Рішення № 92417873, 26.10.2020, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/1378/20

2/214/1634/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

26 жовтня 2020 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Гриня Н.Г.

за участю секретаря – Гливук М.І.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Остапенко Євгена Михайловича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

26.02.2020 року позивач звернулася до суду з позовом до ТОВ «Фінансова компанія управління активами» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що у листопаді 2019 року отримувала заробітну платню не в повному розмірі, та перевіряючи реєстр боржників виявила інформацію про себе, а саме, що відносно неї відкрито виконавче провадження № 60234959 приватним виконавцем Табінським О.В. Підставою для відкриття слугував виконавчий напис нотаріуса ХМНО Остапенко Є.М.

Так відповідно до виконавчого напису від 20.09.2019 року Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі під № 5753 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами», не сплаченої в строк заборгованості за Кредитним договором №133/4262BCL від 21.09.2011 року укладеного між ПАТ «Платинум банк» та ОСОБА_1 .

Відповідач набув права вимоги за кредитним договором на підставі договору факторингу №20182407-1/2 від 24.07.2018 року з ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенгція з повернення боргів», яке у свою чергу набуло право вимоги за договором факторингу №1706/01 від 17.06.2015 року з ТОВ Фінансова компанія «Бізнесфінанс», яке у свою чергу придбало право вимоги за договором факторингу №20140730-Г від 30.07.2014 року з ПАТ «Платинум банк».

Відповідно до вищевказаного виконавчого напису, стягнення здійснюється з 29.07.2014 по 18.09.2019 року. Сума, що підлягає стягненню, становить 11 248, 33 грн з урахуванням: заборгованості за тілом кредиту-3617,19 грн, заборгованості за відсотками-1286,69 грн, заборгованості за пенею- 6194,45 грн. Крім того стягнено витрати за вчинення виконавчого напису в сумі 150 грн.

При вчиненні оспорюваного виконавчого напису приватним нотаріусом порушено вимоги ст.88 закону «Про нотаріат», оскільки сума заборгованості не була безспірною, письмову вимогу від банку про усунення порушень вона не отримувала.

За відсутності підтвердження її ознайомлення з обчисленим банком розміром боргу в нотаріуса не було визначених законодавством підстав для вчинення виконавчого напису. Просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., який зареєстровано в реєстрі під №5753 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» не сплаченої в строк заборгованості за Кредитним договором № №133/4262BCL від 21.09.2011 року укладеного між ПАТ «Платинум банк» та ОСОБА_1 .

Ухвалою від 28 лютого 2020 року відкрито провадження по справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.(а.с.34.)

Даний позов було забезпечено ухвалою від 28 лютого 2020 року, а саме зупинено стягнення на підставі виконавчого документу (виконавчого напису приватного нотаріуса Остапенко Є.М., що зареєстрований в реєстрі під №5753 від 20.09.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» заборгованості у загальному розмірі 11248, 33 грн до вирішення справи по суті.(а.с.32-33)

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності позовні вимоги підтримала повністю, наполягала на їх задоволенні. Відповідач у відкрите судове засідання не з`явився з невідомої суду причини, хоча був належним чином повідомлені про час, дату та місце судового засідання, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляд справи до суду не надсилав.

Третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Керуючись ст. 280 ЦПК України, суд вважає, що дану справу можливо вирішити на підставі наявних в ній доказів, за відсутності відповідача і постановити заочне рішення.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності з ч. 2 ст.247ЦПК України розгляд справи здійснювався, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку письмовим доказам щодо їх належності, допустимості та достатності в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

Так, 20.09.2019 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. було вчинено виконавчий напис №5753 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» неспалену в строк за Кредитним договором №133/4262BCL від 21.09.2011 заборгованості 11 248, 33 грн; з яких заборгованість за тілом кредиту -3617, 19 грн; заборгованість за відсотками- 1286,69 грн; заборгованість за пенею- 6194,45 грн. Витрати за вчинення виконавчого напису нотаріусом в розмірі 150 грн. (а.с.15)

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За змістом статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Законом України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, передбачено, що стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999року №1172» (пункт 3 глави 16 Порядку вчинення виконавчих дій нотаріусами України).

Відповідно до п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

З урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Тому суд, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий висновок відповідає, зокрема, правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі №6-887цс17.

Як вбачається із копії виконавчого напису від 20 вересня 2019 року строк, за яким провадиться стягнення за період з 29 липня 2014 року по 18 вересня 2019 року.

Слід зазначити, приватним нотаріусом не було враховано вимоги ст. 88 Закону України «Про нотаріат», в якій зазначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Строк, за який провадиться стягнення в оскарженому виконавчому написі нотаріуса визначено більше ніж за 5 років, тобто більше трьох років з дня виникнення права вимоги у банка.

Крім того, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Установлено, що при зверненні банку до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису в розмір повної суми заборгованості за вищевказаним кредитним договором включено і розмір пені, який заявником нарахований поза межами річного строку спеціальної позовної давності (з 29 липня 2014 року по 18 вересня 2019 року).

Також, стягнута за виконавчим написом сума не є безспірною через укладення кредитного договору у національній валюті - гривні, тому в даному випадку нотаріус при вчиненні спірного напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом.

Згідно правового висновку викладеного у постанові Верховного Суду України від 04.03.2015 у справі № 6-27цс15 зазначено, що наявність спору про розмір заборгованості у суді на час вчинення виконавчого напису спростовує висновок суду про безспірність заборгованості боржника. Аналогічні правові висновки викладено і в постановах Верховного Суду України від 11 березня 2015 року у справі № 6-141цс14 та від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17.

Отже, оспорюваний виконавчий напис вчинений із порушенням вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат» та пункту 284 Інструкції, оскільки вказану у виконавчому написі суму боргу не можна вважати безспірною.

ТОВ « Фінансовою компанією управління активами» не надано нотаріусу доказів отримання позичальником ОСОБА_1 письмових вимог про усунення порушень за кредитним договором, а лише надано копії таких вимог.

Таким чином, у нотаріуса не було підстав для висновку про погодження (не заперечення) боржником розміру нарахованої банком заборгованості.

Виходячи з викладеного, встановивши, що стягнута за виконавчим написом заборгованість є спірною; приймаючи до уваги, що нотаріус, при вчиненні виконавчого напису не мав повного обсягу документів, зокрема, доказів підтвердження отримання боржником вимоги про погашення заборгованості, умов та тарифів за кредитним договором; не перевірив відсутність спору між кредитором та позичальником щодо розміру заборгованості, та вчинив виконавчий напис поза межами встановленого законодавством строку для вчинення відповідних дій, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, та визнання виконавчого напису № 5753, вчиненого 20 вересня 2019 року приватним нотаріусом приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Остапенко Є.М . про стягнення з ОСОБА_1 на корить ТОВ «Фінансова компанія управління активами» за несплачену в строк за Кредитним договором Кредитним договором №133/4262BCL від 21.09.2011 заборгованості 11 248, 33 грн; з яких заборгованість за тілом кредиту -3617, 19 грн; заборгованість за відсотками- 1286,69 грн; заборгованість за пенею- 6194,45 грн. витрати за вчинення виконавчого напису нотаріусом в розмірі 150 грн., таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а також інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, тому на користь ОСОБА_1 з відповідача необхідно стягнути судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору при подачі позову в розмірі 420, 40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.526, 527, 530, 610, 623, 1054 ЦК України, ст. ст.10, 12, 13, 141, 263, 265, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами»( ЄДРПОУ: 35017877, адреса: 04073, м. Київ, вул. Сирецька, 37-А), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Остапенко Євгена Михайловича(адреса: 61003, м. Харків, майдан Героїв Небесної Сотні, 7) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню- задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. було вчинено виконавчий напис №5753 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» неспалену в строк за Кредитним договором №133/4262BCL від 21.09.2011 заборгованості у загальному розмірі 11 248 (одинадцять тисяч двісті сорок вісім) гривень 33 копійок.

Стягнути з ТОВ «Фінансова компанія управління активами » на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Н.Г.Гринь