Рішення № 92429715, 09.09.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4308/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2020 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді - Зарева Н.І., за участю:

секретаря судового засідання - Віраг Е.М.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгороді цивільну справу за позовною заявою:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до

Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, що знаходиться за адресою: 88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 39766716, за участю:

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Сабов Оксани Іванівни, яка знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Волошина, 18/2,

про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся в суд з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Сабов Оксани Іванівни, про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він являється єдиним спадкоємцем за законом, що прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . За життя - померлий ОСОБА_3 , відповідно до Наказу Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області за № 13334-сг від 02.07.2019 року отримав дозвіл на розроблення, з урахуванням вимог державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,1078 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населеного пункту на території Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області.

Отримавши даний дозвіл, ОСОБА_3 звернувся до сертифікованої землевпорядної організації ФОП ОСОБА_4 , і на його замовлення було розроблено відповідний проект землеустрою та погоджено у встановленому законодавством порядку, однак, земельну ділянку не було зареєстровано в Державному земельному кадастрі через смерть замовника.

У зв`язку з вищенаведеними обставинами, позивач вважає, що, оскільки, прийняв спадщину батька, то відповідно і набув у порядку спадкування за законом право на завершення приватизації земельної ділянки та отримання правовстановлюючого документа, яке належало спадкодавцю на момент його смерті.

Дванадцятого травня 2020 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області відкрито провадження у цивільній справі № 308/4308/20 за позовною заявою ОСОБА_2 про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування. Постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Відповідач Головне Управління Держгеокадастру у Закарпатській області подав відзив на позов, у якому визнав вимоги позивача і просив позов задовольнити.

У підготовчому судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити та з врахуванням відзиву відповідача, ухвалити судове рішення в підготовчому судовому засдіанні.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, просив розглянути справу у його відсутності.

Приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Сабов Оксана Іванівна, як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору просила розглянути справу у її відсутності.

Заслухавши представника позивача та дослідивши зібрані у справі докази, суд встановив наступне.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - останній помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що Ужгородським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального відділу юстиції у Закарпатській області 15.10.2019 року складено актовий запис № 1048 .

Відповідно до довідки, виданої приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Сабов Оксаною Іванівною за № 23/01-16 від 15.04.2020 року, згідно з заведеною нею спадковою справою № 05/2020 від 10.04.2020 року, спадкоємцем на майно гр. ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , є гр. ОСОБА_2 .

Відповідно до Наказу Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 02.07.2019 року за № 1334-сг «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність», громадянину ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ) надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,1078 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, що розташовані за межами населених пунктів на території Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області.

Відповідно до листа 04.05.2020 року за № 186/20 інженером-землевпорядником ОСОБА_4 на підставі зазначеного вище Наказу Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області за № 1334-сг від 02.07.2019 року було розроблено та отримано ряд погоджень, однак, земельну ділянку не було зареєстровано в Державному земельному кадастрі через смерть замовника.

Постановою приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Сабов Оксани Іванівни від 13.07.2020 року за № 34/02-31 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказану земельну ділянку у зв`язку з неподанням нотаріусу документів, що підтверджують право власності на земельну ділянку.

Оцінивши докази, зібрані та досліджені у ході судового розгляду справи у їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 13 ЦПК, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 82 ЦПК, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Як встановлено з відзиву відповідача на позовну заяву, останній просить задовольнити позов ОСОБА_2 , у зв`язку з чим, суд трактує такі дії відповідача як визнання позову.

Відповідно до положень ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Надаючи оцінку діям відповідача щодо визнання позову та відповідності таких дій вимогам закону чи можливості такими діями порушити права, свободи чи інтереси інших осіб, суд зазначає наступне.

Надання у власність земельних ділянок здійснюється у порядку, визначеному ст. 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до п. б ч. 1 ст. 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства в розмірі не більше 2,0 гектара.

Згідно з ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частиною 1 статті 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Однією з таких підстав є спадкування майна.

За приписами статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обовязків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини, як зазначено у статті 1218 ЦК України, входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1225 ЦК, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до пункту г ч. 1 ст. 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ листом від 16.05.2013 за № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних прав про спадкування» роз`яснив, що в разі, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на імя спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Виходячи з наведених норм, суд констатує, що право на завершення процедури приватизації, яке належало померлому на момент відкриття спадщини, не припинилося внаслідок його смерті. Це право в порядку спадкування перейшло до позивача, який є спадкоємцем померлого, та підлягає захисту в судовому порядку.

Таким чином, суд вважає, що визнання відповідачем позову відповідає вимогам закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

На підставі наведеного, керуючись ст. 118, 121, 125 Земельного кодексу України, 1218, 1225 Цивільного кодексу України, ст. 13, 76-81, ч. 1 ст. 82, 141, 142, 200, 206, 207, 259, 264, 265 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на завершення розпочатої останнім процедури приватизації земельної ділянки орієнтовною площею 0,1078 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно з класифікацією видів цільового призначення земель - 01.03), що розташована за межами населеного пункту на території Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, дозвіл на розроблення проекту землеустрою якої надано громадянину ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) згідно Наказу Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 02.07.2019 року за № 1334-сг «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність».

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.І. Зарева