Рішення № 92378563, 23.10.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/2944/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а також податкової вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.03.2020 р. № 0000973304 форми "Р" про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем "Єдиний податок з фізичних осіб" у сумі 46 450,53 грн., з яких 37 132,42 грн. за основним платежем та 9 283,11 грн. за штрафними санкціями;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.03.2020 р. № 0000963304 форми "ПС", яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 510,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.03.2020 р. №0000953304 форми "ПС", яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 340,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 24.03.2020 р. №0000193304 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" в сумі 170,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкову вимогу від 22.04.2020 р. № 14610-51 про сплату податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 58 063,49 грн., з яких 33 986,20 грн. за основним платежем, 9623,11 грн. за штрафними санкціями та 14 454,18 грн. пеня.

В обґрунтування вимог представник позивача посилався на те, що оскаржувані рішення та вимога прийняті відповідачем з порушенням норм чинного законодавства України.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки вважає, що оскаржувані рішення прийнято в межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством, а відтак заявлений позов, на думку представника відповідача, задоволенню не підлягає в повному обсязі (а.с.57-60).

Крім того, представником відповідача у заяві від 21.10.2020 зазначено, що податкова вимога від 22.04.2020 №14610-51 вважається відкликаною, в зв`язку з відсутністю в інтегрованій картці платника податків (ІКП) податкового боргу в сумі - 58063,49 грн. по єдиному податку з фізичних осіб, сума якого була включена до оскаржуваної податкової вимоги, на підтвердження чого надано ІКП (а.с.79, 83).

Ухвалою суду від 12.08.2020 відкрито спрощене позовне провадження та зобов`язано відповідача у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали надати до суду:

- детальний розрахунок податкових повідомлень-рішень від 24.03.2020 №№ 0000973304, 0000963304, 0000953304, 0000193304, а також податкової вимоги від 22.04.2020 № 14610-51.

- докази на підставі яких прийняті податкові повідомлення-рішення від 24.03.2020 №№ 0000973304, 0000963304, 0000953304, 0000193304 (а.с.51).

Ухвалою суду від 09.10.2020 стягнуто з Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області в дохід Державного бюджету України через Державну судову адміністрацію України штраф в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2102 грн. (дві тисячі сто дві грн.) за невиконання вимог ухвали суду від 12.08.2020 в частині надання доказів та повторно зобов`язано надати докази (а.с.71-73).

21.10.2020 до суду надійшла заява представника відповідача про надання доказів у справі та скасування ухвали від 09.10.2020 (а.с.77-81).

Ухвалою суду від 23.10.2020 скасовано ухвалу від 09.10.2020 року про застосування заходів процесуального примусу по справі № 340/2944/20.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 з 30.01.2013 по 12.12.2019 був зареєстрований як фізична особа підприємець ( а.с. 35-38).

Зазначена обставина не заперечується сторонами у справі.

На підставі наказу Головного управління ДПС у Кіровоградській області "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 " від 19.11.2019 №496 та повідомлення від 19.11.2019 № 216/11-28-33-04/339340/059 проведена з 12.12.2019 по 16.12.2019 документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , з контролю дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Агрохолдінг РУНО» (код ЄДРПОУ 327361773), ТОВ «Новоодеський елеватор» (код ЄДРПОУ 35433387) за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 року, дотримання законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 року (а.с. 11,12,67).

Копію наказу Головного управління ДПС у Кіровоградській області „Про проведення документальної позапланової невинної перевірки ФОП ОСОБА_2 " від 19.11.2019 №496 та повідомлення від 19.11.2019 № 216/11-28-33-04/339340/059 отримано ОСОБА_1 23.11.2019 (а.с.68).

За результатами перевірки складено акт №32/11-28-33-04/ НОМЕР_1 від 21.12.2019, згідно висновків якого перевіркою встановлено порушення фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 :

- пункту 46.1 статті 46, пункту 49.1. пункту 49.2 статті 49. аб.2 пункту 294.1 статті 294 Податкового кодексу України в частині неподання податкових декларацій платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за III квартали 2017 року, 2017 рік;

- пункту 292.1 пункту 292.6 статті 292, ч. 2 пункту 293.3 статті 293 Податкового кодексу України в частині заниження податкового зобов`язання з єдиного податку за 2017 рік на загальну суму 37132,45 грн.;

- пункту 4 частини 2 статті 6 Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та пункту 2 розділу ІІІ Наказу Міністерства Фінансів України «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 14.04.2015 року № 435 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 11.04.2016 року № 441 - в частині неподання звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованою єдиного внеску за 2017 рік до контролюючого органу;

- підпункту 16.1.5 пункту 16.1 статті 16 та пункту 44.3 статті 44. пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України в частині неподання документів, що належать та пов`язані з предметом перевірки за 2017рік ( а.с.13-28).

Відповідачем, на підставі акту перевірки прийнято:

- податкове повідомлення-рішення від 24.03.2020 р. № 0000973304 форми "Р" про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем "Єдиний податок з фізичних осіб" у сумі 46 450,53 грн., з яких 37 132,42 грн. за основним платежем та 9 283,11 грн. за штрафними санкціями (а.с.31, 34, 66,82);

- податкове повідомлення-рішення від 24.03.2020 р. № 0000963304 форми "ПС", яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 510,00 грн.(а.с.32,34, 66,82 );

- податкове повідомлення-рішення від 24.03.2020 р. №0000953304 форми "ПС", яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 340,00 грн. (а.с.33-34, 66,82);

- рішення від 24.03.2020 р. №0000193304 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" в сумі 170,00 грн. (а.с.30).

Відповідачем сформовано та вручено позивачу податкову вимогу від 22.04.2020 р. № 14610-51 про сплату податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 58 063,49 грн., з яких 33 986,20 грн. за основним платежем, 9623,11 грн. за штрафними санкціями та 14 454,18 грн. пеня (а.с.29, 65).

Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень відповідача то суд зазначає наступне.

Так, відповідачем, прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.03.2020 р. № 0000973304 форми "Р" про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем "Єдиний податок з фізичних осіб" у сумі 46 450,53 грн., з яких 37 132,42 грн. за основним платежем та 9 283,11 грн. за штрафними санкціями (а.с.31, 34, 66,82).

Згідно пункту 292.1 статті 292 Податкового кодексу України доходом платника єдиного податку є для фізичної особи - підприємця - дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Відповідно до пункту 292.6 статті 292 Податкового кодексу України датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Згідно пункту 293.3 статті 292 Податкового кодексу України відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

В ході перевірки відповідачем досліджено надані ТОВ «АГРОХОЛДІНГ РУНО» (код ЄДРПОУ 32736177) копії документів по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_1 за 2017 рік ( договори, додатки до договорів, додаткові угоди, акти приймання передачі, платіжні доручення, акти здачі прийняття (надання послуг), оборотно - сальдові відомості) (а.с.85-123) та встановлено, що на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , відкритий 15.07.2015 у АТ «УКРСИББАНК», перераховано кошти в сумі 639 982,00 грн. за надані послуги, в т. ч. в 3 кварталі 2017 року а сумі 274 450,00 грн., в 4 кварталі 2017 року в сумі 365 532,00 грн. (а.с.21).

Також, в ході перевірки відповідачем досліджено надані ТОВ «НОВООДЕСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» (код ЄДРПОУ 35433587) копії документів по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_1 за 2017 рік ( договір, акт приймання передачі, акт нарахування орендної плати платіжне доручення) (а.с.124-129) та встановлено, що на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , відкритий 15.07.2015 у АТ «УКРСИББАНК» перераховано кошти в сумі 102 667,00 грн. за надані послуги комбайна , в т. ч. в 3 кварталі 2017 року в сумі 102 667,00 грн. (а.с.22).

ФОП ОСОБА_1 не задекларовано отримання доходу у 2017 році.

Таким чином, перевіркою встановлено заниження податкового зобов`язання єдиного податку на загальну суму 37 132,45 грн. за 2017 рій, чим порушено вимоги пункту 292.1, пункту 292.6 статті 292 Податкового кодексу України.

В обґрунтування вимог представник позивача зазначає, що:

- при проведенні перевірки не досліджувався факт зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_1 , не встановлювалась дата зарахування їх на розрахунковий рахунок суб`єкта господарювання, не направлялися запити, а ні самому суб`єкту господарювання, а ні банківській установі, про надання документів на підтвердження настання такої події, з якою Податковий кодекс України пов`язує виникнення податкових зобов`язань з єдиного податку;

- досліджені та описані в акті перевірки платіжні доручення контрагентів на перерахування грошових коштів не можуть підтверджувати факт їх зарахування на розрахунковий рахунок платника податків, оскільки відповідно до п.1.30. ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» є лише дорученням платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача; платіжне доручення може бути відкликане в будь-який час на підставі ст. 23 вказаного Закону; відповідно до п.30.1. ст. 30 зазначеного Закону переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі;

- у податкового органу відсутні акти про відмову платника податків надати документи; ФОП ОСОБА_1 був позбавлений можливості виконати обов`язок щодо надання до перевірки необхідних первинних документів;

- оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено 24.03.2020 відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , який є припиненим з 12.12.2020 р., а відповідно вже не здійснював підприємницької діяльності, а отже, йому не можуть бути нараховані будь-які податкові зобов`язання, на підставі висновків акту перевірки господарської діяльності фізичної особи-підприємця, оскільки приписами ст. 78 ПК України передбачено право контролюючого органу провести позапланову перевірку, у випадку припинення діяльності ФОП, з метою остаточного розрахунку фізичної особи-платника податків за зобов`язаннями ФОП після її припинення.

Щодо посилання представника позивача на не направлення відповідачем запитів суб`єкту господарювання, банківській установі про надання документів на підтвердження настання такої події, з якою Податковий кодекс України пов`язує виникнення податкових зобов`язань з єдиного податку та відсутність у податкового органу актів про відмову платника податків надати документи, що позбавило позивача можливості виконати обов`язок щодо надання до перевірки необхідних первинних документів та суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Згідно з п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених ст.ст. 77 та 78 Податкового кодексу України. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов ст. 79 Податкового кодексу України надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки (п. 79.2 ст. 79 ПКУ).

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова (п. 79.3 ст. 79 Податкового кодексу України).

За наявності письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка (п. 79.5 ст. 79 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що відповідачем дотримано зазначені вище вимоги Податкового кодексу України при проведені документальної невиїзної перевірки позивача.

Позивач, був повідомлений належним чином про проведення перевірки. До суду не надано доказів, що позивач звертався до відповідача із заявою про проведення виїзної перевірки.

Також, суд звертає у вагу, що до початку перевірки відповідачем вживалися заходи щодо отримання від відповідача інформації та документів щодо отриманих ФОП ОСОБА_1 доходів у 2017 році (а.с.69-70).

Доказів виконання інформаційного запиту відповідача №1613/ФОП/11-28-51-06 від 26.12.2018 позивачем до суду не надано.

Посилання представника позивача на не дослідження відповідачем факту зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_1 , не встановлення дати зарахування їх на розрахунковий рахунок суб`єкта господарювання, на безпідставне посилання в акті перевірки на платіжні доручення контрагентів на перерахування грошових коштів не приймаються судом з огляду на наступне.

Так, у відповідності до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) ініціювання переказу здійснюється, зокрема, за такими розрахунковим документом як платіжне доручення.

Платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача (п. 1.30 ст. 1 вищевказаного Закону).

Пунктом 8.1 статті 8 цього ж Закону передбачено, що банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

У пункті 22.4 статті 22 означеного Закону вказано, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

Згідно п.2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою НБУ №22 від 21.01.2004 банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов`язково заповнює реквізити "Дата надходження" і "Дата виконання", а банк стягувача - "Дата надходження в банк стягувача" (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп "Вечірня".

Відміткою про дату реєстрації банком платіжного доручення платника про сплату платежів до бюджету є заповнення в ньому реквізиту "Дата надходження", який банк заповнює незалежно від дати складання платником цього платіжного доручення.

У розрахункових документах дата, зазначена в реквізиті "Дата виконання", має відповідати:

даті списання коштів з рахунку платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку;

даті списання коштів з рахунку платника та з кореспондентського рахунку банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

Відповідно до п. 2.29 зазначеної вище Інструкції платник має право в будь-який час до списання платежу з рахунку відкликати з банку, що його обслуговує, платіжні доручення в порядку, визначеному внутрішніми правилами цього банку.

Платіжні доручення відкликаються лише в повній сумі.

Суд зазначає, що досліджені відповідачем, в ході перевірки, надані контрагентами позивача платіжні доручення містять відмітку банку "проведено банком" із зазначенням відповідної дати (а.с.92-114).

Отже, відповідачем досліджено факт зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_1 , із встановленням дати зарахування їх на розрахунковий рахунок суб`єкта господарювання, на підставі наданих контрагентами позивача копій первинних бухгалтерських документів.

Відносно посилання представника позивача, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення 24.03.2020 № 0000973304 форми "Р" про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем "Єдиний податок з фізичних осіб" у сумі 46 450,53 грн. винесено відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , який є припиненим з 12.12.2020 р., а отже, йому не можуть бути нараховані будь-які податкові зобов`язання, на підставі висновків акту перевірки господарської діяльності фізичної особи-підприємця то суд зазначає наступне.

Так, зняття з обліку фізичної особи - підприємця в контролюючому органі здійснюється у порядку, встановленому п. 65.10, ст. 67 ПКУ, розд. ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. №1588 із змінами та доповненнями (далі - Порядок №1588).

Згідно з пп. 1 п. 11.18 розд. XI Порядку №1588 підставою для зняття фізичної особи - підприємця як платника податків з обліку у відповідному контролюючому органі є, зокрема, відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням.

Дата зняття з обліку фізичної особи - підприємця відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Дані про зняття з обліку фізичної особи - підприємця передаються контролюючим органом за основним місцем обліку такого платника податків до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) із зазначенням: дати та номера запису про зняття з обліку, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платника податків знято з обліку.

Відповідно до пп. 6 п. 11.18 розд. XI Порядку №1588 після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.

Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, повинна закрити усі рахунки відкриті у фінансових установах (крім рахунків, відкритих для зарахування коштів на вимогу фізичних осіб) та в установлені строки подати відповідному контролюючому органу:

- повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП з оновленою інформацією про закриття об`єкта оподаткування (у разі наявності), протягом 10 робочих днів після його закриття;

- декларацію за останній базовий податковий (звітний) період.

Фізичні особи, які застосовували спрощену систему оподаткування, враховуючи п. 294.6 ПКУ, подають податкові декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця (далі - декларація платника єдиного податку) востаннє за податковий (звітний) квартал в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року у строки, визначені пп. 49.18.2 ПКУ, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Разом з тим, платник єдиного податку - фізична особа - підприємець може подати останню податкову декларацію платника єдиного податку до закінчення звітного періоду відповідно до пп. 49.18.8 ПКУ.

Відповідно до пп. 10, 11 розд. ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 14.04.2015 р. №435 із змінами та доповненнями, Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі - Звіт) із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності платниками єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) фізичними особами - підприємцями, в тому числі фізичними особами - підприємцями - платниками єдиного податку, подається протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Згідно з пп. 1 п. 13 розд. ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Мінфіну від 20.04.2015 р. №449 ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення. Сплачується єдиний внесок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання Звіту із зазначенням типу форми «ліквідаційна».

Статтею 5 Закону України від 08.07.2010 р. №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями визначено, що зняття з обліку фізичних осіб - підприємців - платників єдиного внеску здійснюється контролюючими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку. Такі перевірки проводяться у порядку, встановленому ПКУ.

Рішення про проведення документальної позапланової перевірки платника податків - фізичної особи приймається керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою) з урахуванням вимог ст. 78 - 82 ПКУ, яке оформлюється наказом. При цьому термін протягом якого приймається рішення про призначення документальної позапланової перевірки, зокрема, при припиненні діяльності фізичною особою - підприємцем, ПКУ не визначено.

Дані про зняття з обліку фізичної особи - підприємця як платника податків та як платника єдиного внеску передаються контролюючим органом до ЄДР та оприлюднюються на порталі електронних сервісів ЄДР.

З аналізу зазначених норм чинного законодавства України, суд вбачає, що відповідач у разі припинення діяльності фізичної особи - підприємця, уповноважений проводити перевірки, зокрема призначені до припинення діяльності та нараховувати податкові зобов`язання, до повного розрахунку по податковим зобов`язанням та зняття з обліку фізичної особи - підприємця як платника податків.

Суд зазначає, що позивачем в обґрунтування позовних вимог не надано доказів не здійснення у 2017 році господарських операцій з ТОВ «АГРОХОЛДІНГ РУНО», ТОВ «НОВООДЕСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» та доказів не надходження на банківський рахунок коштів від зазначених контрагентів або повернення їм грошових коштів.

Судом, не встановлено порушень при розрахунку самої суми податкового зобов`язання з Єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 37 132,42 грн.

З огляду на викладене, суд вважає що відповідачем правомірно нараховано позивачу податкове зобов`язання з Єдиного податку з фізичних осіб, а тому податкове повідомлення-рішення від 24.03.2020 р. № 0000973304 форми "Р" відповідає вимогам, встановленим ч.2 ст.2 КАС України , є правомірним та не підлягає скасуванню.

При прийнятті рішення суд враховує правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 20.02.2018 №К/9901/4570/17, однак зазначає, що в ході розгляду не встановлено, що Акт перевірки №32/11-28-33-04/ НОМЕР_1 від 21.12.2019, одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.

Щодо вимоги представника позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 24.03.2020№ 0000963304 форми "ПС", яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 510,00 грн.(а.с.32,34, 66,82); №0000953304 форми "ПС", яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 340,00 грн. (а.с.33-34, 66,82); №0000193304 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" в сумі 170,00 грн. (а.с.30) то суд зазначає наступне.

Згідно вказаних рішень до відповідача застосовано штрафні санкції відповідно за порушення:

- підпункту 16.1.5 пункту 16.1 статті 16 та пункту 44.3 статті 44. пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України в частині неподання документів, що належать та пов`язані з предметом перевірки за 2017рік;

- пункту 46.1 статті 46, пункту 49.1. пункту 49.2 статті 49. абз.2 пункту 294.1 статті 294 Податкового кодексу України в частині неподання податкових декларацій платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за III квартали 2017 року, 2017 рік ;

- пункту 4 частини 2 статті 6 Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та пункту 2 розділу ІІІ Наказу Міністерства Фінансів України «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 14.04.2015 року № 435 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 11.04.2016 року № 441 - в частині неподання звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованою єдиного внеску за 2017 рік до контролюючого органу.

Приймаючи рішення у справі щодо правомірності рішень про застосування штрафних санкцій суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду у справі №813/2113/16 від 11.12.18, а саме , що застосування податковим органом фінансових санкції у вигляді штрафу до фізичної особи-підприємця після припинення діяльності останньої суперечить закону.

Так, відповідальність за порушення положень чинного законодавства України, зазначеного вище, повинна нести виключно фізична особа-підприємець, в даному випадку фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , проте на момент перевірки та винесення спірних податкових повідомлень - рішень діяльність цієї особи вже було припинено.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачем в обґрунтування правомірності податкового повідомлення - рішення від 24.03.2020№ 0000963304 форми "ПС", яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 510,00 грн. за неподання документів, що пов`язані з предметом перевірки за 2017рік, не надано доказів направлення відповідачу, в ході проведення перевірки, запиту про надання даних документів.

Посилання представника відповідача у відзиві на позовну заяву на запит відповідача №1613/ФОП/11-28-51-06 від 26.12.2018 врученого позивачу 08.01.2019 (а.с.69-70) не приймається судом, як доказ вчинення позивачем порушення в частині неподання документів, що пов`язані з предметом перевірки за 2017рік, оскільки запит вручено позивачу приблизно за рік до призначення та проведення перевірки відповідача.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення - рішення від 24.03.2020 № 0000963304; №0000953304; №0000193304 підлягають скасуванню.

Також, представником позивача заявлена позовна вимога про визнання протиправним та скасування податкової вимоги від 22.04.2020 р. № 14610-51 про сплату податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 58 063,49 грн., з яких 33 986,20 грн. за основним платежем, 9623,11 грн. за штрафними санкціями та 14 454,18 грн. пеня.

Відповідно до п. 14.1.153 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Представником відповідача у заяві від 21.10.2020 зазначено, що податкова вимога від 22.04.2020 №14610-51 вважається відкликаною, в зв`язку з відсутністю в інтегрованій картці платника податків (ІКП) податкового боргу в сумі - 58063,49 грн. по єдиному податку з фізичних осіб, сума якого була включена до оскаржуваної податкової вимоги, на підтвердження чого надано ІКП (а.с.79, 83).

Суд зазначає, що порядок винесення, направлення, відкликання податкової вимоги врегульовано ст.ст. 59, 60 Податкового кодексу України та Порядком направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 30.06.2017 № 610

Відповідно до п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:

60.1.1. сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення;

60.1.2. контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкову вимогу;

60.1.3. контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі;

60.1.4. рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі;

60.1.5. рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Згідно п.п. 1,2,3 Розділу ІІ Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків податкова вимога платнику податків, у якого виник податковий борг, формується контролюючим органом, на який згідно з Кодексом покладається виконання такої функції.

Податкова вимога формується у разі, якщо платник податків не сплатив у встановлені Кодексом строки суму:

узгодженого грошового зобов`язання;

непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом.

Протягом періоду оскарження суми грошових зобов`язань, визначених контролюючим органом відповідно до Кодексу, податкова вимога з податку, що оскаржується, не надсилається.

Згідно Розділу VI вказаного Порядку податкова вимога вважається відкликаною:

у день, протягом якого відбулося самостійне погашення суми податкового боргу платником податків або органом стягнення у повному обсязі;

з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування податкової вимоги;

з дня надходження до платника податків податкової вимоги, яка містить зменшену контролюючим органом або за рішенням суду, що набрало законної сили, суму податкового боргу, визначену в раніше направленій податковій вимозі;

у день набрання законної сили рішенням суду, яким скасовано суму податкового боргу, визначену у податковій вимозі.

Якщо сума податкового боргу збільшується внаслідок його адміністративного оскарження, раніше надіслана (вручена) податкова вимога не відкликається. На суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що грошове зобов`язання на яке сформовано податкова вимога від 22.04.2020 р. № 14610-51 є неузгодженим, доказів виникнення підстав для викликання вимоги відповідачем не надано.

З огляду на викладене, податкова вимога від 22.04.2020 р. № 14610-51 є протиправною та підлягає скасуванню.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 681,6 грн. ( а.с.10, 50).

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 1000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.2, 72-77, 139, 243-246, 255, 295, пунктом 15 частини першої розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, буд. 55, м. Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ 43142606) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а також податкової вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.03.2020 р. № 0000963304 форми "ПС", яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі

510,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.03.2020 р. №0000953304 форми "ПС", яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 340,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати рішення від 24.03.2020 р. №0000193304 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" в сумі 170,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкову вимогу від 22.04.2020 р. № 14610-51 про сплату податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 58 063,49 грн., з яких 33 986,20 грн. за основним платежем, 9623,11 грн. за штрафними санкціями та 14 454,18 грн. пеня.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати за сплату судового збору у розмірі 1 000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. Сагун