Рішення № 92416798, 20.10.2020, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/1884/20

Провадження № 2/209/798/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2020 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Замкової Я.В.

за участі секретаря - Швець О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (УКРАЕРОРУХ) про визнання незаконними та скасування наказу про звільнення із займаної посади, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (УКРАЕРОРУХ), в якому просить:

- визнати незаконним та скасувати наказ Державного підприємства обслуговування повітряного руху України № 405/о від 13 квітня 2020 року в частині звільнення ОСОБА_1 з посади інженера 2-ї категорії сектору технологічної підготовки служби авіаційної безпеки Украероруху;

- поновити ОСОБА_1 на роботі в Державному підприємстві обслуговування повітряного руху України на посаді інженера 2-ї категорії сектору технологічної підготовки служби авіаційної безпеки Украероруху з 13 квітня 2020 року.

- стягнути з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 13 квітня 2020 року до винесення рішення по справі;

- стягнути з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на користь ОСОБА_1 сплачений позивачем судовий збір в розмірі 840 гривень 80 копійок (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

В обґрунтування позову вказує, що Наказом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України,від 13.04.2020 року № 405 /о ОСОБА_1 було звільнено з посади інженера 2 категорії сектору технологічної підготовки

служби авіаційної безпеки Украероруху з 13 квітня 2020 р. за скороченням штату

працівників на підставі п. 1.ст.40 КЗпП України. Позивач вважає прийнятий наказ незаконним та необгрунтованим, виходячи з того, що перед звільненням 03.02.2020 року відповідач видав попередження про скорочення посади та наступне вивільнення позивача і надав позивачу список вакантних посад по підприємству станом на 12.02.2020 р. та згодом, 09.04.2020 року позивачеві було надано перелік вакантних посад по підприємству. Однак, подані позивачем 4 заяви від 10.04.2020 року на вакантні посади: провідного інженера відділу економічної безпеки управління внутрішньої та економічної безпеки, провідного інженера відділу внутрішньої безпеки управління внутрішньої та економічної безпеки, інженера 1-ї категорії відділу економічної безпеки управління внутрішньої та економічної безпеки, інженера 1-ї категорії групи контролю на безпеку відділу охорони та контролю управління авіаційної безпеки - були проігноровані відповідачем та пізніше після звільнення позивач дізнався про неможливість його переводу на вказані вакантні посади з підстав невідповідності його професії та кваліфікації кваліфікаційним вимогам на вказані вакантні посади. З цих підстав, позивач вважає, що звільнення відбулось з порушенням закону, зокрема без пропозиції йому вакантних посад, що відповідають його кваліфікації та без врахування його відповідності посаді інженера 1 категорії групи контролю на безпеку відділу охорони та контролю управління авіаційної безпеки.

18.06.2020 року ухвалою суду позивачу було поновлено строк на подання позовної заяви, як такий, що пропущений з поважних причин та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

21.07.2020 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву (а.с. 124-136), в якому відповідач заперечував проти позову та просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. На обгрунтування відзиву зазначив, що Наказом Украероруху №1120 від 26.12.2019 було введено в дію оновлену організаційну структуру та штатний розпис керівного складу Украероруху. Наказом № 9 від 08.01.2020 було затверджено штатний розпис підрозділів головного підприємства Украероруху, а також розроблено керівниками структурних підрозділів та затверджено начальником департаменту персоналу положення про структурні підрозділи та посадові інструкції підпорядкованих працівників. 12.02.2020 позивача було письмово попереджено про скорочення його посади за два місяці до дати скорочення та надано перелік вакантних посад по підприємству. 09.04.2020 р. позивачу знову було надано перелік вакантних посад по підприємству. Ознайомившись з переліком вакантних посад, позивач подав чотири заяви № 2.2- 01/922/20, № 2.2-01/926/20, № 2.2-01/927/20 та № 2.2-01/928/20 датовані 10.04.2020 р. на переведення його на вакантні посади. Відповідачем розглянуті заяви позивача про переведення його на вакантні посади та 13.04.2020 р. надано відповідь № 2-03/199/20 про неможливість переведення на вакантні посади в зв`язку з тим, що :

- у позивача відсутнє свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю, а тому він не відповідає кваліфікаційним вимогам й не може бути переведеним на посаду провідного інженера відділу економічної безпеки та відділу внутрішньої безпеки управління внутрішньої та економічної безпеки;

- у позивача відсутній необхідний стаж роботи за визначеними у кваліфікаційних вимогах до посади напрямками діяльності та відсутній чинний сертифікат ТУМР 123-4/0, а тому він не відповідає кваліфікаційним вимогам й не може бути переведеним на посаду інженера 1 категорії групи контролю на безпеку відділу охорони та контролю управління авіаційної безпеки;

- відсутня вакантна посада інженера 1 категорії відділу економічної безпеки управління внутрішньої та економічної безпеки (щодо заяви № 2.2-01/927/20 від 10.04.2020 р.).

Посилаючись на ст.ст. 40, 42, 49 КЗПП України, відповідач вважає, що чинне законодавство не містить конкретної вимоги щодо надання переліку вакантних посад працівнику, що вивільняється на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, які б на думку роботодавця відповідали фаху та здібностям працівника. Фах та здібності працівника розглядаються роботодавцем на етапі прийняття такого працівника на певну посаду. Тому надавши позивачу лише перелік вакантних посад, у тому числі тих яким позивач не відповідає за кваліфікацією, на думку відповідача, він належним чином виконав вимоги ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України.

26.08.2020 представником відповідача подано до суду додаткові докази на підтвердження обставин зазначених у відзиві на позов (а.с.137-168), а саме: копії посадових інструкцій провідного інженера відділу економічної безпеки управління внутрішньої та економічної безпеки, провідного інженера відділу внутрішньої безпеки управління внутрішньої та економічної безпеки, інженера 1-ї категорії групи контролю на безпеку відділу охорони та контролю управління авіаційної безпеки; копії документів про освіту ОСОБА_1 ; копія витягу з довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників випуск 1 розділ 1.

Сторони в судове засідання не з`явились, представники сторін надали свої заяви про розгляд справи за їх відсутності. Представник позивача ОСОБА_2 позов підтримав, представник відповідача ОСОБА_3 просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, з`ясувавши позиції сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач працював у відповідача на посаді інженера 2-ї категорії сектору технологічної підготовки служби авіаційної безпеки Украероруху з 10 червня 2019 року по 13 квітня 2020 року, що підтверджується копією трудової книжки ОСОБА_1 та внутрішньою кадровою документацією ДПобслуговування повітряного руху України (УКРАЕРОРУХ) (а.с. 19-25, 26-53), а також повністю визнається сторонами у справі.

Наказом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України № 405/о від 13 квітня 2020 року ОСОБА_1 було звільнено з посади інженера 2-ї категорії сектору технологічної підготовки служби авіаційної безпеки Украероруху з 13 квітня 2020 року за скороченням штату працівників, на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с. 87).

Як встановлено судом з матеріалів справи та визнано сторонами у їх заявах, позивач своєчасно (за 2 місяця) був повідомлений про скорочення штатів.

За змістом позову, предметом спору за позовними вимогами є порушення відповідачем порядку звільнення позивача з підстав скорочення штату на підприємсттві за п. 1 ст.40 КЗпП України, зокрема щодо не надання позивачу переліку вакантних посад які б відповідали його фаху та кваліфікації та не зарахування його заяв на вакантні посади, що на думку позивача тягне за собою визнання незаконним і скасування наказу про звільнення та надає йому право на стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за відповідний період.

Сторонами визнано, що згідно переліку вакантних посад (а.с. 54-86), 12.02.2020 року перед звільненням позивачу було запропоновано відповідачем перелік вакантних посад в цілому по підприємству та проінформовано, що при відсутності вакантних посад, які б відповідали його кваліфікайному рівню трудовий договір з ним буде розірвано.

Як зазначено сторонами у позові та відзиві на позов, наданий позивачу перелік вакантних посад перед звільненням, не містив вакантних посад які б відповідали стажу роботи, фаху і кваліфікації позивача.

Сторонами не оспорювалось, що 10.04.2020 року перед звільнення позивач подав до відповідача 4 заяви на переведення згідно запропонованого переліку вакантних посад, а саме на посади: провідного інженера відділу економічної безпеки управління внутрішньої та економічної безпеки, провідного інженера відділу внутрішньої безпеки управління внутрішньої та економічної безпеки, інженера 1-ї категорії відділу економічної безпеки управління внутрішньої та економічної безпеки, інженера 1-ї категорії групи контролю на безпеку відділу охорони та контролю управління авіаційної безпеки (а.с. 88-92).

Згідно зі службової записки Адміністративного директора ДП обслуговування повітряного руху України (УКРАЕРОРУХ) М.Нощенка, яка отримана ОСОБА_1 в день його звільнення 13.04.2020 року (а.с. 98), на заяви позивача № 2.2-01/922/20 від 10.04.2020, № 2.2-01/926/20 від 10.04.2020, № 2.2-01/927/20 від 10.04.2020, № 2.2-01/928/20 від 10.04.2020, повідомлено, що:

- до посад провідного інженера відділу економічної безпеки та відділу внутрішньої безпеки управління внутрішньої та економічної безпеки визначено наступні кваліфікаційні вимоги: повна вища юридична або економічна освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем (магістр або спеціаліст); досвід роботи в правоохоронних органах не менше 2-х років; наявність свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю. Враховуючи відсутність свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю, ОСОБА_1 не відповідає кваліфікаційним вимогам він не може бути переведеним на вищезазначену посаду.

- до посади інженера 1 категорії групи контролю на безпеку відділу охорони та контролю управління авіаційної безпеки визначено наступні кваліфікаційні вимоги: повна вища освіта (спеціаліст, магістр); стаж роботи в галузі авіаційної безпеки не менше 5 років та на посаді оператора технічних засобів контролю на авіаційну безпеку не менше 3 років; наявність чинних сертифікатів про проходження підготовки з АБ, а саме: ТУМР123/Базовий «Базова підготовка персоналу САБ», ТУМР123-4/0 «Підготовка операторів спеціальних технічних засобів контролю». Враховуючи відсутність необхідного стажу роботи за визначеними у кваліфікаційних вимогах до посади напрямками діяльності, а також відсутність чинного сертифікату ТУМРі23-4/0, ОСОБА_1 не відповідає цим кваліфікаційним вимогам та не може бути переведений на вищезазначену посаду.

- заява від 10.04.2020 № 2.2-01/927/20 залишена без розгляду у зв`язку з відсутністю вакантної посади інженера 1 категорії відділу економічної безпеки управління внутрішньої та економічної безпеки.

Відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до ч.1-3 ст.49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Крім того якщо посада, яка підлягає виключенню зі штатного розпису, єдина, то, відповідно, і конкурувати працівникові на умовах, визначених статтею 42 КЗпП, нема з ким.

Після завершення зазначених вище консультацій і переговорів соціальних партнерів визначаються конкретні прізвища вивільнюваних працівників. Розробляється план працевлаштування вивільнюваних працівників переважно на своєму підприємстві, програма навчання (перекваліфікації) їх іншим професіям за кошти роботодавця на своєму підприємстві або на спеціалізованих курсах підвищення кваліфікації (перекваліфікації). Також можуть проводитися переговори з органами місцевої влади і центрами зайнятості щодо проведення такої спільної роботи.

Виходячи з письмових доказів наданих сторонами, судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 при звільненні не пропонувалась інша робота на цьому ж підприємстві відповідно до його фаху, досвіду і кваліфікації, не пропонувалось навчатися роботі або закінчити необхідні курси чи отримати відповідні сертифікати для переведення ні інші посади.

Згідно наданих відповідачем посадових інструкцій на посади провідних інженерів відділу внутрішньої безпеки та відділу економічної безпеки (а.с. 137-160), позивач дійсно не мав необхідногостажу роботи та свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю, у зв`язку з чим не відповідав цим посадам за своїм кваліфікаційним рівнем.

Щодо посад інженера 1-ї категорії, згідно наданого відповідачем довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (а.с. 163-166), трудовий стаж і кваліфікація ОСОБА_1 , без наявності стажу роботи на посаді інженера 2-ї категорії не менше 2-х років, також унеможливлюють прийняття його на посаду інженера 1-ї категорії ДП обслуговування повітряного руху України (УКРАЕРОРУХ).

Також, згідно доданих представником позивача 20.10.2020 року отриманих від відповідача списків працівників прийнятих і звільнених на підприємство Украероруху у період з 26.12.2019 року по 13.04.2020 року (а.с. 196-204), на момент звільнення позивача на підприємстві були відсутні вакантні посади інженера 2-ї категорії та прирівняних до нього посад.

З цих підстав, суд вважає необгрунтованими доводи відповідача про те, що чинне законодавство не містить конкретної вимоги щодо надання переліку вакантних посад працівнику, що вивільняється на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, які б на думку роботодавця відповідали фаху та здібностям працівника, у зв`язку з чим надання позивачу переліку вакантних посад, яким позивач не відповідав за кваліфікацією, є належним чином виконання вимог ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України, виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно з частинами першою, третьою статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Таким чином, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Вищевказані правові норми і висновки суду повністю узгоджуються з правовими висновками, які викладені у постанові Верховного Суду від 25.03.2020 року (справа № 359/7538/18, провадження 61-12143ск19) та у постанові Верховного суду України від 09 серпня 2017 року у справі № 6-1264цс17.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в абз.1 п.19 постанови №9 від 6 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не скористався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Отже в данному випадку, системний аналіз наданих сторонами письмових доказів переконливо свідчить про те, що звільнення позивача з роботи було проведено з істотними порушеннями вимог, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 40, ч. 2 ст. 40 та ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України.

З огляду на вказані норми матеріального права і встановлені судом фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, суд вважає, що з метою відновлення порушеного права позивача на працю мається необхідність визнати незаконним та скасувати наказ Державного підприємства обслуговування повітряного руху України № 405/о від 13 квітня 2020 року в частині звільнення ОСОБА_1 з посади інженера 2-ї категорії сектору технологічної підготовки служби авіаційної безпеки Украероруху з 13 квітня 2020 року за скороченням штату працівників, на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, поновиввши позивача на роботі в ДП «Украерорух» та стягнувши з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13.04.2020 року по 20.10.2020 року включно.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно з абз. 2 п.32 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.1992р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», У випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100 ( 100-95-п ) (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1995 року N 348).

Відповідно до доданої до позову довідки відповідача про середню заробітну плату ОСОБА_1 (а.с. 99), яка не оспорювалась відповідачем у справі, середньоденний заробіток позивача на момент його звільнення склав - 1047,98 грн., кількість робочих днів вимушеного прогулу за п`ятиденним графіком робочої неділі становить 130 днів (з 13.04.2020 року по 20.10.2020 року включно), а тому загальна сума, яка підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача становить 1047,98 грн. х 130 дн. = 136237 гривень 40 копійок, що обраховано судом відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати».

Розрахунок кількості робочих днів за час вимушеного прогулу з 13.04.2020 року по 20.10.2020 року включно, судом складено відповідно до листа Міністерства соціальної політки України "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2020 рік":

Квітень 2020 року - 21 дн. (з 13.04 по 30.04 включно - 13дн.)

Травень 2020 року - 19 дн.

Червень 2020 року - 20 дн.

Липень 2020 року - 23 дн.

Серпень 2020 року - 20 дн.

Вересень 2020 року - 22 дн.

Жовтень 2020 року - 21 дн. (з 01.10 по 20.10 включно - 13 дн.).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат на підставі ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача по справі на користь позивача понесені ним витрати за оплату судового збору в сумі 840,80 грн. за позовні вимоги немайнового характеру, а також стягнути з відповідача суму судового збору на користь держави за вимоги майнового характеру в розмірі 1% від суми стягнення, що становить 1362 гривні 37 копійок.

Згідно з ч. 5 ст. 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 19, 141, 247, 259, 265, 268, 279, 430 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (УКРАЕРОРУХ), ЄДРПОУ 19477064,(юридична адреса: 08300, Аеропорт, Київська область; поштова адреса: 08301, Київська область, місто Бориспіль, Аеропорт, а/с № 115), про визнання незаконними та скасування наказу про звільнення із займаної посади, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ Державного підприємства обслуговування повітряного руху України № 405/о від 13 квітня 2020 року в частині звільнення ОСОБА_1 з посади інженера 2-ї категорії сектору технологічної підготовки служби авіаційної безпеки Украероруху з 13 квітня 2020 року за скороченням штату працівників, на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Поновити ОСОБА_1 на роботі в Державному підприємстві обслуговування повітряного руху України на посаді інженера 2-ї категорії сектору технологічної підготовки служби авіаційної безпеки Украероруху з 13 квітня 2020 року.

Стягнути з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 13 квітня 2020 року по 20 жовтня 2020 року включно (130 робочих днів) в розмірі 136237 гривень 40 копійок (сто тридцять шість тисяч двісті тридцять сім гривень сорок копійок) з утриманням обов`язкових податків та зборів в порядку, визначеному Податковим кодексом України.

Стягнути з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на користь ОСОБА_1 сплачений позивачем судовий збір в розмірі 840 гривень 80 копійок (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Стягнути з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на користь держави судовий збір в сумі 1362 гривні 37 копійок (одна тисяча триста шістдесят дві гривні тридцять сім копійок). (Стягувач: Державна судова адміністрація України, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Рішення суду в частині поновлення позивача на роботі звернути до негайного виконання.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 26 жовтня 2020 року.

Суддя Я.В. Замкова