Ухвала суду № 92410517, 19.10.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2378/18

У Х В А Л А

19 жовтня 2020 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Завальнюка І.В.,

за участю секретаря - Салюк О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації" Одеської міської ради, Юридичного департаменту Одеської міської ради, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила прийняти рішення, яким визнати дії суб`єкта владних повноважень комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації" Одеської міської ради у особі директора КП Моргун Віталія Михайловича протиправними, а саме: виправлення з типу об`єкта: домоволодіння на тип об`єкта: житловий будинок тільки в ОСОБА_1 оригіналі бланку Витягу: Серія ССВ № 435151 номер витягу: 12564798, Реєстраційний номер: 16797059 тип об`єкта: домоволодіння, форма власності: приватна, частка 1/1, адреса об`єкта: АДРЕСА_1 , реєстратор: ОСОБА_3 , Комунальне підприємство "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості" на підставі заочного рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 22.09.2006, справа № 2-6750/2006р, дата прийняття рішення про реєстрацію права власності: 20.11.2006, дата реєстрації: 20.11.2006, номер запису 41447 в книзі: 281-158, та визнати виправлення нечинним; визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації" Одеської міської ради у особі директора КП Моргун Віталія Михайловича протиправною та зобов`язати вчинити певні дії - надати позивачу, ОСОБА_1 , належним чином засвідчену копію Витягу: Серія ССВ №435151 номер витягу: 12564798, Реєстраційний номер: 16797059 тип об`єкта: домоволодіння, форма власності: приватна, частка 1/1, адреса об`єкта: АДРЕСА_1 , реєстратор: ОСОБА_3 , Комунальне підприємство "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості" на підставі заочного рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 22.09.2006, справа №2- 6750/2006, дата прийняття рішення про реєстрацію права власності: 20.11.2006, дата реєстрації. 20.11.2006, номер запису 41447 в книзі: 281-158, всього на трьох аркушах, прошиту, пронумеровану, засвідчену підписом Мураховської Н.М. та мокрою печаткою, які були видані 10.05.2017; визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень юридичного департаменту Одеської міської ради у особі директора департаменту Поповської Інни Петрівни, засоби зв`язку: legal_department@omr.gov.ua тел.:779-13-20 щодо протиправного утримання оригіналу Витягу: Серія ССВ № 435151, номер витягу: 12564798, Реєстраційний номер: 16797059, тип об`єкта: домоволодіння, форма власності: приватна, частка 1/1, адреса об`єкта: АДРЕСА_1 , реєстратор: ОСОБА_3 , Комунальне підприємство "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості", на підставі заочного рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 22.09.2006, справа № 2-6750/2006, дата прийняття рішення про реєстрацію права власності: 20.11.2006, дата реєстрації; 20.11.2006, номер запису 41447 в книзі: 281-158, з виправленням на тип об`єкта: житловий будинок, та як наслідком цього зобов`язати юридичний департамент Одеської міської ради вчинити певні дії, а саме: надати вищевказаний оригінал Витягу для дослідження судом та позивачем, з поверненням його юридичному департаменту Одеської міської ради після дослідження.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року скасовано та прийнято нове, яким адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково:

визнано дії Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації" Одеської міської ради, пов`язані із внесенням у витяг Комунального підприємства "Одеське міське БТІ та РОН" серії ССВ №435151, номер витягу: 12564798 від 20.11.2006, реєстраційний номер: 16797059, виправлення типу об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , з "домоволодіння" на "житловий будинок" - протиправними;

зобов`язано Комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації" Одеської міської ради безоплатно видати ОСОБА_1 новий (без будь-яких виправлень) витяг про державну реєстрацію прав на належне їй на підставі рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 22.09.2006 (по справі №2-6750/2006р.) нерухоме майно.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28.07.2020 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року скасовано; справу направлено на новий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.

13.08.2020 зазначена справа надійшла до Одеського окружного адміністративного суду за вх. № 31703/20, і в результаті автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим у справі призначено суддю Завальнюка І.В.

Ухвалою судді від 19.08.2020 справу прийнято до провадження; ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

12.10.2020 до суду від третьої особи - ОСОБА_2 надійшло клопотання про застосування наслідків пропущення строків звернення до адміністративного суду та залишення адміністративного позову без розгляду на підставі ч.ч. 3, 4 ст. 123 КАС України.

В обґрунтування клопотання заявником зазначено, що із даним позовом ОСОБА_1 звернулася до суду 18.05.2018, а всі оскаржувані дії та рішення мали місце в лютому 2016 року, березні та травні 2017 року, у зв`язку із чим звернення позивача із даним позовом здійснено поза межами відведеного процесуальним законом шестимісячного строку.

В судове засідання ОСОБА_2 не з`явилася, про час та місце судового засідання повідомлена належним чином; просила розглянути справу за її відсутності.

Позивач в судовому засіданні проти задоволення клопотання та залишення позову без розгляду заперечувала, пояснивши, що нею не пропущено строк звернення до суду, так як вона скористалася досудовим порядком вирішення спору, який результатів не дав.

Представник Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації" Одеської міської ради до суду не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Представник Юридичного департаменту Одеської міської ради при вирішення процесуального питання поклався на розсуд суду.

Вислухавши думки учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку часткову обґрунтованість клопотання та наявність підстав для його часткового задоволення.

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Рішенням Конституційного Суду України N 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

При визначенні початку перебігу строку звернення до адміністративного суду та, відповідно, вирішенні питання про дотримання, чи порушення позивачем цього строку, суду, насамперед, слід з`ясувати, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Частиною першою статті 120 КАС України встановлено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Суд звертає увагу на те, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Пропуск відповідного строку на звернення до суду через байдужість до своїх прав або небажання скористатися цим правом не є поважною причиною пропуску строку та, відповідно, підставою для поновлення звернення до суду з адміністративним позовом.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 28 березня 2018 року у справі №809/1087/17, від 22 листопада 2018 року у справі № 815/91/18 та від 07 лютого 2019 року у справі №819/859/16.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" (заява № 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

Водночас навіть наявність об`єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, пункт 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи, що може бути зумовлено скасуванням рішення або визнанням незаконної дії (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" № 11681/85).

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», заяви № 17160/06 та № 35548/06; п. 33).

Суд у цій справі, враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

З огляду на матеріали справи, 15.06.1989 позивачка ОСОБА_1 , за договором купівлі-продажу реєстр. №3-С-1115, посвідченого 5-ю Одеською державною нотаріальною конторою, придбала у гр. Зайденберг П.Н. 12/100 частин «домоволодіння» АДРЕСА_1 . Даний договір купівлі-продажу був зареєстрований 07.07.1989р. в КП «ОМБТІ та РОН» за №4418 кн.18 доп. під реєстровим №1126 стор.120.

В подальшому, позивачкою у 2003-2006 р.р., з метою поліпшення своїх житлових умов, самочинно (без будь-яких дозвільних документів) було проведено реконструкцію цієї, належної їй на праві власності, частини «домоволодіння», після чого, вона звернулася до суду із цивільним позовом щодо документального оформлення свого права власності вже на самовільно реконструйований об`єкт нерухомості.

22.09.2006 заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси у справі №2-6750/2006р., серед іншого, за ОСОБА_1 визнано право власності на "житловий будинок" АДРЕСА_1 , що в цілому складається з: на 1-му поверсі - коридор пл. 4,4 кв.м, кухня пл.11,8 кв.м, санвузол пл.4,5 кв.м; на 2-му поверсі: жила пл.19,8 кв.м, веранда пл.6,1 кв.м, загальною площею 46,6 кв.м, житловою 19,8 кв.м. Зобов`язано КП "ОМБТІ та РОН" зареєструвати право власності на вказаний житловий будинок за ОСОБА_1

20.12.2006 КП "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості" сформовано Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно - серії ССВ №435151, номер витягу 12564798, реєстраційний номер 16797059, тип об`єкта: "домоволодіння", форма власності: "приватна", частка 1/1, адреса об`єкта: АДРЕСА_1 , реєстратор КП "Одеське міське БТІ та РОН": ОСОБА_3 , підстава виникнення права власності - рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 22.09.2006, справа №2-6750/2006р., дата прийняття рішення про реєстрацію права власності - 20.11.2006, дата реєстрації - 20.11.2006, номер запису 41447 в книзі: 281-158.

В лютому 2016 року в.о. директора КП "Одеське міське БТІ та РОН" ОСОБА_2 , на усне прохання позивачки у вказаному вище оригіналу Витягу (серії ССВ №435151) №12564798 від 20.12.2006 було зроблено виправлення (шляхом закреслення від руки), а саме, замість зазначеного в цьому витязі типу об`єкта - "домоволодіння", вказано інший тип цього об`єкта - "житловий будинок".

10.05.2017 (вих. №484299.36.17) КП "БТІ" ОМР за результатами розгляду заяви позивача від 03.05.2017 останню повідомлено, зокрема, про те, що станом на 31.12.2012 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 22.09.2006 (справа №2-6750/2006), а оскільки в резолютивній частині цього рішення суду право власності за позивачем було визнано саме на "житловий будинок" АДРЕСА_1 , тому у Витязі серії ССВ №435151 і було зроблено відповідне виправлення типу об`єкта - з "домоволодіння" на "житловий будинок".

10.03.2017 ОСОБА_1 звернулась до Юридичного департаменту ОМР із заявою про реєстрацію прав та їх обтяжень щодо реєстрації виникнення права приватної власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , надавши квитанцію про сплату послуг, Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №12564798, виданий КП "ОМБТІ та РОН" 20.12.2006, заочне і додаткове рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 22.09.2006 у справі №2-6750/2006 та технічний паспорт №2810158-41447.

В той же день, 10.03.2017, державним реєстратором Юридичного департаменту ОМР Кравцан М.М. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний №34269765 від 15.03.2017 на об`єкт нерухомого майна: "житловий будинок", об`єкт житлової нерухомості загальною площею 46,6 кв.м, житловою площею 19,8 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1196221151101; форма власності "приватна"; розмір частки 1/1; запис про право власності №19445518, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Вирішальною обставиною для визнання пропущеного строку поважним в даному випадку є те, що позивач була обізнаною про виконання виправлення в.о. директора КП "Одеське міське БТІ та РОН" ОСОБА_2 у витязі типу об`єкта з "домоволодіння", на інший тип цього об`єкта - "житловий будинок" в лютому 2016 року, оскільки виправлення здійснювалося за її проханням та безпосередньою участю (в присутності), а отже позивачка розуміла та усвідомлювала наслідки таких дій / рішення, однак тривалий час не вчиняла жодних дій задля зміни правового стану, який пов`язаний з цим.

Таким чином, про порушення своїх прав та інтересів позивачка була обізнана щонайбільше в лютому 2016 році, а тому мала право звернутися до суду в шестимісячний строк, який сплинув в серпні 2016, натомість звернулася лише 18.05.2018.

В контексті приписів КАС України має значення лише суб`єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту. При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку, а обов`язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії є створення юридичних наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення.

За висновком Конституційного Суду України поняття «охоронюваний законом інтерес» треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Законний інтерес, якщо його порушує суб`єкт владних повноважень, може бути предметом судового захисту в порядку адміністративного судочинства. Під час розгляду справи суд з`ясовує, які саме фактичні обставини зумовлюють існування інтересу, відносини, що існують з приводу об`єкту інтересу, а також інші індивідуальні особливості, що відображають законність інтересу та необхідність судового захисту прагнень позивача.

Зазначену правову позицію виклав Верховний Суд у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 461/2132/17.

Посилання позивачки на те, що 13.04.2018 за вх. № 3167-10/670-РП вона звернулася із заявою до директора КП «БТІ» ОМР з проханням про сприяння в реалізації закріплених Конституцією України та чинним законодавством прав та інтересів, а саме усунути безоплатно недоліки, допущені при наданні 10.05.2017 копії бланку Витягу ССВ № 435151, номер 12564798, реєстраційним номер 16797059, тип об`єкта: домоволодіння, форма власності: приватна, частка 1/1, реєстратор ОСОБА_3 , КП «ОМБТІ та РОН» від 20.11.2006, на підставі заочного рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 22.09.2006, справа № 2-6750/2006, номер запису 41447 в книзі: 281-158; дата прийняття рішення про реєстрацію права власності: 20.11.2006, на що отримала відповідь 19.04.2018, що на переконання позивача й слугувало підставою для звернення до суду із даним позовом, - жодним чином не впливають на обізнаність позивача про порушення її прав та інтересів оскаржуваними діями, які мали місце в лютому 2016 року в її присутності.

Так, по-перше, в даному випадку законодавством не передбачено досудового порядку врегулювання спору, як передумови для застосування перебігу строків, а по-друге, предметом вищезазначеного звернення було інше, відмінне від поставленого в п. 1 прохальної частини позову перед судом питання, яке стосується конкретної дії суб`єкта владних повноважень з виправлення типу об`єкту нерухомості, яка відбулася в лютому 2016 року за особистою участю позивача. В свою чергу, відповідний стан речей аж до 18.05.2018 не спонукав позивачку звернутися за судовим захистом в разі незгоди позивача із відповідними рішенням / діями.

Як зазначено судом вище, строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Суд також підкреслює, що незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

За встановлених судом обставин, позивач очевидно була обізнана щодо дій відповідача, які вчинялися у її присутності в лютому 2016 р., про внесення виправлення у тип нерухомості у витязі ССВ № 435151, і не була позбавлена можливості оскаржити відповідні дії протягом відведеного КАС України строку, пред`явивши відповідний позов.

Зазначені ж позивачем обставини, а саме те, що на усне прохання позивачки, в.о. директора КП «БТІ» ОМР Гніздовською Н.М. у оригіналі Витягу КП «Одеське міське БТІ та РОН» (серії ССВ №435151) №12564798 від 20.12.2006 (через 9 років) і було зроблено «виправлення» (шляхом закреслення та надпису від руки), а саме, замість зазначеного в цьому Витязі «типу об`єкта» - «домоволодіння», вказано інший тип цього об`єкта - «житловий будинок»; в Реєстрі ж прав власності на нерухоме майно таких «виправлень» (зміни типу об`єкта) ОСОБА_2 зроблено не було, оскільки остання не є реєстратором, а органи БТІ ще з 01.01.2013 не мають до цього Реєстру доступу, - з якими вона пов`язує час пред`явлення нею позову, за жодних умов не можуть бути визнаними такими, які є об`єктивно непереборними, не залежали від її волевиявлення або пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Так, згідно позовної заяви, в лютому 2016 року ОСОБА_1 нібито за рекомендацією керівництва Управління державної реєстрації речових прав на нерухоме майно звернулася до в.о. директора КП «БТІ» ОМР ОСОБА_2 з усним проханням виправити у наявному у неї оригіналі Витягу №12564798 від 20.12.2006 нібито допущену реєстратором КП «Одеське МБТІ та РОН» «помилку» у визначенні «типу» належного їй об`єкта нерухомості з «домоволодіння» на «житловий будинок». Позивачці в подальшому стало відомо, що вказане вище виправлення типу об`єкта з «домоволодіння» на «житловий будинок» насправді виявилось помилковим і незаконним та здійсненим з грубим порушенням чинного законодавства, що на даний час суттєво порушує та обмежує її права, в т.ч. і право власності, яке, в свою чергу, згідно із ст.41 Конституції України, є непорушним.

При цьому позивачем не наведено інших поважних причин пропуску строку звернення до суду, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та не підтверджені належними доказами.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 квітня 2020 року по справі № 9901/601/19, початок перебігу строку на звернення до суду не може бути пов`язаний з обізнаністю чи необізнаністю позивача про окремі підстави позову, тобто окремі фактичні та / або юридичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача, а розпочався для нього з часу, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про ухвалення відносно нього оскаржуваного рішення.

Невжиття позивачем активних дій протягом більше двох років (від часу вчинення оспорюваної дії в лютому 2016 р. до моменту подачі позову у травні 2018 р.) свідчить про пасивність поведінки у здійсненні захисту прав.

При викладених вище обставинах, суд не знайшов підстав для визнання поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду із позовними вимогами про визнання дій суб`єкта владних повноважень комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації" Одеської міської ради у особі директора КП Моргун Віталія Михайловича протиправними, а саме: виправлення з типу об`єкта: домоволодіння на тип об`єкта: житловий будинок тільки в ОСОБА_1 оригіналі бланку Витягу: Серія ССВ № 435151 номер витягу: 12564798, Реєстраційний номер: 16797059 тип об`єкта: домоволодіння, форма власності: приватна, частка 1/1, адреса об`єкта: АДРЕСА_1 , реєстратор: ОСОБА_3 , Комунальне підприємство "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості" на підставі заочного рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 22.09.2006, справа № 2-6750/2006р, дата прийняття рішення про реєстрацію права власності: 20.11.2006, дата реєстрації: 20.11.2006, номер запису 41447 в книзі: 281-158, та визнати виправлення нечинним, - залишити без розгляду, адже сутність зазначеного інституту полягає в тому, що особа, яка звертається до суду за захистом порушеного права була не в змозі зробити це внаслідок незалежних від неї обставин, зокрема, якщо цьому перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. В той же час, вказаних обставин судом не встановлено. Виникнення певних підстав позову (відповідь відповідача 19.04.2018 № 3167-10/670-Р на звернення позивачки від 13.04.2018), на яких у тому числі ґрунтується позовна вимога, не впливає на перебіг строку звернення до суду, оскільки такий строк розпочався з часу, коли позивач дізналася або повинна була дізнатися про вчинення оскаржуваної дії, що відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 квітня 2020 року по справі № 9901/601/19.

В той же час, бездіяльність відповідачів (п. 2 та п. 3 позовних вимог), з якою позивач пов`язує порушення своїх прав та інтересів, які потребують судового захисту, по суті є триваючими у часі, у зв`язку із чим в цьому випадку застосування передбаченого процесуальним законом шестимісячного строку на звернення до суду не допускається. Адже сутність триваючого порушення, яке може бути предметом судового оскарження, полягає та пов`язано в першу чергу з довготривалим, безперервним невиконанням обов`язків (стан безперервного продовження цих дій (бездіяльності)). У зв`язку із цим клопотання ОСОБА_2 в цій частині задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст. 123 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання третьої особи ОСОБА_2 задовольнити частково.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації" Одеської міської ради про визнання дій суб`єкта владних повноважень комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації" Одеської міської ради у особі директора КП Моргун Віталія Михайловича протиправними, а саме: виправлення з типу об`єкта: домоволодіння на тип об`єкта: житловий будинок тільки в ОСОБА_1 оригіналі бланку Витягу: Серія ССВ № 435151 номер витягу: 12564798, Реєстраційний номер: 16797059 тип об`єкта: домоволодіння, форма власності: приватна, частка 1/1, адреса об`єкта: АДРЕСА_1 , реєстратор: ОСОБА_3 , Комунальне підприємство "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості" на підставі заочного рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 22.09.2006, справа № 2-6750/2006р, дата прийняття рішення про реєстрацію права власності: 20.11.2006, дата реєстрації: 20.11.2006, номер запису 41447 в книзі: 281-158, та визнати виправлення нечинним, - залишити без розгляду.

В іншій частині клопотання відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 26.10.2020.

Суддя І.В. Завальнюк