Рішення № 92380197, 22.10.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2020 року м. Київ № 640/15123/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи

за позовомОСОБА_1 доЦентрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області провизнання протиправним та скасування рішення, У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області від 18 червня 2020 року про скасування рішення Головного управління Державної міграційної служби в Київській області від 19 вересня 2018 року про набуття громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_1 .

В обґрунтування заявлених позовних вимог вказано, що оскаржуване рішення є необґрунтованим та таким, що прийнято з порушенням вимог Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень та Закону України "Про громадянство України", оскільки станом на момент прийняття рішення про оформлення набуття позивачем громадянства ГУ ДМС України в Київській області перевірялись надані документи та будь-яких порушень законодавства встановлено не було.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження. Зобов`язано відповідача подати до суду протягом 15 календарних днів з дня отримання даної ухвали суду; відзив відповідно до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України; належним чином засвідченні копії справи про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 та всіх документів на підставі яких прийнято оскаржуване рішення.

Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, в яких останній заперечував проти задоволення позовних вимог, вказавши про те, що підставою для скасування рішення про оформлення набуття громадянства слугувало подання фальшивих документів.

Позивачем до суду подано відповідь по відзив відповідача, в якій зазначено, що відповідач помилково стверджує, що скасування рішення про оформлення набуття громадянства ОСОБА_1 відбулося на підставі фальшивих документів, оскільки підробка документів є кримінально караним діянням та має підтверджуватись виключно вироком суду в рамках кримінального провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до начальника Головного управління Державної міграційної служби у м. Києві із заявою від 13 липня 2018 року про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням, а саме: з огляду на народження на території України, місто Чернівці, Чернівецька область.

За результатами розгляду вказаної заяви, прийнято рішення про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням, відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про громадянство України" ОСОБА_1 з 19 вересня 2018 року є громадянином України.

Разом з тим, начальником Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, з огляду на подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України від 18 червня 2020 року, прийнято рішення від про скасування рішення Управління міграційної служби України в Київській області від 19 вересня 2018 року про набуття громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що громадянство України було набуто унаслідок подання заявником свідомо неправдивих відомостей. За інформацією Посольства Румунії в Україні, паспорт, що пред`явлений під час оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням, як документ, який підтверджує особу та громадянство Румунії ОСОБА_1 № НОМЕР_1 належить іншій особі (ідентифікаційний номер фізичної особи (CNP) 1780916410010 також належить іншій особі).

Вважаючи вказане рішення протиправним та таким, що порушує його права, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 4 Конституції України встановлено, в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.

Нормативно-правовим актом, який відповідно до Конституції України визначає правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб, є Закон України "Про громадянство України" (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтею 1 Закону України "Про громадянство України" визначено, що громадянство України - правовий зв`язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов`язках; громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про громадянство України", громадянство України набувається: 1) за народженням; 2) за територіальним походженням; 3) внаслідок прийняття до громадянства; 4) внаслідок поновлення у громадянстві; 5) внаслідок усиновлення; 6) внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров`я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім`ю або передачі на виховання в сім`ю патронатного вихователя; 7) внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки; 8) у зв`язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; 9) внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства; 10) за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

Частиною першою статті 8 Закону України "Про громадянство України" визначено підстави набуття громадянства України за територіальним походженням,

Так, відповідно до вказаної статті особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов`язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов`язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства.

Саме вказані законодавчі положення визначено як підставу для набуття позивачем громадянства України.

Водночас, приписами статті 21 Закону України "Про громадянство України" передбачено, що рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 8 та 10 цього Закону шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.

Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затверджений Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 (в редакції Указу Президента України від 27 червня 2006 року № 588/2006) (далі по тексту Порядку № 215).

Відповідно до пункту 88 Порядку № 215/2001, для скасування рішень про оформлення набуття громадянства України відповідно до статті 21 Закону територіальними органами Державної міграційної служби України, дипломатичними представництвами чи консульськими установами України готуються такі документи:

а) подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України;

б) документи, які підтверджують, що особа набула громадянство України за територіальним походженням (стаття 8 Закону) або була поновлена у громадянстві України (стаття 10 Закону) шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянства України (довідка територіального органу Державної міграційної служби України, дипломатичного представництва чи консульської установи про те, що іноземець, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, не подав документ про припинення цього громадянства, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації його громадянином України, а незалежні від особи причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства не існують (частина п`ята статті 8 та частина друга статті 10 Закону); інформація територіального органу Державної міграційної служби України про те, що іноземець, який подав декларацію про відмову від іноземного громадянства, не повернув паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави (частина восьма статті 8 та частина сьома статті 10); інформація про те, що на момент реєстрації громадянином України існували підстави, за наявності яких особа не поновлюється у громадянстві України (частини перша та друга статті 10 з урахуванням частини п`ятої статті 9 Закону; частина п`ята статті 10 Закону); інформація про інші неправдиві відомості та фальшиві документи, які були подані для набуття громадянства України відповідно до статей 8 та 10 Закону, або інформація про приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України відповідно до статей 8 та 10 Закону).

Так, пунктом 96 Порядку № 215/2001 подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених статтею 21 Закону, стосовно особи, яка проживає в Україні, готується управлінням, відділом (сектором) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, до якого цією особою подавалися документи щодо оформлення набуття громадянства України.

Подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України разом із документами, передбаченими підпунктом "б" пункту 88 цього Порядку, надсилається до головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі.

Пунктом 97 Порядку №215/2001 зазначено, що рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується начальником головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі або його заступником.

Повідомлення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України у тижневий строк надсилається до управління, відділу (сектору) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, яким було внесено подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України.

Управління, відділ (сектор) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення не пізніш як у тижневий строк з дня одержання повідомлення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України повідомляє про це відповідну особу у письмовій формі із зазначенням причин скасування такого рішення.

З аналізу наведених правових норм слідує, що скасування рішення про оформлення набуття громадянства відбувається на підставі документів, які підтверджують, що особа набула громадянство України за територіальним походженням шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, що унеможливлюють набуття громадянства України.

Отже, скасування рішення про оформлення набуття громадянства потребує наявності достатніх та належних доказів щодо встановлення факту подання особою свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів.

Так, зі змісту оскаржуваного рішення, подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України та додатків до нього (копії листа Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації від 18 червня 2020 року № 6.4/2042-20 та довідки про наявність підстав для скасування рішення про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням від 18 червня 2020 року № 15/2020) вбачається, що в якості підстави для скасування рішення від 19 вересня 2018 року про набуття громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_1 , зазначено подання заявником свідомо неправдивих відомостей. За інформацією Посольства Румунії в Україні, паспорт, що пред`явлений під час оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням, як документ, який підтверджує особу та громадянство Румунії ОСОБА_1 № 10875153 належить іншій особі (ідентифікаційний номер фізичної особи (CNP) 1780916410010 також належить іншій особі).

В той же час, відповідачем не було надано суду належних та допустимих доказів у розумінні статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України на підтвердження факту подання позивачем свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, таких як вирок суду за статтею 358 Кримінального кодексу України.

Так, статтею 358 Кримінального кодексу України передбачено покарання за підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів.

Згідно приписів статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Оскільки підробка документів є кримінально караним діянням, встановлення даного факту має підтверджуватись виключно вироком суду в рамках кримінального провадження, а відтак, до набрання вироком законної сили, особа не може вважатися такою, що скоїла підробку документу.

Аналогічна правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року в адміністративній справі № 820/1293/16 (провадження № К/9901/10802/18).

Враховуючи те що, факт набуття позивачем громадянства, шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту не встановлено у судовому порядку, а лист Посольства Румунії від 17 лютого 2020 року № 787468 не може слугувати достатньою правовою підставою для скасування рішення про оформлення набуття громадянства України, то відповідач скасував рішення Головного управління Державної міграційної служби в Київській області від 19 вересня 2018 року про набуття громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_1 без достатніх правових підстав та доказів.

Рішенням № 7-рп/2009 від 16 квітня 2009 року Конституційний Суд України висловив правову позицію, відповідно до якої рішення суб`єкта власних повноважень повинні бути гарантією стабільності суспільних відносин, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Статтями 3, 4, 8, 25 Конституції України визначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, встановлено принцип верховенства права, єдиного громадянства та право людини бути громадянином, а статтями 55-56 закріплено засади захисту людиною своїх прав та відповідальності держави перед нею.

Статтею 11 Європейської конвенції про громадянство, підписаної 06 листопада 1997 року у місті Страсбурзі та ратифікованої Законом України від 20 вересня 2006 року № 163-У передбачено, що кожна держава-учасниця забезпечує, щоб рішення стосовно набуття, збереження, втрати, поновлення чи засвідчення її громадянства були умотивовано викладені у письмовій формі.

Статтею 15 Загальної декларації прав людини встановлено, кожна людина має право на громадянство. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений громадянства або права змінити своє громадянство.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області від 18 червня 2020 року про скасування рішення Головного управління Державної міграційної служби України у м. Києві від 19 вересня 2018 року про оформлення громадянства за територіальним походженням є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 72-77, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області (02152, м. Київ, вул. Березняківська, 4-А, код ЄДРПОУ 42552598) про визнати протиправним та скасувати рішення - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області від 18 червня 2020 року про скасування рішення Головного управління Державної міграційної служби в Київській області від 19 вересня 2018 року про набуття громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_1 .

Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова