Рішення № 92380781, 22.10.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2020 року м. Київ № 640/5855/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу:

за позовомОСОБА_1 доГоловного управління ДПС у м. Києвіпровизнання протиправною та скасування податкової вимоги, визнання протиправним та скасування рішення про опис майна у податкову заставуОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (позивач/ ОСОБА_1 ) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу ГУ ДПС у м. Києві №10236-10 від 17.02.2020;

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у м. Києві від 10236-10 від 17.02.2020 про опис майна у податкову заставу.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що позивачем оскаржується податкове повідомлення-рішення в судовому порядку, з огляду на що грошове зобов`язання є неузгодженим.

Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечував, зазначивши, що після надходження до контролюючого органу ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.10.2019 р. по справі №640/15656/19 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення податкові зобов`язання, як неузгодженні, виключено з інтегрованих карток платника. Оскільки податковий борг, який визначений у податковій вимозі ГУ ДПС у м. Києві від 17.02.2020 № 10236-10 відсутній, така податкова вимога відповідно до п. п. 60.1.1 п. 60.1 ст. 60 Кодексу вважається відкликаною, а рішення про опис майна у податкову заставу від 17.02.2020 № 10236-10 таким, що втратило юридичну силу.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкову вимогу від 17.02.2020 №10236-10, згідно якої станом на 16 лютого 2020 року сума податкового боргу з земельного податку з фізичних осіб ОСОБА_1 становить 40942,22 грн.

Поряд з цим, Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято рішення від 17.02.2020 №10236-10 про опис майна у податкову заставу, яким, відповідно до ст. 89 Податкового кодексу України, здійснено опис майна, що перебуває у власності (господарському віддані або оперативному управлінні) платника податків ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ).

Вважаючи вказані податкову вимогу та рішення про опис майна у податкову заставу протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України .

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов`язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За визначенням підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 36.1. статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно приписів пункту 38.1. та 38.2 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. (пункт 54.1 статті 54 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, сторонами не заперечується, Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.04.2019 №3161328-1305-2615, яким ОСОБА_1 визначено податкове зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб в сумі 40942,22 грн.

Позивач, не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням оскаржив останнє в судовому порядку.

Так, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.10.2019 у справі №640/15656/19 відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Як передбачено пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно пункту 56.2 статті 56 ПК України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Відповідно до пункту 60.1 статті 56 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:

60.1.1 сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення;

60.1.2 контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкову вимогу;

60.1.3 контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі;

60.1.4 рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі;

60.1.5 рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Як зазначає відповідач, після надходження до контролюючого органу ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.10.2019 р. по справі №640/15656/19 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення податкові зобов`язання, як неузгодженні, виключено з інтегрованих карток платника, оскільки податковий борг, який визначений у податковій вимозі ГУ ДПС у м. Києві від 17.02.2020 № 10236-10 відсутній, така податкова вимога відповідно до п. п. 60.1.1 п. 60.1 ст. 60 Кодексу вважається відкликаною.

Отже, враховуючи наведені вище положення ст. 60 Податкового кодексу України та встановлені у справі обставини, суд дійшов до висновку, що оскаржувана податкова вимога вважається відкликаною у силу закону, відтак, не порушує права позивача.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.03.2020 у справі №816/1125/16.

У свою чергу, відповідно до п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

При цьому, майно платника податків звільняється з податкової застави з дня отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочених (відстрочених) грошових зобов`язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку (пп. 93.1.1 п. 93.1 ст. 93 Податкового кодексу України).

Відтак, з урахуванням відкликання податкової вимоги від 17.02.2020 №10236-10, з огляду на те, що реєстрація обтяження майна у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та Державному реєстрі нерухомого майна платника податків ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ) ГУ ДПС у м. Києві не здійснювалась, податкова застава, яка у межах спірних правовідносин виникла на підставі рішення від 17.02.2020 №10236-10 про опис майна у податкову заставу, є припиненою, а вказане рішення не порушує права позивача, з огляду на факт вичерпання його дії.

Суд звертає увагу на те, що судовому захисту підлягає лише порушене право. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Порушення вимог Закону рішенням суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цим рішенням.

Обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушених саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Відповідно, рішення суб`єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо: по-перше, такі рішення прийняті владним суб`єктом поза межами визначеної законом компетенції і по-друге, оспорювані рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку.

Оскільки податкова вимога від 17.02.2020 №10236-10 відкликана, а рішення від 17.02.2020 №10236-10 про опис майна у податкову заставу вичерпало свою дію, на переконання суду, оскаржувана рішення втратили для позивача юридичне значення та не порушують його права та інтереси.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя С.К. Каракашьян