Рішення № 92395806, 22.10.2020, Яремчанський міський суд

Справа № 354/560/20

Провадження по справі № 2-а/354/17/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2020 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Ваврійчук Т.Л.,

за участю секретаря судового засідання Коцюбович Л.Л.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яремче справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №328226 від 22 червня 2020 року,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача інспектора Яремчанського ВП Надвірнянського ВП ГУНП в Івано-Франківській області Кітрадзюка В.В. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №328226 від 22 червня 2020 року, згідно якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за порушення правил зупинки. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що в його діях відсутній склад інкримінованого правопорушення, оскільки 22 червня 2020 року він здійснив зупинку на проїзній частині по вул. Ст. Бандери у м. Яремче Івано-Франківської області поблизу місцевого продовольчого ринку, перед парковкою, для висадки пасажира. Дорожніх знаків, які забороняють зупинку у цій зоні не встановлено, а зупинитися на паркувальному майданчику він не мав можливості, оскільки останній був зайнятий лотками стихійної торгівлі. В цей час до нього підійшов працівник поліції, який виявив намір перевірити свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, страховий поліс, наявність вогнегасника та медичної аптечки, а пересвідчившись у наявності зазначених речей та документів вказав на те, що припаркований ним автомобіль знаходиться на проїзній частині дорозі, а тому відносно нього буде винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення. Через деякий час інший працівник поліції вручив йому копію оскаржуваної постанови. При розгляді справи про адмінправопорушення його пояснень до уваги взято не було, у постанові не зазначено доказів на підтвердження факту вчинення ним інкримінованого правопорушення, а також йому не було надано можливості скористатись правовою допомогою та викласти письмово свої заперечення щодо постанови. Зважаючи на те, що з 23 червня 2020 року було оголошено штормове попередження і почалась повінь та стихійне лихона теориторії в Івано-Франківської області, що ускладнило можливість звернення до суду із адміністративним позовом, він як законослухняний громадянин сплатив накладене на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн., однак стверджує, що оскаржувана постанова винесена безпідставно, з порушенням його прав та не відповідає обставинам справи. Із врахуванням наведеного вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню як така, що винесена безпідставно та з істотним порушенням вимог чинного законодавства та просить позовні вимоги задовольнити, скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №328226 від 22 червня 2020 року, стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП в Івано-Франківській області сплачений штраф у розмірі 255 грн., 32,23 грн. банківської комісії за перерахунок коштів та 420,40 грн. витрат по оплаті судового збору.

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 10 серпня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду на надано строк для усунення виявлених недоліків.

Ухвалою суду від 25 серпня 2020 року відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора Яремчанського ВП Надвірнянського ВП ГУНП в Івано-Франківській області Кітрадзюка В.В. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №328226 від 22 червня 2020 року та призначено її до судового розгляду.

Ухвалою суду від 28 вересня 2020 року проведено заміну первісного відповідача у справі на належного відповідача-Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області.

20 жовтня 2020 року до суду представником відповідача подано відзив на позов, у якому зазначено, що підстави для скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення відсутні. Обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП повністю викладені у постанові серії БАБ №328226 від 22 червня 2020 року. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, інспектор патрульної поліції діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, та встановивши факт порушення позивачем вимог дорожнього знаку 3.35 Додаток 1 ПДР України, роз`яснив позивачу права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП та заслухавши його пояснення, розглянув справу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення та за результатами розгляду даної справи виніс постанову про накладення адміністративного стягнення. При цьому, інспектор поліції діяв на підставі та в межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством. При цьому, відповідач просить врахувати той факт, що позивач оплативши накладене на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн. погодився із вчиненим ним порушенням, що додатково підтверджує законність винесеної постанови. Із врахуванням наведеного, відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Від позивача ОСОБА_1 22 жовтня 2020 року надійшли додаткові пояснення у справі в яких останній зазначив, що відповідачем не надано жодного доказу вчинення ним адміністративного правопорушення, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у справі №524/5741/16-а від 20.05.2020 року є підставою для скасування оскаржуваної постанови, оскільки притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчинення, яка підтверджена належними доказами. При цьому факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень і не звільняє його від доведення правомірності свого рішення. Відповідач не спростовує доводів щодо порушення працівниками поліції його права на захист та необґрунтованого притягнення його до адміністративної відповідальності.

У судове засіданні позивач ОСОБА_1 не з`явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує із підстав, викладених у позовній заяві та просить їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, не повідомивши причини неявки, хоча про день та час розгляду справи належно повідомлявся.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши справу, вивчивши матеріали справи, оцінивши в сукупності наявні у справі докази, встановив наступне.

У відповідності до ч.1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.

Як встановлено судом, постановою в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №328226 від 22 червня 2020 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 255 гривень.

Як слідує зі змісту постанови, ОСОБА_1 22 червня 2020 року о 12 год. 20 хв. керуючи транспортним засобом марки Тойота Прадо номерний знак НОМЕР_1 по вул. С. Бандери у м. Яремче Івано-Франківської області порушив вимогу дорожнього знаку 3.35 ПДР України «Стоянку заборонено», чим порушив вимоги п.п.8.1,8.3 ПДР України.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом та інше.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст.251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Частиною першою ст.122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил зупинки, стоянки.

Згідно вимог ст.213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.213 КУпАП органи Національної поліції уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, в тому числі, відповідно до статті 222 цього Кодексу, справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 122 цього ж Кодексу.

Згідно ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту.

За приписами частини 1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» (надалі - Закон № 580-VIII) поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно п.8 ч.1 ст.23 Закону № 580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до п.11 ч.1 ст.23 Закону № 580-VIII поліція регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до ст.40 Закону № 580-VIII поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Тобто, положення Закону №580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року N 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 із змінами та доповненнями(надалі - ПДР України).

Пунктами 1.3 та 1.9. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року зі змінами(надалі-ПДР України) встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

У відповідності до п. 8.1 ПДР України регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

Відповідно до п. 8.4 «в» ПДР України заборонні дорожні знаки запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.

Як зазначено у розділі 33 «Дорожні знаки» ПДР України дорожній знак 3.35 «Стоянка заборонена» відноситься до категорії заборонних знаків та забороняє стоянку усіх транспортних засобів. Дія знаків 3.9, 3.10, 3.34-3.37 поширюється лише на той бік дороги, на якому вони встановлені.

Пунктом 15.1. ПДР України передбачено, що зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватись у спеціально відведених місцях чи на узбіччі.

Відповідно до ч.2 ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Частиною четвертою ст.258 КУпАП визначено, що у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Статтею 283 КУпАП передбачено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. Зокрема, у ній мають бути наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Судом встановлено, що при винесенні оскаржуваної постанови поліцейським СРПП №2 Яремчанського ВП ГУНП в Івано-Франківській області Кікірадзюком В.В. не враховано вищезазначених вимог закону, оскільки оскаржувана постанова містить лише фабулу адміністративного проступку без посилання на докази, передбачені ст.251 КУпАП із наданням їх правової оцінки та обставини визначені у ст.280 КУпАП, а тому за своїм змістом не відповідає вимогам ст.283 КУпАП.

Позивач у судовому засіданні заперечив факт вчинення адміністративного правопорушення та вказав, що 22 червня 2020 року здійснив зупинку по вул. С. Бандери у м. Яремче для висадки пасажира, однак дорожні знаки, які забороняють зупинку у вказаній зоні були відсутні.

Частина 1 ст. 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною першою ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У відповідності до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Вказана норма права повністю кореспондується та доповнює загальний принцип, визначений статтею 63 Конституції України, котрий декларує відсутність обов`язку в особи доводити свою невинуватість у правопорушенні та стверджує про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Аналогічну позицію висловив Верховний Суд, який у постанові від 08.07.2020 року у справі № 463/1352/16-а зазначив, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

При цьому, саме відповідач у справі, як суб`єкт владних повноважень зобов`язаний, довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та, зокрема, довести належними та допустимими доказами факт вчинення останнім порушення ПДР України, в даному випадку-порушення правил стоянки, тобто виконання зупинки у зоні дії заборонного дорожнього знаку 3.35 ПДР України.

Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 08 лютого 2018 року у справі №760/3696/16-а та від 18 липня 2019 року у справі № 216/5226/16-а.

Представником ГУНП в Івано-Франківській області в обґрунтування заявлених заперечень та доведення правомірності оскаржуваної постанови не представлено належних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, із зазначенням мотивів відхилення доказів позивача, зокрема матеріалів фото-, відеофіксації порушення, відеозаписів з нагрудного реєстратора інспекторів патрульної поліції, замірів відстані на місці вчинення правопорушення, які би підтвердили факт порушення позивачем ПДР, що свідчить про недоведеність правомірності прийнятої постанови.

При цьому суд звертає увагу на те, що відсутність відеозапису не дає суду можливості встановити дотримання відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановленої КУпАП та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 №1395, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 №1408/27853, що передує винесенню постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Посилання ГУНП в Івано-Франківській області на те, що факт вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП підтверджується особистою згодою позивача з притягненням його до адміністративної відповідальності, оскільки останній сплатив накладене на нього у виді адміністративного стягнення штраф у сумі 255 грн., суд до уваги не приймає, оскільки зазначені дії позивача не звільняють відповідача від обов`язку доводити (шляхом надання відповідних доказів) правомірність своїх дій перед судом у разі, якщо вони будуть оспорені, зважаючи на те, що у судовому засіданні позивач заперечив факт вчинення інкримінованого йому правопорушення.

Такого обов`язку відповідачем не виконано та не надано доказів обґрунтованості спірної постанови та вчинення ОСОБА_1 описаного у ній проступку.

Відповідно до ч.1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

За змістом статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що містяться у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, аналізуючи досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності, суд приходить до переконання про недоведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення. Суд вважає, що відповідачем не доведено факт вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які документи та матеріали, які б могли бути визнані судом як належні та допустимі докази вчинення адміністративного правопорушення, а сама постанова про накладення адміністративного стягнення не дає суду достатніх підстав зробити висновок про те, що позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Згідно ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Частиною першою ст. 293 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до пункту 3 ч. 3ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені судом обставини справи, враховуючи відсутність достатніх та належних доказів на підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку, що прийняте рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, прийнятим без повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи, а тому підлягає скасуванню, а провадження в справі про адміністративне правопорушення закриттю у зв`язку із відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат судом береться до уваги те, що відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області суму сплаченого ним судового збору при зверненні із адміністративним позовом до суду. Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача суми сплаченого штрафу у розмірі 255 грн. та банківської комісії до задоволення не підлягають, оскільки вирішення питання повернення зазначених коштів врегульовано Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року №787 та не підлягає вирішенню судом при розгляді даного адміністративного спору.

На підставі наведеного, керуючись статтями 73-77, 90, 205, 241-246, 255, 268, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 -задовольнити частково.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №328226 від 22 червня 2020 року –скасувати та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

Стягнути в користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області 420(чотириста двадцять) гривень 40 копійок сплаченого судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог-відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Яремчанський міський суд Івано-Франківської області у десятиденний строк з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області, адреса місцезнаходження: 76018, вул. Академіка Сахарова,15 м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 40108798.

Головуючий суддя: Т.Л. Ваврійчук