Рішення № 92410194, 26.10.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/2556/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши у спрощеному провадженні адміністративну справу за позовом

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

відповідач: Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фортечної районної у м. Кропивницькому ради (25030, м. Кропивницький, вул. Шатила, 12, код ЄДРПОУ 03197635)

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії ,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фортечної районної у м. Кропивницькому ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Позов ОСОБА_1 мотивовано тим, що він перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення виконавчого комітету Фортечної районної у м. Кропивницькому ради як учасник війни, особа з інвалідністю другої групи загального захворювання та пенсіонер за віком. Рішенням Конституційного Суду України №12-р/2018 від 18.12.2018 року відновлено дію низки соціальних пільг та гарантій, встановлених для ветеранів війни та осіб, на яких розповсюджується дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Згідно з нормами цього Закону позивач має право на такі пільги як 50% знижка вартості житлово-комунальних послуг в межах соціальних норм без урахування сукупного місячного доходу та на безкоштовний проїзд у всіх видах міського і приміського транспорту, а у міжміському пасажирському транспорті з 50% знижкою один раз на рік або 100% - один раз на два роки. З метою отримання визначених законом пільг позивач у лютому 2020 року звернувся до відповідача із відповідною заявою, однак отримав відмову, оформлену листом №П-17/з від 19.02.2020 року. Позивач вважає, що такою відмовою та бездіяльністю відповідач порушив його конституційні соціальні права та законні інтереси, тому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фортечної районної у м. Кропивницькому ради у вигляді відмови у наданні та користуванні соціальними пільгами, встановленими ст.14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" як учаснику війни, пенсіонеру за віком, особі з інвалідністю другої групи загального захворювання;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фортечної районної у м. Кропивницькому ради надати йому можливість користуватись з 14.02.2020 року (дата звернення) соціальними пільгами, встановленими пунктами 4, 5, 6, 7, 16, 18 ч.1, ч. 2-3 ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року № 3551-ХІІ, в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 року №76-VIII, щодо оплати вартості комунальних послуг та проїзду всіма видами міжміського пасажирського транспорту, без урахування розміру середньомісячного сукупного доходу сім`ї.

Ухвалою судді від 13.07.2020 року відкрито провадження у справі за цим позовом, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що відповідно до Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №389 від 04.06.2015 року, пільги надаються за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який має право на податкову соціальну пільгу. Позивачу не надано пільги, оскільки середньомісячний дохід його сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців перевищує встановлену у 2020 році податкову соціальну пільгу, яка становить 2940 грн., про що позивача повідомлено листом №П-17п/з від 19.02.2020 року. Наполягаючи на тому, що Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фортечної районної у м. Кропивницькому ради порушень прав позивача не допускало, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 15.09.2006 року. (а.с. 6)

З 01.11.2016 року позивачу встановлено другу групу інвалідності безтерміново внаслідок загального захворювання, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК Серії 12 ААА від №181388. З цих підстав з 02.11.2016 року позивачу призначено пенсію по інвалідності. (а.с. 7, 8)

Позивач з 01.08.2019 року перебуває на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, за категорією учасник війни. (а.с. 31)

ОСОБА_1 у лютому 2020 року звернувся до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фортечної районної у м. Кропивницькому ради із заявою, в якій, посилаючись на рішення Конституційного Суду України №12-р/2018 від 18.12.2018 року, просив забезпечити йому можливість користуватися пільгами учасника війни, встановленими Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". (а.с. 9)

Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фортечної районної у м. Кропивницькому ради за наслідками розгляду цієї заяви надало позивачу відповідь "Про розгляд звернення щодо надання пільг" №П-17п/з від 19.02.2020 року, у якій вказало, що наразі проект закону щодо відновлення пільг у зв`язку з рішенням Конституційного Суду України №12-р/2018 від 18.12.2018 року не прийнято. (а.с. 10)

Вважаючи, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо незабезпечення його пільгами учасника війни без урахування розміру середньомісячного сукупного доходу сім`ї, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що відповідно до статті 4 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.

До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасниками війни визнаються військовослужбовці, які в період війни проходили військову службу у Збройних Силах колишнього СРСР, трудівники тилу, а також інші особи, передбачені цим Законом.

Пільги для учасників війни регламентовано статтею 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Так, частиною 1 статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на час звернення позивача із заявою від 14.02.2020 року) визначено, що учасникам війни (статті 8, 9) надаються такі пільги:

1) безплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів;

2) безплатне першочергове зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів);

3) безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування визначаються Кабінетом Міністрів України;

4) 50-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім`ю);

5) 50-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.

Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім`ю.

Для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, надається 50-процентна знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім`ю);

6) 50-процентна знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення;

7) безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання; (пункт 7 частини першої статті 14 виключено на підставі Закону №76-VIII від 28.12.2014 року)

8) користування при виході на пенсію (незалежно від часу виходу на пенсію) чи зміні місця роботи поліклініками та госпіталями, до яких вони були прикріплені за попереднім місцем роботи;

9) щорічне медичне обстеження і диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів;

10) першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках та першочергова госпіталізація;

11) виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи;

12) використання чергової відпустки у зручний для них час; одержання додаткової відпустки без збереження заробітної плати строком до двох тижнів на рік;

13) першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом;

14) одержання позики на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт жилих будинків і подвірних будівель, приєднання їх до інженерних мереж, комунікацій, а також позики на будівництво або придбання дачних будинків і благоустрій садових ділянок з погашенням її протягом 10 років починаючи з п`ятого року після закінчення будівництва. Зазначені позики надаються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України;

15) першочергове право на вступ до житлово-будівельних (житлових) кооперативів, кооперативів по будівництву та експлуатації колективних гаражів, до садівницьких товариств, на придбання матеріалів для індивідуального будівництва і садових будинків, технічне обслуговування та забезпечення стоянками транспортних засобів;

16) безплатний проїзд один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом незалежно від наявності залізничного сполучення або проїзд один раз на рік (туди і назад) вказаними видами транспорту з 50-процентною знижкою; (пункт 16 частини першої статті 14 виключено на підставі Закону №76-VIII від 28.12.2014 року)

17) зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства;

18) позачергове користування всіма послугами зв`язку та позачергове встановлення телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів - додаткових робіт). Абонементна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів.

Порядок користування послугами та оплати за встановлення квартирних телефонів визначається Кабінетом Міністрів України;

19) першочергове обслуговування підприємствами, установами та організаціями служби побуту, громадського харчування, житлово-комунального господарства, міжміського транспорту;

20) позачергове обслуговування закладами та установами, що надають соціальні послуги з догляду. У разі неможливості здійснення такого обслуговування закладами соціального захисту населення відшкодовуються витрати, пов`язані з доглядом за учасником війни, в порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 2 статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" пільги щодо плати за житло, комунальні послуги та паливо, передбачені пунктами 4-6 цієї статті, надаються учасникам війни та членам їх сімей, що проживають разом з ними, незалежно від виду житла чи форми власності на нього.

Частиною 3 статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що площа житла, на яку нараховується 50-процентна знижка плати, передбачена пунктами 4 і 5 частини першої цієї статті, визначається в максимально можливому розмірі в межах загальної площі житлового приміщення (будинку) згідно з нормами користування (споживання), встановленими цими пунктами, незалежно від наявності в складі сім`ї осіб, які не мають права на знижку плати.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 1 пункту 9 розділу І Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України" №76-VIII від 28.12.2014 року (надалі - Закон №76-VIII) у статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" пункти 7 та 16 частини першої виключено.

Абзацом 2 підпункту 1 пункту 9 розділу І Закон №№76-VIII статтю 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" доповнено частиною шостою такого змісту: "Установити, що пільги, передбачені пунктами 1, 2, 4, 5, 6 та 18 частини першої цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України".

У зв`язку з прийняттям Закону №76-VIII постановою Кабінету Міністрів України №389 від 04.06.2015 року затверджено Порядок надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї (надалі - Порядок №389, у редакції, чинний на час звернення позивача із заявою від 14.02.2020 року).

Згідно з пунктом 1 Порядку №389 цей Порядок визначає механізм реалізації права на отримання пільг з оплати послуг за користування житлом (квартирна плата, плата за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), управління багатоквартирним будинком, комунальних послуг (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення, тепло- та електропостачання, природний газ (в тому числі послуги з транспортування, розподілу та постачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів), паливом, скрапленим газом, телефоном, послуг із встановлення квартирних телефонів (далі - пільги) залежно від середньомісячного сукупного доходу сім`ї осіб, які мають право на пільги згідно із законодавчими актами, а також підтвердження права на інші види пільг, які надаються з урахуванням доходу (безоплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів, виробів медичного призначення, зубопротезування тощо) відповідно до законодавства.

Пунктом 2 Порядку №389 передбачено, що його дія поширюється зокрема на осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (учасники війни; особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдови (вдівці) та батьки померлих осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною).

Відповідно до пункту 3 Порядку №389 пільги, зазначені у пункті 1 цього Порядку, надаються за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.

Як передбачено пунктом 5 Порядку №389 до сукупного доходу сім`ї пільговика включаються нараховані: 1) пенсія; 2) заробітна плата; 3) грошове забезпечення; 4) стипендія; 5) соціальна допомога (крім частини допомоги при народженні дитини, виплата якої здійснюється одноразово, частини допомоги при усиновленні дитини, виплата якої здійснюється одноразово, допомоги на поховання, одноразової допомоги, яка надається відповідно до законодавства або за рішеннями органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємств, організацій незалежно від форми власності); 6) доходи від підприємницької діяльності; 7) допомога по безробіттю та інші виплати, що здійснюються фондами соціального страхування.

Для працездатних осіб, у яких відсутні доходи (крім осіб, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, вищих навчальних закладах, осіб, призваних на строкову військову службу), та фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку першої групи, до сукупного доходу за кожний місяць враховується дохід на рівні прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на відповідний місяць.

Для фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку другої групи, до сукупного доходу за кожний місяць враховується дохід на рівні двох прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб, для фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку третьої групи, - трьох прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб.

Для фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку першої / другої / третьої групи, враховується дохід у розмірах, зазначених в абзацах дев`ятому та десятому цього пункту, незалежно від отриманих (не отриманих) ними доходів.

Згідно з пунктами 6, 7, 8 Порядку №389 структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) одержують від територіальних органів Пенсійного фонду України за результатами обміну електронними базами даних відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року №497 "Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду" інформацію про суми пенсійних виплат і факт працевлаштування пільговиків та членів їх сімей, відомості про яких містяться в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги.

Територіальні органи Пенсійного фонду України подають на запит структурних підрозділів з питань соціального захисту населення у п`ятиденний строк з дня отримання запиту інформацію про суми пенсійних виплат пільговиків та членів їх сімей, пенсії яким призначено відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Пільговики, до сукупного доходу сім`ї яких входять доходи, визначені пунктом 5 цього Порядку (крім пенсії та соціальної допомоги), або до складу сім`ї яких входять працездатні особи, подають до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення декларацію про доходи сім`ї пільговика за формою згідно з додатком, а також довідки про доходи свої та членів сім`ї (крім довідок про розмір пенсії та соціальної допомоги) за шість місяців, що передують місяцю звернення, або документи, що підтверджують відсутність доходів за такий період.

У разі неподання документів, передбачених абзацом першим цього пункту, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення повідомляє пільговика про необхідність подання відповідних документів для визначення права на отримання пільг.

Відповідно до пунктів 9, 10, 11 Порядку №389 структурні підрозділи з питань соціального захисту населення з урахуванням отриманої інформації, зазначеної у пунктах 6-8 цього Порядку, визначають протягом десяти днів з дня отримання такої інформації середньомісячний сукупний дохід сім`ї в розрахунку на одну особу шляхом ділення загальної суми грошових доходів кожного члена сім`ї пільговика за попередні шість місяців на 6 і на кількість членів сім`ї.

У разі коли середньомісячний дохід сім`ї в розрахунку на одну особу не перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, пільговик має право на отримання пільг протягом дванадцяти місяців з місяця визначення відповідного права.

Структурний підрозділ з питань соціального захисту населення розраховує в установленому порядку пільги на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу в грошовій формі, а також видає пільговикам довідки для отримання інших видів пільг, які надаються з урахуванням доходу (безоплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів, виробів медичного призначення, зубопротезування, телекомунікаційні послуги тощо), відповідно до законодавства.

Після закінчення дванадцяти місяців структурний підрозділ з питань соціального захисту населення визначає право пільговика на отримання пільг на наступний період відповідно до пункту 9 цього Порядку.

Пунктами 12, 13 Порядку №389 передбачено, що у разі коли середньомісячний дохід сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення письмово інформує пільговиків про те, що вони не мають права на отримання пільг і можуть звернутися за житловою субсидією.

У разі зменшення доходу сім`ї пільговик має право звернутися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення для визначення права на отримання пільг з місяця звернення.

У разі зміни величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення самостійно визначає право пільговика, до сукупного доходу сім`ї якого входять лише пенсії та соціальна допомога і сім`я якого складається лише з непрацездатних осіб, на отримання пільг відповідно до пункту 9 цього Порядку без звернення пільговика.

Структурні підрозділи з питань соціального захисту населення мають право робити запити та у строк до десяти календарних днів з дня надходження відповідного запиту безоплатно отримувати від територіальних органів ДФС у порядку, встановленому Мінсоцполітики та Мінфіном, інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для перевірки достовірності даних, отриманих від пільговиків.

Згідно з пунктом 14 Порядку №389 надання пільг припиняється: якщо пільговиком приховано або навмисно подано недостовірні дані про доходи будь-кого із членів сім`ї пільговика, що вплинуло на визначення права на пільги, - з місяця, в якому виявлено порушення; за заявою пільговика - з місяця, що настає за місяцем її подання, якщо інше не обумовлено заявою.

Сума пільги, перерахованої (виплаченої) надміру внаслідок свідомого подання пільговиком документів з недостовірними відомостями, повертається ним на вимогу структурного підрозділу з питань соціального захисту населення.

У разі коли пільговик добровільно не повернув надміру перераховану (виплачену) суму пільги, питання про її стягнення вирішується у судовому порядку.

Рішенням Конституційного Суду України №12-р/2018 від 18.12.2018 року у справі №1-6/2018(2791/15) за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 9 розділу I Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 року №76-VIII (справа про соціальний захист ветеранів війни та членів їхніх сімей) вирішено:

1. Визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними):

- абзац другий підпункту 1, абзац другий підпункту 2, абзаци другий, третій, четвертий підпункту 3 пункту 9 розділу I Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року №76-VIII;

- частину шосту статті 14, частину другу статті 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII зі змінами.

2. Абзац другий підпункту 1, абзац другий підпункту 2, абзаци другий, третій, четвертий підпункту 3 пункту 9 розділу I Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, частина шоста статті 14, частина друга статті 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року №3551-XII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

3. У зв`язку з тим, що абзац другий підпункту 1, абзац другий підпункту 2, абзаци другий, третій, четвертий підпункту 3 пункту 9 розділу I Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року №76-VIII, згідно з якими виключено окремі положення Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року №3551-XII зі змінами, втрачають чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, застосуванню підлягатимуть пункти 7, 16 частини першої статті 14, пункти 7, 18 частини першої статті 15, пункти 6, 15, 16 частини першої статті 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року №3551-XII у редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року №76-VIII.

У цьому рішенні Конституційний Суд України зазначив, що встановлення пільг ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", є одним із засобів реалізації державою конституційного обов`язку щодо забезпечення соціального захисту осіб, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність, та членів їхніх сімей. Держава не може в односторонньому порядку відмовитися від зобов`язання щодо соціального захисту осіб, які вже виконали свій обов`язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності. Невиконання державою соціальних зобов`язань щодо ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", підриває довіру до держави.

Конституційний Суд України зауважив, що соціальний захист ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", спрямований на забезпечення їм достатнього життєвого рівня. Обмеження або скасування пільг для ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", без рівноцінної їх заміни чи компенсації є порушенням зобов`язань держави щодо соціального захисту осіб, які захищали Вітчизну, та членів їхніх сімей. У разі зміни правового регулювання набуті вказаними особами пільги чи інші гарантії соціального захисту повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації. Обмеження або скасування таких пільг, інших гарантій соціального захисту можливе лише у разі запровадження рівноцінних або більш сприятливих умов соціального захисту.

У пункті 6 рішення №12-р/2018 від 18.12.2018 року Конституційний Суд України зазначив, що абзацом другим підпункту 1, абзацом другим підпункту 2, абзацами другим, третім, четвертим підпункту 3 пункту 9 розділу I Закону №76-VIII виключено положення статей 14, 15, 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", які передбачали пільги на проїзд для учасників війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною.

Частиною шостою статті 14, частиною другою статті 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції Закону №76-VIII передбачено, що окремі пільги надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини шостої статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" для учасників війни зазначена умова встановлена для отримання таких пільг: безплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів (пункт 1 частини першої статті 14); безплатне першочергове зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів) (пункт 2 частини першої статті 14); 50-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім`ю) (пункт 4 частини першої статті 14); 50-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання (абзац перший пункту 5 частини першої статті 14); 50-процентна знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення (пункт 6 частини першої статті 14); позачергове користування всіма послугами зв`язку та позачергове встановлення телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів - додаткових робіт); абонементна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів (абзац перший пункту 18 частини першої статті 14).

Згідно з підпунктом 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 Податкового кодексу України право на податкову соціальну пільгу мають особи, місячний дохід яких не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

Отже, якщо середньомісячний сукупний дохід сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, низка пільг учасникам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, не надається. Тобто наслідком запровадження умови для надання окремих пільг стало їх скасування для певного кола осіб.

Крім того, встановивши у частині шостій статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" умову для отримання окремих пільг, держава переклала обов`язок щодо соціального захисту учасників війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, на членів їхніх сімей, що не відповідає суті конституційних гарантій щодо забезпечення соціального захисту цих осіб. Такий підхід нівелює позитивний обов`язок держави щодо соціального захисту вказаних осіб та членів їхніх сімей у розумінні частини п`ятої статті 17 Конституції України.

Конституційний Суд України вважає, що забезпечення державою соціального захисту осіб, які відповідно до обов`язку, покладеного на них частиною першою статті 65 Конституції України, захищали Вітчизну, суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України, та членів їхніх сімей згідно з частиною п`ятою статті 17 Конституції України в поєднанні з частиною першою цієї статті означає, що надання пільг, інших гарантій соціального захисту ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", не має залежати від матеріального становища їхніх сімей та не повинне обумовлюватися відсутністю фінансових можливостей держави.

Дослідивши матеріали справи та законодавство України у сфері соціального захисту громадян, Конституційний Суд України дійшов висновку, що рівноцінної заміни або компенсації скасованих пільг для учасників війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, законодавець не передбачив.

Обмеження або скасування положеннями Закону №76-VIII, які є предметом конституційного контролю, пільг, установлених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", фактично є відмовою держави від її зобов`язань, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, щодо соціального захисту осіб, які захищали Вітчизну, та членів їхніх сімей.

Таким чином, підпунктами 1, 3, абзацом другим підпункту 2 пункту 9 розділу I Закону №76-VIII знижено досягнутий рівень соціального захисту учасників війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною. У зв`язку з цим абзац другий підпункту 1, абзац другий підпункту 2, абзаци другий, третій, четвертий підпункту 3 пункту 9 розділу I Закону №76-VIII, якими виключено положення Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо пільг на проїзд для учасників війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та частина шоста статті 14, частина друга статті 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", якими встановлено умову для отримання окремих пільг, суперечать частинам першій, п`ятій статті 17 Основного Закону України.

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Враховуючи пункт 3 рішення Конституційного Суду України №12-р/2018 від 18.12.2018 року, визнані неконституційними положення Закону №76-VІІІ та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" втратили чинність 18.03.2019 року.

Тож з 19.03.2019 року застосуванню підлягають положення частини 1 статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції, чинній до внесення змін Законом №76-VІІІ.

Суд вважає, що ОСОБА_1 , який є учасником війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 15.09.2006 року, має право на пільги, встановлені частиною 1 статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції, чинній до внесення змін Законом №76-VІІІ.

Маючи намір скористатися такими пільгами, позивач 14.02.2020 року звернувся до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фортечної районної у м. Кропивницькому ради із заявою, в якій просив забезпечити йому право на користування пільгами учасника війни.

Вказана заява розглянута відповідачем як звернення у порядку, передбаченому Законом України "Про звернення громадян", та позивачу надано відповідь №П-17п/з від 19.02.2020 року.

Зміст цієї відповіді та відзиву відповідача на позов свідчить, що той заперечує право позивача на пільги, встановлені частиною 1 статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (у редакції, чинній до внесення змін Законом №76-VІІІ).

Зокрема, відповідач посилається на те, що середньомісячний дохід сім`ї позивача в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців перевищує встановлену у 2020 році податкову соціальну пільгу, яка становить 2940 грн. Між тим, жодних доказів на підтвердження цих обставин відповідач у ході розгляду справи до суду не надав.

У позовній заяві позивач просив суд зобов`язати цей орган соціального захисту населення надати йому можливість користуватися пільгами учасника війни з 14.02.2020 року, тобто з дати його звернення до відповідача із заявою.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок надання пільг, передбачених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №94 від 16.02.1994 року (надалі - Постанова №94) установлено, що передбачені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" пільги щодо оплати житла та комунальних послуг надаються ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, і особам, на яких поширюється чинність зазначеного Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", незалежно від того, хто є наймачем і яка форма власності житлового фонду, з урахуванням членів їх сім`ї, які проживають разом з ними, виходячи із встановлених чинним законодавством норм житла та розміру плати за користування ним.

До комунальних послуг належать: водопостачання, включаючи постачання привізною водою для господарсько-побутових потреб; гаряче водопостачання; користування тепловою енергією; вивезення побутових відходів; водовідведення, включаючи обслуговування вигрібних ям загального та особистого користування в садибах житлових будинків; газ, у тому числі зріджений, що використовується для опалення житлових приміщень, підігріву води в будинках, які не мають централізованого гарячого водопостачання; користування електроенергією.

Пільги щодо плати за користування електроенергією в гаражах, дачних будинках і на садових ділянках не надаються, за винятком, коли споруди знаходяться на присадибних ділянках за місцем проживання.

Пунктом 2 Постанови №94 передбачено, що пільги щодо абонементної плати за користування квартирним телефоном і погодинної оплати місцевих розмов надаються за умови перейменування абонемента на особу, яка має право на пільги, з дня її звернення.

Згідно з пунктом 3 Постанови №94 пільги на безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту (за винятком таксі), автомобільним транспортом загального користування (за винятком таксі) в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів надаються незалежно від місця проживання осіб, яким надані пільги.

Пільги на проїзд залізничним, водним, повітряним, міжміським автомобільним транспортом можуть надаватися на території інших держав, якщо укладено відповідні міждержавні договори (угоди).

Як передбачено пунктом 6 Постанови №94, витрати державних органів, органів місцевого і регіонального самоврядування, підприємств, установ і організацій (далі організації), пов`язані з наданням пільг, передбачених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", покриваються місцевими фінансовими органами на підставі розрахунків, поданих організаціями, шляхом перерахування коштів на їх рахунки в установах банків.

Пільги, передбачені зазначеним Законом, надаються організаціями за рахунок власних коштів з наступним відшкодуванням їх з бюджету за встановленими нормами у погоджені з фінансовими органами терміни.

Відшкодування організаціям витрат, пов`язаних з наданням пільг, фінансові органи провадять за рахунок коштів місцевих бюджетів на підставі перевірених ними розрахунків, поданих організаціями.

Організації в установленому порядку подають фінансовому органу за місцем їх знаходження платіжне доручення на погоджену загальну суму витрат у чотирьох примірниках. Перший примірник доручення підписується керівником або заступником і головним бухгалтером фінансового органу і скріплюється печаткою. Три примірники доручення подаються в установу банку.

Четвертий примірник платіжного доручення і розрахунок до нього залишаються у фінансовому органі, який веде облік відшкодування зазначених витрат. Видатки, пов`язані з наданням пільг відображаються в обліку виконання місцевого бюджету у розділі 207 параграфу ІІ "Пільги учасникам війни" Класифікації доходів і видатків державного і місцевих бюджетів.

Видатки, пов`язані з наданням пільг, щодо користування міським, залізничним та водним транспортом приміського сполучення, а в сільській місцевості - автобусами приміських маршрутів, враховуються при визначенні загальної суми збитків транспорту, яка покривається з бюджету.

Пунктом 7 Постанови №94 передбачено, що громадянам, які набули статусу ветерана війни або особи, яка має особливі заслуги перед Батьківщиною, та особи, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", після прийняття цього Закону, пільги надаються з дня звернення.

У ході розгляду справи суд установив, що ОСОБА_1 за його зверненням від 14.02.2020 року до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фортечної районної у м. Кропивницькому ради останнім не надано пільги учасника війни, встановлені частиною 1 статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (у редакції, чинній до внесення змін Законом №76-VІІІ), чим допущено протиправну бездіяльність.

Відтак, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та зобов`язання відповідача надати позивачу пільги учасника війни, встановлені частиною 1 статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (у редакції, чинній до внесення змін Законом №76-VІІІ) з дати його звернення - 14.02.2020 року.

Судові витрати сторонами у справі не понесені.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 256, 257 - 261, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фортечної районної у м. Кропивницькому ради (25030, м. Кропивницький, вул. Шатила, 12, код ЄДРПОУ 03197635) задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фортечної районної у м. Кропивницькому ради щодо ненадання ОСОБА_1 пільг учасника війни, встановлених частиною 1 статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (у редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" №76-VIII від 28.12.2014 року).

Зобов`язати Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фортечної районної у м. Кропивницькому ради надати ОСОБА_1 з 14.02.2020 року пільги учасника війни, встановлені частиною 1 статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" №76-VIII від 28.12.2014 року.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш