Рішення № 92429709, 19.10.2020, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/1240/18

Провадження № 2/307/53/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2020 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого Чопик В.В. при секретарі Олексій Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Альфа-Банк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А., ОСОБА_2 , приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Крегул І.І., про визнання напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позов до акціонерного товариства «Альфа-Банк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А., ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Крегул І.І., про визнання напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що у кінці березня 2018 року ОСОБА_4 отримала повідомлення приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області про відкриття виконавчого провадження № 55909812 про звернення стягнення на належну їй квартиру АДРЕСА_1 , що згідно договору іпотеки від 12.12.2007 року була передана ЗАТ «АКПІПІБ», правонаступником якого є ПАТ «АКПІБ», в забезпечення вимог АК «Промінвестбанк» по кредитному договору №340/2007 від 10.12.2007 року, отриманого ним - позичальником (боржником) ОСОБА_2 , за виконавчим написом, виданим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А.

Після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження його представником отримано копії виконавчого напису та доданих документів. У виконавчому написі стверджено, що боржником по кредитному договору є він ОСОБА_2 , мешк. АДРЕСА_1 . Нотаріус пропонує за рахунок коштів, отриманих від реалізації іпотечного майна, задовольнити вимоги стягувача в розмірі, що утворився за період з 01.2015 р. по 11.12.2017 року, в сумі 22 548 доларів США. У виконавчому написі не стверджується , що сума грошей, яка пропонується до погашення за рахунок продажу іпотечного майна, є безспірною, що по суті вказує на те, що безспірність цієї суми нотаріусом взагалі не перевірялась.

Стверджує, що порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595. Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Таким чином, посилаючись на ст. ст.. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» підпунктом, підпункти 2.1, 2.2, 2.3, 3.2, 3.5 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису, стверджує, що при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Зокрема, спростовує безспірність заборгованості боржника той факт, що на час вчинення нотаріусом виконавчого напису в суді розглядається по суті спір щодо розміру цієї заборгованості (правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постановах від 4 березня 2015 року в справі № 6-27цс15 , від 11 березня 2015 року в справі № 6-141цс14 ) або такий спір уже розглянутий і є судове рішення про стягнення боргу, визначеного в іншому розмірі.

Отже, у разі вчинення виконавчого напису за відсутності доказів, які б підтверджували факт безспірної заборгованості, такий виконавчий напис має визнаватися таким, що не підлягає виконанню.

Разом із тим, стверджує, що законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

У справі № 6-4882св11 Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивльних та кримінальних справ визначив важливу деталь, зазначивши, що відповідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" належними доказами, що підтверджують наявність або відсутність заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені в порядку цієї статті, які встановлюють розмір заборгованості.

Таким чином, ще декілька основних умов при яких повинен вчинятися виконавчий напис. Це:

1. Наявність документів, що підтверджують заборгованість, які повинні бути оформлені у відповідності до вимог ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

2. Банк має проінформувати боржника про розмір заборгованості до моменту вчинення напису, що повинно підтверджуватися відповідними письмовими доказами.

3. Обов`язкова перевірка нотаріусом наявності або відсутності спору між сторонами щодо заборгованості.

Зазначає, що у 2014 році банк звернувся до Тячівського районного суду з позовом про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 за кредитним договором і рішенням Тячівського районного суду від 16.02.2015 року у цивільній справі №307/3371/14-ц позов задоволено, стягнуто з боржника ОСОБА_2 визначену Банком суму боргу. Дане рішення набуло законної сили і його примусове виконання здійснюється ВДВС Тячівського РУЮ, виконавче провадження №52620114.

Тому просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі з №1165, виданий 29.01.2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. за заявою стягувача ПАТ «Альфа-Банк»» про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 63,45 м.кв., що згідно договору іпотеки від 12.12.2007 року була передана ЗАТ «АКПІПІБ», правонаступником якого є ПАТ «АКПІБ», в забезпечення вимог АК «Промінвестбанк» по кредитному договору №340/2007 від 10.12.2007 року, отриманого ним, позичальником (боржником) ОСОБА_2

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити.

Представник відповідача ПАТ «Альфа-Банк» в судовому засіданні відносно заявленого позову ОСОБА_1 заперечив.

Свої заперечення обґрунтовує тим, що посилання позивача на подвійне стягнення, оскільки є судове рішення від 21 травня 2015 року про стягнення боргу, не відповідає дійсності, так як заборгованість ним по кредитному договору №340/2007 від 10.12.2007 року не погашена.

Згідно із ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документові у випадках і в порядку, встановлених законом. У відповідності із ст. 24 Закону України «Про іпотеку», відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без згоди іпотекодавця. А відповідності із ст.12, ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі не виконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержателя вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Згідно із абз. З ст.ЗЗ Закону України «Про іпотеку» визначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Таким чином, позивачу була направлена письмова Вимога про усунення порушень. Оскільки письмова вимога не виконана, відповідач на підставі ст. 87, ст. 91 Закону України «Про нотаріат» та Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій України» за реєстрованих Мін`юстом від 22 лютого 2012р. № 296/5, звернувся до приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Чуловського В.А. для вчинення нотаріального напису про звернення на заставне майно. А 29 січня 2018р. отримано виконавчий напис зареєстрованого в реєстрі про*звернення стягнення на предмет іпотеки. № 1165.

На виконання Постанови КМУ від 29.06.2009р. «Про перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться в безопірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», відповідач надав нотаріусу до оригінали документів в тому числі розрахунок заборгованості по даному Кредитному договору, який оформлений у відповідності із п.2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку за реєстрованого Наказом. Міністерства фінансів від 24 травня 1995р., № 88.

Оригінал Вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання із доказом його направлення разом квитанцією поштового відправлення залишається в нотаріальній справі. Підтвердження направлення Вимоги про усунення порушень зобов`язань підтверджується поштовими квитанціями та витяг з сайту Укрпошти про вручення повідомлення боржникам 28 грудня 2017р. та 08 лютого 2018р.

Крім того, нотаріус при вчиненні виконавчого напису про звернення стягнення на предмет застави не перевіряє безспірність заборгованості, не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність документів з урахуванням положень Переліку та Порядку, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку.

Відповідного висновку у подібних правовідносинах дійшов ВСУ за Постановою від 20 травня 2015 р. у справі № 6-158цс15 та Ухвали ВССУ у справі №6-15625св14 від 16 липня 2014р., яким, зазначив, що банк надсів нотаріусу всі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості, наявність доказів належного направлення та отримання позивачем, письмової вимоги про усунення порушень та. іпотечну вимогу, суди дійшли обґрунтованого висновку про відмову в позові, а та обставина, що зазначена сума заборгованості за кредитом, більша, ніж у повідомленні, не свідчить про наявність спору.

Тому просять в задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідач приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А. в судове засідання не з`явився, але надав суду заяву в якій просить справу розглянути у його відсутності, а тому суд на підставі ст.. 223 ЦПК України справу розглянув у його відсутності.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, причини своєї неявки суду не повідомили, а тому суд на підставі ст.. 223 ЦПК України справу розглянув у їх відсутності.

Третя особа приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Крегул І.І., в судове засідання не з`явився, але надав суду заяву в якій просить справу розглянути у його відсутності, а тому суд на підставі ст.. 223 ЦПК України справу розглянув у його відсутності.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача ПАТ «Альфа-Банк» та дослідивши інші докази, суд дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що між АК «Промінвестбанк» та ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки від 20.12.2007 року, яким забезпечено вимоги іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору №340/2007 від 10 грудня 2007 року, а також можливих окремих договорів про внесення змін до нього, укладеного між іпотеко держателем та позивачальником - ОСОБА_2 , за умови якого останній зобов`язаний в порядку, передбаченому кредитним договором повернути банку до 09.12.2022 року 35 000 доларів США,, відсотки за користування кредитом у розмірі 13% , інші витрати пов`язані з підготовкою та впровадженням кредиту у розмірі передбаченому кредитним договором, сплатити можливу неустойку, а також відшкодувати всі збитки внаслідок невиконання позичальником кредитного договору.

Предметом іпотеки є квартира за АДРЕСА_2 .

29січня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А., було вчинено виконавчий напис, згідно якого звернуто стягнення на квартиру, загальною площею 63,45 кв.м, житловою площею 40,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ., за рахунок реалізації якої задовольнити вимоги правонаступника ПАТ « Альфа-Банк» в сумі 22 548 доларів США.

Згідно постанови приватного виконавця округу Закарпатської області від 19.03.2018 року відкрито виконавче провадження серії ВП №56009178 щодо виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А., про звернення стягнення на квартиру, загальною площею 63,45 кв.м, житловою площею 40,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .,

Розрахунком по кредитному договору №340/2007 від 10 грудня 2007 року наданим ПАТ «Альфа Банк» стверджено, що останній платіж позивачем сплачено 02.12.2014 року в сумі 759 грн.49 коп.

Згідно рішенням Тячівського районного суду від 17.08.2016 року стягнуто з ОСОБА_2 на корсить ПАТ «Альфа -Банк» заборгованість за кредитним договором №340/2007 від 10 грудня 2007 року у розмірі 383711,21 грн. та 3654, 00 грн. судових витрат.

Відповідно до п.19 статті 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Згідно вимог ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до з вимогами ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Зміст виконавчого напису має відповідати вимогам, зазначеним у ст.89 Закону.

Відповідно до п.2.1 Глави 16 Розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дії нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, для вчинення виконавчого напису стягувачем нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.

Згідно п.3.1 Глави 16 Порядку нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Згідно із п.3.2 Глави 16 Розділу 2 Порядку безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року за №1172.

Пунктом 3.5 Глави 16 Розділу 2 Порядку передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Суд вважає, що на час вчинення оспорюваного напису, наявність судового рішення від 17 серпня 2016 року про стягнення боргу з позивача в користь відповідача в сумі 383711,21 грн., підтверджує спірність заборгованості ОСОБА_2 .

Крім цього, згідно висновків Верховного суду України, що містяться у правовій позиції, висловлені ВС України в постанові від 29.10.2014 року у справі №6-169цс14, право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожен черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення. Таким чином, якщо умовами договору погашення кредиту та процентів повинно здійснюватись позичальниками частинами кожного місяця, у рахунок чого вносяться кошти, початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту ( місяця, дня) невиконання позичальниками кожного з цих зобов`язань.

Також, в правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 4 березня 2015 року у справі № 6-27цс 15, зазначено наступне: «Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Тобто, із вказаних норм права вбачається не тільки обмеженість строками можливості вчинення напису нотаріусом, а й що така заборгованість або інша відповідальність боржника має бути безспірною і не потребує додаткового доказування.

Як встановлено судом з розрахунку по кредитному договору №340/2007 від 10 грудня 2007 року наданим ПАТ «Альфа Банк», погашення кредиту та процентів здійснювалось позивачем частинами кожного місяця, останній платіж сплачено 02.12.2014 року в сумі 759 грн.49 коп, а вчинено оспорюваний виконавчий напис нотаріусом 29.01.2018 року.

Таким чином, при вчиненні оспорюваного виконавчого напису, нотаріусом не звернуто уваги на пропуск строків давності, оскільки з дня виникнення права вимоги про стягнення суми заборгованості по креди №340/2007 від 10 грудня 2007 року минуло більше трьох років, та що свідчить про наявність спору між сторонами щодо наявності заборгованості по кредитному договору саме в тій сумі, яка зазначена в оспорюваному виконавчому написі.

Оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд вважає, що виконавчий напис вчинений нотаріусом з порушенням вимог діючого законодавства, а тому його слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Інших належних і допустимих доказів сторонами не наведено.

Судові витрати в частині сплати судового збору слід покласти на відповідача ПАТ «Укрсоцбанк».

Керуючись ст.ст. 5, 12, 81, 209, 223, 247, 263, 265 ЦПК України, ст.ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат», п.п.2.1, 3.1, 3.2, 3.5, Глави 16 Розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дії нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №1165, виданий 29.01.2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем, за яким звернуто стягнення на квартиру, загальною площею 63,45 кв.м, житловою площею40,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ., за рахунок реалізації якої задовольнити вимоги ПАТ « Альфа-Банк» в сумі 22 548 доларів США.

Стягнути з акціонерного товариства «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_1 704,80 гривень судового збору.

Скасувати заходи забезпечення позову накладені ухвалою суду від 04 травня 2018 року шляхом зупинення виконавчого провадження щодо звернення стягнення на квартиру, загальною площею 63,45 кв.м, житловою площею40,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .,

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ПАТ «Альфа-Банк», місцезнаходження: м. Ужгород, вул. Швабська, 36, закарпатської області.

Відповідач: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича, місце знаходження м. Київ, пров. Музейний, 10 прим.505.

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання АДРЕСА_1 .

Третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Крегул Іван Іванович, місцезнаходження: м. Ужгород, вул.. Ф. Тихого, 11, Закарпатської області.

Повний текст рішення виготовлено 23. 10.2020 р.

Суддя: В.В.Чопик