Ухвала суду № 92402499, 22.10.2020, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

22 жовтня 2020 року Справа № 638/9194/20

Провадження № 1-кп/638/1276/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2020 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді – Цвіри Д.М.,

суддів: Аркатової К.В., Штих Т.В.,

за участю секретаря судових засідань – Бондаренко А.С.,

прокурора – Жорняка М.С.,

захисника обвинуваченого – Дробчак Л.В.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62019170000001109 від 21.11.2019 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, не одруженого, з середньою освітою, не працевлаштованого, не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх та непрацездатних осіб, раніше не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України,

в с т а н о в и в:

В провадженні Дзержинського районного суду м. Харківської області знаходиться вищевказане кримінальне провадження.

Прокурором до суду надано клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_1 строком на 2 місяці за місцем проживання з продовженням раніше покладених на нього обов`язків. В обґрунтування клопотання посилався на продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: на сьогоднішній день продовжує існувати ризик переховування обвинуваченого від органу досудового розслідування та суду, що є обґрунтованою підставою у відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України для застосування до останнього запобіжного заходу, ОСОБА_1 може використовувати зв`язки набуті під час роботи в правоохоронних органах, з метою уникнення кримінальної відповідальності, та через яких він може знищити, приховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні. Таким чином, на сьогоднішній день продовжує існувати ризик знищити, приховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, що є обґрунтованою підставою у відповідності до вимог п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України для продовження дії раніше обраного запобіжного заходу. Так, останній, з метою зашкодити проведенню швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, може незаконно вплинути на потерпілих, свідків, експертів у кримінальному провадженні, інших осіб, яким відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і які будуть викликані органом досудового розслідування для давання показань. Обвинувачений особисто знайомий зі свідком ОСОБА_2 , потерпілими ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які є його колишніми колегами, що вказує на те, що не можна виключати ризик, що ОСОБА_1 може впливати на вказаних осіб та схиляти їх до зміни показань на його користь, може впливати на них, схиляючи його до певної поведінки та надання вигідних для себе показань, що може перешкодити встановленню істини по справі. Крім цього вказані особи, ще не допитані під час судового розгляду відповідно до ч. 1 ст. 23 КПК України, оскільки суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Також, ОСОБА_1 може вплинути на експертів у експертизах, що на цей час призначені, наразі тривають наркологічна та судово-балістична експертиза за клопотанням сторони захисту. Таким чином, на сьогоднішній день продовжує існувати ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України у вигляді незаконного впливу на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні. Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України свідчать про його підвищену суспільну небезпеку. Вказані дії ОСОБА_1 були висвітлені у місцевих та всеукраїнських засобах масової інформації. Вказана подія набула негативно суспільного резонансу, створила у громадян, в тому числі пасажирів Харківського метрополітену тривогу за своє життя за здоров`я. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним в цілому негативно впливає на його репутацію, з огляду на наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, унеможливлюють застосування до обвинуваченого менш суворого запобіжного заходу, а ніж цілодобовий домашній арешт.

Відповідно до ст. 178 КПК України, необхідно врахувати вік, сімейний стан обвинуваченого, а саме те, що він не одружений, дітей не має, утриманців не має, що доводить відсутність міцних соціальних зв`язків, які б могли бути стримуючим фактором від його уникнення від суду тощо. Також, наказом ГУНП в Харківській області від 22.11.2019 № 400 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в Національній поліції України, у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, крім того ОСОБА_1 згідно відповіді Московського РВК № 2106 від 17.12.2019 з 30.05.2014 по теперішній час перебуває у розшуку призовників. Відтак, є достатні дані вважати, що ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, об`єктивно наявні та не відпали на даний час, що свідчить про неможливість їх запобігання застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 інших, більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою. З метою забезпечення дієвості вказаного кримінального провадження доцільно продовжити раніше застосований до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Без продовження строку цілодобового домашнього арешту ОСОБА_1 зможе вчинити наведені вище дії перешкоджаючи таким чином виконанню завдань кримінального провадження.

Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, надали заяви з проханням проводити судові засідання за їх відсутності, а викликати тільки для дачі пояснень.

Потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 та ОСОБА_10 в судове засідання не з`явилися, повідомлялися про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомили.

Захисник Дробчак Л.В. заперечувала проти клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_1 , наголошуючи на тому, що жоден з вказаних прокурором ризиків не знайшли свого підтвердження, клопотання прокурора обґрунтовано загальними фразами, жодних доказів на підтвердження ризиків не надав та звернулася до колегії суддів з письмовим клопотання про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 , а саме на домашній арешт у певний період часу, обґрунтовуючи його тим, що жоден з ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ніким не доведено, має міцні соціальні зв`язки, також захисник неодноразово наголошувала на тому, що до обвинуваченого після обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту майже місяць не був застосований електронний засіб контролю і це не спонукало обвинуваченого до порушення обраного запобіжного заходу, обвинувачений доросла людина, а його утримує його матір.

Захисник звертає увагу судової колегії, що ризики, передбачені п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилається прокурор у своєму клопотанні, та які обґрунтовуються тими ж обставинами, що були предметом розгляду під час застосування запобіжного заходу, не можуть бути визнані судом доведеними, адже прокурор зобов`язаний був навести інші вагомі підстави для подальшого утримання ОСОБА_1 під цілодобовим домашнім арештом, а не обмежуватись формальним повторюванням одних і тих же обставин, що прямо суперечить вимогам КПК України та практиці ЄСПЛ.

За таких обставин, беручи до уваги, що від дій ОСОБА_1 не постраждала жодна особа, захисник вважає, що справедливим буде застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту з 22.00 до 6.00, з покладанням на обвинуваченого обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання захисника про зміну запобіжного заходу та заперечував проти клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно нього, наголошуючи на тому, що від доросла людина і має сам себе забезпечувати, ризики наведені прокурором не обґрунтовані, він не має наміру переховуватись.

Прокурор проти клопотання захисника заперечував, посилаючись на доводи, викладені в клопотанні про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_1 .

Заслухавши клопотання прокурора та захисника обвинуваченого, думку всіх учасників справи, колегія суддів дійшла до висновку про необхідність продовження строку запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_1 виходячи з наступного.

На підставі ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 09.07.2020р у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляд цілодобового домашнього арешту із застосуванням засобів електронного контролю, який полягає в забороні обвинуваченому цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , строком до 09.09.2020р. включно, зобов`язано ОСОБА_1 протягом часу дії запобіжного заходу: не залишати житло за місцем реєстрації за адресою цілодобово домашнього арешту; носити електронний засіб контролю; прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора чи органу досудового розслідування; не спілкуватись з свідками, експертами, спеціалістами у даному кримінальному провадженні без присутності слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну в разі їх наявності.

Ухвалою від 01.09.2020 продовжено дію запобіжного заходу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

За змістом ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали суду про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченого ОСОБА_1 під домашнім арештом закінчується 01.11.2020р.

Характер та фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_1 злочину свідчать про підвищену суспільну небезпеку. Санкція ст. 348 КК України передбачає покарання у виді від 9 до 15 років позбавлення волі, або довічне позбавлення волі. Тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для застосування суворих запобіжних заходів, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не обравши до особи запобіжні заходи, а саме цілодобовий домашній арешт. Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

З урахуванням встановлених при продовженні строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, на які посилається прокурор в обґрунтування клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , тяжкості обвинувачення у сукупності з даними особи обвинуваченого, а також його позицію, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, а також тієї обставини, що свідки та потерпілі по даному кримінальному провадженню не допитані, суд погоджується з доводами прокурора, що зазначені ризики продовжують існувати.

Разом з тим судова колегія вважає, що прокурором не доведено існування ризиків, передбачених п.2 та п.4 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки в клопотанні останній обмежується лише формальним зазначенням існування цих ризиків без будь-якого доведення та обґрунтування.

Що стосується клопотання захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу, колегія суддів ставиться критично, адже якщо не доведено жодного ризику, то і норми КПК України не передбачають застосування запобіжного заходу.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає наявними підстави для продовження дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді цілодобового домашнього арешту, який полягає в забороні цілодобово залишати житло з покладенням обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, що є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 181, 197, 199, 331 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання прокурора по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені злочинів, передбачених ст. 348 КК України про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту – задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який полягає в забороні обвинуваченому цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період часу дії вказаної ухвали:

- не залишати житло за місцем реєстрації за адресою цілодобово домашнього арешту;

- носити електронний засіб контролю;

- прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора чи органу досудового розслідування;

- не спілкуватись з свідками, експертами, спеціалістами у даному кримінальному провадженні без присутності слідчого, прокурора або суду;

- здати на зберігання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну в разі їх наявності.

Строк дії ухвали визначити до 22.12.2020 року включно.

Попередити ОСОБА_1 , що в разі невиконання вищевказаних зобов`язань до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Попередити ОСОБА_1 , що відмова від носіння засобу електронного контролю, умисне зняття, пошкодження або інше втручання в його роботу з метою ухилення від контролю, а рівно намагання вчинити зазначені дії є невиконанням обов`язків, покладених судом на обвинуваченого при обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до частини п`ятої статті 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Ухвалу направити для виконання до Московського ВП ГУНП в Харківській області.

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - Дробчак Людмили Володимирівни про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 на нічний домашній арешт – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова.

Головуючий суддя Д.М.Цвіра

Судді К.В.Аркатова

Т.В.Штих