Постанова № 923979, 07.06.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

№ К-23564/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня2007 року                                                                                                  м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Нечитайла О.М., Шипуліної Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргувідкритого акціонерного товариства «Сумжитлобуд» в особі будівельно-монтажного управління «Житлобуд»

на ухвалуХарківського апеляційного господарського суду від 18.04.2006р.

у справі№ АС 5/530-05 господарського суду Сумської області

за позовомвідкритого акціонерного товариства «Сумжитлобуд» в особі будівельно-монтажного управління «Житлобуд»

доДержавної податкової інспекції в м. Суми

провизнання нечинними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Сумської області від 16.01.2006 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 18.04.2006 р., відмовлено в задоволенні позову ВАТ «Сумжитлобуд» в особі будівельного управління «Житлобуд» до ДПІ у м. Суми про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Суми від 10.08.2004 р. № 15-124/01270865/30492/1/42140 та № 15-124/01270865/30490/1/42140 про зобов’язання сплатити штраф в сумі 9589,40 грн., накладений на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» / Закон від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ / за затримку на 84 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з ПДВ в розмірі 47947,00 грн.

Судові рішення вмотивовані тим, що за наявності у позивача станом на 01.04.2001 р. податкового боргу в сумі 51172,54 грн. ДПІ у м. Суми правомірно відповідно до підпункту 5.4.1 пункту 5.4 ст.5 Закону від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, пунктів 2, 5.4 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів / обов’язкових платежів /, що надходять до бюджетів та державних цільових фондів, затвердженої наказом ГДПІ України від 12.05.1994 р. № 37, зараховував суми сплаченого позивачем податку на додану вартість за серпень та вересень 2001 року в рахунок податкового боргу, а відтак правильно застосував до позивача штрафні санкції за прострочення граничного строку сплати узгоджених сум податкових зобов’язань за вказані звітні податкові періоди.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалені по справі судові рішення та постановити нове рішення, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що штраф в сумі 9589,40 грн. згідно спірних податкових повідомлень-рішень застосований до позивача за затримку на 84 календарних днів граничного строку сплати самостійно узгоджених сум податкових зобов’язань з податку на додану вартість за серпень та вересень 2001 року.

Наявні у справі копії податкових декларацій з податку на додану вартість, подані структурним підрозділом позивача БМУ «Житлобуд» до ДПІ у м. Суми за серпень 2001 року та вересень 2001 року, підтверджують, що суми самостійно узгоджених податкових зобов’язань вказаного платника податку за ці звітні податкові періоди склали 3002,00 грн. та 44945,00 грн. відповідно.

Платіжним дорученням № 193 від 20.09.2001 р. БМУ «Житлобуд» ВАТ «Сумижитлобуд» сплатило податок на додану вартість за серпень 2001 року в сумі 3002,00 грн., а платіжними дорученнями від 05.10.2001 р. № 223 та від 25.10.2001 р. сплатило податок на додану вартість за вересень 2001 року в сумі 44945,00 грн. Строки сплати позивачем сум податкових зобов’язань за вказані звітні податкові періоди знаходяться в межах граничних строків сплати самостійно узгоджених сум податкових зобов’язань з податку на додану вартість, встановлених абзацом першим підпункту 5.3.1 пункту 5.3 ст.5 Закону від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, а саме до 30.09.2001 р. / для зобов’язання за серпень 2001 року / та до 30.10.2001 р. / для зобов’язання за вересень 2001 року /.

Згідно із частиною 3 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» обов’язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів / обов’язкових платежів /припиняється, зокрема із сплатою податку, збору / обов’язкового платежу /.

Відповідно до частини 1 ст.11 цього Закону відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів / обов’язкових платежів / і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів / обов’язкових платежів / відповідно до законів України.

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 ст.17 Закону від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ встановлена відповідальність у вигляді штрафу для платників податків у разі несплати ними узгодженої суми податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених цим Законом.

За встановленого в судовому процесі факту сплати БМУ «Житлобуд» ВАТ «Сумжитлобуд» самостійно узгоджених сум податкових зобов’язань за серпень та вересень 2001 року протягом граничного строку, встановленого підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 ст.5 зазначеного Закону суди попередніх інстанцій в порушення наведених норм матеріального права дійшли до помилкового висновку про наявність підстав для притягнення платника податку до відповідальності за порушення таких строків, а відтак необґрунтовано відмовили в задоволенні позову.

Суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що відповідальність підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 ст.17 Закону від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ встановлена саме за несплату узгодженої суми податкового зобов’язання платником податків протягом граничних строків, передбачених цим Законом, і не обумовлюється будь-якими іншими умовами, в тому числі наявністю у платника податків податкового боргу чи правом податкового органу спрямовувати сплачені платником податків суми податкових зобов’язань на погашення його податкового боргу.

З огляду на те, що обставини справи встановлені повно та правильно, але їм дана неправильна юридична оцінка в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій, ці рішення відповідно до ст.229 КАС України підлягають скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про задоволення позову з наведених вище підстав.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 229, 230, 232Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити, скасувати ухвалу Харкірвського апеляційного господарського суду від 18.04.2006р., постанову господарського суду Сумської області від 16.01.2006р., позов задовольнити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий                                                                                             Усенко Є.А.

Судді                                                                                                           Бившева Л.І.

                                                                                                                      Костенко М.І.

                                                                                                                      Нечитайло О.М.

                                                                                                                      Шипуліна Т.М.

З оригіналом згідно

Суддя                                                Усенко Є.А.