Рішення № 92410653, 26.10.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/5499/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Чеснокової А.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київського відділу державної виконавчої служби у м. Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головний державний виконавець Київського відділу державної виконавчої служби у м. Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Гуріна Тетяна Вікторівна про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

30 вересня 2020 року позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Київського відділу державної виконавчої служби у м. Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), третя особа - Головний державний виконавець Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Гуріна Т.В., в якій просить суд визнати протиправною та скасувати постанову ВП № 60724341 від 14 вересня 2020 року про накладення штрафу.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказав на об`єктивну неможливість виконати рішення Київського районного суду м. Полтави у справі № 552/3749/15-ц від 18 вересня 2019 року через запровадження карантину, а також перебування ОСОБА_1 на лікарняному. Крім того зазначив, що жодних документів виконавчого провадження він не отримував, а спірна постанова направлялась не за адресою його фактичного проживання (реєстрації).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року позовну заяву залишено без руху через невідповідність останньої вимогам статей 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 440/5499/20, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

22 жовтня 2020 року до суду надійшов відзив відповідача на позов, у якому Київський відділ державної виконавчої служби у м. Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) заперечував проти задоволення позовних вимог та просив відмовити в задоволенні позову. Зазначав, що позивачем не забезпечено виконання рішення Київського районного суду м. Полтави у справі № 552/3749/15-ц від 18 вересня 2019 року, що зумовило винесення спірної постанови, якою в порядку статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" до ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700,00 грн. Додатково пояснив, що в силу вимог частини першої статті 28 Закону України "Про виконавче провадження", постанови державного виконавця та інші документи виконавчого провадження направлялись боржнику за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Крім того зазначив, що повідомлення про існування обставин, які ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення Київського районного суду м. Полтави у справі № 552/3749/15-ц від 18 вересня 2019 року із зазначенням причин та наданням відповідних доказів від боржника станом на 14 вересня 2020 року не надходило.

Справу за вказаним позовом розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

На примусовому виконанні у відповідача перебуває виконавче провадження № 60724341, відкрите на підставі виконавчого листа Київського районного суду Полтавської області № 552/3749/15ц від 14 листопада 2019 року про зобов`язання ОСОБА_1 на черговій сесії Полтавської міської ради спростувати вказану недостовірну інформацію шляхом проголошення спростування поширеної недостовірної інформації із посиланням на це судове рішення.

Постановою державного виконавця Київського ВДВС м. Полтава ГТУЮ у Полтавській області від 26 листопада 2019 року відкрито виконавче провадження № 60724341, боржнику надано десятиденний строк для добровільного виконання рішення суду /а.с. 38/. Копію зазначеної постанови направлено на адресу боржника, вказану у виконавчому документі ( АДРЕСА_1 ), та вручено ОСОБА_1 03 грудня 2019 року /а.с. 46/.

У зв`язку із невиконанням позивачем рішення Київського районного суду м. Полтави у справі № 552/3749/15-ц від 18 вересня 2019 року, а також відсутністю повідомлень боржника про наявність поважних причин/перешкод/обставин, що унеможливлюють його виконання, відповідачем 14 вересня 2020 року винесено постанову ВП № 60724341 про накладення штрафу в розмірі 1700,00 грн. /а.с. 69/.

Судом встановлено, що копія зазначеної постанови 15 вересня 2020 року направлялась на адресу боржника, вказану у виконавчому документі ( АДРЕСА_1 ) простим поштовим відправленням /а.с. 70/.

Незгода позивача з постановою про накладення штрафу стала підставою для звернення до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення врегульовано статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження".

Частинами першою та другою статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

За правилами частини першої статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Суд враховує, що матеріали виконавчого провадження станом на дату винесення спірної постанови містили відомості про те, що позивач не забезпечив виконання рішення Київського районного суду м. Полтави у справі № 552/3749/15-ц від 18 вересня 2019 року, а відтак, удержавний виконавець правомірно наклав на боржника штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Доводи позивача про те, що він не отримував матеріалів виконавчого провадження, а спірна постанова направлялась не за адресою його реєстрації (проживання), відхиляються судом з огляду на те, що частина перша статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" зобов`язує виконавця надсилати документи виконавчого провадження саме за адресою зазначеною у виконавчому документі.

Як свідчать матеріали справи, у виконавчому листі Київського районного суду Полтавської області № 552/3749/15-ц від 14 листопада 2019 року адресою боржника зазначено АДРЕСА_2 , проте ОСОБА_1 у встановленому статтею 19 Закону України "Про виконавче провадження" порядку державного виконавця про зміну своєї адреси не повідомляв, в зв`язку з чим відповідач правомірно та з дотриманням вимог Закону України "Про виконавче провадження" направляв позивачу документи виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що ініціатор звернення особисто отримав копії постанов від 26 листопада 2019 року у виконавчому провадженні № 60724341 (у тому числі постанову про відкриття виконавчого провадження), що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, а відтак суд визнає спростованими твердження позивача про неотримання ним жодних матеріалів виконавчого провадження № 60724341, а боржника - таким, що був обізнаний з фактом відкриття зазначеного виконавчого провадження та повідомленим про накладення штрафу /а.с. 46/.

Судом встановлено та не спростовано позивачем, що станом на дату винесення спірної постанови ВП № 60724341 від 14 вересня 2020 року про накладення штрафу в матеріалах виконавчого провадження були відсутні докази виконання боржником рішення Київського районного суду м. Полтави у справі № 552/3749/15-ц від 18 вересня 2019 року, так само як і докази існування обставин, що ускладнюють, унеможливлюють або перешкоджають виконанню судового рішення.

Частиною четвертою статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" на сторін виконавчого провадження, а відтак і на позивача, покладено обов`язок щодо невідкладного письмового повідомлення (не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин) виконавця про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Статтями 32-33 Закону України "Про виконавче провадження" врегульовано, що за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів. Про відкладення проведення виконавчих дій виконавець виносить відповідну постанову. За наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Аналіз положень зазначених вище норм дає підстави вважати, що хвороба сторони виконавчого провадження є обставиною, яка перешкоджає проведенню виконавчих дій, ускладнює виконання рішення або робить його неможливим, проте про існування такої обставини сторона виконавчого провадження мала невідкладно письмово повідомити виконавця.

Разом із тим, позивач не повідомив відповідача про перебування на лікарняному уподовж періоду з 03 вересня 2020 року по 05 вересня 2020 року, так само як і про існування інших обставин, які на його переконання унеможливлюють виконання рішення суду, а тому винесення державним виконавцем постанови ВП № 60724341 від 14 вересня 2020 року про накладення штрафу відбулось з дотриманням порядку, визначеного Закону України "Про виконавче провадження".

Суд також зважає на те, що раніше у виконавчому провадженні № 60724341 позивачем до Київського відділу державної виконавчої служби у м. Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) подавалось оформлене заявою від 28 лютого 2020 року повідомлення про неможливість виконати рішення Київського районного суду м. Полтави у справі № 552/3749/15-ц від 18 вересня 2019 року, мотивоване перебуванням боржника на лікарняному у період проведення тридцятої сесії Полтавської міської ради, яка відбулась 28 лютого 2020 року. На підтвердження зазначених обставин ОСОБА_1 до зазначеного повідомлення приєднано копію листка непрацездатності /а.с. 61-62/.

Вищевказане повідомлення було прийняте державним виконавцем до уваги, що стало підставою для винесення постанови ВП № 60724341 від 02 березня 2020 року про відкладення проведення виконавчих дій /а.с. 63/.

З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку, що відповідач, приймаючи спірну постанову про накладення на боржника штрафу, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У дослідженому судом випадку відповідач довів правомірність своїх дій та належними, допустимими та достатніми доказами підтвердив обґрунтованість винесення спірної постанови.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Київського відділу державної виконавчої служби у м. Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (вул. Ватутіна, 29, м. Полтава, Полтавська область, 36039, ЄДРПОУ 34962532), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - головний державний виконавець Київського відділу державної виконавчої служби у м. Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Гуріна Тетяна Вікторівна (вул. Ватутіна, 29, м. Полтава, Полтавська область, 36039) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А.О. Чеснокова