Рішення № 92418301, 20.10.2020, Широківський районний суд Дніпропетровської області

справа № 197/367/20

провадження № 2/197/479/20

ШИРОКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2020 року смт Широке

Широківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Охнач О.В.,

за участі:

секретаря судового засідання: Гетьманенко О.І.,

розглянувши у приміщенні суду цивільну справу за позовною заявою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРСИББАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій сторін.

Позивач 23.04.2020 року звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за договором № 95358092000 від 17.05.2019 року у сумі 62 768,16 грн, з яких:

-42 727,07 грн - заборгованість за кредитом;

-15 322,87 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом;

-1 550,34 грн - заборгованість за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений Договором термін;

-1 750 грн - заборгованість по комісії;

-458,15 грн - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту;

-893,67 грн - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам;

-66,06 грн - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії

та судовий збір в сумі 2102 грн.

В обґрунтування позову представник позивача посилається на те, що між позивачем та відповідачем було укладено договір № 95358092000від 17.05.2019 року, за яким відповідач отримав кредит у розмірі 46 300 грн. на споживчі цілі шляхом зарахування коштів на картковий рахунок.

Відповідно до Договору за користування кредитними коштами відповідач зобов`язався сплачувати проценти у розмірі 67% річних та за користування кредитом понад встановленого Кредитним договором терміну процентна ставка встановлюється у розмірі 74% річних. Такий розмір процентної ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу та починає нараховуватись на прострочену суму з дати виникнення прострочення, а саме з наступного дня не сплати.

Починаючи з 17.05.2019 року відповідач користувався кредитними коштами, однак не виконував свої зобов`язання за кредитним договором належним чином, в результаті чого у нього перед позивачем станом на 10.04.2020 року виникла заборгованість за цим договором у сумі 62 768,16 гривень.

ІІ. Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.

03 червня 2020 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач, представник позивача повідомлені у встановленому законом порядку про час та місце судового засідання, в судове засідання представник не з`явився, від нього надійшла заява, в якій просив справу розглянути за його відсутності, позов підтримав в повному обсязі. Проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів не заперечував.

Відповідач повідомлявся про день та час місце розгляду справи в порядку, передбаченому ч. 11 ст. 128 ЦПК України, через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади, в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив (тобто не з`явився без поважних причин), відзив до суду не подав. Ніяких клопотань, заяв від цієї особи до суду не надходило.

За письмової згоди позивача суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку ст. 280 ЦПК України за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів і ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Враховуючи, що сторони, їх представники не прибули в судове засідання і представник позивача заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності, а перешкод для розгляду справи судом не встановлено, то суд вважає за можливе здійснювати судовий розгляд без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 17.05.2019 року між позивачем та відповідачем укладено договір № 95358092000 про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття і розрахунково-касового обслуговування карткових рахунків. Відповідач, підписавши договір, погодився з викладеними у договорі та у Правилах (договірних умовах) споживчого кредитування позичальників АТ «УКРСИББАНК», які розміщені на сайті банку (www.my.ukrsibbank.com), інформаційних стендах у приміщеннях установ Банку та оприлюднені у газеті «Урядовий кур`єр» №105 від 09.06.2017 року (арк. с. 19-20).

За умовами договору банк надав відповідачу кредит (грошові кошти) в національній валюті у розмірі 46 300 грн (арк. с. 19-20).

Відповідно до умов договору, позичальник зобов`язався повернути наданий кредит, плату за кредит, інші платежі у відповідності з Правилами (договірними умовами) споживчого кредитування позичальників АТ «УКРСИББАНК» та договором на рахунок банку шляхом сплати до 17-го числа щомісячно ануїтентних платежів у розмірі 3549 грн, відповідно до графіка, що викладений у додатку №1 до Договору, у повному обсязі не пізніше 17.05.2021 року (п.п.3.5, 3.6, 3.7 договору) (арк. с. 19-20).

Відповідно до п. 3.8 Договору за користування кредитними коштами відповідач зобов`язався сплатити проценти у розмірі 67% річних та, відповідно до п. 3.9 за користування кредитними коштами за кредитом понад встановлений кредитним договором термін, процентна ставка встановлюється у розмірі 74% річних, що діє для строкової суми основного боргу на дату виникнення такого прострочення. Такий розмір процентної ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за кредитним договором та починає нараховуватися на прострочену суму основного боргу з дати виникнення прострочення, а саме з наступного дня несплати або не повної сплати платежу, встановленого у кредитному договорі і нараховується до моменту погашення такої заборгованості (арк. с. 19).

Нарахування процентів здійснюється в порядку, передбаченому п.1.3 Правил (арк. с. 11).

Згідно п.1.3.5 Правил, п.3.11 договору, позичальник сплачує банку комісії у розмірі та порядку відповідно до умов цього договору та додатку № 1 до договору що є його невід`ємною частиною (арк. с. 11,19).

Пунктом 4.1 Правил (договірні умови) споживчого кредитування позичальників АТ «УКРСИББАНК» за порушення відповідачем термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів та/або комісій, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, якщо сума такої заборгованості виражена у гривні.

Відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість

Позивач направляв відповідачу вимогу від 27.01.2020 року № 24-1-01/83 про усунення порушень кредитного договору та про дострокове повернення кредиту, нарахованих процентів у разі не погашення простроченої заборгованості. Однак, відповідач вимогу не виконав, заборгованість не погасив (арк. с. 21-22).

Із розрахунку позивача (арк. с. 23-25) випливає, що відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 10.04.2020 року виникла заборгованості у сумі 62 768,16 грн, з яких:

-42 727,07 грн - заборгованість за кредитом;

-15 322,87 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом;

-1 550,34 грн - заборгованість за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений Договором термін;

-1 750 грн - заборгованість по комісії;

-458,15 грн - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту;

-893,67 грн - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам;

-66,06 грн - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії.

ІV. Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права, оцінка суду.

Відповідно до ст. 17 Закону України від 23.02.2006 N 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав.

Приписами ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, які передбачають рівність прав сторін щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості та обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як передбачено ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Отже, позичальник зобов`язаний виконувати кредитний договір у відповідності до його умов та вимог закону.

Частина 1 ст. 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитору грошові кошти (кредит) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Таким чином, судом встановлено порушення права позивача на своєчасне отримання грошових коштів внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, а тому, позовні вимоги підлягають задоволенню.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

Як встановлено п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів сумою, яка стягується.

Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються з позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Сторони не звільнені від сплати судового збору.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в сумі 2102 грн (арк.с. 27).

З відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2102 грн.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 207, 525, 526, 530, 611, 626, 628, 633, 634, 638, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 81, 141, 247, 263, 265, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРСИББАНК» заборгованість станом на 10.04.2020 року за договором № 95358092000 від 17.05.2019 року за кредитом в сумі 62 768 (шістдесят дві тисячі сімсот шістдесят вісім) грн 16 копійок, яка включає:

-42 727,07 грн - заборгованість за кредитом;

-15 322,87 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом;

-1 550,34 грн - заборгованість за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений Договором термін;

-1 750 грн - заборгованість по комісії;

-458,15 грн - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту;

-893,67 грн - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам;

-66,06 грн - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРСИББАНК» судовий збір в розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії.

Повний текст судового рішення складений 25.10.2020 року. Саме ця дата є датою ухвалення цього рішення.

Учасники справи (данні):

Позивач - АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРСИББАНК», юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12, код ЄДРПОУ 09807750.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1

СУДДЯ О.В.ОХНАЧ