
Справа № 163/2137/20
Провадження № 2/163/349/20
ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 жовтня 2020 року Любомльський районний суд Волинської області
в складі головуючого судді Чишія С.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області цивільну справу за позовом АТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в :
АТ УкрСиббанк" (далі - Банк) просить ухвалити рішення про стягнення з ОСОБА_1 солідарно з ОСОБА_2 53 306,34 гривень заборгованості за договором споживчого кредиту № 11492928000 від 08.09.2017 року та сплаченого за позовом судового збору у рівних частках по 1 051,00 гривні з кожного.
Вимоги обґрунтовано тим, що, підписавши вищевказаний договір споживчого кредиту, відповідач ОСОБА_1 погодився з викладеними у ньому та у Правилах (договірних умовах) споживчого кредитування позичальників АТ "УкрСиббанк", які розміщені на сайті Банку та оприлюднені в газеті "Урядовий кур`єр № 105 від 09.06.2017 року. За умовами договору Банк надав ОСОБА_1 кредит в сумі 62 840,80 гривень для погашення заборгованості за іншим кредитним договором в іноземній валюті, а відповідач зобов`язався повертати кредит щомісяця згідно з графіком та сплачувати за його користування проценти із повним поверненням кредиту не пізніше 21.04.2025 року.
В забезпечення виконання кредитних зобов`язань Банком прийнята порука відповідача ОСОБА_2 згідно договорів поруки від 08.09.2017 року № 270505 (основний борг) та № 270505 (проценти та інші платежі).
Через неналежне виконання умов договору щодо погашення заборгованості за кредитом та сплатою відсотків Банк надіслав вимогу про усунення порушень кредитного договору, проте відповідачі її не виконали і заборгованості не погасили.
У зв`язку із цим Банк звернувся до суду із даним позовом про стягнення кредитної заборгованості, яка станом на 07.07.2020 року становить 53 306,34 гривень, з яких: 45 565,80 гривень - по кредиту; 6 844,07 гривень - по процентах за користування кредитом відповідно до ст.1048 ЦК України; 234,07 гривень - по процентах за користування грошовими коштами понад встановлений договором термін (за прострочення виконання грошового зобов`язання відповідно до п.1.3.1 кредитного договору та ст.625 ЦК України); 265,44 гривень - по пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 396,96 гривень - по пені за несвоєчасне погашення заборгованості за нарахованими згідно ст.1048 ЦК України процентами.
Провадження в справі відкрито ухвалою суду від 26.08.2020 року, розгляд позову постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачам визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Згідно з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення копію ухвали і примірник матеріалів позову відповідачі отримали 04.09.2020 року.
У строк, визначений судом в ухвалі від 26.08.2020 року з додатковим врахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерством інфраструктури України від 28.11.2013 року № 958, відповідачі відзивів на позов не подали.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від учасників справи до суду не надходили.
Враховуючи вищевикладене та положення ст.279 ЦПК, суд розглянув справу за наявними у справі матеріалами.
Аналізом доказів по справі суд встановив такі фактичні обставини.
08.09.2017 року між Банком та відповідачем ОСОБА_1 в якості позичальника підписаний договір про надання споживчого кредиту з Правилами № 11492928000 (далі - Договір).
За загальними умовами Договору позичальник, підписуючи цей Договір, погоджується з викладеною у Правилах (договірних умовах) споживчого кредитування позичальників АТ "УкрСиббанк" з можливістю відкриття і розрахунково-касового обслуговування карткових (поточних) рахунків, затверджених згідно з внутрішніми процедурами Банку та оприлюднених в офіційному виданні "Урядовий кур`єр" № 105 від 09.06.2017 року із усіма змінами і доповненнями (далі - Правила), пропозицією Банку надати позичальнику споживчий кредит на умовах, встановлених у цьому Договорі та Правилах (п.1.1.1 Договору).
За умовами кредитування Банк надає позичальнику кредит в сумі 62 840,80 гривень шляхом їх зарахування на поточний рахунок позичальника для його особистих потреб, а саме для споживчих потреб: погашення заборгованості за кредитним договором в іноземній валюті (п.п.1.2.1 - 1.2.6 Договору).
Відповідно до п.3.2 Договору відповідач доручив Банку здійснити договірне списання кредитних коштів на користь Банку для погашення кредитної заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту № 11164865000 від 12.06.2007 року.
За користування кредитом встановлена фіксована процентна ставка - 15% річних (п/п."а" п.1.29 Договору). В разі прострочення платежів по основному боргу та відсотках розмір процентної ставки збільшується на 4% (п/п."б" п.1.29 Договору).
Відповідач під підпис ознайомився із графіком погашення кредиту, графіком платежів, що визначає сукупну вартість кредиту, а також Тарифами Банку, що викладені у додатках 1, 2, 3 до Договору.
Кінцевий термін остаточного повного погашення кредитної заборгованості - 21.04.2025 року (п.1.2.8 Договору).
З метою забезпечення виконання зобов`язань відповідача ОСОБА_1 Банком прийнято квартиру по АДРЕСА_1 та поруку ОСОБА_2 .
Факт надання Банком кредитних коштів відповідачу в сумі 62 840,80 гривень підтверджений випискою по картковому рахунку відповідача ОСОБА_1 , відповідно до якої ці кошти списані Банком в рахунок погашення кредитної заборгованості за договором № 11164865000 від 12.06.2007 року, що відповідає умовам укладеного 08.09.2017 року Договору.
Через порушення договірних зобов`язань щодо погашення заборгованості по кредиту та нарахованих процентах 04.05.2020 року Банк надіслав відповідачу ОСОБА_1 вимогу про погашення заборгованості та попередив про дострокове повернення кредиту в разі не усунення порушень.
Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
У статті 12 Закону України "Про споживче кредитування", у чинній на день укладення Договору про надання споживчого кредиту, визначені умови договору про споживчий кредит. Зокрема, у договорі про споживчий кредит, серед іншого, зазначаються: … 2) тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту; 3) загальний розмір наданого кредиту; 4) порядок та умови надання кредиту; 5) строк, на який надається кредит; 7) види забезпечення наданого кредиту (якщо кредит надається за умови отримання забезпечення); 8) процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; 9) реальна річна процентна ставка та загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. Усі припущення, використані для обчислення такої ставки, повинні бути зазначені; 10) порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); 11) інформація про наслідки прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов`язання за договором про споживчий кредит; … 14) відповідальність сторін за порушення умов договору.
Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно зі ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтями 526, 527, 530 ЦК України, передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: … 3) сплата неустойки; …
У статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, за змістом вищенаведених законодавчих норм позивач має довести надання позичальнику грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором про надання споживчого кредиту, зокрема, щодо розміру процентів за користування кредитом та прострочення зобов`язання, відповідальності за порушення зобов`язання у вигляді пені, а також порядку їх нарахування.
Дослідженими доказами встановлено, що у підписаному 08.09.2017 року договорі про надання споживчого кредиту сторони домовились про чіткий розмір тіла кредиту, сплату відсотків за його користування, а також термін, на який надається кредит.
Із наданих Банком довідок-розрахунків заборгованості станом на 06.07.2020 року встановлено, що відповідач погасив кредит на суму 17 275,00 гривень
Отже, заборгованість за тілом кредиту становить 45 565,80 гривень (62 840,80 - 17 275,00).
Сума процентів за користування кредитними коштами становить 22 832,77 гривні, з яких відповідач сплатив 15 988,70 гривень. Непогашеною залишається заборгованість за процентами згідно із ст.1048 ЦК України в розмірі 6 844,07 гривень.
Наведені складові заборгованості в загальній сумі 52 409,87 гривень відповідають умовам договору споживчого кредиту та вимогам чинного законодавства, а тому є доведеними і обґрунтованими.
Крім цього, відповідно до позовних вимог та довідок-розрахунків заборгованості Банк здійснив нарахування відповідачу:
- 234,07 гривень процентів за користування грошовими коштами понад встановлений договором термін;
- 265,44 гривень пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом;
- 96,96 гривень пені за несвоєчасне погашення заборгованості за нарахованими згідно ст.1048 ЦК України процентами.
Однак підстави для проведення цих нарахувань Банк не довів, а суд не встановив з огляду на таке.
У підписаному сторонами Договорі про надання споживчого кредиту від 08.09.2017 року не передбачено ні сплати відповідачем процентів за прострочення зобов`язання згідно із ч.2 ст.625 ЦК України, ні відповідальності у вигляді пені за порушення грошового зобов`язань по погашенню тіла кредиту та процентів, як такого вимагає ст.12 Закону України "Про споживче кредитування".
Як на підставу заявлених вимог за цими складовими Банк у позовній заяві посилається на п.1.3.1 та п.4.1 Правил (договірних умовах) споживчого кредитування позичальників АТ "Укрсиббанк", які розміщені на сайті Банку та оприлюднені в газеті "Урядовий кур`єр № 105 від 09.06.2017 року, які вважає невід`ємною частиною укладеного з відповідачем Договору про надання споживчого кредиту.
При цьому, із п.1.3.1 Правил та довідки-розрахунку заборгованості вбачається, що річна процентна ставка за прострочення виконання зобов`язання є відмінною від визначеного законом у ч.2 ст.625 ЦК України розміру.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею 13 Закону України "Про споживче кредитування" у чинній на час укладення Договору редакції передбачено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця.
Відповідно до ст.14 Закону України "Про споживче кредитування" договір про споживчий кредит укладається в порядку, визначеному цивільним законодавством України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання у кредитних правовідносинах розробляються банком, тому вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Додані до позову Правила (договірних умовах) споживчого кредитування позичальників АТ "Укрсиббанк", які розміщені в газеті "Урядовий кур`єр № 105 від 09.06.2017 року, не містять підпису відповідача, а відтак відсутні підстави вважати, що останній з ними ознайомлений та що ці Правила є складовою договірних кредитних правовідносин сторін, як того вимагає ст.13 Закону України "Про споживче кредитування".
Передбачені у підписаному сторонами Договорі пункти 1.1.2, 1.1.3 про те, що після підписання цього Договору Правила стають його невід`ємною частиною та додатковому підписанню не підлягають, самі по собі не підтверджують факту ознайомлення відповідача із цими Правилами та його погодження на викладені у них умови кредитування.
Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні Договору про надання споживчого кредиту Банк дотримав передбачених у ст.ст.12, 13 Закону України "Про споживче кредитування" вимог щодо повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими Банк. Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив би покладання на слабшу сторону - споживача - невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.
Інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що зазначені Правила є складовою частиною укладеного між сторонами Договору про надання споживчого кредиту, позивач суду не надав.
Відповідно до ч.6 ст.12 Закону України "Про споживче кредитування" споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені у договорі про споживчий кредит.
За викладених обставин нарахування Банком процентів за прострочення виконання грошового зобов`язання та пені за непогашення заборгованості за кредитом і процентами здійснене без достатніх для цього правових підстав.
Таким чином, позовні вимоги Банку до відповідача ОСОБА_1 є доведеними, обґрунтованими і підлягають задоволенню лише в частині заборгованості по тілу кредиту та процентах за його користування в загальній сумі 52 409,87 гривень.
Як встановлено у справі виконання зобов`язань відповідача ОСОБА_1 забезпечено порукою ОСОБА_2 , яка 08.09.2017 року підписала договори поруки № 270505 (основний борг) та № 270505 (проценти та інші платежі).
За цими договорами ОСОБА_2 поручилась перед Банком за виконання ОСОБА_1 зобов`язань за укладеним Договором про надання споживчого кредиту № 11492928000 щодо сплати основного боргу в сумі 62 840,80 гривень та щодо сплати процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, що виникли внаслідок порушення основного зобов`язання в межах суми, що становить 31 420,40 гривень (п.1.1, п.1.3 Договорів).
Відповідальність поручителя і боржника щодо виконання основного зобов`язання, яке включає у себе, зокрема основний борг та проценти, є солідарною (п.4 Договорів).
Термін поруки за обома договорами становить 18 років з дати їх укладення (п.3.1. Договорів).
Через невиконання позичальником ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором 04.05.2020 року Банк на адресу ОСОБА_2 як поручителя надіслав вимогу про погашення простроченої заборгованості.
Згідно із статтею 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Отже, відповідач ОСОБА_2 несе солідарну відповідальність за невиконання відповідачем ОСОБА_1 зобов`язань по Договору про надання споживчого кредиту в межах доведеної по справі заборгованості, яка відповідає укладеним договорам поруки щодо її складових і розміру.
Виходячи з викладеного, позов підлягає частковому задоволенню.
Згідно із ст.141 ЦПК України судові витрати по справі слід покласти на відповідачів в рівних частинах пропорційно до задоволених вимог із розрахунку їх задоволення на 98,32 %.
Керуючись ст.ст.259, 264, 265 ЦПК України, суд
у х в а л и в :
Позов задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користь АТ "УкрСиббанк" заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11492928000 від 08.09.2017 року в сумі 52 409 (п`ятдесят дві тисячі чотириста дев`ять) гривень, яку становлять:
- 45 565 (сорок п`ять тисяч п`ятсот шістдесят п`ять) гривень 80 копійок заборгованості за кредитом;
- 6 844 (шість тисяч вісімсот сорок чотири) гривні 07 копійок заборгованості за процентами.
В решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь АТ "УкрСиббанк" 1 033 (одну тисячу тридцять три) гривні 34 копійки судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь АТ "УкрСиббанк" 1 033 (одну тисячу тридцять три) гривні 34 копійки судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення протягом 30 днів з дня його складання може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.
Найменування позивача: АТ "УкрСиббанк"; місце знаходження: вулиця Андріївська 2/12, місто Київ; код ЄДРПОУ - 09807750.
Імена відповідачів:
- ОСОБА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ;
- ОСОБА_2 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_2 .
Головуючий : суддя С.С.Чишій
Судове рішення № 92389394, Любомльський районний суд Волинської області було прийнято 16.10.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 163/2137/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: