Рішення № 92378933, 22.10.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2020 р. № 400/2163/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лісовської Н.В. за участю секретаря судового засідання Калінічевої М.С. у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження розглянув адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001

про:визнання протиправним та скасування наказу від 24.02.2020 р. № 112 о/с; поновлення на посаді; зобов`язання вчинити певні дії; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу; стягнення моральної шкоди в розмірі 10 510,00 грн.,

За участю сторін:

позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача: Коби: В.Б.,

від відповідача: не прибув,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (далі - відповідач, ГУ НП) про визнання протиправним та скасування наказу від 24.02.2020 р. № 112 о/с, поновлення на посаді, зобов`язання вирішити питання щодо повторного направлення для проходження первинної професійної підготовки, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди в розмірі 10510,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що звільнення через службову невідповідність є незаконним, оскільки відсутній висновок безпосереднього керівника про службову невідповідність, атестаційний лист або висновок будь-яких службових перевірок. Контракт про проходження служби в поліції позивач вважає чинним. Підставою для прийняття оскаржуваного наказу став наказ ректора Одеського державного університету внутрішніх справ про відрахування позивача через відсутність на заняттях більше 14 календарних днів через хворобу. Відповідач проігнорував п. 9 розділу ІІІ Положення про організацію первинної професійної підготовки поліцейських, яких вперше прийнято на службу в поліції, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16.02.2016 р. № 105 (далі - Положення № 105), не розглянувши можливість повторного направлення позивача для професійної підготовки. Відповідачем грубо порушено п.п. 3 ч. 2 ст. 57 Закону України "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580), оскільки атестування позивача не проводилося. Не враховано, що позивач був відрахований з навчального закладу через хворобу, що підтверджено відповідними довідками. З аналізу ст. 73 і ст. 75 Закону № 580 позивач дійшов висновку, що поліцейські, достроково відраховані з навчальних закладів, підлягають звільненню через службову невідповідність виключно, якщо їх відраховано через недисциплінованість, невиконання навчального плану, небажання продовжувати навчання, отримання незадовільних оцінок. Таких обставин щодо позивача не встановлено. Оскільки в ч. 6 ст. 73 Закону № 580 відсутня така умова для дострокового відрахування з навчальних закладів, як відсутність на заняттях більше 14 календарних днів, то й звільнення позивача зі служби на підставі п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону № 580 є безпідставним. Протиправне рішення відповідача грубо порушило конституційні права, фактично позбавивши позивача засобів для існування, що призвело до нанесення йому важких моральних страждань, пов`язаних з відчуттям власної неповноцінності, повної незахищеності. Завдану протиправним рішенням відповідача моральну шкоду позивач оцінює в розмірі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи на 2020 рік, що складає 10510,00 грн.

21.07.2020 р. відповідачем подано відзив на позовну заяву (а. с. 67-74), де зазначено, що ч. 6 ст. 73 Закону № 580 є імперативною нормою та безальтернативною підставою для звільнення поліцейських, достроково відрахованих з навчальних закладів, на підставі п. 5 або п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону № 580. Наказ про відрахування з навчального закладу позивачем не оскаржується. Непроходження первинної професійної підготовки є підставою для звільнення саме через службову невідповідність навіть без проведення атестування. Позивачем не доведено належними та допустимими доказами спричинення йому моральної шкоди.

03.08.2020 р. позивач подав відповідь на відзив (а. с. 87), в якій зазначив, що посилання відповідача на виконання імперативної норми ч. 6 ст. 73 Закону № 580 є невірним тлумаченням самої норми.

07.08.2020 р. відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив (а. с. 98-100), в яких наведено аналогічні доводи, що й у відзиві.

21.10.2010 р. Відповідач надав до суду клопотання про відкладення слухання справи через зайнятість представника в П`ятому апеляційному адміністративному суді. Але жодних підтверджуючих доказів суду не надав. Крім того, в матеріалах справи є письмово викладена правова позиція Відповідача щодо предмету спору. Слід зауважити, що Відповідач вже з звертався до суду із заявою про відкладення розгляду справи, що й зумовлює затягування розгляду справи, та суд розцінює таку процесуальну поведінку відповідача як зловживання процесуальними правами. Таким чином, відповідно до положень ч. 1 ст. 205 КАС України, суд вважає, що неявка представника Відповідача в судове засідання 21.10.2010 р. не має поважної причина, а відтак, справу можливо розглянути за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

21.10.2019 р. позивач уклав контракт про проходження служби в поліції зі строком дії до 21.10.2021 р. (а. с. 14-17).

Наказом від 21.10.2019 р. № 437 о/с позивача призначено на посаду поліцейського-водія відділення № 2 взводу конвойної служби (а. с. 13).

04.11.2019 р. позивача направлено для проходження первинної професійної підготовки до Одеського центру первинної підготовки "Академія поліції" Одеського державного університету внутрішніх справ (а. с. 21).

Наказом т.в.о. ректора Одеського державного університету внутрішніх справ від 04.11.2019 р. № 378 о/с позивача зараховано слухачем Одеського центру первинної підготовки "Академія поліції" (а. с. 22).

У зв`язку з відсутністю позивача на заняттях більше 14 календарних днів через хворобу наказом ректора від 14.02.2020 р. № 52 о/с позивача відраховано з навчального закладу та відряджено до ГУ НП (а. с. 23).

Наказом відповідача від 24.02.2020 р. № 112 о/с позивача звільнено зі служби в поліції відповідно до ч. 6 ст. 73 Закону № 580 та на підставі п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону № 580 (через службову невідповідність), одночасно припинено контракт про проходження служби в поліції від 21.10.2019 р. № 309 (а. с. 24).

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон № 580.

За приписами ч. 1 ст. 73 Закону № 580 поліцейські, які вперше прийняті на службу в поліції, з метою набуття спеціальних навичок, необхідних для виконання повноважень поліції, зобов`язані пройти первинну професійну підготовку за відповідними навчальними програмами (планами), затвердженими Міністерством внутрішніх справ України.

Відповідно до ч. 6 ст. 73 Закону № 580 Поліцейські, достроково відраховані з навчальних закладів, де вони проходили первинну професійну підготовку, за станом здоров`я, мають бути звільнені зі служби в поліції на підставі пункту 2 частини першої статті 77 цього Закону.

Поліцейські, які достроково відраховані з навчальних закладів, де вони проходили первинну професійну підготовку, через недисциплінованість, невиконання навчального плану, небажання продовжувати або проходити навчання, а також поліцейські, які після закінчення курсу первинної професійної підготовки склали іспити і отримали незадовільні оцінки, підлягають звільненню зі служби в поліції на підставі пунктів 5 або 6 частини першої статті 77 цього Закону.

У свою чергу, п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону № 580 передбачає, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через службову невідповідність.

Порядок і умови проходження первинної професійної підготовки поліцейських, яких вперше прийнято на службу в поліції визначає Положення № 105.

Так, згідно з п. 2 розділу І Положення № 105 поліцейські, яких вперше прийнято на службу в поліції, проходять професійну підготовку з метою набуття ними спеціальних навичок, необхідних для виконання повноважень поліції, у тому числі відповідну спеціальну підготовку щодо зберігання, носіння, застосування і використання вогнепальної зброї.

Пунктом 6 розділу ІІІ Положення № 105 передбачено, що слухачі достроково відраховуються із закладів, що здійснюють професійну підготовку:

1) через небажання продовжувати або проходити професійну підготовку;

2) за станом здоров`я;

3) через недисциплінованість;

4) за невиконання навчального плану (отримання незадовільної оцінки під час повторного проходження проміжного контролю з навчальних дисциплін (предметів), непроходження навчальної практики або ненадання матеріалів за результатами її проходження). Повторне проходження проміжного контролю проводиться протягом десяти робочих днів після отримання незадовільної оцінки;

5) за отримання незадовільної оцінки за результатами підсумкового (вихідного) контролю;

6) у разі відсутності на заняттях більше чотирнадцяти календарних днів через хворобу або за сімейними обставинами, що підтверджується відповідним документом;

7) за вироком суду, який набрав законної сили, на підставі надісланого до закладу, що здійснює професійну підготовку наказу про звільнення поліцейського.

Згідно з п. 9 розділу ІІІ Положення № 105 у випадку відрахування слухача з причин його відсутності на заняттях більше чотирнадцяти календарних днів через хворобу або за сімейними обставинами, що підтверджується відповідним документом, поліцейський повертається до органу (закладу, установи) поліції, з якого він був направлений.

Поліцейський, відрахований із закладу, що здійснює професійну підготовку через зазначені вище обставини, може бути повторно направлений для проходження професійної підготовки відповідно до вимог розділу ІІ цього Положення.

Позивача відраховано з Одеського центру первинної підготовки "Академія поліції" Одеського державного університету внутрішніх справ на підставі п.п. 6 п. 6 розділу ІІІ Положення № 105 - через відсутність на заняттях більше 14 календарних днів через хворобу, що підтверджується відповідним документом.

У такому випадку, на підставі п. 9 розділу ІІІ Положення № 105 при поверненні позивача до ГУ НП, відповідач повинен був вирішити питання про повторне направлення позивача для проходження професійної підготовки.

Будь-яких доказів того, що таке питання розглядалося і було прийнято негативне рішення відповідач суду не надав.

В оскаржуваному наказі відповідач вказав підставою для звільнення позивача ч. 6 ст. 73 Закону № 580, яка передбачає випадок дострокового відрахування саме за станом здоров`я, що відповідає п.п. 2 п. 6 розділу ІІІ Положення № 105. Однак вказана в оскаржуваному наказі підстава прямо суперечить наказу ректора від 14.02.2020 р. № 52 о/с про відрахування позивача, в якому підставою для відрахування вказано п.п. 6 п. 6 розділу ІІІ Положення № 105.

За таких обставин суд не може визнати законним звільнення позивача, відтак, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування наказу від 24.02.2020 р. № 112 о/с, поновлення на посаді належить задовольнити.

Приписами статті 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Виплата грошового забезпечення поліцейських регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (далі - Постанова № 988).

Пунктом 2 Постанови № 988 визначено, що виплата грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 р. № 260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок № 260).

Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку № 260 передбачено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

Згідно довідки про грошове утримання від 25.05.2020 р. № 215/28/1-2020 середньоденне грошове забезпечення позивача складає 186,67 грн (а. с. 32), отже, розмір грошового забезпечення за один місяць дорівнює 5786,85 грн (11573,69 грн нарахованого доходу за два повних місяці роботи / 2).

Період вимушеного прогулу позивача з 25.02.2020 р. по 22.10.2020 р. складає 241 календарний день.

Отже, грошове забезпечення за час вимушеного прогулу позивача за період з 25.02.2020 р. по 22.10.2020 р. складає 44987,47 грн. (241 календарний день х 186,67 грн).

Відповідно до п. 2, 3 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про: присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Вимога позивача про зобов`язання ГУ НП вирішити питання щодо повторного направлення позивача для проходження первинної професійної підготовки задоволенню не підлягає. Оскільки ч. 2 п. 9 розділу ІІІ Положення № 105 передбачає дискреційне право керівника органу поліції щодо повторного направлення відрахованого поліцейського на навчання. Положення ч. 2 п. 9 розділу ІІІ Положення № 105 не є імперативною нормою, а правом та у даному випадку керівник органу поліції, після прибуття відрахованого курсанта-поліцейського приймає рішення щодо подальшої проходження ним служби в межах своїх повноважень.

Задоволення позовних вимог про скасування наказу про звільнення та поновлення позивача на посаді зі стягненням грошового забезпечення за період вимушеного прогулу є достатнім та ефективним способом захисту та відновлення порушених прав позивача.

Щодо вимоги позивача про стягнення моральної шкоди в розмірі 10510,00 грн, суд виходить з того, що ст. 56 Конституції України гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків встановлених ч. 2 цієї статті.

Питання практики застосування положень законодавства щодо відшкодування моральної шкоди висвітлено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", згідно з п. 4 якої позивач повинен зазначити у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно, з яких міркувань він виходить, визначаючи розмір моральної шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків (п. 3 постанови).

Пунктом 5 зазначеної постанови визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

У судовому засіданні Позивач обґрунтовував свої позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди тим, що через протиправне звільнення зі служби він, в особливо тяжкий період пандемії, залишився без роботи, без коштів, був вимушений брати кошти в борг, відчув себе нікому не потрібним та безпорадним. Окрім того, тривалий час не знав про своє звільнення та чекав від відповідача рішення щодо його працевлаштування після відрахування з навчання.

З урахуванням того, що позивач не надав суду жодних доказів завдання моральної шкоди, зокрема, спричинення моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків, додаткових зусиль, спрямованих на організацію свого життя, суд не вважає заяву позивача про завдання йому моральних страждань, пов`язаних з відчуттям власної неповноцінності, повної незахищеності, обґрунтованою та дійшов висновку про відмову у задоволенні цієї позовної вимоги.

Крім того, позивач заявив про понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн. На доказ понесених витрат позивачем надано договір-доручення про надання правової (правничої) допомоги від 21.05.2020 р. № 15/2020, ордер на ім`я Коби В.Б., копію його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, акт-розрахунок суми гонорару від 21.05.2020 р. та копію квитанції до прибуткового касового ордера від 21.05.2020 р. № 15 на суму 8000,00 грн (а. с. 26-29, 91).

Відповідач у відзиві заперечив проти суми витрат на професійну правничу допомогу, зазначивши, що розмір витрат є необґрунтованим та не відповідає фактичному наданню послуг, які мають розумну суму.

Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Наведені відповідачем заперечення суд відхиляє як необґрунтовані, відповідач не довів неспівмірності розміру витрат. Натомість позивачем надано докази, що відповідають приписам ст. 134 КАС України та є достатніми для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн.

Судовий збір у розмірі 1681,60 грн, сплачений позивачем за позовні вимоги про зобов`язання вирішити питання щодо повторного направлення для проходження первинної професійної підготовки та стягнення моральної шкоди в розмірі 10510,00 грн, не підлягає відшкодуванню, оскільки в задоволенні вказаних вимог відмовлено.

Керуючись ст. 2, 19, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 40108735) про визнання протиправним та скасування наказу від 24.02.2020 р. № 112 о/с, поновлення на посаді, зобов`язання вирішити питання щодо повторного направлення для проходження первинної професійної підготовки, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди в розмірі 10510,00 грн - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 24.02.2020 р. № 112 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції.

3. Поновити ОСОБА_1 на посаді поліцейського-водія відділення № 2 взводу конвойної служби з 25.02.2020 р.

4. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 40108735) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в сумі 39200,62 грн (тридцять дев`ять тисяч двісті грн 62 коп.), без урахування заробітної плати за один місяць.

5. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 40108735) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за один місяць у сумі 5786,85 грн (п`ять тисяч сімсот вісімдесят шість грн 85 коп.).

6. Рішення в частині поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за один місяць підлягає негайному виконанню.

7. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

8. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 40108735) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн (вісім тисяч грн 00 коп.) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 22.10.2020 р.

Суддя Н.В. Лісовська