
Справа № 420/2569/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень, -
встановив:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» до Одеської митниці Держмитслужби, в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати:
- рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 12.03.2020 року № UA500030/2020/000015/2;
- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500030/2020/00045 від 12.03.2020 року, якою відповідач повідомив про відмову у митному оформленні (випуску) товарів на підставі рішення про коригування митної вартості товарів.
Ухвалами суду від 30.03.2020 року: відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено, що справа буде розглядатися за правилами загального позовного провадження; від 27.04.2020 року: зупинено провадження у справі; від 25.06.2020 року: поновлено провадження у справі.
В судове засідання 05.08.2020 року сторони та/або їх представники не з`явились, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду. (а.с.180-183)
25.06.2020 року представником позивача до суду електронною поштою подано клопотання, вхід. № ЕП/9557/20, в якому останній просить судову справу № 420/2569/20 розглянути за відсутності позивача та його представника, за наявними матеріалами справи. (а.с.105)
Відповідач про причини неявки його представника суд не повідомив, будь-яких заяв з процесуальних питань, в тому числі про відкладення (перенесення) розгляду справи від нього до суду не надійшло.
Виходячи з наведеного, керуючись положеннями ч. 3 ст. 194, ч.ч. 1, 3, 9 ст. 205 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно зі змістом позовної заяви, позивач просить суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, із зазначенням таких фактичних обставин:
- 24.10.2019 року між компанією «SYNERGY TRADING COMPANY LIMITED» (Китай), як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» (надалі за текстом також - «позивач»), як покупцем, укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) № 19YG-099, за умовами якого Продавець зобов`язується продати (передати у власність) Покупцеві, а Покупець зобов`язується купити (прийняти та оплатити) товари, кількість, асортимент і технічні умови яких зазначені у інвойсах, що складають невід`ємну частину цього договору. На виконання умов зазначеного контракту підприємство-нерезидент відправник «SYNERGY TRAIDING COMPANY LIMITED» поставило позивачу партію товару № 1: велосипеди двоколісні з шарикопідшипниками, нові, без двигуна, у частково розібраному стані для зручності транспортування, для дітей віком від 3-х років - діаметром колеса 16 дюймів: арт. S-30771 - 200 шт., арт. S-60882 - 2 00 шт., арт. S-70992 - 200 шт., арт. Т-2 1255 - 175 шт., арт. Т-61212 - 3 шт. діаметром колеса 18 дюймів: арт. Т-28821 - 194 шт., арт. Т-67104 - 200 шт.; товару № 2: Запасні частини для двоколісних велосипедів: передня вилка з недорогоцінних чорних металів - 60 шт. Торгівельна марка - «CORSO». Виробник - «SYNERGY TRADING COMPANY LIMITED». Країна виробництва - «CN» (Китай);
- з метою здійснення митного оформлення товару, позивачем до Одеської митниці Держмитслужби (надалі за текстом також - «відповідач») 11.03.2020 року була подана електронна митна декларація № UA500030/2020/203063, в якій митну вартість товару визначено за основним (першим) методом - ціною договору;
- 11.03.2020 року від митного органу було отримано електронне повідомлення декларанту № 1353837 по МД № UA500030/2020/203063;
- щодо п. 1. вимог митного органу, позивач звертає увагу на п. 1.1. Контракту № 19YG-099 від 24 жовтня 2019 року, де чітко вказано, - «…В порядку та на умовах, визначених цим Контрактом, Продавець зобов`язується поставити Покупцеві, а Покупець зобов`язується купити товари (далі - «Товар»), кількість, асортимент і технічні характеристики яких вказані в інвойсах (Специфікаціях) на кожну поставку, що становлять невід`ємну частину цього Контракту…»;
- до митного оформлення разом із МД надані інвойси від 25.12.2019 року № J254Z19-25, № J254Z19-26, № J254Z19-27, № J254Z19-28, № J254Z19-29, які і є специфікаціями;
- відповідно до п. 1.1. Контракту № 19YG-099 від 24 жовтня 2019 року, зазначено - «…В порядку та на умовах, визначених цим Контрактом, Продавець зобов`язується поставити Покупцеві, а Покупець зобов`язується купити товари (далі - «Товар»), кількість, асортимент і технічні характеристики яких вказані в інвойсах (Специфікаціях) на кожну поставку, що становлять невід`ємну частину цього Контракту…». Відповідно п.4.2 зовнішньоекономічного Контракту від 24 жовтня 2019 року № 19YG-099 «вартість кожної партії Товарів визначається відповідно до Специфікації, що складається на кожну партію окремо і є невід`ємною частиною цього Контракту». Відповідно до п. 4.3. Контракту від 24 жовтня 2019 року № 19YG-099 оплата може здійснюватися як на умовах передоплати, так і на умовах відстрочення платежу. Згідно до п. 4.3.1. Контракту - оплата може проводитись частинами. Пунктом 4.3.2 визначено, що передоплата товару проводиться на підставі інвойсу-проформи до прибуття вантажу. При цьому, сплачена партія товару повинна прибути на митну територію України не пізніше 300 днів з моменту списання грошових коштів з рахунку Покупця. Із даних положень Контракту вбачається свобода сторін договору у здійсненнях взаєморозрахунків;
- умови термінів та розміри оплати - безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару;
- стосовно третього п. 3, відповідно до положень п. 2 ст. 53 МК України, встановлено перелік документів, які декларант подає разом з митною декларацією органу доходів і зборів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, серед яких - відсутній такий документ, як митна декларація країни експорту або її переклад;
- щодо співставлення відомостей у вищевказаному документі (експортна декларація), декларант звертає увагу на номера контейнерів, які в ній зазначені, а саме: №№ TCNU8741880, BMOU4702326, FSCU9153720. Зазначені номера контейнерів визначені у коносаменті № MEDUN 5872647 (bill of landing). Вказані номера контейнерів вказані у автотранспортних накладних (CMR) №№ 118, 118/1, 118/2. Номера контейнерів співпадають із номерами контейнерів у інвойсах: №№ J254Z20-01, J254Z20-02, №№ J254Z20-03. Номера контейнерів також зазначені у пакінг-листах. При цьому, декларант не відповідає за заповнення експортної декларації країною-відправником. До пакету документів, наданих до митного оформлення додається Додаткова угода № 1 від 24.12.2019 року до Контракту 19YG-099 від 24.10.2019 року, згідно до умов якої, не залежно від базису поставки, сума вартості фрахту може сплачуватись на вільний розсуд сторонами договору. До уваги митниці надано коносамент № MEDUN5872647 із вірним зазначенням порту призначення - «Чорноморськ»;
- з боку митниці не надано інформації чому саме документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми для застосування основного методу визначення митної вартості чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації;
- різниця в кількісних показниках може залежати від похибки вагів, як відправника так і тих, на яких відбувалося зважування в України. Також різниця може залежати і від інших зовнішніх факторів, наприклад вологості. При цьому, очевидним є те, що різниця у вазі товарів - не значна та не може впливати на митну вартість товарів, що декларуються. При цьому, у МД UA500030/2020/203063 вірно заявлено усі числові та вагові значення товару який надається до митного оформлення;
- відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД « 37. Процедура» митної декларації має бути зазначено «ZZ32», в той час як у вказаній графі митної декларації поданої Декларантом зазначено «ZZ00» (тара не зворотна та її вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором. Жодних спеціальних умов щодо пакування товару, інвойсами (специфікаціями), наданими «SYNERGY TRADING COMPANY LIMITED» - не передбачалось. При постачанні спірного товару вартість тари та пакування включена до ціни товару, яка вказана в інвойсі і тому, при визначенні складових митної вартості товару, не повинна була додаватись окремо. Митниця жодним чином не відреагувала на повідомлення декларанта на момент консультацій;
- 12.03.2020 року декларантом позивача було направлено відповіді на зауваження митниці окремим листом № 1 від 12.03.2020 року та повідомлено митницю про неможливість надання додаткових документів і що усі наявні документи щодо товару, заявленого за МД UA500030/2020/203063, були представлені, надати інші документи не має можливості;
- відповідачем у свою чергу було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500030/2020/00045 від 12.03.2020 року, якою відповідач повідомив про відмову у митному оформленні (випуску) товарів на підставі рішення про коригування митної вартості товарів за № UA500030/2020/000015/2 від 12.03.2020 року;
- при розрахунку митної вартості за основу митним органом взято вартість товарів, раніше визначених (визнаних) митницею (ст. 64 МК України) в розмірі 68 дол. США/шт. (МД від 12.02.2020 року № UA500110/2020/001547, митної декларації від 30.01.2020 року № UA10430/2020/00926 - товару № 1 (велосипеди) та товару № 2 - за митними деклараціями від 02.02.2020 року № UA500110/2020/002338, від 10.01.2020 року № UA500070/2020/200629 на рівні ціни 13, 36 дол. США. Отже, митну вартість товару № 1 скориговано з 69 044,63 дол. США до загальної суми 169252,00 дол. США. Різниця у сумах становить - 100207,37 доларів США. Митну вартість товару № 2 скориговано з 55,68 дол. США до 801,60 дол. США. Різниця у сумах становить - 745,92 дол. США;
- пунктом 1.1. Контракту № 19YG-099 від 24.10.2019 року чітко вказано, - «…В порядку та на умовах, визначених цим Контрактом, Продавець зобов`язується поставити Покупцеві, а Покупець зобов`язується купити товари (далі - «Товар»), кількість, асортимент і технічні характеристики яких вказані в інвойсах (Специфікаціях) на кожну поставку, що становлять невід`ємну частину цього Контракту…». До митного оформлення разом із контрактом надавались інвойси від 25.12.2019 року № J254Z19-25, № J254Z19-26, № J254Z19-27, № J254Z19-28, № J254Z19-29, які і є специфікаціями у відповідності до п. 1.1 Контракту № 19YG-099 від 24.10.2019 року. Відповідно до п. 4.3. контракту від 24.10.2019 року № 19YG-099 оплата може здійснюватися як на умовах передоплати, так і на умовах відстрочення платежу. Згідно до п. 4.3.1. контракту - оплата може проводитись частинами. П. 4.3.2 визначено, що передоплата товару проводиться на підставі інвойсу-проформи до прибуття вантажу. При цьому, сплачена партія товару повинна прибути на митну територію України не пізніше 300 днів з моменту списання грошових коштів з рахунку покупця. Із даних положень вбачається свобода сторін договору у здійсненнях взаєморозрахунків;
- згідно з усталеною судовою практикою у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. В свою чергу, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Платіжне доручення на підтвердження здійснення оплати за товар є доказом щодо виконання (неналежного виконання) покупцем умов контракту, а не доказом розбіжностей у документах чи неповноти документів, доданих до митної декларації. Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.03.2019 року, по справі № 803/3649/15;
- договірні сторони можуть відступити від визначеного договором алгоритму їх реалізації за умови відсутності заперечень з боку іншої сторони. Для цілей митного законодавства важливою є об`єктивна підтверджуваність реалізації відповідних операцій. Позивач вважає, що не зазначення в проплатах посилання на проформу-інвойс, не є розбіжністю, та жодним чином не заважало митному органу перевірити всі складові митної вартості товару визначеної декларантом самостійно;
- згідно контракту підставою платежу є контракт та специфікація. Відповідно до контракту від 24.10.2019 року № 19YG-099 специфікації (інвойси) є невід`ємною частиною контракту. В інвойсах (специфікаціях) було посилання на контракт, що давало можливість митному органу, встановити належність товару на який постачальником було видано інвойс, до конкретної поставки, а тому твердження відповідача, викладене у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості про неможливість такої ідентифікації - у цілому не відповідає дійсності. Вказані висновки також цілковито узгоджуються з чисельними позиціями викладеними в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 30.01.2014 року у справі № 826/13142/13-а, а також постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.08.2019 року у справі № 810/2784/18;
- «…у товаросупровідних документах містяться розбіжності щодо номеру зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу товарів: 19YG-099 (відповідно до наданих інвойсів від 02.01.2020 року №№ J254Z20-01, J254Z20-02, J254Z20-03), 19YG-099-5 (відповідно до митної декларації країни відправлення від 04.01.2020 року № 310120200519974804). Слід також зазначити, що співставлення відомостей більшості граф митної декларації країни відправлення від 04.01.2020 року № 310120200519974804 із відомостями поданих документів є неможливим, у зв`язку із тим, що декларація країни відправлення (Китайської Народної Республіки) надана без перекладу на українську мову…». За поясненнями декларанта, наданих позивачеві, дані розбіжності виникли в результаті технічної помилки з боку продавця товару - «SYNERGY TRADING COMPANY LIMITED». Проте слід звернути увагу, що навіть не володіючи іноземною мовою не існує жодних труднощів, щоб зіставити відомості із митної декларації країни-відправника, з іншими товаросупровідними документами, а саме: 1) номера контейнерів №№ TCNU8741880; FSCU9153720; BMOU4702326 із відповідними номерами контейнерів у коносаменті (Bill of lading) № MEDUN5872647 від 13.01.2020 року та номерами контейнерів, вказаними у автотранспортній накладній (Road consignment note) № 118 від 10.03.2020 року, автотранспортній накладній (Road consignment note) № 118/1 від 10.03.2020 року, автотранспортній накладній (Road consignment note) № 118/2 від 10.03.2020 року, а також ідентичні номера контейнерів вказані також у інвойсах - від 02.01.2020 року №№ J254Z20-01, J254Z20-02, J254Z20-03; 2) назву судна у експортній декларації № 310120200519974804 від 04.01.2020 року - MSC PALOMA/FT001W із ідентичною назвою судна у коносаменті (Bill of lading) № MEDUN5872647 від 13.01.2020 року; 3) вагу контейнерів №№ TCNU8741880; FSCU9153720; BMOU4702326 - 34 029,84 кг із ідентичною вагою контейнерів у експортній декларації № 310120200519974804 від 04.01.2020 року; 4) Ідентичні номера контейнерів вказані також у сертифікатах про походження товару (Certificate of origin) №№ 20C4401A0527/00014, 20C4401A0527/00015, 20C4401A0527/00016, від 19.01.2020 року і у пакінг листах;
- обставина (зазначення номеру контакту у експортних накладних « 19YG-099-05» замість « 19YG-099») - жодним чином не впливає на митну вартість товару, її числові показники і не є ані окремою ні достатньою підставою для митного органу не приймати документи для підтвердження митної вартості товару за ціною контракту або ж зазначати такі відомості як підставу для коригування митної вартості;
- позивач - не відповідає за заповнення митної декларації країни відправлення, яка оформляється у відповідності до законодавства Китаю, та внесення до неї відповідної інформації (Правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, Постанова від 14 січня 2020 року, справа № 813/1350/14). Враховуючи усі відомості, які надавались митному органу з боку декларанта, твердження щодо невірного зазначення номеру контракту - не заслуговують на увагу;
- митна декларація країни відправлення відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, - не є тим документом, що підтверджує числові значення митної вартості товару;
- доводи відповідача, викладені у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості про те, що ненадання декларантом перекладу митної декларації експорту, унеможливлює правильність визначення митної вартості самого товару є безпідставними та необґрунтованими. Зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості взагалі не вбачається, яким саме чином, ненадання перекладу митної декларації країни експорту вплинуло на достовірність визначення позивачем задекларованої митної вартості. Відповідно до листа Державної митної служби України № 11/6-21-9576 від 05.12.2001 року, за змістом якого Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань обкладання ввізним митом товарів та інших предметів, що ввозяться на митну територію України № 170/97-ВР від 03.04.1997 року, затверджено перелік країн з якими Україною укладено торговельно-економічні угоди з надання режиму найбільшого сприяння або національного режиму. До зазначеного переліку країн входить Китайська Народна Республіка;
- у разі складення документа, що подається до митного оформлення, або офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, митний орган не вправі вимагати від декларанта перекладу такого документа українською мовою. Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.02.2020 року по справі №520/10709/18;
- FOB (…named port of shipment) англ. Free On Board, або Франко борт (…назва порту відвантаження) - термін Інкотермс 2000, 2010 та 2020, який означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок з митного очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським чи внутрішнім водним транспортом. На момент процедури митного оформлення декларантом позивача було надано митниці коносамент № MEDUN5872647 від 13.01.2020 року із вірним зазначенням порту призначення - «Чорноморськ». Митний орган враховував зазначений коносамент від 13.01.2020 року, при складанні рішення про коригування митної вартості, пославшись на нього, вказуючи на розбіжності, які мали місце в даному документі;
- відповідач, не зважаючи на факт того, що йому було надано коносамент із вірним визначенням порту призначення - саме «Чорноморськ», а не «Південний», не бере зазначений коносамент № MEDUN5872647 від 13.01.2020 року в частині цих розбіжностей до уваги. Тобто з боку митниці знову наявний вибірковий підхід до документів декларанта позивача, які були надані до митного оформлення, що є неприпустимим та не відповідає фундаментальним принципам права. Іншими словами, відповідач, який не впроваджує або не дотримується своїх власних процедур (у даному випадку - розмитнення), не повинен мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення, справа ЄСПЧ «Лелас проти Хорватії»);
- «…у товаросупровідних документах містяться розбіжності щодо найменування, кількості та ваги товарів, що переміщуються у контейнері № BMOU4702326: велосипеди, 955 одиниць, 12 566, 64 кг (відповідно до сертифікату про походження товару від 19.01.2020 року № 20C4401A0527/00014), велосипеди та вилки до велосипедів (відповідно до інвойсу від 02.01.2020 року № J254Z20-01-PL), велосипеди, 953 одиниці, 10920,10 кг та вилки до велосипедів 2 одиниці, 85,40 кг (відповідно до пакувального листа від 02.01.2020 року № J254Z20-01-PL)…». Із такими доводами відповідача не можна погодитись у цілому, з огляду на наступне. Перше, що звертає увагу, це помилка відповідача, при вказанні документа, на який посилається митний орган в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, як на підставу коригування. Інвойс із назвою «№ J254Z20-01-PL від 02.01.2020 року» - до митного оформлення декларантом позивача взагалі не надавався. Документ із ідентичною назвою, який надавався до митного оформлення є пакувальним листом;
- пунктом 1.1. Контракту № 19YG-099 від 24.10.2019 року чітко вказано, - «…В порядку та на умовах, визначених цим Контрактом, Продавець зобов`язується поставити Покупцеві, а Покупець зобов`язується купити товари (далі - «Товар»), кількість, асортимент і технічні характеристики яких вказані в інвойсах (Специфікаціях) на кожну поставку, що становлять невід`ємну частину цього Контракту…». У відповідності до інвойсу від 02.01.2020 року № J254Z20-01 найменування та кількість товарів розподілена наступним чином: товар № 1 (графи 1-8 інвойсу), - велосипеди, товар № 2 (графа 9) - запасні частини вилки для велосипедів. Загальна кількість товарів у інвойсі - « 1013 шт.» Із них - велосипедів « 953 шт.», вилки для велосипедів - « 60 шт». Відповідно до відомостей пакувального листа (за заповнення якого країною-відправником декларант позивача взагалі не несе відповідальності), загальна кількість товарів у контейнері № BMOU4702326 - « 1013 шт.». При цьому, у графі «Q-ty of pcs» (англ. - Quantity of pcs «кількість штук») напроти графи 9 пакувального листа, рос. «Запасные части вилки для вело» кількість штук вказано - « 60», у наступній графі зазначено кількість коробок (англ. - Quantity of boxes) - « 2». Тобто наочним є те, що загальна кількість коробок - « 955», як правильно зазначено у інвойсі від 02.01.2020 року № J254Z20-01, а кількість товарів (одиниць) у даних зазначених коробках - « 1 013 шт.», як вірно зазначено і у інвойсі і у пакувальному листі. Тобто наочним є те, що загальна кількість коробок - « 955», як правильно зазначено у інвойсі від 02.01.2020 року № J254Z20-01, а кількість товарів (одиниць) у даних зазначених коробках - « 1 013 шт.», як вірно зазначено і у інвойсі і у пакувальному листі;
- стосовно посилань на якісь недоліки до сертифікату про походження товару від 19.01.2020 року № 20C4401A0527/00014. Відповідачем не було дотримано приписів статті 45 МК України, при наявності ґрунтовних сумнівів щодо відомостей, вказаних у сертифікаті про походження товару від 19.01.2020 року № 20C4401A0527/00014, поданого до митного оформлення. Тому доводи відповідача стосовно недостовірності тих чи інших відомостей у вказаному документі на увагу суду - не заслуговують. Окрім того, з боку митниці не надано інформації чому саме документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми для застосування основного методу визначення митної вартості чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації;
- різниця в кількісних показниках може залежати від похибки вагів, як відправника так і тих, на яких відбувалося зважування в України. Також різниця може залежати і від інших зовнішніх факторів, наприклад вологості. При цьому, очевидним є те, що різниця у вазі товарів - не значна та не може впливати на митну вартість товарів, що декларуються. При цьому, у МД UA500030/2020/203063 декларантом було вірно заявлено усі числові та вагові значення товару який надається до митного оформлення;
- відповідач зазначив у своєму рішенні про коригування, та у відповідності до інвойсів, від 02.01.2020 року №№ J254Z20-01, J254Z20-02, J254Z20-03 умова поставки товару - FOB NINGBO. Згідно до розділу «А.9» умов «FOB» Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс А.9. «Перевірка - упаковка - маркування» продавець зобов`язаний нести витрати, пов`язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для здійснення поставки товару у відповідності зі статтею А.4. Продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відвантажувати товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки), Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування. Оскільки поставка спірного товару була здійснена у тарі постачальника товару, відповідно її вартість вже входить у ціну товару. Тобто, у спірних правовідносинах вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв`язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару. Товар, який був поставлений за контрактом, є несипучим, тому не потребує додаткової упаковки, крім тари, в якій він перевозиться. При цьому, жодних спеціальних умов щодо пакування товару, інвойсами, наданими «SYNERGY TRADING COMPANY LIMITED» - не передбачалось. Митним органом не враховані умови поставки товару, відповідно до яких пакування товару здійснюється за рахунок продавця, та надані до митного оформлення документи, з яких вбачається, що вартість упаковки входить до ціни товару. Зі ст. 58 МК України вбачається, що зазначені складові митної вартості товарів додаються до неї тільки в тому разі, якщо вони не включаються до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті;
- при постачанні спірного товару вартість тари та пакування включена до ціни товару, яка вказана в інвойсі і тому, при визначенні складових митної вартості товару, не повинна була додаватись окремо. Відповідно до класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД « 37. Процедура» митної декларації має бути зазначено «ZZ32», в той час як у вказаній графі митної декларації поданої позивачем зазначено «ZZ00» (тара не зворотна та її вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим класифікатором. Ааналогічна правова позиція була висловлена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.01.2019 року у справі №815/6794/17 і в постанові Верховного Суду від 18.12.2019 року (справа №160/8775/18);
- щодо наявності в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, про що зазначає у відзиві відповідач, позивач зазначає, що вказане не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. Вказаний висновок узгоджується із висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 року у справі №826/16046/16;
- митницею не обґрунтовано жодними належними і допустимими доказами в підтвердження неможливості визначення митної вартості товару позивача шляхом застосування другорядних методів, що передують резервному. Відповідачем наведені формальні причини в обґрунтування неможливості застосування другорядних методів, що передують резервному, який застосований митницею до позивача. Такі загальні посилання на норми Митного кодексу України зроблені без конкретизації підстав щодо причин незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості не є достатніми доводами обґрунтованості прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення;
- згідно Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13.03.2012 року» № 2 від 13.03.2017 року, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу;
- вказане кореспондується із Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів затверджених Наказом Міністерства фінансів України 24.05.2012 року № 598, у яких зазначено, що графі 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: - неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); - невірно проведений розрахунок митної вартості; - невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; - надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом;
- у графі 33 оскаржуваного рішення про коригування також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. ...У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. У супереч зазначеним вимогам, текст оскаржуваного Рішення про коригування митної вартості товарів - не містить в собі необхідної інформації, тобто - обов`язкова графа « 33» рішення заповнена не належним чином. Ідентичних висновків досяг Верховний Суд у своїй ухвалі від 17.10.2018 року по справі № 821/544/18;
- митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, проте такі функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди з задекларованою митною вартістю, до яких відносить, зокрема, проведення консультацій та обов`язок послідовного вибору методів визначення митної вартості товарів. Відповідачем не встановлено наявності жодного застереження, визначеного у ч. 2 ст. 58 МК України, що виключають можливість застосування основного методу визначення митної вартості товарів. У оскаржуваному рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів. Застосована правова позиція відповідає правовому висновку, висловленому Верховним Судом у постанові від 08.02.2019 року у справі № 825/648/17 адміністративне провадження № К/9901/16592/18;
- автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався ним раніше чи іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару. Викладена правова позиція відповідає правовому висновку Верховного Суду, наведеному у постанові від 07.08.2018 у справі № 815/3400/17;
- позивачем було подано належні документи для підтвердження маршруту руху товару, перевізника, витрат на перевезення. При цьому, неподання декларантом транспортних (перевізних) документів може бути підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише у тому разі, коли орган доходів і зборів доведе, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість товарів. Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. Згідно з ч. 2 ст. VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Встановивши, що подані документи містять розбіжності, орган доходів і зборів повинен вказати, які саме з поданих декларантом документів та які саме показники цих документів містять розбіжності;
- встановивши, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, орган доходів і зборів повинен вказати, які саме документи та яких саме відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, не містять подані декларантом документи;
- аналізуючи зазначені норми Верховний Суд України у постанові від 30.06.2015 року (справа 21-591а15) зазначив, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації;
- позивач особливо наголошує, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару. У постановах від 31.03.2015 року та 02.06.2015 року (справи №№ 21-127а15, 21-498а15 відповідно) Верховний Суд України висловлював позицію, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Згідно зі змістом відзиву на позовну заяву, відповідач вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню із зазначенням таких фактичних обставин:
- як свідчать фактичні обставини справи, декларантом позивача для здійснення митного оформлення товарів «Велосипеди двоколісні з шарикопідшипниками, нові, без двигуна» та «Запасні частини для двоколісних велосипедів» до Одеської митниці Держмитслужби подано митну декларацію (МД) № UA500030/2020/203063 від 11.03.2020;
- для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № UA500030/2020/203063 від 11.03.2020 позивачем подані інвойси від 02.01.2020 №№ J254Z20-01, J254Z20-02, J254Z20-03, пакувальні листи (Packing list) 02.01.2020 №№ J254Z20-01-PL, J254Z20-02-PL, J254Z20-03-PL, коносамент (Bill of lading) від 13.01.2020 №MEDUN5872647, митну декларацію країни відправлення від 04.01.2020 № 310120200519974804, зовнішньоекономічний договір (контракт) № 19YG-099 від 24.10.2019 та інші товарно-супровідні документи;
- посадові особи митниці ДФС, які здійснюють митний контроль та митне оформлення у конкретному випадку здійснення митного контролю товарів, транспортних засобів, в обов`язковому порядку переглядають сформований за допомогою інформаційних технологій Перелік митних формальностей за результатами застосування СУР;
- під час здійснення Одеською митницею Держмитслужби контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № UA500030/2020/203063 від 11.03.2020 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей, щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
- надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості;
- на підставі ч. 3 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Одеською митницею Держмитслужби повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено; 2) страхові документи, якщо здійснювалося страхування; 3) переклад митної декларації країни відправлення на українську мову, відповідно до частини першої статті 254 МКУ; 4) каталоги, специфікації виробника товарів; 5) виписку з бухгалтерської документації; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;
- додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів;
- листом від 12.03.20 № 1 декларантом надано коносамент від 13.01.20 №MEDUN5872647 та додаткову угоду від 24.12.2019 №1;
- у додатково поданих документах також містяться розбіжності: щодо найменування, кількості та ваги товарів, що переміщуються у контейнері № BMOU4702326: велосипеди, 955 одиниць, 12566,64 кг (відповідно до коносаменту від 13.01.20 №MEDUN5872647), велосипеди та вилки до велосипедів (відповідно до інвойсу від 02.01.2020 № J254Z20-01-PL), велосипеди, 953 одиниці, 10920,10 кг та вилки до велосипедів 2 одиниці, 85,40 кг (відповідно до пакувального листа від 02.01.2020 № J254Z20-01-PL); декларантом так і не надано відомості щодо здійснення або не здійснення оплати товарів, що дозволяє декларанту ухилитись від виконання вимог п. 4 ч. 2. ст. 53 МКУ та не надавати банківські платіжні документи;
- листом від 12.03.2020 № 2 декларантом проінформовано про неможливість надання жодного документу із затребуваних згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другої - четвертої статті 53 МКУ, які б усунули розбіжності, що були встановлені під час аналізу наданих разом із МД документів;
- оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці Держмитслужби разом з митною декларацією (МД) № UA500030/2020/203063 від 11.03.2020 містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю;
- з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості з урахуванням інформації, яка наявна в митному органі, між декларантом та Одеською митницею Держмитслужби були проведені консультації шляхом обміну електронними повідомленнями, про що наявний запис у рішенні про коригування митної вартості товарів № UA500030/2020/000015/2 від 12.03.2020;
- у відповідності з практикою суду касаційної інстанції, наприклад, згідно з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.11.2014 у справі № К/800/19445/14 за позовом ТОВ "ТБ Сервіс" до Південної митниці Міндоходів, інших способів, ніж витребування додаткових документів, надання часу для підтвердження заявленої митної вартості товару, у митного органу щодо узгодження митної вартості товару із декларантом законодавчими нормами не передбачено;
- частиною першою статті 57 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний;
- відповідно до частин 2, 3 статті 57 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу;
- метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2) у даному випадку, не може бути використаний, у зв`язку з відсутністю даних стосовно фізичних характеристик товару та якості та репутації на ринку. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті (ст. 59 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI). При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна походження; виробник;
- метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3) - у даному випадку, не може бути використаний, у зв`язку з відсутністю даних стосовно схожих складових компонентів товару. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не є однаковими за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються із схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними (ст.60 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI);
- метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості (метод 4), не може бути використаний, у зв`язку з відсутністю даних стосовно: 1) витрат на виплату комісійних, що були фактично сплачені або підлягають сплаті, чи звичайних торговельних надбавок, які робляться для одержання прибутку та покриття загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України товарів того ж класу та виду; 2) звичайних витрат, понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування, та інших пов`язаних з такими операціями витрат);
- метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (метод 5) - не може бути використаний, у зв`язку з відсутністю даних що надаються виробником товарів, які оцінюються, або від його імені інформації про вартість, яка повинна складатися із сум: вартості матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Така інформація повинна базуватися на комерційних рахунках виробника за умови, що такі рахунки сумісні із загальновизнаними принципами бухгалтерського обліку, які застосовуються в країні, де ці товари виробляються; обсягу прибутку та загальних витрат, що дорівнює сумі, яка звичайно відображається при продажу товарів того ж класу або виду, що й оцінювані товари, які виготовляються виробниками у країні експорту для експорту в Україну; загальних витрат при продажу в Україну з країни вивезення товарів того ж класу або виду, тобто витрат на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, їх транспортування до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрат на страхування цих товарів та інших витрат, пов`язаних із ввезенням цих товарів в Україну);
- частинами 1, 2 ст. 64 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням резервного методу, передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Митна вартість оцінюваних товарів визначена з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі;
- отже, у відношенні товарів "Велосипеди двоколісні з шарикопідшипниками, нові, без двигуна" та "Запасні частини для двоколісних велосипедів" можливо застосувати резервний метод (метод 6);
- статтею 6 Указу Президента України від 25.08.1994 № 475/94 "Про заходи щодо запобігання експорту товарів походженням з України за цінами, що можуть розглядатися як демпінгові, та врегулювання торговельних спорів" встановлено, що при здійсненні суб`єктами підприємницької діяльності України експортних та імпортних операцій безпосередньо або через зовнішньоторговельного посередника контактні (зовнішньоторговельні) ціни мають відповідати цінам, що склалися чи складатимуться на відповідний товар на ринку експорту чи імпорту на момент здійснення експортної, імпортної операції. Відповідальність за обґрунтування цін за зовнішньоекономічними контрактами покладається на суб`єктів підприємницької діяльності;
- за допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), АСМО «Інспектор» встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, у максимально наближений час, по товару №1 є більшим - 68 доларів США за шт. (митна декларація № UA500110/2020/001547 від 12.02.2020 та № UA100430/2020/00926 від 30.01.2020); по товару №2 є більшим - 13,36 доларів США за шт. (митна декларація № UA500110/2020/002338 від 02.03.2020 та № UA500070/2020/200629 від 10.01.2020);
- у зв`язку з вищевикладеним та у відповідності до ч.2 ст. 55 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI Одеською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості № UA500030/2020/000015/2 від 12.03.2020;
- у рішенні про коригування митної вартості № UA500030/2020/000015/2 від 12.03.2020 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цих рішеннях про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю;
- враховуючи вищевикладені причини, та положення частини 6 статті 54, ч. 1, 2, 3 статті 256 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, Одеською митницею Держмитслужби була видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500030/2020/00045 від 12.03.2020 та роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення;
- товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за МД № UA500030/2020/203123 від 12.03.2020 за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI;
- сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 827784,67 грн. шляхом внесення коштів на відповідний рахунок митного органу;
- правова позиція Одеської митниці Держмитслужби повністю відповідає рішенням Верховного Суду України у подібних правовідносинах, а саме: постанові Верховного Суду України від 02.06.2015 у справі № 21-498а15; постанові Верховного Суду України від 01.10.2013 у справі № 21-354а13; постанові Верховного Суду України від 15.10.2013 у справі № 21-270а13.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши пояснення, надані сторонами, а також докази в їх сукупності, суд встановив таке.
24 жовтня 2019 року між позивачем, як Покупцем, та Synergy Trading Company Limited, як Продавцем, укладено контракт № 19YG-099 (а.с.44-50) про таке, зокрема:
1. Предмет контракту
1.1. В порядку та на умовах, визначених цим Контрактом, Продавець зобов`язується поставити Покупцеві, а Покупець зобов`язується купити товари (далі - «Товар»), кількість, асортимент і технічні характеристики яких вказані в інвойсах (Специфікаціях) на кожну поставку, що становлять невід`ємну частину цього Контракту.
1.2. Умови цього Контракту викладені Сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс-2010».
1.5. Продавець поставляє Товар, а Покупець приймає його:
а) за кількістю - відповідно до кількості, вказаної в інвойсі і підтвердженої Коносаментом;
б) за якістю - відповідно до системи стандарту якості для даного виду товару.
2. Кількість та якість товару
2.1. Кількість і асортимент Товару, що поставляється за цим Контрактом, вказується в інвойсах (Специфікаціях) на кожну окрему поставку, які є невід`ємною частиною цього Контракту.
3. Базисні умови поставки товару
3.1. Поставка товару Продавцем Покупцеві повинна здійснюватися під час морського перевезення на умовах, визначених для кожної поставки в Специфікації, відповідно до «Інкотермс-2010».
3.3. Продавець зобов`язується надати Покупцю наступні документи:
- оригінал комерційного рахунку (інвойсу) - 3 прим.;
- оригінал Коносамента;
- пакувальний лист;
- інші документи, узгоджені Сторонами.
4. Ціна та загальна вартість контракту. Умови розрахунків
4.2. Вартість кожної партії Товару визначається відповідно до Специфікації, що складається на кожну партію окремо і є невід`ємною частиною цього Контракту. Упаковка та маркування включені в ціну товару.
4.3. Оплата може здійснюватися як на умовах передоплати, так і на умовах відстрочення платежу.
4.3.1. Оплата може проводитися частинами.
4.3.2. Передоплата партії Товару проводиться на підставі інвойсу-проформи до прибуття вантажу.
Сплачена партія Товару повинна прибути на митну територію України не пізніше 300 днів з моменту списання грошових коштів з рахунку Покупця.
4.3.3. Можлива оплата протягом 300 днів з моменту надходження товару на митну територію України.
У разі невдалої поставки з будь-яких причин, Продавець зобов`язується повернути отримані за партію Товару гроші або перезарахувати їх за подальшу поставку протягом 330 днів з моменту списання грошових коштів з рахунку Покупця.
5. Упаковка та маркування
5.1. Продавець вживає всіх заходів для надійної і належної упаковки Товару, що захищає його від пошкоджень при завантаженні-розвантаженні, транспортуванні та зберіганні.
5.3. Продавець складає для кожної упаковки детальний пакувальний лист, в якому перераховуються упаковані предмети, їх кількість, тип (або модель), вага брутто і нетто.
5.4. На кожній упаковці повинні бути нанесені такі відомості: вага брутто, вага нетто.
10. Строк дії контракту
10.1. Контракт набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2023 року.
11.03.2020 року позивачем відповідачу подана електронна митна декларація UA500030/2020/203063. (а.с.131-133)
У вказаній митній декларації декларантом зазначено, зокрема:
- у графі 20 «Умови поставки»: FOB CN NINGBO
- у графі 31 «Вантажні місця та опис товарів»:
1. Велосипеди двоколісні з шарикопідшипниками, нові, без двигуна, у частково розібраному стані для зручності транспортування, для дітей віком від 3-х років - діаметром колеса 16 дюймів: арт. S-30771 - 200 шт., арт. S-60882 - 200 шт., арт. S-70992 - 200 шт., арт. Т-21255 - 175 шт., арт. Т-61212 - 3 шт.; діаметром колеса 18 дюймів: арт. Т-28821 - 194 шт., арт. Т-67104 - 200 шт., арт. Т-85234 - 125 шт.; діаметром колеса 20 дюймів: арт. S-20281 - 200 шт., арт. S-30391 - 199 шт., арт. S-40471 - 200 шт., арт. Т-07504 - 197 шт., арт. Т-08209 - 197 шт., арт. Т-09310 - 199 шт.
Торговельна марка - CORSO
Виробник - SYNERGY TRADING COMPANY LIMITED
Країна виробництва - CN
Див. «електронний інвойс»
2. Місць 2489 СТ
3.3/BMOU4702326/221/2
FSCU9153720/221/2 TCNU8741880/221/2
1. Запасні частини для двоколісних велосипедів: передня вилка з недорогоцінних чорних металів - 60 шт.
Торговельна марка - CORSO
Виробник - SYNERGY TRADING COMPANY LIMITED
Країна виробництва - CN
Див. «електронний інвойс»
2. Місць 2
СТ
3.3/BMOU4702326/221/2
FSCU9153720/221/2 TCNU8741880/221/2
- у графі 42 «Ціна товару»: 62760,7100
- у графі 44 «Додаткова інформація/Подані документи/Сертифікати і дозволи»:
0271 J254Z20-01-PL 02.01.20
0271 J254Z20-02-PL 02.01.20
0271 J254Z20-03-PL 02.01.20
0380 J254Z20-01 02.01.20
0380 J254Z20-02 02.01.20
0380 J254Z20-03 02.01.20
0705 MEDUN5872647 13.01.20
0730 118 10.03.20
0730 118/1 10.03.20
0730 118/2 10.03.20
0861 20С4401А0527/00014 19.01.20
0861 20С4401А0527/00015 19.01.20
0861 20С4401А0527/00016 19.01.20
3007 J254Z20-01 02.01.20
3007 J254Z20-02 02.01.20
3007 J254Z20-03 02.01.20
3014 PRICE LIST-001 01.08.19 01.08.20
4103 1 24.12.19
m4104 19YG-099 24.10.19
m4207 310719/1 31.07.19 31.12.21
9000 акт зважування № 103860 10.03.20
9000 акт зважування № 103859 10.03.20
9000 акт зважування № 103844 10.03.20
9000 1 12.03.20
9000 2 12.03.20
9000 3 12.03.20
9610 310120200519974804 04.01.20
- у графі 45 «Коригування»: 1747761,32
- у графі 47 «Нарахування платежів»:
вид основа нарахування ставка сума
020 1747761,32 10% 174776,13
028 1922537,45 20% 384507,49
В подробиці розрахунків:
020 174917,07 43096047
028 384817,55 43096047 [43096047]
12.03.2020 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500030/2020/000015/2 за ВМД UA500030/2020/203063. (а.с.19-20)
Згідно зі змістом цього рішення, зокрема:
- у графі 15 «Умови поставки»: FOB CN NINGBO
- у графі 18 «Додаткова інформація/подані документи» зазначено:
1101 UA500030/2020/203063 11.03.2020
3007 J254Z20-01 02.01.2020
3014 PRICE LIST-001 01.08.2019
4104 19YG-099 24.10.2019
4207 310719/1 31.07.2019
9000 акт зважування № 103860 10.03.2020;
Коригування
Товару № 1/1:
- у графі 27 «Ціна товару»: 62760,7100
- у графі 28 «Розрахована декларантом митна вартість товару»: валюта - USD; курс валюти - 25,3135; сума у валюті - 69044,6300; сума у грн. - 1747761,2400
- у графі 30 «Коригування»: валюта - USD; вартість за одиницю - 68,0000; загальна сума - 169252,00; кількість - 2489;
Товару № 2/1:
- у графі 27 «Ціна товару»: 39,6000
- у графі 28 «Розрахована декларантом митна вартість товару»: валюта - USD; курс валюти - 25,3135; сума у валюті - 55,6800; сума у грн. - 1409,4600
- у графі 30 «Коригування»: валюта - USD; вартість за одиницю - 13,3600; загальна сума - 801,60; кількість - 60;
- у графі 33 «Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначено:
- Розділ IIІ Митна вартість товарів та методи її визначення, глава 9, статті 52-64 Митного кодексу України, затвердженого Законом України від 13.03.12 № 4495-VI. До митного оформлення для підтвердження митної вартості товарів, що була визначена декларантом за основним методом визначення митної вартості були подані: декларація митної вартості від 11.03.2020, зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу товарів від 24.10.2019 № 19YG-099, інвойси від 02.01.2020 №№ J254Z20-01, J254Z20-02, J254Z20-03, пакувальні листи від 02.01.2020 №№ J254Z20-01-PL, J254Z20-02-PL, J254Z20-03-PL, коносамент від 13.01.2020 № MEDUN5872647, митну декларацію країни відправлення від 04.01.2020 № 310120200519974804 та інші товаросупровідні документи;
- відповідно до частини першої статті 337 МКУ перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення форматологічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені МКУ. Відповідно до частини п`ятої статті 54 МКУ митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Відповідно до частини другої статті 52 МКУ декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
- так, встановлено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не подані всі документи, які підтверджують митну вартість товарів:
1) відповідно п. 4.2 зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу товарів від 24.10.2019 № 19YG-099 «вартість кожної партії Товарів визначається відповідно до Специфікації, що складається на кожну партію окремо і є невід`ємною частиною цього Контракту», проте декларантом жодних специфікацій надано не було;
2) зовнішньоекономічним контрактом купівлі-продажу товарів від 24.10.2019 № 19YG-099 передбачено здійснення оплати товарів як на умовах передоплати, так і на умовах відстрочення платежу, проте у наданих документах умови оплати за товар не конкретизовані, навіть у наданих до митного оформлення інвойсах від 02.01.2020 №№ J254Z20-01, J254Z20-02, J254Z20-03;
3) у товаросупровідних документах містяться розбіжності щодо номеру зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу товарів: 19YG-099 (відповідно до наданих інвойсів від 02.01.2020 №№ J254Z20-01, J254Z20-02, J254Z20-03), 19YG-099-5 (відповідно до митної декларації країни відправлення від 04.01.2020 № 310120200519974804). Слід також зазначити, що співставлення відомостей більшості граф митної декларації країни відправлення від 04.01.2020 № 310120200519974804 із відомостями поданих документів є неможливим, у зв`язку із тим, що декларація країни відправлення (Китайської Народної Республіки) надана без перекладу на українську мову;
4) відповідно до пункту 5 частини десятої статті 58 МКУ, враховуючи, що товари переміщуються на умовах FOB NINGBO згідно з міжнародними правилами Incoterms 2010, декларантом до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, були додані витрати на транспортування до порту ввезення на митній території України (Чорноморський морський порт), проте відповідно до наданого коносаменту від 13.01.2020 № MEDUN5872647 портом призначення на митній території України є морський порт «Південний»;
5) у товаросупровідних документах містяться розбіжності щодо найменування, кількості та ваги товарів, що переміщуються у контейнері № BMOU4702326: велосипеди, 955 одиниць, 12566,64 кг (відповідно до сертифікату про походження товару від 19.01.2020 № 20С4401А0527/00014), велосипеди та вилки до велосипедів (відповідно до інвойсу від 02.01.2020 № J254Z20-01-PL), велосипеди, 953 одиниці, 10920,10 кг та вилки до велосипедів 2 одиниці, 85,40 кг (відповідно до пакувального листа від 02.01.2020 № J254Z20-01-PL);
6) відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутня інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;
- з огляду на вищевикладені розбіжності, відсутність всіх відомостей, які підтверджують складові митної вартості товарів, відповідно до частини третьої статті 53 МКУ декларанту було запропоновано надати (за наявності) протягом 10 календарних днів такі додаткові документи:
1) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено;
2) страхові документи, якщо здійснювалося страхування;
3) переклад митної декларації країни відправлення на українську мову, відповідно до частини першої статті 254 МКУ;
4) каталоги, специфікації виробника товарів;
5) виписку з бухгалтерської документації;
6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Митним органом також було роз`яснено, що відповідно до частини шостої статті 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару;
- на запит щодо надання додаткових документів декларантом листом від 12.03.20 № 1 надано коносамент від 13.01.20 № MEDUN5872647 та додаткову угоду від 24.12.2019 № 1. У додатково поданих документах також містяться розбіжності: щодо найменування, кількості та ваги товарів, що переміщуються у контейнері № BMOU4702326: велосипеди, 955 одиниць, 12566,64 кг (відповідно до коносаменту від 13.01.20 № MEDUN5872647), велосипеди та вилки до велосипедів (відповідно до інвойсу від 02.01.2020 № J254Z20-01-PL), велосипеди, 953 одиниці, 10920,10 кг та вилки до велосипедів 2 одиниці, 85,40 кг (відповідно до пакувального листа від 02.01.2020 № J254Z20-01-PL); декларантом так і не надано відомості щодо здійснення або не здійснення оплати товарів, що дозволяє декларанту ухилитись від виконання вимог п. 4 ч. 2 ст. 53 МКУ та не надавати банківські платіжні документи. Листом від 12.03.2020 № 2 декларантом проінформовано про неможливість надання жодного документу із затребуваних згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другої - четвертої статті 53 МКУ, які б усунули розбіжності, що були встановлені під час аналізу наданих разом із МД документів;
- відповідно до частини другої статті 58 МКУ, у випадку якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально, відповідно до частини третьої статті 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ;
- відповідно до статті 57 МКУ, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу;
- враховуючи, що використання основного методу визначення митної вартості товарів є неможливим, декларантом в рамках проведення консультацій з митним органом відповідно до частини п`ятої статті 55 та частини четвертої статті 57 МКУ листом від 12.03.2020 № 3 повідомлено про відсутність інформації щодо вартості операції, митне оформлення яких вже здійснено;
- митним органом з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ПІК АСМО «Інспектор» ЄАІС Держмитслужби. У митного органу відсутня інформація щодо прийнятої митним органом вартості операцій з ідентичними або подібними (аналогічними) товарами із урахуванням вимог та застережень статей 59, 60 та 61 МКУ, у зв`язку із чим визначення митної вартості не може бути здійснено за методами визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. У митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів із урахуванням вимог та застережень статей 62 та 63 МКУ, у зв`язку із чим визначення митної вартості не може бути здійснено за методами визначення митної вартості на основі віднімання вартості та на основі додавання вартості (обчислена вартість);
- враховуючи, що митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість товарів повинна бути визначена відповідно до положень статті 64 МКУ із використанням способів, які не суперечать законам України і сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) за резервним методом визначення митної вартості товарів та ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Стосовно оцінюваних товарів у митного органу наявна інформація щодо раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях: товару № 1 - за митними деклараціями від 12.02.20 № UA500110/2020/001547, від 30.01.2020 № UA100430/2020/00926 на рівні 68.0000 дол. США за шт., товару № 2 - за митними деклараціями від 02.03.2020 № UA500110/2020/002338, від 10.01.2020 № UA500070/2020/200629 на рівні 13.3600 дол. США за шт.;
- отже, визначення митної вартості товару № 1 та товару № 2 здійснюється за резервним методом на рівні 68.0000 дол. США за шт. та на рівні 13.3600 дол. США за шт. відповідно;
- декларанту роз`яснюється, що згідно з частиною третьою статті 52 МКУ він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 МКУ. Також роз`яснюється право права на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митного органу вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду.
Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500030/2020/00045 від 12.03.2020 року (а.с.21-22) позивача повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, з таких причин: невиконання умов, які визначені статтями 257, 264, 266 Митного кодексу України, затвердженого Законом України від 13.03.2012 № 4495-VI, порушення Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651. Не зазначення відомостей до графи 44 «Додаткова інформація / Подані документи / Сертифікати і дозволи» митної декларації щодо про необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення документів про проходження товару № 2 митної декларації відповідно до частини другої статті 43 Митного кодексу України, затвердженого Законом України від 13.03.2012 № 4495-VI. Прийняття рішення про коригування митної вартості № UA500030/2020/000015/2 від 12.03.2020 відповідно до статті 55 Митного кодексу України, затвердженого Законом України від 13.03.12 № 4495-VI Рішення про відмову у митному оформленні може бути оскаржено у порядку передбаченому у главі 4 Митного кодексу України затвердженого Законом України від 13.03.2012 № 4495-VI або у суді.
Згідно зі змістом цієї картки відмови, позивачу відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за результатами перевірки митної декларації або документа, що її замінює, а також інших документів, наданих відповідно до Митного кодексу України, поданих 11.03.2020 о 12 год. 26 хв. позивачем, а саме:
Пакувальний лист (Packing list) J254Z20-01-PL 02.01.2020
Пакувальний лист (Packing list) J254Z20-02-PL 02.01.2020
Пакувальний лист (Packing list) J254Z20-03-PL 02.01.2020
Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) J254Z20-01 02.01.2020
Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) J254Z20-02 02.01.2020
Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) J254Z20-03 02.01.2020
Коносамент (Bill of lading) MEDUN5872647 13.01.2020
Автотранспортна накладна (Road consignment note) 118 10.03.2020
Автотранспортна накладна (Road consignment note) 118/1 10.03.2020
Автотранспортна накладна (Road consignment note) 118/2 10.03.2020
Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) 20С4401А0527/00014 19.01.2020
Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) 20С4401А0527/00015 19.01.2020
Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) 20С4401А0527/00016 19.01.2020
Документ, що підтверджує вартість перевезення товару J254Z20-01 02.01.2020
Документ, що підтверджує вартість перевезення товару J254Z20-02 02.01.2020
Документ, що підтверджує вартість перевезення товару J254Z20-03 02.01.2020
Прейскурант (прайс-лист) виробника товару PRICE LIST-001 01.08.2019
Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення н 19YG-099 24.10.2019
Договір про надання послуг митного брокера 310719/1 31.07.2019
Інші некласифіковані документи акт зважування № 103844 10.03.2020
Інші некласифіковані документи акт зважування № 103859 10.03.2020
Інші некласифіковані документи акт зважування № 103860 10.03.2020
Копія митної декларації країни відправлення 310120200519974804 04.01.2020
Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів UA500030.2020.203063 11.03.2020.
Також у картці відмови роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення:
- внесення відомостей до графи 44 «Додаткова інформація / Подані документи / Сертифікати і дозволи» митної декларації про необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення документи про походження товару № 2 відповідно до частини другої статті 43 Митного кодексу України, затвердженого Законом України від 13.03.2012 № 4495-VI, а також із урахуванням рішення про коригування митної вартості № UA500030/2020/000015/2 від 12.03.2020. Декларант має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів та зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів та зборів; у разі незгоди декларанта з рішенням органу доходів та зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х МКУ в розмірі, визначеному органом доходів та зборів відповідно до ч. 7 ст. 55 МКУ. Після надання додаткових документів рішення про коригування митної вартості у такому випадку переглядається.
12.03.2020 року з метою митного оформлення (випуску) відповідних товарів позивачем подана митна декларація UA500030/2020/203123. (а.с.65-67)
У вказаній митній декларації декларантом зазначено, зокрема:
- у графі 20 «Умови поставки»: FOB CN NINGBO
- у графі 31 «Вантажні місця та опис товарів»:
1. Велосипеди двоколісні з шарикопідшипниками, нові, без двигуна, у частково розібраному стані для зручності транспортування, для дітей віком від 3-х років - діаметром колеса 16 дюймів: арт. S-30771 - 200 шт., арт. S-60882 - 200 шт., арт. S-70992 - 200 шт., арт. T-21255 - 175 шт., арт. T-61212 - 3 шт; - діаметром колеса 18 дюймів: арт. T-28821 - 194 шт, арт. T-67104 - 200 шт, арт. T-85234 - 125 шт; - діаметром колеса 20 дюймів: арт. S-20281 - 200 шт., арт. S-30391 - 199 шт., арт. S-40471 - 200 шт., арт. Т-07504 -197 шт., арт. Т-08209 - 197 шт., арт. Т-09310 - 199 шт.
Торговельна марка - CORSO
Виробник - SYNERGY TRADING COMPANY LIMITED
Країна виробництва - CN
Див. «електронний інвойс»
2. Місць - 2489 СТ
3. 3/BMOU4702326/221/2 FSCU9153720/221/2 TCNU8741880/221/2
1. Запасні частини для двоколісних велосипедів: передня вилка з недорогоцінних чорних металів - 60 шт.
Торговельна марка - CORSO
Виробник - SYNERGY TRADING COMPANY LIMITED
Країна виробництва - CN
Див. «електронний інвойс»
2. Місць 2489 СТ
3.3/BMOU4702326/221/2
FSCU9153720/221/2 TCNU8741880/221/2
- у графі 42 «Ціна товару»: 62760,7100
- у графі 44 «Додаткова інформація/Подані документи/Сертифікати і дозволи»:
0271 J254Z20-01-PL 02.01.20
0271 J254Z20-02-PL 02.01.20
0271 J254Z20-03-PL 02.01.20
0380 J254Z20-01 02.01.20
0380 J254Z20-02 02.01.20
0380 J254Z20-03 02.01.20
0705 MEDUN5872647 13.01.20
0730 118 10.03.20
0730 118/1 10.03.20
0730 118/2 10.03.20
0861 20С4401А0527/00014 19.01.20
0861 20С4401А0527/00015 19.01.20
0861 20С4401А0527/00016 19.01.20
1300 UA500030.2020.203063.001 11.03.20
1501 UA500030/2020/000015/2 12.03.20
1703 UA500030/2020/00045 12.03.20
3007 J254Z20-01 02.01.20
3007 J254Z20-02 02.01.20
3007 J254Z20-03 02.01.20
3014 PRICE LIST-001 01.08.19 01.08.20
4103 1 24.12.19
m4104 19YG-099 24.10.19
m4207 310719/1 31.07.19 31.12.21
9000 акт зважування № 103844 10.03.20
9000 акт зважування № 103859 10.03.20
9000 акт зважування № 103860 10.03.20
9610 310120200519974804 04.01.20
- у графі 45 «Коригування»:1769199,68
- у графі 47 «Нарахування платежів»:
вид основа нарахування ставка сума
020 1769199,68 10% 176919,97
028 1946119,65 20% 389223,93
В подробиці розрахунків:
020 177062,64 43096047
020 258682,71 43096047
028 389537,80 43096047 [43096047]
028 569101,96 43096047.
Не погоджуючись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів від 12.03.2020 року № UA500030/2020/000015/2 та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500030/2020/00045 від 12.03.2020 року, позивач оскаржив їх у судовому порядку.
На доведення обставин, на яких ґрунтуються вимоги, позивачем суду також надано копії, зокрема (а.с.23-43, 51-64, 71-76):
- пакувального листа (Packing list) № J254Z20-01-PL від 02.01.2020;
- пакувального листа (Packing list) № J254Z20-02-PL від 02.01.2020;
- пакувального листа (Packing list) № J254Z20-03-PL від 02.01.2020;
- рахунку-фактури (інвойс) (Commercial invoice) № J254Z20-01 від 02.01.2020;
- рахунку-фактури (інвойс) (Commercial invoice) № J254Z20-02 від 02.01.2020;
- рахунку-фактури (інвойс) (Commercial invoice) № J254Z20-03 від 02.01.2020;
- коносамента (Bill of lading) № MEDUN5872647 від 13.01.2020;
- автотранспортної накладної (Road consignment note) № 118 від 10.03.2020;
- автотранспортної накладної (Road consignment note) № 118/1 від 10.03.2020;
- автотранспортної накладної (Road consignment note) № 118/2 від 10.03.2020;
- сертифіката про походження товару (Certificate of origin) № 20С4401А0527/00014 від 19.01.2020;
- сертифіката про походження товару (Certificate of origin) № 20С4401А0527/00015 від 19.01.2020;
- сертифіката про походження товару (Certificate of origin) № 20С4401А0527/00016 від 19.01.2020;
- інвойсу № J254Z20-01 від 02.01.2020;
- інвойсу № J254Z20-02 від 02.01.2020;
- інвойсу № J254Z20-03 від 02.01.2020;
- прейскуранта (прайс-лист) виробника товару № PRICE LIST-001 від 01.08.2019 року;
- договору про надання послуг митного брокера № 310719/1 від 31.07.2019;
- акта зважування контейнера № 103844 від 10.03.2020;
- акта зважування контейнера № 103859 від 10.03.2020;
- акта зважування контейнера № 103860 від 10.03.2020;
- митної декларації країни відправлення - КНР № 310120200519974804 від 04.01.2020 року;
- листів ТОВ «Термінал ПРО» начальнику м/п «Одеса» від 12.03.2020 року № 1, № 2, № 3;
- додаткової угоди № 1 до контракту № 19YG-099 від 24 грудня 2019 року;
- електронних консультацій із митним органом від 11.03.2020 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В частині 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до абз. 1, 2 ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Частиною 1 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): Митним кодексом України від 13.03.2012 року № 4495-VI (далі - МК України).
Відповідно до п.п. 23, 24, 29 ч. 1 ст. 4 МК України у цьому Кодексі наведені нижче терміни і поняття вживаються в такому значенні:
митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення;
митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку;
митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.
Згідно з ч. 2 ст. 318 МК України митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 МК України митниця є митним органом, який у зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на митні органи.
Відповідно до ст. 246 МК України Метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно з ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Відповідно до ч. 3 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право:
1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації;
2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу;
3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти;
4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів;
5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів;
6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;
7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;
8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Частиною 1 статті 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з п.п. 1, 2 ч. 5 ст. 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з ч. 7 ст. 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Відповідно до ч.ч. 5, 6, 8 ст. 55 МК України декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.
На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.
Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
Частиною 1 статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до ч.ч. 2 , 3 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з ч. 4 ст. 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
Згідно з ч. 3 ст. 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо).
Згідно з ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження. (ч. 2 ст. 256 МК України)
Відповідно до ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Згідно з ч. 1 ст. 266 МК України декларант зобов`язаний: здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.
Відповідно до ст. 320 МК України форми та обсяги контролю обираються: посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або автоматизованою системою управління ризиками. Не допускається визначення форм та обсягів митного контролю іншими органами державної влади, а також участь їх посадових осіб у здійсненні митного контролю.
Форми та обсяг митного контролю після завершення митного оформлення, визначаються в порядку, встановленому цим Кодексом. На вимогу власника товарів, щодо яких визначено форму та обсяг митного контролю, або уповноваженої ним особи митні органи зобов`язані письмово повідомити про це протягом години, якщо інший строк повідомлення не визначено цим Кодексом.
Якщо автоматизованою системою управління ризиками або посадовою особою митного органу за результатами застосування системи управління ризиками не визначено необхідності проведення митного огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митне оформлення та випуск цих товарів, транспортних засобів здійснюється без проведення їх митного огляду.
Форми та обсяги митного контролю, визначені відповідно до пункту 2 частини першої цієї статті, є обов`язковими для виконання посадовими особами митних органів. Прийняття цими посадовими особами рішення щодо нездійснення митного контролю у зазначених формах та обсягах не допускається.
Визначені відповідно до пункту 2 частини першої цієї статті форми та обсяги митного контролю можуть бути змінені або скасовані у випадках та в порядку, що визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 334 МК України митні органи вимагають від осіб, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою цим Кодексом покладено на митні органи, тільки ті документи та відомості, які необхідні для здійснення митного контролю та встановлені цим Кодексом.
Особи, зазначені у частині першій цієї статті, зобов`язані надавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, в усній, письмовій та/або електронній формі.
Відповідно до п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 335 МК України під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають органу доходів і зборів в паперовій або електронній формі такі документи та відомості:
при перевезенні водним транспортом:
а) генеральна декларація, що містить, зокрема, найменування та опис судна, відомості про його реєстрацію та національну належність, прізвище капітана, прізвище та адресу суднового агента;
б) декларація про вантаж, яка містить, зокрема, відомості про найменування портів відправки, портів заходу судна, завантаження та вивантаження товарів, першого порту відправки товарів, порту вивантаження товарів, що залишаються на борту, перелік коносаментів або інших документів, що підтверджують наявність та зміст договору морського (річкового) перевезення, кількість вантажних місць товару, опис та вид упаковки товарів, які підлягають вивантаженню у даному порту;
в) декларація про припаси (суднові припаси), яка містить, зокрема, відомості про найменування суднових припасів, що є в наявності на судні, та їх кількість;
г) декларація про особисті речі екіпажу судна;
ґ) суднова роль, що містить відомості про кількість і склад членів екіпажу під час прибуття і відправлення судна, зокрема, прізвища, імена, громадянство, звання або посаду, дату і місце народження, вид і номер документа, що посвідчує особу;
д) список пасажирів, що містить відомості про пасажирів під час прибуття і відправлення судна, зокрема, кількість пасажирів на судні, прізвища, імена, громадянство, дату і місце народження, порти посадки і висадки;
е) визначений актами Всесвітнього поштового союзу документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності);
є) транспортні (перевізні) документи на товари (за наявності), які містять, зокрема, відомості про загальну кількість товарів, кількість вантажних місць, найменування товарів, вид упаковки;
ж) комерційні документи (за наявності) на товари та відомості про розміщення товарів на борту судна;
з) відомості про наявність (відсутність) на борту судна товарів, ввезення яких на митну територію України заборонено або обмежено, включаючи валютні цінності, наявні у членів екіпажу, лікарські засоби, до складу яких входять наркотичні, сильнодіючі засоби, психотропні та отруйні речовини;
и) відомості про наявність (відсутність) на борту судна небезпечних товарів, зброї, боєприпасів;
Незалежно від виду транспорту, яким здійснюється переміщення товарів, під час прибуття товарів у пункт пропуску через державний кордон України надаються документи (відомості) або їх реквізити, у тому числі засобами інформаційних технологій (або у вигляді електронного документа), які підтверджують дотримання заборон та/або обмежень згідно із законами України щодо пропуску товарів через митний кордон України, крім тих, що необхідні виключно для поміщення товарів у митний режим.
Якщо цим Кодексом та іншими законами України передбачено надання таких документів (відомостей) митним органам державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, у формі електронних документів, засвідчених електронним цифровим підписом, через єдиний державний інформаційний веб-портал "Єдине вікно для міжнародної торгівлі", митним органам забороняється вимагати надання таких документів (відомостей) декларантом, уповноваженою ним особою, перевізником чи іншою заінтересованою особою.
Згідно з ч. 3 ст. 335 МК України разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про:
1) документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами;
3) транспортні (перевізні) документи;
4) комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію;
5) у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;
6) документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв`язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень);
7) у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару;
8) у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів;
9) у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму;
10) у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів;
11) у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 335 МК України під час надання митному органу попереднього повідомлення про намір здійснити переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України митному органу надаються такі документи та/або відомості, у тому числі засобами інформаційних технологій:
1) для ввезення товарів на митну територію України:
а) заява встановленої форми про намір здійснити ввезення товарів на митну територію України (попереднє повідомлення або попередня митна декларація);
б) відомості про найменування, обсяг (кількість) та вартість товарів, які планується ввезти на митну територію України;
в) вид транспорту, яким планується здійснити ввезення товарів на митну територію України;
г) назва пункту пропуску через державний кордон України (митного органу), через який планується ввезення товарів;
ґ) відомості про документи, що підтверджують дотримання встановлених відповідно до закону заборон та/або обмежень щодо пропуску товарів через митний кордон України;
2) для вивезення товарів з митної території України - митна декларація на товари або супровідні документи на товари у випадках, встановлених цим Кодексом, які подаються митному органу для митного контролю.
Згідно з ч. 1 ст. 337 МК України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
На підставі вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та встановлених судом обставин, а саме:
Відповідно до змісту оскарженого рішення про коригування митної вартості товарів № UA500030/2020/000015/2 від 12.03.2020, зокрема:
- Розділ IIІ Митна вартість товарів та методи її визначення, глава 9, статті 52-64 Митного кодексу України, затвердженого Законом України від 13.03.12 № 4495-VI. До митного оформлення для підтвердження митної вартості товарів, що була визначена декларантом за основним методом визначення митної вартості були подані: декларація митної вартості від 11.03.2020, зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу товарів від 24.10.2019 № 19YG-099, інвойси від 02.01.2020 №№ J254Z20-01, J254Z20-02, J254Z20-03, пакувальні листи від 02.01.2020 №№ J254Z20-01-PL, J254Z20-02-PL, J254Z20-03-PL, коносамент від 13.01.2020 № MEDUN5872647, митну декларацію країни відправлення від 04.01.2020 № 310120200519974804 та інші товаросупровідні документи;
- відповідно до частини першої статті 337 МКУ перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення форматологічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені МКУ. Відповідно до частини п`ятої статті 54 МКУ митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Відповідно до частини другої статті 52 МКУ декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
- так, встановлено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не подані всі документи, які підтверджують митну вартість товарів:
1) відповідно п. 4.2 зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу товарів від 24.10.2019 № 19YG-099 «вартість кожної партії Товарів визначається відповідно до Специфікації, що складається на кожну партію окремо і є невід`ємною частиною цього Контракту», проте декларантом жодних специфікацій надано не було;
2) зовнішньоекономічним контрактом купівлі-продажу товарів від 24.10.2019 № 19YG-099 передбачено здійснення оплати товарів як на умовах передоплати, так і на умовах відстрочення платежу, проте у наданих документах умови оплати за товар не конкретизовані, навіть у наданих до митного оформлення інвойсах від 02.01.2020 №№ J254Z20-01, J254Z20-02, J254Z20-03;
3) у товаросупровідних документах містяться розбіжності щодо номеру зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу товарів: 19YG-099 (відповідно до наданих інвойсів від 02.01.2020 №№ J254Z20-01, J254Z20-02, J254Z20-03), 19YG-099-5 (відповідно до митної декларації країни відправлення від 04.01.2020 № 310120200519974804). Слід також зазначити, що співставлення відомостей більшості граф митної декларації країни відправлення від 04.01.2020 № 310120200519974804 із відомостями поданих документів є неможливим, у зв`язку із тим, що декларація країни відправлення (Китайської Народної Республіки) надана без перекладу на українську мову;
4) відповідно до пункту 5 частини десятої статті 58 МКУ, враховуючи, що товари переміщуються на умовах FOB NINGBO згідно з міжнародними правилами Incoterms 2010, декларантом до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, були додані витрати на транспортування до порту ввезення на митній території України (Чорноморський морський порт), проте відповідно до наданого коносаменту від 13.01.2020 № MEDUN5872647 портом призначення на митній території України є морський порт «Південний»;
5) у товаросупровідних документах містяться розбіжності щодо найменування, кількості та ваги товарів, що переміщуються у контейнері № BMOU4702326: велосипеди, 955 одиниць, 12566,64 кг (відповідно до сертифікату про походження товару від 19.01.2020 № 20С4401А0527/00014), велосипеди та вилки до велосипедів (відповідно до інвойсу від 02.01.2020 № J254Z20-01-PL), велосипеди, 953 одиниці, 10920,10 кг та вилки до велосипедів 2 одиниці, 85,40 кг (відповідно до пакувального листа від 02.01.2020 № J254Z20-01-PL);
6) відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутня інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів.
Так, по-перше, щодо підстави прийняття оскаржуваного рішення, що: відповідно п. 4.2 зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу товарів від 24.10.2019 № 19YG-099 «вартість кожної партії Товарів визначається відповідно до Специфікації, що складається на кожну партію окремо і є невід`ємною частиною цього Контракту», проте декларантом жодних специфікацій надано не було, - слід зазначити таке.
Підпунктом 1.1 контракту № 19YG-099 від 24 жовтня 2019 року, укладеного між позивачем, як Покупцем, та Synergy Trading Company Limited, як Продавцем, встановлено, що в порядку та на умовах, визначених цим Контрактом, Продавець зобов`язується поставити Покупцеві, а Покупець зобов`язується купити товари (далі - «Товар»), кількість, асортимент і технічні характеристики яких вказані в інвойсах (Специфікаціях) на кожну поставку, що становлять невід`ємну частину цього Контракту.
Як вбачається зі змісту митної декларації UA500030/2020/203063, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500030/2020/00045 від 12.03.2020 року, декларантом позивача до митного органу було надано інвойси від 02.01.2020 року № J254Z20-01, № J254Z20-02, № J254Z20-03, які, відповідно до умов п. 1.1 контракту № 19YG-099 від 24 жовтня 2019 року, і є Специфікаціями.
Отже, наведена підстава прийняття оскарженого рішення не відповідає змісту наданих до митного оформлення разом із митною декларацією документів, зокрема, контракту, та фактичним обставинам щодо надання відповідних документів.
Відповідно, позиція відповідача щодо цієї підстави прийняття оскарженого рішення - є необґрунтованою та безпідставною, в тому числі законодавчо, такою, що не відповідає фактичним обставинам справи.
По-друге, щодо підстави прийняття оскаржуваного рішення, що: зовнішньоекономічним контрактом купівлі-продажу товарів від 24.10.2019 № 19YG-099 передбачено здійснення оплати товарів як на умовах передоплати, так і на умовах відстрочення платежу, проте у наданих документах умови оплати за товар не конкретизовані, навіть у наданих до митного оформлення інвойсах від 02.01.2020 №№ J254Z20-01, J254Z20-02, J254Z20-03, - слід зазначити таке.
Відповідачем не наведено жодних правових підстав та/або обґрунтування (аналізу/дослідження/співставлення/тощо), з яких відповідач дійшов висновку, що факт не зазначення умов оплати за товар саме в інвойсах, є підставою для встановлення, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не подані всі документи, які підтверджують митну вартість товарів.
При цьому, як встановлено судом вище, відповідно до умов контракту № 19YG-099 від 24 жовтня 2019 року, укладеного між позивачем, як Покупцем, та Synergy Trading Company Limited, як Продавцем, зокрема:
4. Ціна та загальна вартість контракту. Умови розрахунків
4.2. Вартість кожної партії Товару визначається відповідно до Специфікації, що складається на кожну партію окремо і є невід`ємною частиною цього Контракту. Упаковка та маркування включені в ціну товару.
4.3. Оплата може здійснюватися як на умовах передоплати, так і на умовах відстрочення платежу.
4.3.1. Оплата може проводитися частинами.
4.3.2. Передоплата партії Товару проводиться на підставі інвойсу-проформи до прибуття вантажу.
Сплачена партія Товару повинна прибути на митну територію України не пізніше 300 днів з моменту списання грошових коштів з рахунку Покупця.
4.3.3. Можлива оплата протягом 300 днів з моменту надходження товару на митну територію України.
У разі невдалої поставки з будь-яких причин, Продавець зобов`язується повернути отримані за партію Товару гроші або перезарахувати їх за подальшу поставку протягом 330 днів з моменту списання грошових коштів з рахунку Покупця.
З наведеного вбачається, що умови оплати за товар зазначені в контракті № 19YG-099 від 24 жовтня 2019 року.
При цьому у наданих до митного оформлення інвойсах від 02.01.2020 №№ J254Z20-01, J254Z20-02, J254Z20-03 зазначені реквізити контракту, зокрема його номер: 19YG-099, та дата: 24.10.19, в якому, як встановлено вище, зазначені умови оплати за товар.
Крім того, відповідно до п. 4.2 цього контракту, відповідно до інвойсу (Специфікації) визначається вартість кожної партії товару, а не умови оплати за товар, як помилково вважає відповідач.
Суд також зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постанові Верховного Суду від 11.06.2019 року у справі № 813/1755/17.
Отже, наведена підстава прийняття оскарженого рішення - є необґрунтованою, недоведеною та законодавчо безпідставною.
По-третє, щодо підстави прийняття оскаржуваного рішення, що: у товаросупровідних документах містяться розбіжності щодо номеру зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу товарів: 19YG-099 (відповідно до наданих інвойсів від 02.01.2020 №№ J254Z20-01, J254Z20-02, J254Z20-03), 19YG-099-5 (відповідно до митної декларації країни відправлення від 04.01.2020 № 310120200519974804), - слід зазначити таке.
Позивач об`єктивно не впливає на питання заповнення митної декларації країни відправлення, відповідно, не відповідає за правильність її заповнення, яка в даному випадку оформляється у відповідності до законодавства Китаю, та внесення до неї відповідної інформації, отже не може нести тягар негативних наслідків за результатами можливого виникнення розбіжностей з певними даними інших товаросупровідних документів.
На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постанові Верховного Суду від 14.01.2020 року по справі № 813/1350/14 (номер судового провадження К/9901/2437/18).
Більше того, в наданих позивачем для митного оформлення документах, які заповнено саме позивачем, вказано вірний номер зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу товарів: 19YG-099.
Також, слід зазначити, що можлива технічна помилка, допущена щодо номеру зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу товарів у митній декларації країни відправлення від 04.01.2020 № 310120200519974804, жодним чином не впливає на митну вартість товару, її числові показники, та не може бути окремою достатньою підставою для митного органу для неприйняття документів на підтвердження митної вартості товару за ціною контракту або ж зазначення таких відомостей як підстави для коригування митної вартості.
По-четверте, щодо підстави прийняття оскаржуваного рішення, що: співставлення відомостей більшості граф митної декларації країни відправлення від 04.01.2020 № 310120200519974804 із відомостями поданих документів є неможливим, у зв`язку із тим, що декларація країни відправлення (Китайської Народної Республіки) надана без перекладу на українську мову, - слід зазначити таке.
Відповідно до ст. 254 МК України, зокрема, документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування.
Отже, у разі складення документа, що подається до митного оформлення, або офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, митний орган не вправі вимагати від декларанта перекладу такого документа українською мовою.
На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постанові Верховного Суду від 06.02.2020 року у справі № 520/10709/18 (адміністративне провадження № К/9901/18495/19).
Проте, відповідачем не враховано та/або не надано оцінку тому, що Законом України від 3 квітня 1997 року N 170/97-ВР «Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань обкладення ввізним митом товарів та інших предметів, що возяться на митну територію України», зокрема, затверджено Перелік країн, з якими Україною укладено угоди про вільну торгівлю та торговельно-економічні угоди з наданням режиму найбільшого сприяння або національного режиму.
Відповідно Додатку до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань обкладення ввізним митом товарів та інших предметів, що ввозяться на митну територію України» від 3 квітня 1997 року N 170/97-ВР, Китай, який у спірних правовідносинах є країною відправлення товару за декларацією № 310120200519974804 від 04.01.2020 року, входить до переліку країн, з якими укладено торговельно-економічні угоди з наданням режиму найбільшого сприяння або національного режиму.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
З наведених положень ч. 2 ст. 53 МК України вбачається, що копія декларації країни відправлення та її переклад на державну мову - безпосередньо не передбачені як документи, які підтверджують митну вартість товарів.
Крім того, також відповідно до ст. 254 МК України, зокрема, митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.
Проте, відповідачем в оскарженому рішенні не зазначено, які саме дані, які містяться у декларації країни відправлення від 04.01.2020 № 310120200519974804, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. Та зі змісту оскаржуваного рішення не вбачається, яким саме чином ненадання перекладу митної декларації країни відправлення вплинуло на достовірність визначення позивачем задекларованої митної вартості.
Також, згідно з положеннями п. 7 ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення.
Проте, відповідачем в оскарженому рішенні не зазначено, які саме документи, надані позивачем при даному митному оформленні: містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; мають ознаки підробки; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Отже, наведена підстава прийняття оскарженого рішення - є необґрунтованою, недоведеною та законодавчо безпідставною.
По-п`яте, щодо підстави прийняття оскаржуваного рішення, що: відповідно до пункту 5 частини десятої статті 58 МКУ, враховуючи, що товари переміщуються на умовах FOB NINGBO згідно з міжнародними правилами Incoterms 2010, декларантом до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, були додані витрати на транспортування до порту ввезення на митній території України (Чорноморський морський порт), проте відповідно до наданого коносаменту від 13.01.2020 № MEDUN5872647 портом призначення на митній території України є морський порт «Південний», - слід зазначити таке.
Згідно зі змістом картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500030/2020/00045 від 12.03.2020 року, її прийнято за результатами перевірки митної декларації, за якою було відмовлено у випуску товарів UA500030.2020.203063 від 11.03.2020 року, а також інших документів, наданих відповідно до Митного кодексу України, зокрема: коносаменту (Bill of lading) MEDUN5872647 від 13.01.2020; сертифікатів про походження товару (Certificate of origin) 20С4401А0527/00014 19.01.2020, 20С4401А0527/00015 19.01.2020, 20С4401А0527/00016 19.01.2020.
Відповідно до змісту коносаменту (Bill of lading) MEDUN5872647 від 13.01.2020 року (а.с.30), зокрема, PORT OF DiSCHARGE (порт розвантаження) - CHORNOMORSK (Чорноморськ).
Також, відповідно до сертифікатів про походження товару (Certificate of origin) 20С4401А0527/00014 19.01.2020, 20С4401А0527/00015 19.01.2020, 20С4401А0527/00016 19.01.2020 (а.с.35-37), в них зазначено, зокрема: means of transport and route (вид транспорту та маршрут) - TO CHORNOMORSK UKRAINE BY SEA (Чорноморськ, Україна, морем).
Отже, встановлена відповідачем обставина не відповідає змісту наданих позивачем документів, за результатами перевірки яких прийнято оскаржені рішення, тобто такою, що не відповідає фактичним обставинам справи, відповідно, наведене відповідачем твердження, як підстава для прийняття оскаржуваних рішень, є необґрунтованим та безпідставним.
По-шосте, щодо підстави прийняття оскаржуваного рішення, що: у товаросупровідних документах містяться розбіжності щодо найменування, кількості та ваги товарів, що переміщуються у контейнері № BMOU4702326: велосипеди, 955 одиниць, 12566,64 кг (відповідно до сертифікату про походження товару від 19.01.2020 № 20С4401А0527/00014), велосипеди та вилки до велосипедів (відповідно до інвойсу від 02.01.2020 № J254Z20-01-PL), велосипеди, 953 одиниці, 10920,10 кг та вилки до велосипедів 2 одиниці, 85,40 кг (відповідно до пакувального листа від 02.01.2020 № J254Z20-01-PL), - слід зазначити таке.
1. Інвойс від 02.01.2020 № J254Z20-01-PL при здійсненні спірного митного оформлення позивачем не подавався.
2. Сертифікат про походження товару не заповнюється позивачем.
Так як зазначено судом вище, із посиланням на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 14.01.2020 року по справі № 813/1350/14 (номер судового провадження К/9901/2437/18), позивач з об`єктивних причин не відповідає за правильність оформлення документів, заповнених не ним самим, та внесення до них відповідної інформації, отже не може нести тягар негативних наслідків за результатами можливого виникнення розбіжностей з певними даними інших товаросупровідних документів.
3. Відповідно до ч. 1 ст. 45 МК України у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.
Проте, відповідачем не було вчинено жодних дій, що передбачені ч. 1 ст. 45 МК України.
4. У п. 1.1 Контракту № 19YG-099 від 24.10.2019 року чітко зазначено, що: «В порядку та на умовах, визначених цим Контрактом, Продавець зобов`язується поставити Покупцеві, а Покупець зобов`язується купити товари (далі - «Товар»), кількість, асортимент і технічні характеристики яких вказані в інвойсах (Специфікаціях) на кожну поставку, що становлять невід`ємну частину цього Контракту.».
Так, позивачем в позовній заяві зазначено, зокрема, що: у відповідності до інвойсу від 02.01.2020 року № J254Z20-01 найменування та кількість товарів розподілена наступним чином: товар № 1 (графи 1-8 інвойсу), - велосипеди, товар № 2 (графа 9) - запасні частини вилки для велосипедів. Загальна кількість товарів у інвойсі - « 1013 шт.» Із них - велосипедів «953 шт.», вилки для велосипедів - « 60 шт». Відповідно до відомостей пакувального листа (за заповнення якого країною-відправником декларант позивача взагалі не несе відповідальності), загальна кількість товарів у контейнері № BMOU4702326 - « 1013 шт.»; при цьому, у графі «Q-ty of pcs» (англ. - Quantity of pcs «кількість штук») напроти графи 9 пакувального листа, рос. «Запасные части вилки для вело» кількість штук вказано - « 60», у наступній графі зазначено кількість коробок (англ. - Quantity of boxes) - « 2». Тобто наочним є те, що загальна кількість коробок - « 955», як правильно зазначено у інвойсі від 02.01.2020 року № J254Z20-01, а кількість товарів (одиниць) у даних зазначених коробках - « 1 013 шт.», як вірно зазначено і у інвойсі і у пакувальному листі. Тобто наочним є те, що загальна кількість коробок - «955», як правильно зазначено у інвойсі від 02.01.2020 року № J254Z20-01, а кількість товарів (одиниць) у даних зазначених коробках - « 1 013 шт.», як вірно зазначено і у інвойсі і у пакувальному листі.
Проте, жодних заперечень/зауважень/спростувань/тощо щодо встановлених судом обставин з зазначеного питання та наведених позивачем фактичних обставин зі спірних правовідносин відповідачем не наведено та/або доказів на їх підтвердження не надано.
Отже, наведене відповідачем твердження, як підстава для прийняття оскаржуваного рішення, є необґрунтованим, недоведеним та безпідставним.
По-сьоме, щодо підстави прийняття оскаржуваного рішення, що: відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутня інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів, - слід зазначити таке.
Судом встановлено, що відповідно умов п. 4.2. до контракту № 19YG-099 від 24 жовтня 2019 року, укладеного між позивачем, як Покупцем, та Synergy Trading Company Limited, як Продавцем:
4. Ціна та загальна вартість контракту. Умови розрахунків
4.2. Вартість кожної партії Товару визначається відповідно до Специфікації, що складається на кожну партію окремо і є невід`ємною частиною цього Контракту. Упаковка та маркування включені в ціну товару.
З наведеної підстави прийняття оскаржених рішень позивачем у заявах по суті справи зазначено, зокрема: вимагаючи від декларанта відомості про розмір понесених витрат на пакування, митний орган вважав, що вартість упаковки, вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням, мають бути включені до митної вартості товару; проте позивач наголошує, що за умовами поставки та змістом пред`явлених до декларування документів вартість пакування товару - не є витратною; оскільки поставка спірного товару була здійснена у тарі постачальника товару, відповідно її вартість вже входить у ціну товару; у спірних правовідносинах вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв`язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару; товар, який був поставлений за контрактом, є несипучим, тому не потребує додаткової упаковки, крім тари, в якій він перевозиться; жодних спеціальних умов щодо пакування товару, ані контрактом ні інвойсами, наданими «SYNERGY TRADING COMPANY LIMITED» - не передбачалось, тощо.
Проте, жодних заперечень/зауважень/спростувань/тощо щодо встановлених судом обставин з зазначеного питання та наведених позивачем фактичних обставин зі спірних правовідносин відповідачем не наведено та/або доказів на їх підтвердження не надано.
Отже, наведена підстава прийняття оскарженого рішення - не відповідає змісту контракту № 19YG-099 від 24 жовтня 2019 року, відповідно є необґрунтованою та безпідставною, такою, що не відповідає фактичним обставинам справи.
По-восьме, щодо підстави прийняття оскаржуваного рішення, що: декларантом так і не надано відомості щодо здійснення або не здійснення оплати товарів, що дозволяє декларанту ухилитись від виконання вимог п. 4 ч. 2 ст. 53 МКУ та не надавати банківські платіжні документи, - слід зазначити таке.
Відповідно до п.п. 4, 5 ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Так, відповідно до умов контракт № 19YG-099 від 24 жовтня 2019 року, укладеного між позивачем, як Покупцем, та Synergy Trading Company Limited, як Продавцем, зокрема:
4. Ціна та загальна вартість контракту. Умови розрахунків
4.3. Оплата може здійснюватися як на умовах передоплати, так і на умовах відстрочення платежу.
4.3.1. Оплата може проводитися частинами.
4.3.2. Передоплата партії Товару проводиться на підставі інвойсу-проформи до прибуття вантажу.
Сплачена партія Товару повинна прибути на митну територію України не пізніше 300 днів з моменту списання грошових коштів з рахунку Покупця.
4.3.3. Можлива оплата протягом 300 днів з моменту надходження товару на митну територію України.
У разі невдалої поставки з будь-яких причин, Продавець зобов`язується повернути отримані за партію Товару гроші або перезарахувати їх за подальшу поставку протягом 330 днів з моменту списання грошових коштів з рахунку Покупця.
Отже, наведена підстава прийняття оскарженого рішення - не відповідає наведеним умовам контракту № 19YG-099 від 24 жовтня 2019 року щодо умов розрахунків та положенням п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України щодо банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, як документів, які підтверджують митну вартість товарів, лише та виключно якщо рахунок сплачено, відповідно є необґрунтованою, недоведеною та безпідставною.
По-дев`яте, щодо підстави прийняття оскаржуваного рішення, що: з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ПІК АСМО «Інспектор» ЄАІС Держмитслужби, та встановлено стосовно оцінюваних товарів у митного органу наявна інформація щодо раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях: товару № 1 - за митними деклараціями від 12.02.20 № UA500110/2020/001547, від 30.01.2020 № UA100430/2020/00926 на рівні 68.0000 дол. США за шт. товару № 2 - за митними деклараціями від 02.03.2020 № UA500110/2020/002338, від 10.01.2020 № UA500070/2020/200629 на рівні 13.3600 дол. США за шт., - слід зазначити наступне.
Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Також, рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС Держмитслужби України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС Держмитслужби України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постановах Верховного Суду від 19.02.2019 року у справі № 805/2713/16-а та від 08.02.2019 року у справі № 825/648/17 тощо.
Також, аналіз вищенаведених норм законодавства дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.
Підстави для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачені частиною другою статті 58 Митного кодексу України.
Так, відповідно до вищевказаної норми метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
Судом встановлено, що позивачем надано всі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, які містять складові вартості товару, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товару, та не містять неточностей чи розбіжностей.
Натомість, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
Сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи, на думку контролюючого органу не підтверджували вартості, так як містили розбіжності, суд відхиляє, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур.
На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постанові Верховного Суду від 2 квітня 2019 року у справі № 809/784/16 (адміністративне провадження № К/9901/17149/18).
Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування заявлених позовних вимог та заперечень проти них, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, сторонами суду не наведено та не надано.
При цьому слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).
Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.), відповідно
суд дійшов висновку, що:
- на виконання вимог ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України відповідачем не доведені обставини, на яких ґрунтуються його заперечення проти позовних вимог та правомірність оскаржених рішень. Позиція відповідача зі спірних питань - є помилковою, такою, що не відповідає положенням законодавства України, яке регулює спірні правовідносини та/або фактичним обставинам справи;
- оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів № UA500030/2020/000015/2 від 12.03.2020 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500030/2020/00045 від 12.03.2020 року прийняті відповідачем: не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів інших осіб і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, відповідно, вони є протиправними та підлягають скасуванню.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем до позовної заяви додані платіжні доручення від 23 березня 2020 року № 151 про сплату судового збору за подання даного адміністративного позову у сумі 21020,00 грн. та № 152 - у сумі 2102,00 грн. (а.с.17, 18)
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 22 січня 2020 року по справі № 480/966/19, зокрема:
- ціною позову є грошовий вираз майнових вимог позивача, що у даній справі є різницею митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом у рішенні про коригування митної вартості товарів;
- таким чином, суду для здійснення розрахунку суми судового збору за подання цього позову необхідно встановити саме різницю між сумою митних платежів, обчислену згідно з митною вартістю товарів визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчислену згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, яка підлягала сплаті позивачем у зв`язку із прийняттям митницею ДФС оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів.
Враховуючи та на підставі наведено, позивачем висунуто вимогу майнового характеру на суму 827784,67 грн. (258682,71грн.+569101,96грн.).
Відповідно, належна сума судового збору за цим позовом, в частині вимог майнового характеру складає: 12416,77 грн. (827784,67грн.х0,015).
Отже, належна сума судового збору за даним позовом складає: 14518,77 грн. (2102,00грн.+12416,77грн.)
Відповідно, стягненню з Одеської митниці Держмитслужби за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» підлягає сума судового збору в розмірі 14518,77 грн. (чотирнадцять тисяч п`ятсот вісімнадцять гривень сімдесят сім копійок).
Також суд звертає увагу позивача на те, що підстави та порядок повернення судового збору, в тому числі внесеного судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, встановлені ст. 7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI.
Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України (в редакції, чинній до 17.07.2020 року) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), зокрема, процесуальні строки щодо розгляду адміністративної справи продовжуються на строк дії такого карантину.
Згідно з п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 року № 731-ІХ, який набрав чинності 17.07.2020 року, зокрема, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 139, 194, 205, 241-246, 250, 255, 295, Прикінцевими та Перехідними положеннями КАС України, суд -
вирішив:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» (місцезнаходження: вул. Суворова, 2 А, смт. Овідіополь, Овідіопольський район, Одеська область, 67801; ідентифікаційний код юридичної особи: 43096047) до Одеської митниці Держмитслужби (місцезнаходження: вул. Лип Івана та Юрія, 21 А, м. Одеса, 65078; ідентифікаційний код юридичної особи: 43333459) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA500030/2020/000015/2 від 12.03.2020 року.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби № UA500030/2020/00045 від 12.03.2020 року.
Стягнути з Одеської митниці Держмитслужби за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» суму судового збору в розмірі 14518,77 грн. (чотирнадцять тисяч п`ятсот вісімнадцять гривень сімдесят сім копійок).
Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи до або через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.Г. Цховребова
.
Судове рішення № 92410515, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 26.10.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 420/2569/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: