Ухвала суду № 92413402, 23.10.2020, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/12876/20

1-кс/295/5281/20

УХВАЛА

про обрання запобіжного заходу

23.10.2020 року м. Житомир

Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира Стрілецька О.В.

за участі секретаря судового засідання Ярошовець В.Б.

прокурора Житомирської місцевої прокуратури Грабовича А.Б.

слідчого Житомирського ВП Шалімової Т.В.

захисника- адвоката Гонгало Р.Б.

підозрюваного ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі клопотання слідчого СВ Житомирського відділу поліції ГУ НП в Житомирській області Шалімової Т.В., погоджене прокурором Житомирської місцевої прокуратури Грабовичем А.Б., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12020060020003772 від 21 жовтня 2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч.3 ст. 186 КК України, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомира, громадянина України, не одруженого, не працюючого, зареєстроваого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, є інвалідом ІІ групи, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч.3 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

І. Суть клопотання

23.10.2020 року слідча за погодженням з прокурором звернулась з клопотанням, в якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів.

Як зазначено у клопотанні, в провадженні СВ Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області перебувають матеріали досудового розслідування № 12020060020003772 від 21 жовтня 2020 року, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України.

Слідчий вказує, що 21.10.2020 року ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, приблизно о 13 год. 20 хв. незаконно проникли до квартири АДРЕСА_2 , та викрали чуже майно, яке належить ОСОБА_3 , чим спричинили їй матеріальну шкоду на загальну суму 23020 гривень 16 копійок.

Крім того, 21.10.2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, приблизно о 14 год. 45 хв. незаконно проникли до квартири АДРЕСА_3 , та викрали чуже майно, яке належить ОСОБА_4 , чим заподіяли останній матеріальну шкоду на загальну суму 11952 грн. 62 коп.

Зі змісту клопотання вбачається, що наявність обґрунтованої підозри сторона обвинувачення підтверджує зібраними в кримінальному провадженні доказами: даними протоколу прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_3 ; даними протоколу огляду місця події від 21.10.2020р.; показами потерпілої ОСОБА_3 від 21.10.2020 року; даними протоколу прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_4 ; даними протоколу огляду місця події від 21.10.2020р.; показами потерпілої ОСОБА_4 21.10.2020р.; показами свідка ОСОБА_5 ; даними протоколу огляду місця події за адресою м. Житомир, вул. Князів Острозьких, 98; даними протоколу пред`явлення для впізнання ОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_3 ; даними протоколу пред`явлення для впізнання ОСОБА_2 потерпілій ОСОБА_4 .

В обґрунтування доводів щодо застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Також, на переконання слідчого, зважаючи на доведеність наявності ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, застосування більш м`якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 , окрім як тримання під вартою, не зможе забезпечити дієвості кримінального провадження та запобігти виникненню встановлених ризиків.

ІІ. Процедура та позиції сторін

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу здійснювалося повне фіксування судового процесу технічними засобами.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 подав заяву про протиправне насильство поліцейських, в якій просив постановити ухвалу про проведення розслідування за фактом заподіяння йому тілесних ушкоджень оперативними працівниками при затриманні 21.10.2020 року, про що внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 2 ст. 365 КК України. В обгрунтування даної заяви зазначив, що оперативні працівники Житомирського ВП вчинили відносно нього неправомірні дії, його затримання було незаконним, під час якого йому були заподіяні тілесні ушкодження, підкинуті речові докази. Вважає, що підстави для його затримання без ухвали слідчого судді, які передбачені ст.208 КПК України, були відсутні, що має бути предметом встановлення під час досудового розслідування.

Захисник - адвокат Гонгало Р.Ю. в судовому засіданні підтримав заяву свого підзахисного про протиправне насильство поліцейських. Вказав, що затримання ОСОБА_1 відбулось з порушенням ст. 208 КПК України. Фактичне затримання підозрюваного відбулось зі спливом чотирьох годин після вчинення кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_1 , не за місцем його вчинення, а відтак підстави для затримання без ухвали слідчого судді були відсутні. Крім того, вказує, що зі слів його підзахисного йому відомо, що під час затримання ОСОБА_1 були заподіяні тілесні ушкодження, що також є неправомірним. Просив слідчого суддю вжити заходи, передбачені ст. 206 КПК України.

Прокурор Грабович А.Б. з даного приводу повідомив, що йому нічого невідомо про неправомірні дії оперативних працівників під час затримання ОСОБА_1 і заподіяння йому тілесних ушкоджень, а відтак жодні заходи реагування ним не вживались.

Слідча Шалімова Т.В. щодо протиправних дій під час затримання відносно підозрюваного пояснила, що затримання відбулось в порядку, передбаченому КПК України, фактичне затримання було о 18 год. 30 хв. 21.10.2020 року по вул. Князів Острозьких, оскільки після повідомлення потерпілими про вчинення кримінальних правопорушень були проведені оперативно-розшукові дії, за наслідками яких була отримана інформація про ймовірну причетність даних осіб до вчинення кримінальних правопорушень, оперативним шляхом проведено встановлення місця їх знаходження, де і відбулось затримання. Вважає, що під час затримання не було допущено неправомірних дій стосовно підозрюваного. Під час складання протоколу затримання був присутній захисник Панченко А. Слідчі дії проводились з дотриманням вимог КПК України.

Щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурор Житомирської місцевої прокуратури Грабович А.Б. в судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в ньому, просив його задоволити.

Слідча Шалімова Т.В. клопотання підтримала. Додатково пояснила, що під час проведення першочергових слідчих дій не представилось можливим встановити місце знаходження всього викраденого майна, а відтак існує ризик, що підозрюваний, перебуваючи на волі, зможе його переховувати. Підозрюваний може чинити тиск на свідків та потерпілих, оскільки йому відомо місце їх проживання, їх особисті дані, знає їх в обличчя. Підозрюваний ніде не працює, а відтак вчинення корисливих злочинів є єдиним засобом його існування, тому він може продовжувати вчиняти крадіжки. Слідча зазначила, що перед поміщенням підозрюваного до слідчого ізолятора, йому було проведено медичне освідування, він стаціонарного лікування не потребує, хоча і є інвалідом ІІ групи. Вважає, що застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу є недоцільним і не зможе запобігти наявним ризикам.

Під час розгляду клопотання по суті захисник просив відмовити в задоволенні клопотання, оскільки вважає, що його зміст не відповідає вимогам ст. 184 КПК України; наявність ризиків, на які посилається орган досудового розслідування, не підтверджена належними доказами; в клопотанні відсутнє обгрунтування неможливості застосування щодо підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу. Вказує на те, що слідчим до клопотання не надано належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що дані кримінальні правопорушення були вчинені ОСОБА_1 , надані ж докази зібрані з порушенням встановленого порядку, а відтак є недопустимими. Письмові заперечення проти клопотання приєднані до матеріалів судового провадження.

Щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував, свою причетність до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав. Просив відмовити в задоволенні клопотання або обрати запобіжний захід, який не пов`язаний з триманням під вартою.

В судовому засіданні захисник просив допитати в якості свідка ОСОБА_6 , яка б могла підтвердити обставини незаконного затримання підозрюваного ОСОБА_1 , в задоволенню якого слідчим суддею було відмовлено, оскільки покази, які б могла надати свідок, не стосуються безпосередньо обставин, які підлягають встановленню слідчим суддею під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу по суті.

ІІІ. Обставини, встановлені слідчим суддею

Слідчим суддею встановлено, що слідчими Житомирського відділу поліції ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020060020003772 від 21 жовтня 2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України, по факту незаконного проникнення до квартири та викрадення майна, яке належить ОСОБА_3 , чим спричинено їй матеріальну шкоду на загальну суму 23020 гривень 16 копійок, а також по факту незаконного проникнення до квартири та викрадення майна, яке належить ОСОБА_4 , чим заподіяно останній матеріальну шкоду на загальну суму 11952 грн. 62 коп.

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, складеного о 00 годині 18 хвилин 22.10.2020 року в приміщенні Житомирського відділу поліції, підозрюваний ОСОБА_1 був затриманий на підставі ст. 208 КПК України. Фактичний час затримання вказано j 18 год.30 хв. Крім того, безпосередньо в протоколі затримання ОСОБА_1 містяться пояснення, в яких він вказує, що відносно нього під час затримання оперативними працівниками були вжиті неправомірні дії, йому були заподіяні тілесні ушкодження.

Цього ж дня ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України, - таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло, та відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло.

ІV. Кримінально-процесуальне законодавство

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 185 КК України крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому - карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років.

Відповідно до ч. 3 ст. 186 КК України грабіж, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдав значної шкоди потерпілому - карається позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років.

В силу ч.ч. 4, 5 ст. 12 КК України нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років; тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.

За правилами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Як визначено ч. 1 ст. 206 КПК України, кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.

Згідно з п. 1 ч. 6 ст. 206 КПК України, якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов`язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та:

1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи;

2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи;

3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.

Частиною 8 цієї ж статті передбачено, що слідчий суддя має право не вживати дій, зазначених у частині шостій цієї статті, якщо прокурор доведе, що ці дії вже здійснені або здійснюються.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 КПК України ніхто не може бути затриманий без ухвали слідчого судді, суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 208 КПК України уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках:

1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення;

2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин;

3) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України;

4) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого статтями 255, 255-1, 255-2 Кримінального кодексу України.

За правилами ст. 209 КПК України особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.

V. Оцінка слідчим суддею законності затримання підозрюваного

З пояснень, наданих підозрюваним в судовому засіданні, та з матералів, долучених до клопотання, слідчим суддею встановлено, що фактичне затримання підозрюваного ОСОБА_1 було здійснено оперативними працівниками о 18 год. 30 хв. 21.10.2020 року по вул. Князів Острозьких, 98, яке зафіксовано протоколом огляду місця події. Протокол затримання безпосередньо на місці затримання не складався. В той же час протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, був складений в приміщенні Житомирського ВП о 00год.18.год. 22.10.2020 року.

Разом з тим, відповідно до матеріалів, долучених до клопотання, крадіжка з житла потерпілої ОСОБА_3 була вчинена близько 13 год. 51 хв. 21.10.2020 року за адресою АДРЕСА_4 , а з житла потерпілої ОСОБА_4 - близько 14 год. 52 хв. за адресою АДРЕСА_5 .

Таким чином, слідчий суддя вважає, що між вчиненням кримінальних правопорушень та затриманням ОСОБА_1 , який підозрюється в їх вчиненні, минув значний проміжок часу, що не відповідає темпоральним (часовим) вимогам «безпосередньо» після вчинення злочину, та вимозі щодо особи, яка «щойно» вчинила злочин, що прямо передбачені п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України, як виключних підстав для затримання особи без ухвали слідчого судді. Крім того, слідчим в судовому засіданні не доведено, що на ОСОБА_1 , як на особу, яка може бути причетна до вчинення кримінального правопорушення, безпосередньо після його вчинення, вказали очевидці, в тому числі потерпілі, що прямо передбачено п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України.

За встановлених фактичних обставин слідчий суддя дійшов висновку, що затримання ОСОБА_1 що мало місце 21.10.2020 о 18 год. 30 хв. у АДРЕСА_6, було незаконним, оскільки не відповідало ст. 208 КПК України.

З огляду на те, що підозрюваний надав слідчому судді заяву, в якій вказав про те, що йому були заподіяні тілесні ушкодження оперативними працівниками органів поліції, на виконання положень ч.6 ст. 206 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне зобов`язати слідчу Шалімову Т.В. та прокурора Житомирської місцевої прокуратури Грабовича А.Б. забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження ОСОБА_1 на предмет наявності тілесних ушкоджень, отриманих під час його затримання 21.10.2020 року, а також зобов`язати прокурора Житомирської місцевої прокуратури внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості по заяві ОСОБА_1 від 23.10.2020 року з приводу неправомірних дій оперативних працівників при його затриманні 21.10.2020 року і заподіяння йому тілесних ушкоджень, та направити заяву для проведення досудового розслідування до відповідного органу досудового розслідування за підслідністю.

VІ. Оцінка, мотиви та висновки слідчого судді щодо обрання запобіжного заходу

Згідно клопотання та доданих до нього матеріалів слідчим суддею встановлено, ОСОБА_1 обгрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (див. рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, § 34).

Розумна підозра, згадана в ст. 5 § 1(с) Конвенції, не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії. Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, у якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування (див. рішення N.C. v. Italy of 11 January 2001, §45).

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що надані слідчим та прокурором докази у їх сукупності переконали б неупередженого спостерігача, що ОСОБА_1 , можливо, вчинив злочини, передбачені ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 Кримінального кодексу України, що підтверджується, зокрема: даними протоколу прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_3 ; даними протоколу огляду місця події від 21.10.2020р.; показами потерпілої ОСОБА_3 від 21.10.2020 року; даними протоколу прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_4 ; даними протоколу огляду місця події від 21.10.2020р.; показами потерпілої ОСОБА_4 21.10.2020р.; показами свідка ОСОБА_5 ; даними протоколу огляду місця події за адресою АДРЕСА_6 ; даними протоколу пред`явлення для впізнання ОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_3 ; даними протоколу пред`явлення для впізнання ОСОБА_2 потерпілій ОСОБА_4 .

Не заслуговують на увагу доводи захисника, що надані слідчим докази на підтвердження обставин, викладених в клопотанні, є неналежними та недопустимим, з огляду на те, що на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя не надає оцінку зібраним доказами на предмет їх належності, допустимості і достатності, а лише оцінює наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний може бути причетний до вчинення того чи іншого кримінального правопорушення.

Слідчим суддею встановлено достатньо підстав вважати, що прокурором доведені ризики, на які він посилається, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення з огляду на наступне.

Слідчий суддя приймає до уваги, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисних корисливих злочинів, які згідно правил ст. 12 КК України, є тяжкими, а також те, що за вчинення таких злочинів КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, необхідність зібрання та збереження доказів та ризик їх зниження, а також враховує ранішню стадію розслідування.

Слідчий суддя враховує доводи слідчого та прокурора щодо наявності ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування, враховуючи тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному, ризик знищити або сховати або спотворити речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки речі, які були викрадені, а також всі знаряддя кримінального правопорушення не встановлені, вчините інше правопорушення, оскільки підозрюваний неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності.

Так, вироком Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 був засуджений за. ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345, ч. 1 ст. 70 КК України до 8 років 20 днів позбавлення волі; вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 17.07.2017 року ОСОБА_1 засуджений за ч. 1 ст. 393 КК України (втеча з місць позбавлення волі), ч. 1 ст. 71 КК України до 8 років 20 днів позбавлення волі.

Крім того, у провадженні Корольовського районного суду м. Житомира перебувають кримінальні провадження №12018060020003562 від 29.08.2018р. та №12018060020003204 від 07.08.2018р. про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України. Отже, усвідомлення можливого призначення покарання у вигляді позбавлення волі, на думку слідчого судді, також може свідчити, що ОСОБА_1 , з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вчиняти спроби переховування від органу досудового розслідування та/або суду.

Також не є безпідставними доводи слідчого про те, що підозрюваний може здійснювати незаконний влив на свідків та потерпілих, з огляду на те, що не дивлячись на неодноразове притягнення до кримінальної відповідальності, він на шлях виправлення не став.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що ОСОБА_7 підозрюються у вчиненні тяжких злочинів - заволодіння чужим майном з проникненням до житла, наявність вагомих доказів, які підтверджують його причетність до їх вчинення, наявність ризиків, а також бере до уваги обставини, визначені ст. 178 КПК України, а саме, те, що підозрюваний не працює, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, не одружений, на утриманні дітей або інших осіб немає, що свідчить про відсутність в нього міцних соціальних зв`язків, за віком не є особою похилого віку.

З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини слідчий суддя вважає, що застосування відносно ОСОБА_1 менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків та запобігти встановленим ризикам, а тому слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання і вважає за необхідне застосувати до підозрюваного тримання під вартою строком на 60 діб.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя одночасно з обранням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Визначаючи розмір застави підозрюваному, слідчий суддя враховує, що відповідно до ухвали слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 30.08.2018 року у провадженні № 295/11315/18 стосовно ОСОБА_1 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави в розмірі тридцяти розмірів прожитковового мінімуму для працездатних осіб, що становило 52860, 00 грн., яка була внесена, підозрюваний був звільнений з-під варти. Незважаючи на що, на даний час, повторно підозрюється у вчиненні злочинів проти власності.

Беручи до уваги встановлені обставни, те, що ОСОБА_1 обгрунтовано підозрюється у вчинені одночасно двох тяжких корисливих злочинів проти власності, які пов`язані з проникненням до житла, слідчий суддя вважає за доцільне визначити заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому виразі складає 168160,00 грн., яка, на переконання слідчого судді, зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку у разі її внесення та запобігти ризикам, доведеним прокурором.

В силу приписів ч. 2 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою підлягає обчисленню з моменту фактичного затримання ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 182-183, 194, 196, 197, 206, 208, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати незаконним затримання ОСОБА_1 , яке відбулось 21.10.2020 року в м. Житомирі.

Зобов`язати слідчого СВ Житомирського відділу поліції ГУНП в Житомирській області Шалімову Т.В. і прокурора Житомирської місцевої прокуратури Грабовича А.Б. забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження ОСОБА_1 на предмет наявності тілесних ушкоджень, отриманих під час його затримання 21.10.2020 року.

Зобов`язати прокурора Житомирської місцевої прокуратури внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості по заяві ОСОБА_1 від 23.10.2020 року з приводу неправомірних дій оперативних працівників при його затриманні 21.10.2020 року і заподіяння йому тілесних ушкоджень, та направити заяву для проведення досудового розслідування до відповідного органу досудового розслідування за підслідністю.

Клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволити.

Обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 19 грудня 2020 року.

Рахувати строк перебування під вартою з моменту фактичного затримання з 18:30 год. 21.10.2020 року.

Одночасно визначити ОСОБА_1 заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому виразі складає 168160,00 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), на протязі строку дії ухвали на депозитний рахунок Богунського районного суду м. Житомира - одержувач ТУДСА України в Житомирській області, код 26278626, розрахунковий рахунок UA 678201720355249002000000277 , банк ГУДКСУ у Житомирській області.

З моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_1 з-під варти у зв`язку з внесенням застави останній вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування Житомирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області, прокурора або суду залежно від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- уникати від спілкування зі свідками, потерпілим чи іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні..

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що у разі звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, у випадку ухилення або невиконання покладених на нього даною ухвалою обов`язків, до нього буде застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Ухвала про обрання запобіжного заходу підлягає до негайного виконання.

Строк дії ухвали встановити до 19.12.2020 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 26.10.2020 року.

Слідчий суддя О.В. Стрілецька