Рішення № 92384781, 23.10.2020, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

23 жовтня 2020 року м. Чернігівсправа № 927/724/20

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу за позовом: Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації вул. Єлецька, 11, м. Чернігів, 14000 (ukb_1@cg.gov.ua) до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Штілгормакс-2020” вул. Широка, 2, м. Чернігів, 14021 про стягнення 250320,20грн без повідомлення (виклику) сторін ВСТАНОВИВ:Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “БудАктивГруп” про стягнення 250320,20грн, з яких 246547,88грн безпідставно одержаних/збережених коштів та 3772,32грн процентів за користування безпідставно одержаними/збереженими коштами.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач безпідставно зберігає кошти, які належать позивачу і які перераховані позивачем в якості оплати вартості будівельних робіт згідно договору підряду № 1-Б про закупівлю робіт за державні кошти “Амбулаторія загальної практики сімейної медицини (на 1-2 лікаря) по вул. Миру, 190 в с. Грем`яч Новгород-Сіверського району Чернігівської області – будівництво (ДК 021:2015-45200000-9 “Роботи, пов`язані з об`єктами завершеного чи незавершеного будівництва та об`єктів цивільного будівництва”)” від 06.02.2019.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 20.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження;без повідомлення (виклику) сторін. Також даною ухвалою встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

Ухвала суду від 20.08.2020, яка направлена на адресу відповідача, вказану в позовній заяві, була повернута до суду з відміткою відділу поштового зв`язку "за даною адресою не знайдено".

26.08.2020 до суду від позивача надійшло клопотання від 26.08.2020 про долучення доказів та уточнення позовної заяви, в якому, зокрема, зазначено, що при перевірці коду ЄДРПОУ відповідача було виявлено, що підприємством з кодом ЄДРПОУ 41399900 змінено назву та місцезнаходження.

31.08.2020 до суду від позивача надійшло клопотання від 31.08.2020 про заміну неналежного відповідача, в якому позивач відповідно до ч.2 ст.48 ГПК України просить суд замінити неналежного відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю “БудАктивГруп” (вул. Князя Чорного, 4, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 41399900) на належного відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Штілгормакс-2020" (вул. Широка, 2, м. Чернігів, 14021, код ЄДРПОУ 41399900).

Ухвалою суду від 07.09.2020 клопотання Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації про заміну неналежного відповідача від 31.08.2020 задоволено. Замінено неналежного відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю “БудАктивГруп” (вул. Князя Чорного, 4, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 41399900) на належного відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Штілгормакс-2020" (вул. Широка, 2, м. Чернігів, 14021, код ЄДРПОУ 41399900). Зобов`язано позивача надіслати ТОВ "Штілгормакс-2020" копію позовної заяви з копіями всіх доданих до неї документів рекомендованим листом з описом вкладення, а докази надсилання надати суду. Встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву та докази, які підтверджують викладені у відзиві обставини.

11.09.2020 на електронну пошту суду від позивача надійшло клопотання про долучення документів, а саме доказів направлення копії позовної заяви з копіями всіх доданих до неї документів відповідачу ТОВ "Штілгормакс-2020" (вул. Широка, 2, м. Чернігів, 14021, код ЄДРПОУ 41399900).

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін як і відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надходило.

Відтак, розгляд даної справи здійснюється судом без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) сторін в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, що також передбачено ч.13 ст.8 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд встановив таке.

06.02.2019 між Управлінням капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “БудАктив Груп” (виконавець) (змінено назву на Товариство з обмеженою відповідальністю “Штілгормакс-2020”), було укладено договір підряду № 1-Б про закупівлю робіт за державні кошти “Амбулаторія загальної практики сімейної медицини (на 1-2 лікаря) по вул. Миру, 190 в с. Грем`яч Новгород-Сіверського району Чернігівської області – будівництво (ДК 021:2015 – 45200000-9 “Роботи, пов`язані з об`єктами завершеного чи незавершеного будівництва та об`єктів цивільного будівництва”)” (надалі – Договір) (а.с.6-15).

Відповідно до п. 1.1.-1.3. Договору, замовник доручає, а виконавець виконує на свій ризик, своїми силами і засобами роботи по об`єкту: “Амбулаторія загальної практики сімейної медицини (на 1-2 лікаря) по вул. Миру, 190 в с. Грем`яч Новгород-Сіверського району Чернігівської області – будівництво (ДК 021:2015 – 45200000-9 “Роботи, пов`язані з об`єктами завершеного чи незавершеного будівництва та об`єктів цивільного будівництва”)” (далі – об`єкт), і здає їх замовнику. Виконавець виконує роботи та спільно з замовником здає об`єкт в експлуатацію у відповідності до затвердженої проектної документації, діючих ДСТУ та інших нормативних актів, чинних на території України. Виконавець надає замовнику всю виконавчу документацію по об`єкту. Обсяг робіт – відповідно до проектно-кошторисної документації. Обсяги закупівлі робіт можуть бути зменшені замовником залежно від реального фінансування видатків.

Виконавець повинен передати замвонику роботи, передбачені цим Договором, якість яких відповідає умовам тендерної документації, затвердженої проектної документації на об?єкт, державним стандартам, будівельним нормам та іншим нормативно-правовим актам у сфері будівництва чинним на території України. Виконані роботи, якість яких не відповідає вимогам тендерної документації, затвердженої проектної документації на об`єкт, державним стандартам, будівельним нормам та іншим нормативно-правовим актам у сфері будівництва, чинним на території України, вважаються не виконаними (п.2.1., 2.2.Договору).

Згідно з п.3.1.-3.6.Договору вартість будівництва визначається з урахуванням ДСТУ БД.1.1-1:2013, проектно-кошторисної документації, тендерної документації, пропозиції виконавця та вимог чинного законодавства.

Ціна цього Договору визначається виходячи із загальної вартості будівельних робіт, устаткування та інших витрат, що виконуються виконавцем за даним договором та становить 5321,81035 тис. грн., у тому числі ПДВ-20 % – 886,96839 тис. грн, в т.ч.: - вартість будівельних робіт та інших витрат – 4921,46315 тис. грн., в т.ч. ПДВ 20% – 820,24386 тис. грн; - вартість устаткування, що підлягає встановленню – 400,34720 тис. грн., в т.ч. ПДВ 20% – 66,72453 тис. грн.

Оплата за договором здійснюється за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров`я у сільській місцевості та коштів співфінансування з місцеву бюджету.

Ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін у випадках передбачених діючим законодавством України.

Виконавець не може вимагати зміни ціни договору у зв`язку із зростанням цін на ресурси, що використовуються для виконання робіт.

Договірна ціна договору є твердою і визначається відповідно до ДСТУ Б Д.1.1-1:2013.

Пунктами 4.1.-4.5., 4.7.-4.9. Договору сторони погодили, що відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 № 117, від 27.12.2001 № 1764, замовник до початку виконання робіт може перерахувати виконавцю аванс у розмірі, що не перевищує 30% вартості річного обсягу робіт. В цьому випадку виконавець зобов`язаний використати одержаний аванс на придбання і постачання, необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику.

Замовник проводить розрахунки за виконанні роботи на підставі підписаних сторонами актів форми № КБ-2в (акт приймання виконаних будівельних робіт) та форми № КБ-3 (довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат), при цьому сторони домовилися про те, що строк (термін) оплати замовником виконаних виконавцем робіт визначається відкладальною обставиною, а саме – після надходження коштів з бюджету на рахунок замовника за проведення робіт, які є предметом договору.

Замовник також може (має право) проводити часткову оплату виконаних за Договором робіт шляхом здійснення проміжних платежів за фактично виконану виконавцем роботу на підставі підписаних сторонами актів форми № КБ-2в (акт приймання виконаних будівельних робіт) та форми № КБ-3 (довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат) за умови наявності відповідного бюджетного фінансування та в межах надходження коштів з бюджету на рахунок замовника на проведення робіт, які є предметом договору.

Розрахунок за виконані в цілому роботи на об`єкті здійснюється замовником після виконання і приймання всіх передбачених договором робіт за умови наявності відповідного бюджетного фінансування та в межах надходження коштів з бюджету на рахунок замовника на проведення робіт, які є предметом даного Договору.

До актів приймання виконаних будівельних робіт виконавець надає замовнику виконавчу документацію, яка складена у відповідності до діючих нормативних актів (в т.ч. ДБН А.3.1-5:2016). У разі ненадання або невідповідності виконавчої документації діючим нормам закону, замовник має право відкласти підписання актів за формами КБ-2в, КБ-3 до усунення виконавцем зазначеного недоліку.

Поточні та остаточний розрахунок за виконані роботи замовник здійснює лише при умові надходження коштів з джерел фінансування, на підставі актів форми КБ-2в, КБ-3, підписаних уповноваженими представниками сторін. Акти виконаних робіт готує виконавець і передає їх для підписання замовнику у строк не пізніше 25-го числа звітного місяця, в паперовому вигляді та на електронному носії (в програмному комплексі їх складання – АВК, тощо).

Розбіжності, що виникли при підписанні актів виконаних робітвирішуються у встановленому законодавством порядку.

Замовник відповідно до абз.2 ч.1 ст. 614 ЦКУ не несе відповідальності за відсутність фінансування та не проведення платежів органами Державної казначейської служби України, якщо ним були вчинені всі можливі заходи для здійснення виконання зобов`язань по договору.

У розділі 5 Договору сторони визначили строки виконання робіт: початок робіт – лютий 2019 року; закінчення робіт – відповідно до календарного графіку робіт, в якому зазначаються місяць початку та закінчення всіх видів робіт, передбачених даним договором. Календарний графік виконання робіт, що є невід`ємною частиною договору, складає виконавець та передає його замовнику до початку виконання робіт. Місце виконання робіт: 16020, Чернігівська область, Новгород-Сіверський район, с. Грем`яч, вул. Миру, 190. Виконавець приступає до виконання робіт по договору протягом трьох днів з дня підписання договору.

Права та обов`язки сторін за даним Договором погоджені у розділі 6 Договору. Зокрема, замовник, зобов?язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати якісно виконані роботи відповідно до умов даного Договору; має право відмовитися від договору, якщо виконавець своєчасно не розпочав роботи або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк, визначений договором, стає неможливим. Виконавець, зокрема, зобов`язаний, забезпечити якісне виконання робіт у встановлений цим Договором строк відповідно до вимог будівельних норм та календарного графіку виконання робіт (Додаток 2 до Договору); має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за якісно виконані роботи.

Розділом 7 Договору передбчена відповідальність сторін, а саме, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором, сторони несуть відповідальність, передбачену діючим законодавством України та цим Договором. Види порушень та санкції за них, установлені Договором.

Пунктами 10.1., 10.2.Договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2019 року, а у разі невиконання сторонами зобов`язань, передбачених договором – діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Припинення дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення своїх зобов`язань, вчинених під час дії договору. У разі наявності заборгованості за фактично виконані роботи, договір діє до виконання замовником зобов`язань по її погашенню у повному обсязі.

Сторони погодили Договірну ціну на будівництво “Амбулаторія загальної практики сімейної медицини (на 1-2 лікаря) по вул. Миру, 190 в с. Грем`яч Новгород-Сіверського району Чернігівської області – будівництво (ДК 021:2015 – 45200000-9 “Роботи, пов`язані з об`єктами завершеного чи незавершеного будівництва та об`єктів цивільного будівництва”)”, що здійснюється в 2019 році, складена в поточних цінах станом на 06.02.2019, становить 5321,81035 тис.грн. (а.с.16-17).

Згідно з довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати № 1 за квітень 2019 від 13.05.2019 форми КБ-3 (а.с. 18) та актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за квітень 2019 року від 13.05.2019 (а.с. 19-24), які підписані сторонами, вартість виконаних відповідачем робіт склала 1720720,96 грн.

Позивачем на користь відповідача було перераховано 1720720,96грн, що підтверджується платіжними дорученнями №495 від 13.05.2019 на суму 510956,86 грн., №90 від 13.02.2019 на суму 115299,00грн, № 91 від 13.02.2019 на суму 1037692,00грн, №497 від 13.05.2019 на суму 56773,10грн (а.с. 25-26).

Згідно з довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати №2 за серпень 2019 від 22.08.2019 форми КБ-3 (а.с. 27) та актом № 2 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за серпень 2019 року від 22.08.2019 (а.с. 28-31), які підписані сторонами, вартість виконаних відповідачем робіт склала 647341,21грн.

Позивачем на користь відповідача було перераховано 647341,21грн, що підтверджується платіжними дорученнями №1285 від 22.08.2019, №1287 від 22.08.2019 (а.с.32).

Згідно з довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати №3 за грудень 2019 від 26.12.2019 форми КБ-3 (а.с. 33) та актом № 3 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за грудень 2019 року від 26.12.2019 (а.с. 34-36), які підписані сторонами, вартість виконаних відповідачем робіт склала за мінусом 129475,18грн.

Згідно з довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати №4 за травень 2020 від 18.05.2020 форми КБ-3 (а.с. 37) та актом № 4 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за травень 2020 року від 18.05.2020 (а.с. 38-40), які підписані сторонами, вартість виконаних відповідачем робіт склала 113481,89грн.

Згідно з актом № 5 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за травень 2020 року від 18.05.2020 (а.с. 41-43), який підписаний сторонами, вартість виконаних відповідачем робіт склала за мінусом 360029,77грн.

Позивач зазначає, що ряд робіт, включених до акту №2 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за серпень 2019 року, фактично не виконані по сьогоднішній день на суму 246547,88грн, про що свідчить довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати №4 за травень 2020 форми КБ-3 (за мінусом 246547,88грн грн.) (а.с.37) та акти №4,№5 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за травень 2020 року від 18.05.2020 (а.с.38-43).

Позивач на адресу відповідача направив вимогу від 10.06.2020 №05-17/1385 про повернення безпідставно одержаних коштів у сумі 246547,88грн (а.с.44-45).

Відповідач відповіді на вимогу не надав, кошти не сплатив, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 3772,32грн процентів за користування безпідставно одержаними/збереженими коштами за період з 18.05.2020 по 10.08.2020.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності з ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173-175 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи підтверджується факт укладення між сторонами Договору підряду №1-Б про закупівлю робіт за державні кошти “Амбулаторія загальної практики сімейної медицини (на 1-2 лікаря) по вул. Миру, 190 в с. Грем`яч Новгород-Сіверського району Чернігівської області – будівництво (ДК 021:2015 – 45200000-9 “Роботи, пов`язані з об`єктами завершеного чи незавершеного будівництва та об`єктів цивільного будівництва”)” від 06.02.2019.

За змістом та своєю правовою природою даний Договір є договором підряду.

Доказів визнання недійсним, дострокового чи одностороннього розірвання даного Договору сторони суду не надали.

Відповідно до ч.1,2 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов?язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов?язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Двосторонній характер договору підряду зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Тобто з укладенням такого договору підрядник бере на себе обов`язок виконати певну роботу і водночас замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу, якщо умовами договору передбачено здійснення передоплати, вона має бути здійснена в установленому порядку та розмірі.

Згідно з статтею 857 Цивільного кодексу України, робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти – вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача 246547,88грн безпідставно одержаних/збережених коштів, у відповідності до норм ст. 1212 Цивільного кодексу України та 3772,32грн процентів за користування безпідставно одержаними/збереженими коштами за період з 18.05.2020 по 10.08.2020, у відповідності до норм ст. 1214 Цивільного кодексу України та ст. 1048 Цивільного кодексу України (за аналогією закону, виходячи з того, що факт користування чужими коштами юридично дуже схожий на відносини позики (одна особа дозволяє іншій правомірно користуватись її коштами), позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом, а якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ).

Для з`ясування чи набула особа відповідного зобов`язання, визначеного ст.1212 Цивільного кодексу України, необхідно встановити обставини, які у сукупності є підставою для виникнення такого зобов`язання: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього підстав.

Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає про відсутність підстав для оплати робіт на суму 246547,88грн станом на 10.08.2020, оскільки 18.05.2020 сторонами підписано акт форми № КБ-2в (акт приймання виконаних будівельних робіт) та форму КБ-3 (довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат) за травень 2020 року за мінусом робіт на суму 246547,88грн, а отже відповідач визнав, що кошти за роботи отримані ним без достатньої правової підстави, внаслідок помилки. Щодо заявлених позовних вимог в частині стягнення 3772,32грн процентів за користування безпідставно одержаними/збереженими коштами за період з 18.05.2020 по 10.08.2020 позивач посилається на те, що застосування облікової ставки НБУ в якості встановленого законом розміру процентів за користування безпідставно набутими грошовими коштами за ст. 536 та ст. 1214 Цивільного кодексу України ґрунтуються на аналогії закону.

Згідно з ч.2 ст.1214 Цивільного кодексу України, у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Термін “користування чужими коштами” може використовуватися у двох значеннях. Перше – це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення – прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин в силу частини другої статті 1054 Цивільного кодексу України та до відносин із комерційного кредиту в силу частини другої статті 1057 Цивільного кодексу України.

Сторони також мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). При цьому відповідно до частини другої статті 628 Цивільного кодексу України до відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Тому, зокрема, якщо одна сторона має сплатити іншій певну суму грошових коштів, але сторони досягли згоди про відстрочення сплати такої суми, то розмір процентів, що підлягає сплаті боржником за період, на який надана відстрочка, визначається за правилами статті 1048 Цивільного кодексу України.

Для застосування ст. 1212 Цивільного кодексу України має бути відсутньою правова підстава для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, мова йде про помилку, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз вказаної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов`язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Відповідно до ч.4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №922/3412/17 зроблено висновок, що предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв?язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Відповідно до ч.1,2 ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Кондиційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

Оскільки між сторонами у справі, було укладено Договір підряду № 1-Б про закупівлю робіт за державні кошти “Амбулаторія загальної практики сімейної медицини (на 1-2 лікаря) по вул. Миру, 190 в с. Грем`яч Новгород-Сіверського району Чернігівської області – будівництво (ДК 021:2015 – 45200000-9 “Роботи, пов`язані з об`єктами завершеного чи незавершеного будівництва та об`єктів цивільного будівництва”)” від 06.02.2019, а кошти, які перерахував позивач відповідачу, отримано останнім як оплату виконаних за договором робіт, то такі кошти набуто за наявності правової підстави, а тому не може бути витребувано відповідно до положень ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 22.01.2013 у справі № 5006/18/13/2012, постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 910/9072/17.

Суд також зазначає про відсутність підстав для стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами за порушення грошового зобов`язання, оскільки вказані вимоги є додатковими до вимоги про стягнення безпідставно одержаних/збережених коштів у сумі 246547,88грн.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі № 910/22034/15 зроблений висновок, що стаття 625 Цивільного кодексу України поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань. Тому у разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема, щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3% річних від простроченої суми відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України.

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17.

Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши докази у їх сукупності, суд доходить висновку про недоведеність заявлених позовних вимог та відсутність підстав для задоволення даного позову.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. 42, 73, 74, 76, 79, 86, 129, 165, 232, 233, 236-241, 252, 256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації (вул. Єлецька, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 04014246) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Штілгормакс-2020” (вул. Широка, 2, м. Чернігів, 14021, код ЄДРПОУ 41399900) відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено та підписано 23.10.2020.

Суддя В.В. Моцьор