Рішення № 92420464, 23.10.2020, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/10894/20

н/п 2-о/953/122/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2020 р. Київський районний суд м.Харкова

у складі головуючого судді Колесник С.А.,

за участю секретаря судового засідання Кудінової К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові в порядку окремого провадження цивільну справу №953/10894/20 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Дергачівська державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

09.07.2020 заявник ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаною заявою, відповідно до якої просить встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживали однією сім`єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період часу з січня 2015 року до моменту смерті ОСОБА_2 включно за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заявленої вимоги ОСОБА_1 посилається на те, що вона, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала разом з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з січня 2015 року як дружина та чоловік, без реєстрації шлюбу, оскільки в цьому не було потреби. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер. Щоб отримати спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , ОСОБА_1 необхідно у судовому порядку довести факт постійного проживання з померлим, оскільки між ними не було зареєстровано шлюб.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2020 справу передано для розгляду судді Колесник С.А.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Згідно з ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид не позовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п.5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Ухвалою суду від 13.07.2020 заяву прийнято до розгляду та відкрито окреме провадження у справі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2020 справу передано для розгляду судді Колесник С.А.

Ухвалою суду від 13.07.2020 заяву прийнято до розгляду та відкрито окреме провадження у справі.

28.08.2020 представник заявника, адвокат Лютянська Н.С. подала до суду клопотання про витребування доказів, у якому просить для встановлення об`єктивної істини відносно вирішення питання щодо прийняття спадщини ОСОБА_1 витребувати з Дергачівської державної нотаріальної контори спадкову справу про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , для встановлення відсутності спадкоємців у померлого.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 06.10.2020 року задоволено клопотання представника ОСОБА_1 , адвоката Лютянської Ніни Семенівни про витребування доказів.

Витребувано з Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області копію спадкової справи, заведеної після померлого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника та заінтересованих осіб.

У судове засідання заявник та її представник не з`явились, представник заявника, адвокат Лютянська Н.С. подала до суду заяву про проведення судового засідання без участі заявника та її представника, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.

Представник заінтересованої особи у судове засідання не з`явився, до суду 17.08.2020 надійшла заява про розгляд справи без участі представника Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області.

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Беручи до уваги ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд, дослідивши матеріали справи, допитавши свідків, приходить до висновку, що заява про встановлення факту постійного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлені наступні фактичні обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала разом з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з січня 2015 року як дружина та чоловік, без реєстрації шлюбу за адресою: АДРЕСА_1 .

За вказаною адресою заявник та ОСОБА_2 вели спільне господарство, фактично виконували права та обов`язки подружжя, мали спільний бюджет, тобто проживали однією сім`єю, як чоловік та жінка.

Разом з нами проживала у квартирі мати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка була особою похилого віку, дуже часто хворіла та погано себе почувала, тим самим потребувала постійного стороннього догляду.

ОСОБА_1 доглядала та піклувалася за матір`ю свого фактичного чоловіка, ОСОБА_3 , та після її смерті разом з чоловіком, ОСОБА_2 , здійснили її поховання, про що свідчить копія накладної від 26.11.2017 року та копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3 .

У відповідності до ч. 1, ч. 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

В ході судового засідання факт постійного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтвердили сусіди, які були допитані в якості свідків.

Свідок, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) повідомила суду, що жила по сусідству з померлим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , підтвердила факт постійного проживання заявника з померлим та те, що ОСОБА_1 доглядала мати ОСОБА_5 , ОСОБА_3 . Також свідком зазначено те, що саме ОСОБА_1 організувала поховання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Допитаний в якості свідка, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ,(місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) повідомив суду, що давно знає ОСОБА_1 та померлого ОСОБА_2 ОСОБА_6 зазначив, що деякий час він навіть не здогадувався, що між заявником та померлим не було зареєстровано шлюб, адже вони більше п`яти років проживали разом, разом обробляли город, здійснювали певну роботу по господарству та піклувалися один про одного. Свідок також повідомив суду про те, що ОСОБА_1 здійснювала догляд за ОСОБА_3 , тому що вона була особою похилого віку та потребувала сторонньої допомоги. За словами свідка, зі сторони сімейні відносини між ОСОБА_1 та померлим ОСОБА_2 були дуже добрими.

Згідно роз`яснень Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012 року, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із "подружжя", свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

Конституційний суд України у своєму рішенні від 3 червня 1999 року у справі № 1-8/99 зазначив, що обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто: наявність спільних витрат, спільний бюджет, спільне харчування, купівля майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інші обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Факт наявності спільних витрат та спільного бюджету підтверджується копіями накладних від 26.11.2017, 18.03.2020, виписаних на ім`я ОСОБА_1 ; факт купівлі майна для спільного користування підтверджується придбанням 22.08.2016 морозильної камери Elenberg, 01.11.2018 пральної машини Zanussi ZWSE, 19.05.2018 телевізора Samsung UE40MU6172; факт участі у витратах на утримання житла підтверджується квитанціями про оплату за комунальні послуги; факт надання взаємної допомоги підтверджується копіями касових чеків з аптек щодо придбання медичних препаратів для ОСОБА_2 .

Також на підтвердження інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин додані копії свідоцтв про смерть ОСОБА_7 , ОСОБА_2 .

Відповідно до ч.2 ст. 3 Сімейного кодексу України та п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї») визначено таку обов`язкову ознаку члена сім`ї, як ведення спільного господарства.

Заявником отримано свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , проведено його поховання, що підтверджується належними доказами, а також взято на себе зобов`язання по сплаті заборгованості за надані житлово-комунальні послуги та виконано їх у повному обсязі.

Згідно вимог ч. 4 СК України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбу. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.

Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв`язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» Суд визначив, що «поняття сім`ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» de facto зв`язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом».

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7, виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому розглядаються заяви про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Аналогічна позиція викладена у п. 9 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13. Так, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, факту прийняття спадщини.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у листі Верховного Суду України від 01.01.2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд, всебічно та повно оцінивши наявні докази, вважає що зiбранi у справi докази та їх належна оцiнка дають пiдстави для встановлення факту, що має юридичне значення - факту проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім`єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період часу з січня 2015 року до моменту смерті ОСОБА_2 включно за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст. 3,4 СК України, ст. 2, 10, 11, 76, 81, 83,258, 259, 263-265, 293, 315 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Дергачівська державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу - задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , проживали однією сім`єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період часу з січня 2015 року до моменту смерті ОСОБА_2 включно за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud2020.

Заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ;

Заінтересована особа - Дергачівська державна нотаріальна контора, місце знаходження: Харківська обл.., Дергачівський р-н., м.Дергачі, вул..Першого Травня, 63, код ЄДРПОУ 02894154.

Повне судове рішення складено 23.10.2020.

Суддя Колесник С.А.