Постанова № 92420895, 23.10.2020, Нововодолазький районний суд Харківської області

Ряд. 83 справа № 631/745/20

провадження № 3/631/290/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2020 року селище міського типу Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі судді Трояновської Т. М., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від Управління Державного агентства рибного господарства у Харківській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Кам`янка Смілянського району Черкаської області, громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків в матеріалах справи відсутній, тимчасово не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 88-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

До Нововодолазького районного суду Харківської області від Управління Державного агентства рибного господарства у Харківській області для розгляду по суті надійшов адміністративний матеріал, складений відносно ОСОБА_1 .

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення № 003706 від 13 серпня 2020 року вбачається, що 13 серпня 2020 року близько 08 години 45 хвилин громадянин ОСОБА_1 торгував свіжою рибою (судак – 1 шт., короп – 2 шт., карась сріблястий – 21 шт.), загальною вагою 19 кг., без документів (накладної, експертного висновку), підтверджуючих законність продаж риби, чим порушив порядок придбання та збуту об`єктів тваринного світу та статтю 7 закону України «Про тваринний світ», відповідальність за що передбачено частиною 1 статті 88-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за частиною 1 статтею 88-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся неодноразово у встановленому законом порядку, шляхом надіслання судових повісток на адресу місця проживання правопорушника, що вказана в протоколі про адміністративне правопорушення. Судові повістки були повернуті на адресу суду з відміткою відділення Укрпошти «за закінченням встановленого строку зберігання».

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі – Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов`язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об`єкта і цілі статті 6 Конвенції, оскільки здійснення прав, гарантованих вказаною статтею Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.

Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції в праві встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року, в якому зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (заява №3236/03) вказує, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 обізнаний щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 88-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що свідчить його підпис у вказаному протоколі. Проте, у судові засідання, що були призначені неодноразово, не з`являвся, про поважність причин своєї неявки ОСОБА_1 суд не повідомляв, клопотань про відкладення розгляду справи чи пояснень по суті справи на адресу суду не надсилав.

Отже, обставини неявки у судові засідання ОСОБА_1 , якому було відомо про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та направлення складених матеріалів до суду, виклик його в судове засідання, дають підстави стверджувати про неналежне здійснення ним своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків, що призводить до затягування судового розгляду даної справи, строки розгляду якої, обмежено законодавством.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки затягування розгляду справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Тим більше, що стаття 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення не містить імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за статтею 88-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Суддя, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, прийшов до наступного висновку.

Диспозиція статі 88-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за порушення порядку придбання, збуту чи розповсюдження об`єктів тваринного або рослинного світу.

Відповідно до статті Закону України «Про тваринний світ» у порядку загального використання об`єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об`єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування.

В інших випадках любительське і спортивне рибальство здійснюються на праві спеціального використання об`єктів тваринного світу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до цього та інших законів.

Згідно з частиною 2 статті 63 Закону України «Про тваринний світ» відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні, зокрема в порушенні правил використання об`єктів тваринного світу.

У разі невиконання вимог статтей 27 та 63 Закону України «Про тваринний світ» передбачена адміністративна відповідальність за частиною 1 статті 88-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме за порушення порядку придбання, збуту чи розповсюдження об`єктів тваринного або рослинного світу.

Відповідно до абзацом 4 пункту 3.14 «Правил любительського і спортивного рибальства», затверджених Наказом Державного комітету рибного господарства № 19 від 15 лютого 1999 року, забороняється продаж або скуповування риби, ікри і водних безхребетних та продуктів їх переробки без наявності документа, який підтверджує законність їх придбання, та сертифіката якості.

Факт порушення ОСОБА_1 вимог статті 88-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення підтверджується даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення № 003706 від 13 серпня 2020 року, який складено заступником начальника відділу охорони водних біоресурсів, рибоохоронний патруль Стояновим Петром Дмитровичем (а. с. 2), описом – оцінкою знарядь лову, іншого рибальського майна, плавучих та інших транспортних засобів, виявлених у особи, що вчинила правопорушення згідно протоколу від 13 серпня 2020 року № 003706 (а. с. 3), розпискою про прийняття на відповідальне зберігання вилученого майна, а саме риби вагою 19 кг (а. с. 4).

Відповідно до статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення доведена повністю і його дії правильно кваліфіковані за частиною 1 статті 88-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

При вирішенні питання щодо необхідності накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , враховуючи характер і конкретні обставини вчиненого правопорушення, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 34 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом`якшуючими і обставини, не зазначені в законі.

В якості обставини, що пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, суддя вбачає відсутність діючих стягнень у ОСОБА_1 .

Обставин, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до статті 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддею не встановлено.

Обираючи вид адміністративного стягнення правопорушникові, суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом`якшують та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність.

Враховуючи вищевикладене, з метою запобігання вчинення у подальшому нових правопорушень та досягнення мети адміністративного покарання, беручи до уваги характер скоєного адміністративного правопорушення, особу правопорушника та ступень його вини, суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в мінімальних межах санкції частини 1 статті 88-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення без конфіскації вилученого майна.

В порядку частини 5 статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд вирішує питання про стягнення судового збору з особи, на яку накладається адміністративне стягнення.

Відповідно до вимог статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно частини 1 та пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України № 3674-VI від 08 липня 2011 року «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у сумі, яка дорівнює 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому він справляється.

Абзацом 3 статті 7 Закону України № 294-ІХ від 14 листопада 2019 року «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 1 січня 2020 року встановлений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб в сумі 2102 гривні.

В зв`язку з вищевикладеним, вважаю за необхідне стягнути із ОСОБА_1 судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у розмірі 420 гривень 40 копійок, - зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.

На підставі викладеного, статтями 1, 7, 9 – 11, 23, 27, 29, 34, 35, 40-1, частиною 1 статті 88-1, 245 – 247, 249 – 252, частиною 1 статті 255, статтею 256, частиною 2 статті 268, частиною 2 статті 277, статтями 278, 280, 283 – 285, частиною 2 статті 287, статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя –

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 88-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 510 (п`ятсот десять) гривень 00 копійок на користь держави (номер рахунку (IBAN): UA298999980313010106000020371, код класифікації доходів бюджету: 21081100, отримувач: УК Нововодолазького району - 21081100, код отримувача(ЄДРПОУ): 37934670, банк отримувача : Казначейство України (ЕАП – електронне адміністрування податку) без конфіскації об`єктів тваринного світу.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок судового збору (отримувач: ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП електронне адміністрування податку), номер рахунку (IBAN) UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Об`єкти тваринного світу: судак – 1 шт., короп – 2 шт., карась сріблястий – 21 шт., загальною вагою 19 кг., які відповідно до розписки від 13 серпня 2020 року передані на відповідальне зберігання ОСОБА_1 , залишити останньому.

Копію постанови направити ОСОБА_1 та до Управління Державного агентства рибного господарства у Харківській області для відома.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

В разі не сплати штрафу у строк встановлений частиною 1 статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення у порядку примусового виконання постанови стягується штраф у подвійному розмірі, що буде складатиме 1020 гривень 00 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Нововодолазький суд Харківської області протягом десяти днів з моменту її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Якщо апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку, у разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя: Т. М. Трояновська