником "останньої надії" не передбачено сплату пені та нарахування 15% річних, а тому вимоги щодо стягнення пені та процентів річних у даному розмірі є необґрунтованими. Інших документів, що засвідчені підписами та печатками обох сторін, які встановлюють зобов`язання (їх розмір) позивачем не надано;

- договором про постачання електричної енергії з постачальником "останньої надії" не передбачено розмір пені. Також, з наданого розрахунку вбачається, що розрахунок пені здійснено поза межами шестимісячного строку;

- ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2016 відкрито провадження у справі № 904/31/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Руда", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Відповідно до частини 3 статті 41 Кодексу України з питань банкрутства не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.

Ухвалою суду від 23.07.2020 було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 24.09.2020 та відкладено підготовче засідання на 24.09.2020.

Від позивача засобами поштового зв`язку надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. суду № 35236/20 від 04.08.2020), в якому останній вказує що:

- договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", комерційна пропозиція № 2 до договору; додаткова угода №1 до договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" оприлюднені на офіційному веб-сайті Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", відповідно до правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від14.03.2018 № 3112 та є публічними договорами приєднання;

- пеня, розмір та порядок її нарахування, нарахування 15%, збільшений строк позовної давності був визначений був визначений умовами комерційної пропозиції №2 від 27.12.2018, яка є додатком 1 до договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", опублікованої на веб-сайті Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго";

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Восток-Руда" приєдналося до умов договору про постачання електричної енергії та до умов комерційної пропозиції №2 від 27.12.2018, яка є додатком 1 до договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", шляхом оплати виставлених Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" рахунків за спожиту електроенергію, як постачальника останньої надії;

- договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу;

- оплачений споживачем рахунок за електричну енергію, наданий постачальником, є прийнятним (акцептуванням) умов договору з боку споживача;

- звернення до постачальника "останньої надії" та укладання договору на індивідуальних умовах у письмовій формі Товариством з обмеженою відповідальністю "Восток-Руда" зроблено не було, як і не було запропоновано постачальнику врегулювати ці питання.

Ухвалою господарського суду від 24.09.2020 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.10.2020.

У судове засідання 20.10.2019 представники позивача та відповідача не з`явились.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача,

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням договору про постачання електричної енергії, строк дії договору, факт надання послуг за договором, умови надання послуг та порядок їх оплати, настання строку оплати наданих послуг, наявність часткової чи повної їх оплати, допущення прострочення.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема, і про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (пункт 16).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" - визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який за обставин, встановлених цим Законом, не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу.

На виконання частини 11 статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" в мережі інтернет за адресою www.uie.kiev.ua позивачем було розміщено порядок приєднання до умов договору; договорі про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; комерційну пропозицію № 3 до договору; додаткову угоду № 1 до договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

Відповідно до пункту 7 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" від 14.03.2019 № 312 (далі - Правила), договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Відповідно до пункту 3.4.4., п. 6.2.3. Правил, постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу. У цьому випадку покази засобу вимірювання визначаються постачальником послуг комерційного обліку на дату початку фактичного постачання електричної енергії в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.

Положеннями пункту 6.2.4. Правил встановлено, що початком постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" є дата припинення постачання електричної енергії споживачу попереднім електропостачальником, яка визначається відповідно до вимог пунктів 6.2.2 та 6.2.3 цієї глави. Адміністратор розрахунків повідомляє дату переведення споживача (споживачів) на постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" постачальнику (постачальникам) послуг комерційного обліку.

Пунктом 6.2.5. Правил споживач має право до моменту його переведення на постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (протягом 5 днів з дня повідомлення адміністратором комерційного обліку про його переведення на постачання електричної енергіїпостачальником "останньої надії") укласти договір з обраним електропостачальником або постачальником універсальних послуг (для споживачів, які мають на це право) шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником, або за згодою сторін на інших умовах, відмінних від тих, які містяться в комерційних пропозиціях, оприлюднених на офіційному сайті електропостачальника.

У такому разі обраний електропостачальник (постачальник універсальних послуг) має протягом дня з моменту укладення договору постачання електричної енергії споживачу (договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг) повідомити адміністратора комерційного обліку. Адміністратор комерційного обліку в той же день переводить такого споживача до обраного електропостачальника (постачальника універсальних послуг) шляхом внесення змін в одноденний строк до облікових записів електропостачальника щодо обраного електропостачальника (постачальника універсальних послуг) та відповідного споживача, якому він почав здійснювати постачання електричної енергії, у порядку, визначеному правилами ринку, з одночасним повідомленням операторів системи.

Відповідно до пункту 6.2.6 правил ринку, якщо споживач до моменту його переведення на постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", не обрав електропостачальника або не забезпечив власного споживання шляхом купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на організованих сегментах ринку, адміністратор комерційного обліку в одноденний термін переводить такого споживача на постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" шляхом внесення зміни в одноденний строк до облікових записів електропостачальника щодо постачальника "останньої надії" у порядку, визначеному правилами ринку, з одночасним повідомлення операторів системи.

Так, 27.12.2018 між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", яке виконує функції постачальника "останньої надії" та діє на підставі ліцензії на постачання електричної енергії споживачу, виданої постановою НКРЕКП № 1344 від 06.11.2018 та Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1023-р від 12.12.2018 (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Восток-Руда" (далі - споживач, відповідач) було укладено договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (далі - договір, а.с.19-23).

У пункті 1.1. вказаного договору сторони визначили, що договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" є публічним договором приєднання споживача (далі - споживач) до договору і регулює порядок та умови продовження постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (далі - постачальник) споживачу, у разі, якщо обраний споживачем електропостачальник неспроможний постачати електричну енергію, до моменту обрання споживачем нового електропостачальника або до припинення постачання у передбачених чинним законодавством чи договором випадках. Договір укладається сторонами, керуючись статтями 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до договору.

Умови договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів України.

За договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору, що зазначені в додатку 1 до договору (комерційна пропозиція) (пункт 2.1. договору).

Початок постачання електричної енергії споживачу починається з факту споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ у разі укладення договору між сторонами (пункт 3.7. договору).

У пункті 13.1. договору визначено, що договір набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 календарних днів.

Відповідно до додатку № 1 "Комерційна пропозиція № 2" до договору, який кореспондується зі статтею 64 Закону України "Про ринок електричної енергії", договір набуває чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 календарних днів. Якщо споживач протягом 90 календарних днів не укладе відповідний договір про постачання з іншим електропостачальником або договір купівлі-продажу електричної енергії на ринку електричної енергії, електроспоживання його об`єкта (об`єктів) має бути припинено оператором системи зверненням постачальника.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 262 343,14 грн підлягають задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання норм § 5 глави 54 Цивільного кодексу України та § 3 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про ринок електричної енергії" Правила роздрібного ринку передбачають, зокрема, загальні умови постачання електричної енергії споживачам, систему договірних відносин між учасниками роздрібного ринку, права та обов`язки учасників ринку, процедуру заміни споживачем постачальника електричної енергії, умови та порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачу, процедуру розгляду скарг споживачів, особливості постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги, постачальником "останньої надії".

У розділі 5 договору були визначені умови щодо ціни, порядку обліку і оплати електричної енергії, зокрема:

- споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з комерційною пропозицією з постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", яка є додатком 1 до договору (пункт 5.1. договору);

- спосіб визначення ціни (тарифу) за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадка вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни за електричну енергію (пункт 5.2. договору);

- інформація про діючу ціну (тариф) на електричну енергію постачальника має бути розміщена офіційному веб-сайті постачальника не пізніше ніж за 20 днів до дати її застосування із зазначенням порядку її формування (пункт 5.6. договору);

- ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за договором, у тому числі у разі її зміни. У випадках застосування диференційованих цін (тарифів) на електричну енергію вказані в рахунках суми відображають середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін (тарифів) (пункт 5.7. договору);

- розрахунковим періодом за договором є календарний місяць (пункт 5.8. договору).

Згідно з пунктом 3.6. договору з першим рахунком за електричну енергію, який надає постачальник споживачу, постачальник має надати споживачу інформацію про: ціни (тарифи) та термін дії договору (не більше 90 діб); оплату послуг з розподілу через постачальника з наступним переведенням цієї оплати оператору системи; право споживача змінити постачальника. Постачальник не має права вимагати від споживача будь-якої іншої оплати за електричну енергію, що не визначена договором.

Відповідно до умов додатку № 1 "Комерційна пропозиція № 2" до договору комерційна пропозиція є чинною з 27.12.2018.

Відповідно до умов додатку № 1 "Комерційна пропозиція № 2" до договору:

- ціни, за якими здійснюється постачання електричної енергії споживача постачальником "останньої надії", є додатком до комерційної пропозиції;

- ціна на електричну енергію формується згідно Порядку формування ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії", затвердженої постановою НКРЕКП від 05.10.2018 № 1179.

Ціни постачальника наведені у додатку до комерційної пропозиції (а.с.26).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору у період з січня по березень 2019 року позивачем було передано відповідачу електричну енергію, про що було складено такі акти:

- акт купівлі-продажу електроенергії № 000943 від 31.01.2019 на суму 99 898,44 грн (а.с.27);

- акт купівлі-продажу електроенергії № 000740 від 31.01.2019 на суму 1 323,30 грн (а.с.32);

- акт купівлі-продажу електроенергії № 002071 від 28.02.2019 на суму 80 257,50 грн (а.с.33);

- акт купівлі-продажу електроенергії № 002547 від 31.03.2019 на суму 80 863,90 грн (а.с.36).

У ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства наведено визначення кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, вимоги позивача є поточними у розумінні ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства.

Вказані вище акти купівлі-продажу електроенергії підписані позивачем та відповідачем без будь-яких зауважень та скріплені підписом та печатками з обох сторін.

З матеріалів справи також вбачається, що позивачем були виставлені та направлені позивачу рахунки із зазначенням терміну сплати рахунків – протягом 5 банківських (робочий) днів:

- № 000019354901/03/О01/03871 від 13.02.2019 на суму 99 898,44 грн (а.с. 28);

- № 000019354901/30/О01/03664 від 11.02.2019 на суму 1 323,30 грн (а.с. 31);

- № 000019354901/03/О02/05732 від 15.03.2019 на суму 80 257,50 грн (а.с. 34);

- № 000019354901/03/О03/06297 від 11.04.2019 на суму 80 863,90 грн (а.с. 37).

Зазначені рахунки були отримані відповідачем, що підтверджується наявними у справі рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 29, 30, 35, 38), однак оплачені не були, що і стало причиною виникнення спору.

Відповідно до умов пунктів 5.10. та 5.13 договору оплата виставленого постачальником рахунка за договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем. Споживач здійснює оплату за послуги з розподілу електричної енергії через постачальника. Постачальник зобов`язаний при виставленні рахунка за електричну енергію споживачу окремо вказувати оплату за послуги з розподілу електричної енергії та оплату вартості електричної енергії.

У додатку № 1 "Комерційна пропозиція № 2" до договору визначено, що споживач сплачує 100% від орієнтовної вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку. Орієнтовна вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих постачальником від оператора систем розподілу (передачі). Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому місяці здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в акті купівлі-продажу, та сумарно оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ. Оплата здійснюється на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника, зазначений у договорі або розрахункових документах. У разі перевищення суми платежу, що підлягає оплаті за розрахунковий період, надлишок отриманих коштів зараховується як оплата заборгованості попередніх періодів з найдавнішим терміном виникнення, а за відсутності такої, в рахунок оплати наступного розрахункового періоду. Споживач здійснює плату за послуги з розподілу електричної енергії через постачальника.

Враховуючи вказане, суд приходить до висновку, що строк оплати поставленої позивачем в період з січня по березень 2019 року електричної енергії на загальну суму 262 343,14 грн є таким, що настав.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з нормами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказів на підтвердження погашення заборгованості в сумі 262 343,14 грн відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв`язку з чим підлягають задоволенню, оскільки зобов`язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.

Враховуючи вищевикладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 262 343,14 грн.

З приводу стягнення пені в сумі 77 195,70 грн, 15 % річних в сумі 38 505,03 грн та інфляційних втрати в сумі 7 308,44 грн господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За умовами пункту 5.11 договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" від 27.12.2018, у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплати пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим договором. Споживач має сплатити за вимогою постачальника пеню у розмірі, яка зазначається в комерційній пропозиції.

Згідно з комерційною пропозицією № 2 від 27.12.2018 до договору за внесення платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Пеня споживачем сплачується на підставі рахунків постачальника, а у разі незгоди споживача, стягується в судовому порядку.

При цьому, у розділі "Відповідальність сторін" комерційної пропозиції № 2 від 27.12.2018 до договору передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання або неналежне виконання зобов`язання припиняється через 1 рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Суд перевіривши розрахунок пені, зазначає що він є правильним. Тому, вимога щодо стягнення пені у розмірі 77 195,70 грн підлягає задоволенню.

Щодо суми 15% річних та інфляційних втрат господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В розділі "Додаткові зобов`язання споживача" комерційної пропозиції № 2 від 27.12.2018 до договору передбачено, що споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також п`ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

Відтак, сторони у договорі передбачили інший розмір процентів, зокрема 15% річних.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 15% річних у розмірі 38 505,03 грн та Інфляційних втрат у розмірі 7 308,44 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на застосування мораторію до вимог щодо стягнення пені, 15% річних та інфляційних втрат не приймаються судом до уваги, оскільки нормами ч. 5 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору в сумі 5 780,28 грн покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Руда" про стягнення заборгованості - задовольнити повінстю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Руда" (52210, Дніпропетровська область, місто Жовті Води, провулок Капітальний, будинок 2; ідентифікаційний код 19354901) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (04080, місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок 85; ідентифікаційний код 19480600) - 262 343,14 грн - основного боргу, 77 195,70 грн - пені, 38 505,03 грн - 15% річних, 7 308,44 грн - інфляційних втрат та 5 780,28 грн - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 23.10.2020

Суддя С.А. Примак