Ухвала суду № 92396939, 19.10.2020, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

Справа № 390/1726/14-к

Провадження № 1-в/390/42/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2020 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючої - судді Бойко І.А.,

при секретарі - Петрук Г.Ю., Губанові М.М.,

за участю прокурора - Василенко Д.О.,

представника органу пробації - Присяжнюк А.В.,

засудженого - ОСОБА_1 ,

захисника - Бутельської Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кропивницький клопотання прокурора про заміну несплаченої суми штрафу іншим видом покарання,відносно ОСОБА_1 , засудженого вироком суду від 07.04.2015 року за ч.3 ст.212, ч.1 ст.366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Кіровоградської області Василенко Д.О. звернувся до Кіровоградського районного суду Кіровоградської області з клопотанням про заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді позбавлення волі стосовно засудженого ОСОБА_1 , в обґрунтування якого зазначив, що вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 07.04.2015 ОСОБА_1 засуджено за ч.3 ст.212, ч.1 ст.366 КК України та на підставі ст.70 КК України призначено покарання у виді штрафу у розмірі 2 966 017 грн з позбавленням права обіймати посади у господарських сферах, пов`язані з матеріальною відповідальністю, обліком, збереженням, управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями строком на 2 (два) роки, з конфіскацією всього майна, що належить засудженому на праві власності. Вказаний вирок суду набрав законної сили та підлягає виконанню, проте засуджений, незважаючи на письмове повідомлення про необхідність сплати штрафу та попередження про наслідки несплати, призначений судом штраф добровільно не сплатив.

В судовому засіданні прокурор подання підтримав, просив його задовольнити та замінити засудженому ОСОБА_1 несплачену ним суму штрафу у розмірі 2966017 грн, призначений вироком суду, покаранням у виді позбавлення волі на строк 10 років.

Представник органу пробації пояснила, що вирок Кіровоградського районного суду Кіровоградської області відносно ОСОБА_1 перебував на виконанні кримінально-виконавчої інспекції, в частині відбування додаткового покарання у виді позбавлення права займати певні посади. Декілька разів ОСОБА_1 з`являвся до установи відбування покарань і з ним проводились профілактичні бесіді для контролю відбування ним додаткового покарання. У 2016 році на виклик до органу відбування покарань ОСОБА_1 не з`явився. Через неявку засудженого до інспекції для контролю відбування ним додаткового покарання та вичерпанням можливості забезпечення його явки, до органу поліції скеровувалось подання щодо розшуку засудженого, за результатом якого ОСОБА_1 було оголошено у розшук. З приводу виконання засудженим штрафу представник органу пробації повідомила, що згідно законодавства, діючого у 2015 році, виконання вироків суду у виді штрафу, органом пробації не проводилось, такі повноваження були надані в листопаді 2016 року. Покарання у виді штрафу відносно ОСОБА_1 кримінально-виконавчою інспекцією та органом пробації не виконувалось.

Засуджений ОСОБА_1 заперечив проти задоволення подання та пояснив, що після ухвалення вироку суду відносно нього він звільнився із займаної посади і з того часу офіційно не працював. За відповідними викликами він неодноразово з`являвся до кримінально-виконавчої інспекції. Під час досудового розслідування на його нерухоме майно було накладено арешт і під час виконання вироку він вважав достатнім стягнення штрафу за рахунок арештованого майна. Крім того, він був переконаний, що погашення штрафу за рахунок його майна буде здійснено автоматично. Під час відбування додаткового покарання на його усні звернення щодо роз`яснення йому порядку сплати штрафу, в кримінально-виконавчій інспекції відповіді йому не надали, повідомлень з відповідними реквізитами щодо сплати штрафу він не отримував. У випадку їх отримання він був готовий сплачувати штраф.

Захисник засудженого - адвокат Бутельська Г.В. пояснила суду, що після винесення вироку суду до відома ОСОБА_1 не доводились строки та реквізити щодо сплати штрафу, тому він об`єктивно був позбавлений можливості сплатити призначений судом штраф та відбути цей вид покарання належним чином у добровільному порядку. Документи, які свідчать що ОСОБА_1 зобов`язаний сплатити штраф, відсутні. Під час перебування на обліку в кримінально-виконавчій інспекції ОСОБА_1 виконував покладені на нього обов`язки, а факти порушення відбування ним додаткового покарання не знайшли свого підтвердження. Крім того, зазначила, що на час подання до суду клопотання про заміну несплаченої суми штрафу іншим видом покарання, процесуальний прокурор не мав таких повноважень згідно вимог процесуального законодавства та відомчих нормативно-правових актів. ОСОБА_1 не заперечує обов`язковість виконання вироку суду відносно нього, проте обов`язок щодо дотримання порядку виконання вироку в частині покарання у виді штрафу не покладений на самого засудженого, а виконується відповідними державними установами. На час набрання чинності вироку суду відносно ОСОБА_1 обов`язок по стягненню штрафів за вироками судів покладались на органи державної виконавчої служби. Проте, докази ухилення ОСОБА_1 від сплати штрафу, під час його стягнення державною виконавчою службою, - відсутні. Причини несплати штрафу компетентними органами не встановлювались, питання про можливість застосування розстрочки ОСОБА_1 не вирішувалось. Вина ОСОБА_1 щодо несплати штрафу, як виду покарання за вироком суду, відсутня, з урахуванням порушення процедури ініціювання перед судом питання про заміну виду покарання, для заміни покарання у виді штрафу на реальне відбування покарання відсутні правові підстави, тому просила відмовити в задоволенні клопотання.

Суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає, що в задоволенні клопотання слід відмовити, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 07.04.2015 року ОСОБА_1 засуджено за ч.3 ст.212, ч.1 ст.366 КК України, на підставі ч.1 ст.70 КК України до остаточного покарання у виді штрафу у розмірі 2 966 017 грн з позбавленням права обіймати посади у господарських сферах, пов`язані з матеріальною відповідальністю, обліком, збереженням, управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями строком на 2 роки, з конфіскацією всього майна, що належить засудженому на праві власності.

Вказаним вироком міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 у виді застави до набрання вироком законної сили - залишено без змін, а також з нього стягнуто на користь держави судові витрати за проведення експертиз у сумі 21425,12 грн.

Вищевказаний вирок не оскаржувався, 08.05.2015 року набрав законної сили.

08.05.2015 року засудженому ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 направлено повідомлення щодо необхідності сплатити штраф в місячний термін і надати до суду підтвердження такої сплати. Одночасно ОСОБА_1 роз`яснено, що у випадку несплати штрафу в місячний термін, для виконання основного покарання буде виданий виконавчий лист, який скерується до органу державної податкової служби, для подальшого пред`явлення до державної виконавчої служби з метою стягнення штрафу в примусовому порядку.

Згідно повідомлення № 8/11-2349 від 28.05.2015 року про прийняття вироку до виконання Кримінально-виконавчою інспекцією Кіровського району м.Кіровограда підтверджено, що копія вироку відносно ОСОБА_1 одержана та прийнята до виконання.

08.06.2015 року начальнику ОДПІ в Кіровоградській області направлено виконавчий лист про стягнення із ОСОБА_1 на користь держави штрафу, для пред`явлення до виконання.

Ухвалою суду від 01.07.2015 року, виправленою ухвалою суду 29.10.2015 року, заставу внесену ОСОБА_1 у сумі 24 360 грн., яку внесено згідно квитанції 980910.1039.2 від 30.05.2014 року по кримінальному провадженню № 32013120010000045, повністю звернуто в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України на виконання вироку Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 07.04.2015 року у частині майнових стягнень, а саме судових витрат і покарання у виді штрафу.

З оглянутих документів особової справи № 17/2015 відносно ОСОБА_1 судом встановлено, що з 28.05.2015 року Кримінально-виконавчою інспекцією Кіровського району м.Кіровоград виконувався вирок Кіровоградського районного суду Кіровоградської області щодо ОСОБА_1 .

Так, на виклик від 28.05.2015 року ОСОБА_1 з`явився до КВІ 10.06.2015 року та надав підписку, що йому роз`яснені покладені на нього судом обов`язки, а саме позбавлення права займати посади у господарських сферах та розпорядження матеріальними цінностями. Засудженого поставлено на профілактичний облік в органі поліції. Згідно характеристики з місця проживання ОСОБА_1 характеризується з позитивного боку. Під час перебування на обліку оголошувався в розшук. 10.05.2017 року ОСОБА_1 знятий з обліку у зв`язку з відбуттям строку покарання.

З відповіді начальника Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому № 33124/11-32 від 22.09.2020 року вбачається, що на виконання у зазначеній установі перебуває виконавчий лист № 390/1726/14-к від 08.05.2015 року, виданий Кіровоградським районним судом Кіровоградської області про конфіскацію всього майна, що належить ОСОБА_1 на праві власності. Крім того, 14.07.2015 року до відділу надходив виконавчий лист про стягнення із боржника штрафу в розмірі 2966017 грн на користь держави, проте державним виконавцем відмовлено у відкритті провадження за вказаним виконавчим листом, оскільки виконавчий лист про стягнення із засудженого штрафу не може пред`являтись до відділу державної виконавчої служби за заявою начальника Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області, так як вказаному органу не надано законодавчих повноважень на вчинення вказаних дій.

На запит суду щодо повідомлення про хід виконання виконавчого листа по справі № 390/1726/15-к, начальником ГУ ДФС у Кіровоградській області Дозорець О. у листі № 14331/10/11-28-05-02-06 від 06.10.2020 року повідомлено, що відповідно до «Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строку зберігання документів», затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 578/5 від 12.04.2012 року (зі змінами та доповненнями), термін зберігання документів щодо листування про виконання вироків, рішень ухвал судових органів складає три роки. Зважаючи, що термін зберігання документів за 2015 рік минув, надати витребувану в листі інформацію немає можливості.

Згідно імперативних приписів ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог ч.1, ч.3 ст.26 КВК України засуджений зобов`язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це кримінально-виконавчій інспекції за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу. У разі несплати засудженим штрафу у строк, передбачений частиною першою цієї статті, суд за поданням кримінально-виконавчої інспекції розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.

Зазначена редакція ст.26 КВК України введена в дію 05.10.2016 року Законом України «Про виконавче провадження» № 1404 від 02.06.2016 року, до часу прийняття вказаного закону на особу не покладався обов`язок повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію та пред`являти інспекції документ про сплату штрафу.

Про відсутність у кримінально-виконавчої інспекції повноважень щодо виконання кримінальних покарань у виді штрафу, свідчить ст.10 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», в редакції закону, що діяла на час приведення вироку відносно ОСОБА_1 до виконання.

Клопотання про заміну покарання обґрунтовано тим, що засуджений, незважаючи на письмове повідомлення про необхідність сплатити штраф та попередження про наслідки несплати, призначений судом штраф добровільно не сплатив.

Враховуючи положення ст.53 КК України, ст.26 КВК України, ст.537 КПК України та принципів кримінального судочинства, що закладені в законодавстві України, відповідне подання про заміну покарання у виді штрафу іншим видом покарання, виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді позбавлення волі має бути обґрунтованим та підтвердженим належними доказами.

Під час розгляду клопотання про заміну покарання у виді штрафу іншим видом покарання підлягає установленню те, чи дійсно особа була обізнана з порядком відбування покарання у виді штрафу, отримала відповідні реквізити для сплати штрафу, ознайомлена з наслідками не вчинення дій по сплаті штрафу, однак штрафу не сплатила.

ЄСПЛ у справі «Ушаков та Ушакова проти України» 18 червня 2015 року указує на те, що Суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Більше того, слід нагадати, що під час провадження на підставі Конвенції неухильно застосовується принцип той, хто стверджує щось, повинен довести це твердження.

Як вбачається з матеріалів справи засудженому ОСОБА_1 направлялось повідомлення щодо порядку сплати штрафу за вироком суду, однак підтвердження його отримання в матеріалах справи відсутнє.

Згідно позиції Верховного Суду України, висловленої у справі № 5-324кс15, несплата засудженим суми штрафу в певний строк сама по собі не свідчить про ухилення його від відбування цього покарання.

Під ухиленням від сплати штрафу необхідно розуміти такі дії чи бездіяльність засудженого, які свідчать про його намір уникнути цього покарання за наявності реальної можливості сплатити штраф (відмова від внесення коштів або невнесення їх без поважних причин, приховування місця роботи, майна, джерел доходів тощо).

Матеріали клопотання не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того факту, що засуджений, після набрання вироку законної сили, був обізнаний про порядок сплати штрафу, оскільки, з пояснень самого ОСОБА_1 він неодноразово звертався до кримінально-виконавчої інспекції з цим питанням, проте відповіді не отримував. Під час звернення до виконання вироку кримінально-виконавча інспекція не мала повноважень контролювати відбування кримінального покарання у виді штрафу і зазначеними повноваженнями установа наділена з 2016 року.

Питання щодо можливості надати засудженому ОСОБА_1 розстрочки у виплаті несплаченої частини штрафу не ініціювалось і судом не розглядалось.

Таким чином, суду не надано переконливих доказів на підтвердження того факту, що несплата засудженим ОСОБА_1 штрафу за вироком суду, у даній справі, є результатом його свідомих і навмисних дій або бездіяльності. Відсутність таких доказів не свідчить про його намір ухилитись від відбування призначеного судом основного виду покарання у виді штрафу.

Крім того, згідно п.19 Положення «Про затвердження Порядку організації діяльності прокурорів і слідчих органів прокуратури у кримінальному провадженні», затвердженого наказом Генерального прокурора України № 51 від 28.03.2019 року, перший заступник, заступники Генерального прокурора, керівники прокуратур регіонального рівня, їх перші заступники та заступники, керівники структурних підрозділів Генеральної прокуратури України та прокуратур регіонального рівня, які здійснюють функцію нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян (відповідно до вимог пункту 9 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України), забезпечують участь прокурора у судовому засіданні при продовженні, зміні або припиненні застосування примусових заходів медичного характеру; застосуванні до засуджених акта амністії; у судовому провадженні з перегляду судових рішень зазначених категорій при вирішенні судом питань, пов`язаних із виконанням вироку; а також у судовому провадженні з перегляду судових рішень зазначених категорій. У місцевих прокуратурах та військових прокуратурах гарнізонів участь у таких засіданнях беруть прокурори, визначені керівником відповідної прокуратури, згідно з розподілом обов`язків. У судовому засіданні з розгляду питань, передбачених пунктами 12, 14 частини першої статті 537 КПК України, в частині, не пов`язаній з виконанням кримінальних покарань, а також із перегляду судових рішень визначених категорій бере участь прокурор у кримінальному провадженні, а за неможливості його участі - інший прокурор, визначений керівником прокуратури відповідного рівня.

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 завершилось ухваленням обвинувального вироку та набранням ним законної сили.

Отже, згідно вимог вищевказаних положень законодавства, правом подання до суду клопотання щодо заміни покарання відповідно до частини п`ятої статті 53 КК України наділений прокурор, який здійснює функцію нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах.

З наданої прокурором Василенком Д.О. довідки № 11-вих-20 та наказу № 55-к від 11.09.2020 року вбачається, що він працює у відділі нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби.

Відповідно до п.2, 2.1 наказу прокурора Кіровоградської області № 19 від 17.02.2017 року «Щодо реалізації повноважень із здійснення нагляду за додержанням законів при виконанні кримінальних покарань у виді штрафу» керівникам структурних підрозділів прокуратури області забезпечити надходження примірників обвинувальних вироків суду, відповідно до яких відносно обвинуваченого було застосовано покарання у виді штрафу, упродовж 3 робочих днів до відділу нагляду за додержанням законів при виконання судових рішень у кримінальних провадженнях та інших заходів примусового характеру. У разі внесення процесуальним керівником (державним обвинувачем) подання в порядку ст.ст.476, 539 КПК України, зокрема інформації, що стосується виконання вироку, копії таких документів передаються до відділу нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях та інших заходів примусового характеру.

З наведеного вище вбачається, що правом внесення подання, в порядку ст.537 КПК України, в тому числі щодо заміни покарання, наділений процесуальний керівник (державний обвинувач), проте, в подальшому він зобов`язаний повідомити про таке звернення відділ нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях та інших заходів примусового характеру та передати такому відділу всі наявні у нього матеріали такого подання. Організація виконання покарання у виді штрафу, як основного покарання, в тому числі і розгляд подання про заміну покарання, забезпечується саме відділом нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях.

Звернувшись до суду з вищевказаним поданням його ініціатор, в порушення вищенаведеним вимогам 0нормативно-правових актів, не пересвідчився в наявності відповідних повноважень, та не навів належних доказів на підтвердження фактів, зазначених у клопотанні, а саме, що до відома ОСОБА_1 , як засудженому до покарання у виді штрафу, доведено порядок відбування зазначеного виду покарання, проте засуджений штраф добровільно не сплатив. Доказів умисного невиконання вироку суду та несплати штрафу суду не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що доводи, покладені в основу клопотання прокурора про заміну несплаченої суми штрафу іншим видом покарання,відносно ОСОБА_1 , засудженого вироком суду від 07.04.2015 року за ч.3 ст.212, ч.1 ст.366 КК України, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду клопотання, тому в його задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст.372, 376, 537, 539 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання прокурору відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Кіровоградської області Василенко Д.О. про заміну несплаченої суми штрафу іншим видом покарання,відносно ОСОБА_1 , засудженого вироком суду від 07.04.2015 року за ч.3 ст.212, ч.1 ст.366 КК України, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи діб з дня її оголошення до Кропивницького апеляційного суду через Кіровоградський районний суд Кіровоградської області.

Повний текст ухвали оголошено 23.10.2020 року.

Суддя Кіровоградського районного суду

Кіровоградської області І.А.Бойко