Рішення № 92415746, 19.10.2020, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 19.10.2020 Справа № 554/11509/19

Провадження № 2/554/421/20

РІШЕННЯ

Іменем України

19 жовтня 2020 року м.Полтава

Октябрський районний суд м.Полтави в складі

головуючого – судді Гольник Л.В.,

за участю секретаря – Плаксюк І.Ю.,

представника позивача – Савчука О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м.Полтаві Північно – Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми),–

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до Октябрського районного суду з позовом до Подільського відділу державної виконавчої служби у м.Полтаві про зняття арешту з нерухомого майна, в якому просив зняти арешт, накладений постановою державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції Симітко О.В. від 16.03.2010 року, № виконавчого провадження 18022249, об`єкт обтяження – не визначений.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 . З метою оформлення спадщини вона звернулася до приватного нотаріуса, але оформити спадщину не змогла, оскільки на нерухоме майно – Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 накладено арешт. Згідно з інформацією з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого за ОСОБА_2 зареєстровано арешт нерухомого майна на підставі постанови державного виконавця Ленінського ВДВС МУЮ Симітко О.В. від 16.03.2010 року, № виконавчого провадження 18022249.

Проте за інформацією Шевченківського ВДВС виконавчі провадження, у яких ОСОБА_2 є боржником не перебуває, а також не надано інформації щодо виконавчого провадження, у рамках якого накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_2 , посилаючись на знищення документів у завершених виконавчих провадженнях, та рекомендовано звернутися до суду для зняття арешту.

Ухвалою суду від 27.12.2019 року відкрито спрощене провадження з викликом сторін.

28.01.2020 року до суду надійшов відзив відповідача, у якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. У відзиві зазначено, що відповідно до даних спецрозділу автоматизованої системи виконавчих проваджень, на виконанні в Ленінському ВДВС Полтавського МУЮ перебувало виконавче провадження № 18022249 з примусового виконання виконавчого листа №2-162 від 30.12.2009, виданого Київським районним судом м. Полтави про стягнення з ОСОБА_2 на користь ВАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» заборгованості у розмірі 20534,83 грн. Державним виконавцем 16.03.2010 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Постановою про відкриття виконавчого провадження на все рухоме та нерухоме майно боржника накладено арешт та оголошено заборону його відчуження.

21.10.2011 старшим державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження (в ред. від 04.06.2011), а саме направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби. В даній постанові зазначено, боржник за адресою: АДРЕСА_2 , не проживає, майна належного боржникові на праві власності не виявлено, згідно повідомлення адресно-довідкового бюро УМВС України в Полтавській області боржник зареєстрований в АДРЕСА_3 . Постанова про стягнення виконавчого збору не виконувалася, стягнення не проводилося. Арешти накладалися. Документи разом з виконавчим листом були направлені для примусового виконання до Октябрського ВДВС. Виконавчий лист щодо боржника повторно до Подільського ВДВС не надходив.

Ухвалою суду від 12.05.2020 року за клопотанням представника позивача замінено первісного відповідача – Подільський відділ державної виконавчої служби міста Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області на належного відповідача – Шевченківський відділ державної виконавчої служби у м.Полтаві Північно – Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми).

Представник позивача Савчук О.В. в судовому засіданні просив позов задовольнити з підстав зазначеному у ньому, вважає, що відсутні підстави для арешту майна ОСОБА_2 .

В судове засідання представник відповідача не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, просив розглядати справу за відсутності їх представника.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 . Після смерті якого 14.10.2014 року приватним нотаріусом Медвєдєвою В.І. відкрита спадкова справа № 15/2014. Спадкоємцем за законом є донька померлого – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка прийняла спадщину, про що була подана відповідна заява у встановлений законом строк.

Відповідно до листа Шевченківського ВДВС м. Полтава від 31.10.2019 р. за № 70207 згідно інформації з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів зареєстровано арешт нерухомого майна – реєстраційний № 9622409 від 16.03.2010. Підстава обтяження: постанова про відкриття виконавчого провадження, виконавче провадження 18022249, 16.03.2010, Ленінський ВДВС Полтавського МУЮ, старший державний виконавець Симітко О.В., об`єкт обтяження – невизначене майно. Власник: ОСОБА_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до листа Шевченківського ВДВС у місті Полтаві від 20.07.2020 року за № 66442 повідомлено, що згідно даних автоматизованої системи виконавчих проваджень та електронного архіву, виконавчі провадження щодо боржника ОСОБА_2 – на виконанні не перебувають, відповідно до законодавства про діловодство в органах державної виконавчої служби, як чинного на даний час, так і попередніх, строк зберігання завершених виконавчих проваджень становить 3 роки, і у зв`язку з перебігом терміну зберігання завершені виконавчі провадження знищені.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифікований Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

В контексті застосування статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини до поняття «майно» відносять як рухому, так і нерухому приватну власність. Термін «власність» може означати або «існуючу власність» або претензії щодо яких заявник може довести, що він принаймні має «законні сподівання» отримати можливість використати право власності.

Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст.319 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дій, які порушують право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Виходячи з вимог ст. 41 Конституції України, ст. 4 ЦПК України суд приходить до висновку, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом зняття арешту з нерухомого майна, накладеного постановою державного виконавця постановою державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції Симітко О.В. від 16.03.2010 року на належне ОСОБА_2 нерухомого майна.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.16, 319, 321, 386, 391 ЦК України, ст. ст. 12, 81, 265, 268, 273,ЦПК України, –

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м.Полтаві Північно – Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) – задовольнити.

Зняти арешт нерухомого майна (реєстраційний номер 9622409), накладений постановою державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції Симітко О.В. від 16.03.2010 року, № виконавчого провадження 18022249, об`єкт обтяження – не визначений.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через відповідний суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Шевченківський відділ державної виконавчої служби у м.Полтаві Північно – Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), ЄДРПОУ 34963066, адреса: 36023, вул.Стешенка, 6, м.Полтава.

Повний текст судового рішення складено 26.10.2020 року.

Суддя Л.В.Гольник