Ухвала суду № 92386323, 22.10.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 128/1549/18

Провадження № 1-кп/127/620/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2020 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі судді-доповідача Кашпрука Г.М.,

суддів Вохмінової О.С., Воробйова В.В.,

секретаря Константинюк В.С.,

за участю прокурора Сопруна В.В.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників Слабого О.В., Бондарчука В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, відомості про який внесені 29.06.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22017020000000110, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Вказане клопотання мотивовано тим, що ризики, які мали місце на момент обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою не зменшилися. Прокурор просив врахувати, що у обвинуваченого відсутні міцні соціальні зв`язки. Обвинувачений є особою раніше судимою, має невідбуте покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 04.12.2018 за вчинення злочинів, пов`язаних з незаконним обігом наркотичних засобів. ОСОБА_1 схильний до вживання наркотичних та психотропних засобів. Факт перебування в розшуку свідчить про схильність до переховування від суду. Під час перебування на волі, може продовжити злочинну діяльність, може перешкоджати встановленню об`єктивної істини у даному кримінальному провадженні. Усі вищезазначені обставини, на переконання прокурора, свідчать про обґрунтовану наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, у зв`язку з чим наявні підстави для продовження строків дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів.

Захисник обвинуваченого адвокат Бондарчук В.В. заперечував щодо клопотання про продовження дії запобіжного заходу ОСОБА_1 , оскільки воно не підтверджено доказами. Захисник звертав увагу суду, що у даному кримінальному провадженні немає доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 . Тому захисник просив змінити його підзахисному запобіжний захід з триманням під вартою на інший не пов`язаний з позбавленням волі.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, та підтримав свого захисника. Додатково зазначивши, що він не виготовляв наркотичних засобів та не зберігав їх, а також не переховувався від органу досудового розслідування. Обвинувачений просив змінити йому запобіжний захід на інший не пов`язаний з триманням під вартою.

Адвокат Слабий О.В. та обвинувачена ОСОБА_2 заперечували щодо задоволення клопотання прокурора.

Вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 331 КПК України під час судового засідання суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити або скасувати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Незалежно від наявності клопотань, до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою чи зміни запобіжного заходу, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином.

При вирішенні питання про зміну запобіжного заходу або продовження строку обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров`я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Згідно рішень Європейського суду з прав людини автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку тримання під вартою суд з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином.

Також суд, враховує положення п. с) ч. 1 ст. 5 «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод» згідно якого: нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Крім того, слід зазначити, що враховуючи практику ЄСПЛ, зокрема, у розумінні практики ЄСПЛ, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

При вирішенні клопотання прокурора про необхідність продовження дії запобіжного заходу ОСОБА_1 у виді тримання під вартою, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень статті 178 КПК України, судом враховано соціальні зв`язки обвинуваченого, а саме те, що останній має цивільну дружину ОСОБА_2 , яка є обвинуваченою у даному кримінальному провадженні, а також наявність постійного місця проживання. Однак вказані обставини не виключають, що обвинувачений ОСОБА_1 перебуваючи на волі, може переховуватись від суду.

Ризик переховування від суду не перестав існувати і даний час, з урахуванням того, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який, в разі доведення його винуватості, загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

З урахуванням того, що суду не надано доказів працевлаштування обвинуваченого до затримання, тому існує ризик вчинення останнім нових кримінальних правопорушень з корисливих спонукань. Також існує ризик, що обвинувачений ОСОБА_1 може перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином.

Судом було встановлено наявність в даному кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Крім того, судом враховано вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», фактичні обставини справи, особу обвинуваченого ОСОБА_1 , характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання у їх взаємозв`язку з можливими ризиками по справі, а тому суд не вбачає ґрунтовних підстав для можливості застосування іншого запобіжного заходу, альтернативного триманню під вартою, для запобіганню ризиків та забезпеченню виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Відтак, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

За таких обставин, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 177, 178, 331 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у виді тримання під вартою – задовільнити.

Продовжити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у виді тримання під вартою на 60 днів з 22.10.2020 до 20.12.2020 включно.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)» для виконання та прокурору відділу прокуратури Вінницької області для відома.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.

Суддя-доповідач:

Судді: