Ухвала суду № 92378564, 22.10.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні адміністративного позову

22 жовтня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/4647/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши у письмовому провадженні заяву про забезпечення позову

позивач: ОСОБА_1 (26335, Кіровоградська область, Гайворонський район, с. Чемерпіль, РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_1 ),

відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (25030, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26, код ЄДРПОУ 39767636)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , через адвоката Науменка І.Ф., звернулася до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 у листопаді 2019 року звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області із заявою про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області (за межами населеного пункту), яка перебуває у її довгостроковому, безперервному та добросовісному користуванні з 1992 року. Наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №11-9508/14-19-СГ від 18.12.2019 року позивачці відмовлено у її задоволенні з посиланням на те, що вказана земельна ділянка включена до переліку земельних ділянок для продажу права на них на земельних торгах. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 року у справі №340/45/20 вказаний наказ визнано протиправним та скасовано, зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути подану позивачкою заяву з урахуванням висновків суду. Однак, наказом №11-13431/14-20-СГ від 23.09.2020 року відповідач повторно відмовив позивачці у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою з тих самих підстав. Стверджуючи, що така відмова відповідача є очевидно протиправною та такою, що суперечить частині 7 статті 118 Земельного кодексу України, представник позивачки просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" №11-13431/14-20-СГ від 23.09.2020 року;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області прийняти рішення про надання позивачці дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2 га на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області.

Разом із позовною заявою представник позивачки подав до суду заяву про забезпечення цього позову, в якій просить суд заборонити Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області вчиняти дії/приймати рішення щодо розпорядження земельною ділянкою сільськогосподарського призначення державної власності площею 2 га, зазначеною позивачкою на графічних матеріалах, поданих разом із заявою від 18.11.2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі. Ця заява обґрунтована тим, що під час судового розгляду відповідач може розпорядитись обраною позивачкою земельною ділянкою, надавши дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо її відведення у власність третій особі, а позивачка, отримавши наказ про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, в разі прийняття рішення на її користь, буде позбавлена права на затвердження цього проекту та на передачу їй у власність земельної ділянки з огляду на положення статті 118 Земельного кодексу України. Представник позивачки також зазначив, що з урахуванням рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 року у справі №340/45/20, оскаржуваний наказ має очевидні ознаки протиправності, оскільки прийнятий з тих самих підстав для відмови, які вже визнані судом незаконними.

Розглянувши заяву про забезпечення позову у письмовому провадженні, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до частин 1, 2 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Частиною 4 статті 150 КАС України передбачено, що подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Згідно з частинами 1, 2 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Отже, забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту заявнику – до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування. при цьому.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа чи до якого буде подано позов за встановленими правилами підсудності, заходів щодо охорони прав та інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача та інших осіб, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде ухвалено на його користь, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення. Заходи забезпечення адміністративного позову повинні відповідати і бути співмірними із заявленими позовними вимогами, безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення. При цьому суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Згідно зі статтею 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист шляхом зокрема визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Як установлено судом, оскаржуваним наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" №11-13431/14-20-СГ від 23.09.2020 року позивачці на підставі частини 3 статті 136 Земельного кодексу України відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, з тих підстав, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 19.09.2018 року №820 "Про визначення переліку земельних ділянок для продажу права на них на земельних торгах", земельну ділянку внесено до переліку земельних ділянок, право на яку підлягає продажу на земельних торгах.

Доказів того, що спірний наказ №11-13431/14-20-СГ від 23.09.2020 року прийнятий на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 року у справі №340/45/20 та саме з приводу земельної ділянки, щодо якої раніше був прийнятий наказ №11-9508/14-19-СГ від 18.12.2019 року, скасований судом у справі №340/45/20, матеріали позовної заяви не містять.

Частиною 3 статті 136 ЗК України передбачено, що земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до пункту "в" частини 3 статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно з пунктом "б" частини 1 статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 га.

Відповідно до статті 80 ЗК України суб`єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування передбачені статтею 122 ЗК України.

Згідно з частиною 4 статті 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Постановою Кабінету Міністрів України №15 від 14.01.2015 року затверджено Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Відповідно до цього Положення Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №333 від 29.09.2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.2016 року за №1391/29521, затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру в області.

Згідно з цим Положенням Головне управління Держгеокадастру в області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством (пп.13 п.4 Положення).

Суд зауважує, що до повноважень відповідача, як територіального органу Держгеокадастру, належить розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення на території Кіровоградської області, у тому числі передача таких земельних ділянок безоплатно у власність громадянам у порядку, передбаченому статтею 118 ЗК України.

Відповідно до статті 5 ЗК України Головне управління Держгеокадастру в Кіровоградській області є рівноправним суб`єктом земельних відносин і має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими воно вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Натомість у ОСОБА_1 відсутні суб`єктивні права (володіння, користування, розпорядження) щодо земельної ділянки державної власності, розташованої на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області (за межами населеного пункту), яку вона має намір отримати у приватну власність в порядку безоплатної приватизації. Доказів того, що ця земельна ділянка перебуває у довготривалому, безперервному та добросовісному користуванні позивачки з 1992 року, як вказано у позовній заяві, її матеріали не містять.

Суд вважає, що обраний представником позивачки захід забезпечення позову, шляхом заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області вчиняти дії/приймати рішення щодо розпорядження земельною ділянкою сільськогосподарського призначення державної власності, не відповідає порушеному інтересу позивачки щодо отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки у власність, у зв`язку з яким вона звернулася до суду з даним позовом.

Мотиви, наведені у заяві про забезпечення позову, не свідчать про реальний характер загрози правам чи інтересам позивачки до ухвалення рішення по суті спору, і ґрунтуються виключно на припущеннях її представника без підтвердження того, що такі наслідки фактично настануть, а дії, про які він вказує, будуть вчинені.

Тож суд прийшов до висновку, що у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись статтями 150-154, 248, 256, 294 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду, через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш