
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А
про забезпечення адміністративного позову
23 жовтня 2020 року м. Київ № 640/24928/20
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1 доначальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва та повернення активів Офісу Генерального прокурора Літкевича Дмитра Олександровича провизнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва та повернення активів Офісу Генерального прокурора Літкевича Дмитра Олександровича про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії.
Крім того, в подальшому представником ОСОБА_1 через канцелярію суду було подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони начальнику Департаменту міжнародного-правового співробітництва та повернення активів Офісу Генерального прокурора Літкевичу Дмитру Олександровичу або іншим посадовим особам Офісу Генерального прокурора надавати погодження запитів на публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу червоного оповіщення щодо ОСОБА_1 , і повідомлень ним про намір надіслати запит про видачу (екстрадицію) особи, яка розшукується, у разі її арешту, затримання чи встановлення місцезнаходження на території іноземної держави до вирішення судом справи за адміністративним позовом адвоката Кругового Дмитра Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 .
В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що в умовах, які склалися через протиправні дії відповідача (оголошення ОСОБА_1 у міжнародний розшук, з огляду на відсутність відомостей про офіційне повідомлення їй про підозру), існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам пані ОСОБА_1 до ухвалення рішення в адміністративній справі, оскільки у випадку надання відповідачем погодження запиту на публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу червоного оповіщення, і повідомлення ним про намір надіслати запит про видачу (екстрадицію) особи, яка розшукується, у разі її арешту, затримання чи встановлення місцезнаходження на території іноземної держави, уповноважені органи України ініціюють процедуру екстрадиції до ухвалення рішення в адміністративній справі, оскільки надання таких погоджень і повідомлень нівелює та унеможливить виконання рішення суду в цій справі, а також буде очевидно протиправним, оскільки саме публікація Червоного оголошення без дотримання умов, визначених в позовній заяві та даній заяві про забезпечення позову буде грубим порушенням прав, свобод та інтересів пані ОСОБА_1 .
Розглядаючи вказану заяву, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
У силу ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 154 КАС України).
Слід одразу зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
При цьому, ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Зокрема, ЄСПЛ у своїй практиці (наприклад, справа Будров проти Росії, Immobiliare Saffy v.Italy ) зазначає, що право на звернення до суду, гарантоване ст. 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби правова система країн-учасниць Конвенції не передбачала б захисту права на виконання судового рішення. І саме інститут забезпечення позову захищає сторону, яка зазнала збитків та звернулась до суду, від невиконання судового рішення, яке набрало законної сили.
За жодних умов заходи забезпечення позову не можуть бути використані як санкція для відповідача або як спосіб примусити відповідача діяти певним чином під загрозою заподіяння збитків шляхом вжиття заходів забезпечення позову, а також не можуть бути наслідком зловживання позивачем своїми правами на шкоду відповідачеві з санкціонованого дозволу суду.
Застосовуючи той чи інший вид забезпечення позову, суд не завжди може знати про реальний стан речей та наслідки вжиття заходу для відповідача, проте суд діє на підставі доказів та фактів, наданих позивачем.
Необхідно акцентувати увагу на тому, що заходи забезпечення адміністративного позову мають бути співмірними заявленим позовним вимогам. У даному випадку співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
За твердженнями заявника, надання відповідачем погодження запитів на публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу червоного оповіщення щодо ОСОБА_1 є безпідставними, з огляду на відсутність відомостей про офіційне повідомлення їй про підозру, відтак, вчинення таких дій відповідачем призведе до заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам ОСОБА_1 та може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Оцінюючи доводи представника позивача, судом враховуються, що приписами п. 1 розділу IV Інструкції про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Офісу Генерального прокурора, Національного антикорупційного бюро України, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 17.08.2020 №613/380/93/228/414/510/2801/5, передбачено, що уповноважений підрозділ запитує публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення щодо осіб, які розшукуються з метою їх затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) в Україну.
Публікація Червоного оповіщення запитується за таких умов: вчинене особою діяння кваліфіковано як злочин відповідно до Кримінального кодексу України; особу в установленому законодавством порядку оголошено в розшук правоохоронними органами України: для притягнення до кримінальної відповідальності за злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на максимальний строк не менше двох років; для виконання вироку, яким особу засуджено до позбавлення волі на термін щонайменше шість місяців, або якщо невідбута особою частина покарання становить не менше шести місяців.
Для запиту публікації Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення правоохоронний орган України надсилає уповноваженому підрозділу формуляр для запиту публікації Червоного оповіщення (додаток 1), а також таку інформацію та документи: стислий і зрозумілий опис злочину, вчиненого особою, яка розшукується, зокрема час, місце, спосіб та інші суттєві обставини вчинення злочину (друкований текст обсягом до однієї тисячі знаків, у тому числі в перекладі на одну з робочих мов Інтерполу), а також інформацію про особисту участь особи у вчиненні злочину, мотиви, з яких його вчинено, та завдану шкоду; положення статті Кримінального кодексу України, за якою кваліфікується злочин; відомості про максимально можливе покарання, передбачене статтею Кримінального кодексу України, призначене судом покарання або невідбуту частину покарання відповідно до вироку суду; місцезнаходження за кордоном особи, яка розшукується, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України (за наявності), або дані, які вказують на можливе перебування за кордоном особи, яка розшукується (підтверджена інформація про виїзд особи, яка розшукується, за межі України або про наявність в особи родинних та інших зв`язків за межами України тощо); завірену копію витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань; завірену копію письмового повідомлення про підозру або обвинувального акта (у тому числі в перекладі на одну з робочих мов Інтерполу); завірену копію постанови про оголошення розшуку особи (постанови про зупинення досудового розслідування); завірену копію ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (у тому числі в перекладі на одну з робочих мов Інтерполу) на стадії досудового розслідування; завірені копії ухвали суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та ухвали про оголошення розшуку особи (у тому числі в перекладі на одну з робочих мов Інтерполу) на стадії судового розгляду; завірену копію обвинувального вироку суду, яким особу засуджено до позбавлення волі, з підтвердженням набуття ним законної сили (у тому числі в перекладі на одну з робочих мов Інтерполу), на стадії виконання вироку; завірену копію документа, що підтверджує громадянство, посвідчує особу чи її спеціальний статус, або заяви-анкети для внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру; відомості про можливі варіанти транслітерації прізвища, імені, по батькові особи, яка розшукується, та можливі варіанти їх написання іноземними мовами; копію доручення Держприкордонслужбі щодо розшуку в пунктах пропуску особи, яка розшукується; фотозображення особи, яка розшукується, із зазначенням можливої дати фотографування; копію дактилоскопічної карти (за наявності); ДНК-профіль згідно з додатком 2 до цієї Інструкції (за наявності).
Так, судом встановлено, що за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 розміщена інформація про розшук ОСОБА_1 як особи, яка переховується від органів досудового розслідування. Разом з тим, підстави для розшуку вказаної особи не зазначено.
Крім того, відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень також не містять відомостей про гр. ОСОБА_1 як підозрюваної у межах кримінального провадження №52016000000000380. За твердженням представника ОСОБА_1 , останню офіційно не повідомлено про підозру. Протилежного на час розгляду даної заяви, з наявних у суду матеріалів, не вбачається.
При цьому, враховуючи наявні у матеріалах позовної заяви та розглядуваної заяви про забезпечення позову докази дійсно вбачається факт вчинення правоохоронним органами дій, спрямованих на надіслання запиту про видачу (екстрадицію) гр. ОСОБА_1 , як особи, яка розшукується.
Відтак, з урахуванням наведених заявником відомостей та встановлених судом обставин, вбачається факт того, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Разом з тим, оцінка оскаржуваній бездіяльності відповідача буде надана судом лише під час судового розгляду справи по суті, що виключає можливість встановлення ознак очевидної протиправності на стадії розгляду клопотання про забезпечення адміністративного позову, на яку посилається представник позивача як на одну з підстав застосування заходів забезпечення.
Більш того, невжиття судом заходів забезпечення позову шляхом встановлення заборони вчиняти визначеним способом певні дії (утриматись від вчинення конкретних дій) у разі їх здійснення до постановлення судового рішення в адміністративній справі призведе до фактичного порушення прав позивача, на відновлення яких необхідно буде прикласти значних зусиль.
У контексті наведеного, на переконання суду, визначений даною ухвалою суду спосіб забезпечення адміністративного позову відповідає його предмету та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених позовних вимог. При цьому, правомірність оскаржуваного рішення буде перевірена за наслідками розгляду по суті адміністративної справи.
З огляду на вищезазначене, суд погоджується з доводами представника позивача щодо необхідності та достатності підстав для застосування заходів забезпечення позову шляхом заборони начальнику Департаменту міжнародного-правового співробітництва та повернення активів Офісу Генерального прокурора Літкевичу Дмитру Олександровичу або іншим посадовим особам Офісу Генерального прокурора у межах їх повноважень надавати погодження запитів на публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу червоного оповіщення щодо ОСОБА_1 , і повідомлень ним про намір надіслати запит про видачу (екстрадицію) особи, яка розшукується, у разі її арешту, затримання чи встановлення місцезнаходження на території іноземної держави до вирішення судом справи за адміністративним позовом адвоката Кругового Дмитра Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 .
Керуючись положеннями ст.ст. 150, 151, 153, 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва
У Х В А Л И В:
1. Клопотання представника позивача задовольнити.
2. Заборонити начальнику Департаменту міжнародного-правового співробітництва та повернення активів Офісу Генерального прокурора Літкевичу Дмитру Олександровичу або іншим посадовим особам Офісу Генерального прокурора у межах їх повноважень надавати погодження запитів на публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу червоного оповіщення щодо ОСОБА_1 , і повідомлень ним про намір надіслати запит про видачу (екстрадицію) особи, яка розшукується, у разі її арешту, затримання чи встановлення місцезнаходження на території іноземної держави до вирішення судом справи за адміністративним позовом адвоката Кругового Дмитра Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 .
3. Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.
Ухвала набирає чинності з моменту її підписання суддею.
Дана ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.
Стягувачем у виконавчому провадженні, відкритому на підставі даної ухвали, є ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Боржником у виконавчому провадженні, відкритому на підставі даної ухвали, є начальник Департаменту міжнародно-правового співробітництва та повернення активів Офісу Генерального прокурора Літкевич Дмитро Олександрович (код ЄДРПОУ НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_2).
Відповідно до ч. 8 ст.і 154 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала про забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання. а також не перешкоджає подальшому розгляду справи по суті.
Суддя Т.О. Скочок
Судове рішення № 92380351, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 23.10.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 640/24928/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: