Рішення № 92378343, 16.10.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 жовтня 2020 року Справа № 280/3760/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 65, код ЄДРПОУ 38625593) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД ТЕРМОЛІТМАШ» (72316, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Індустріальна, 30/4, код ЄДРПОУ 36064603) про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (далі – позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД ТЕРМОЛІТМАШ» (далі – відповідач), відповідно до якої позивач просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД ТЕРМОЛІТМАШ», який розташований за адресою: 72316, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Індустріальна, 30/4, шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД ТЕРМОЛІТМАШ» повністю зупинити роботу підприємства за вказаною адресою, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту. Техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, що повинно бути встановлено на підставі перевірки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області.

Ухвалою судді від 09.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 25.06.2020 з викликом сторін.

Ухвалою суду від 25.06.2020 судовий розгляд справи відкладено на 13.08.2020.

Протокольною ухвалою суду від 13.08.2020 розгляд справи відкладено до 03.09.2020.

Протокольною ухвалою суду від 03.09.2020 розгляд справи відкладено на 10.09.2020.

Протокольною ухвалою суду від 10.09.2020 розгляд справи відкладено на 29.09.2020.

29.09.2020 представником відповідача подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Представник позивача залишив вирішення даного питання на розсуд суду, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за результатами проведеної перевірки позивачем встановлено, що об`єкт відповідача експлуатується з порушенням норм пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей. Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, надав у судових засіданнях документи, що підтверджують відсутність виявлених порушень, зазначає, що перевірку проведено не законної, з порушенням норм законодавства, у задоволенні позову просить відмовити у повному обсязі.

На підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Головним управлінням ДСНС України у Запорізькій області в період з 20 лютого по 04 березня 2019 року було проведено планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД ТЕРМОЛІТМАШ», за результатами якої було складено Акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 54 від 04.03.2020.

В ході перевірки позивачем встановлено, що об`єкт відповідача - будівлі, споруди, приміщення та територія Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД ТЕРМОЛІТМАШ", який розташований за адресою: 72316, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Індустріальна будинок 30/4, експлуатується з порушеннями норм цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

не визначено для всіх приміщень, складського призначення, згідно з ДСТУ Б В.1.1-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони згідно з «Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок» (далі - НПАОП 40.1-1.32-01), у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні;

не залучено до перевірки зовнішніх джерел протипожежного водопостачання (за письмовим зверненням) пожежно-рятувальний підрозділ ДСНС України відповідно до вимог пункту 6 Наказу МВС України від 15.06.2015 р. № 696 «Про затвердження Інструкції про порядок утримання, обліку та перевірки технічного стану джерел зовнішнього протипожежного водопостачання»;

не забезпечено проходження навчання та перевірку знань посадових осіб з питань пожежної безпеки відповідно до вимог пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 року № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях»;

допускається використання суб`єктом господарювання об`єктів нерухомості без поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки;

не забезпечено підтримання експлуатаційної придатності систем протипожежного захисту відповідно до вимог пункту 7.2.7 ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» та ДСТУ-Н СЕН/TS 54-14:2009;

приміщення об`єкту не забезпечені в наступних приміщеннях первинними засобами пожежогасіння згідно до «Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників», затверджених наказом МВС України від 15.01.2018 року № 25;

складські приміщення не обладнано системою пожежної сигналізації у відповідності до вимог Таблиці А.1 Додатку А (обов`язковий) ДБН В.2.5-56:2014 “Системи протипожежного захисту”;

допускається з`єднання жил проводів не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискання;

не проведено ідентифікацію потенційно-небезпечного об`єкту з урахуванням усіх чинників небезпеки.

Всі вище перелічені порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки зазначені в Акті перевірки № 54 від 04.03.2020, що вказані у позові, створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей, які працюють, перебувають на об`єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі.

Розглядаючи спір по суті щодо виявлених порушень суд зазначає наступне.

Суд, вважає за необхідне зазначити, що законом, який визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) є Закон України «Про основні засади державного нагляду контролю у сфері господарської діяльності».

Відповідно до частини 5 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Частиною 4 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Згідно частини 1 статті 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема:

складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень;

звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Пунктом 1 частини 1 статті 69 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови: з питань пожежної безпеки у разі: а) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; б) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; в) випуску і реалізації вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки.

Стаття 70 Кодексу цивільного захисту України: підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до пункту 4 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417 пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 розділу ІІ Правил пожежної безпеки України діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів. Керівник підприємства повинен визначити обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту. Обов`язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов`язках, положеннях про підрозділ. На кожному об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим, який включає: порядок утримання шляхів евакуації; визначення спеціальних місць для куріння; порядок застосування відкритого вогню; порядок використання побутових нагрівальних приладів; порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт; правила проїзду та стоянки транспортних засобів; місця для зберігання і допустиму кількість сировини, напівфабрикатів та готової продукції, що можуть одночасно знаходитися у приміщеннях і на території; порядок прибирання горючого пилу й відходів, зберігання промасленого спецодягу та ганчір`я, очищення елементів вентиляційних систем від горючих відкладень; порядок відключення від мережі електроживлення обладнання та вентиляційних систем у разі пожежі; порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи; порядок проходження посадовими особами навчання й перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення; порядок організації експлуатації і обслуговування наявних засобів протипожежного захисту; порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання; порядок збирання членів пожежно-рятувального підрозділу добровільної пожежної охорони та посадових осіб, відповідальних за пожежну безпеку, у разі виникнення пожежі, виклику вночі, у вихідні й святкові дні; порядок дій у разі виникнення пожежі: порядок і способи оповіщення людей, виклику пожежно-рятувальних підрозділів, зупинки технологічного устаткування, вимкнення ліфтів, підйомників, вентиляційних установок, електроспоживачів, застосування засобів пожежогасіння; послідовність евакуації людей та матеріальних цінностей з урахуванням дотримання техніки безпеки. При розробленні інструкцій дій у разі виникнення (виявлення) пожежі необхідно використовувати розділ VIII цих Правил. Працівники об`єкта мають бути ознайомлені з цими вимогами на інструктажах або під час проходження пожежно-технічного мінімуму.

Розділом 5 цих правил визначено, що усі системи протипожежного захисту мають бути справними і утримуватися в постійній готовності до виконання роботи. Несправності, які впливають на їх працездатність, повинні усуватися негайно, інші несправності усуваються в передбачені регламентом терміни, при цьому необхідно робити записи у відповідних журналах.

Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" (п.1.1, п.2.2).

Аналізуючи наведені правові норми, суд зазначає, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Тобто, захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) відповідача до повного усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту є заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При обранні заходу реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

З урахуванням додаткових пояснень, що надані позивачем 29.09.2020, на дату розгляду справи по суті відповідачем не усунуто наступні порушення:

допускається використання суб`єктом господарювання об`єктів нерухомості без поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки

не забезпечено підтримання експлуатаційної придатності систем протипожежного захисту відповідно до вимог пункту 7.2.7 ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» та ДСТУ-Н СЕН/TS 54-14:2009.

не проведено ідентифікацію потенційно-небезпечного об`єкту з урахуванням усіх чинників небезпеки.

Відтак, судом встановлено, що всі інші порушення, що зафіксовані в Акті перевірки та стали підставою для звернення до суду усунуто, про що надані відповідні докази, що містяться в матеріалах справи.

Щодо порушень, що залишилися не виконаними суд зазначає наступне.

З приводу використання суб`єктом господарювання об`єктів нерухомості без поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки.

Відповідно до частини першої статті 57 Кодексу цивільного захисту України початок роботи новоутворених підприємств, початок використання суб`єктом господарювання об`єктів нерухомості (будівель, споруд, приміщень або їх частин) здійснюється суб`єктом господарювання на підставі поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (далі - декларація), а для суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику - також за наявності позитивного висновку за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об`єкта чи приміщення (далі - оцінка протипожежного стану).

Оцінка протипожежного стану проводиться суб`єктом господарювання, який одержав відповідну ліцензію.

Висновок за результатами оцінки протипожежного стану оформляється та надається суб`єктом господарювання, який проводив оцінку протипожежного стану.

Позитивний висновок за результатами оцінки протипожежного стану надається до початку роботи новоутворених підприємств, до початку використання суб`єктом господарювання об`єктів нерухомості, за відсутності фактів порушення правил пожежної безпеки та діє до реєстрації декларації.

Відповідно до п.1 Порядку подання і реєстрації декларацій відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 05.06.2013 року №440 «Про затвердження Порядку подання і реєстрації декларацій відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки», зазначеним Порядком визначається процедура подання і реєстрації декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (далі - декларація), що дає право на початок роботи новоутворених підприємств, початок використання суб`єктом господарювання об`єктів нерухомості (будівель, споруд, приміщень або їх частин) (далі - об`єкти нерухомості).

Відсутність декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки не дає можливості оцінити ризики, які є на підприємстві, що може призвести до загрози здоров`ю і життю людей.

З цього приводу суд зазначає, що вказана вимога стосується початку роботи новоутворених підприємств, початку використання суб`єктом господарювання об`єктів нерухомості (будівель, споруд, приміщень або їх частин). Матеріалами справи не підтверджено факту початку роботи або використання вперше об`єктів нерухомості.

Як слідує з матеріалів справи, 03.08.2020 в заміну Декларації №223/03/3 від 22.10.2011 подано Декларацію №227/12/1 відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки.

Згідно поданої декларації відповідачем визначено низький ступінь ризику об`єкту.

Суд зазначає, що станом на час судового розгляду справи, позивачем повторно подано декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки в заміну декларації від 22.10.2011. При цьому згідно Акту перевірки посадовими особами не здійснено аналіз факту наявності вже поданої декларації та необхідності подання нової декларації.

Крім того, вказане порушення не створює реальної загрози життю та/або здоров`ю людей, оскільки це є документальним порушенням з боку відповідача.

Щодо виявленого порушення щодо не забезпечення підтримання експлуатаційної придатності систем протипожежного захисту відповідно до вимог пункту 7.2.7 ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» та ДСТУ-Н СЕН/TS 54-14:2009 суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1.1, 1.4. глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, із змінами, внесеними згідно з Наказом МВС № 657 від 31.07.2017, зареєстрований у Мін`юсті України від 05 березня 2015 р. за N 252/26697, усі системи протипожежного захисту (далі - СПЗ) мають бути справними і утримуватися в постійній готовності до виконання роботи.

Несправності, які впливають на їх працездатність, повинні усуватися негайно, інші несправності усуваються в передбачені регламентом терміни, при цьому необхідно робити записи у відповідних журналах.

Підтримання експлуатаційної придатності СПЗ повинно проводитися відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».

Системи протипожежного захисту це сукупність технічних засобів, до складу яких, відповідно до пункту 6.1 ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», входять система пожежної сигналізації, система оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Тому, при порушенні даного пункту відсутня можливість своєчасного виявлення пожежі, що сприятиме розповсюдженню пожежі на дуже великої площі, яка створює загрозу для життя та здоров`я людей.

Суд звертає увагу, що вказаний пункт не містить детального опису встановлено порушення, що саме не відповідає вказаному ДБН, оскільки відповідачем надано докази встановлення пожежної сигналізації та плани евакуації людей.

Щодо порушення відносно не проведено ідентифікацію потенційно-небезпечного об`єкту з урахуванням усіх чинників небезпеки суд зазначає наступне.

Важливість проведення даної ідентифікації об`єкта для держави полягає в реалізації суб`єктом господарської діяльності вимог Кодексу цивільного захисту України, постанови Кабінету Міністрів України від 9 січня 2014 р. № 11 «Про затвердження Положення про єдину державну систему цивільного захисту», Положення про моніторинг потенційно небезпечних об`єктів, затвердженого наказом МНС України від 06.11.2003 № 425 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 26.12.2003 за №1238/8559.

Проведення ідентифікації сприяє у досягненні основної мети функціонування єдиної державної системи цивільного захисту, а саме забезпеченні реалізації державної політики у сфері цивільного захисту у мирний час та в особливий період та реалізації заходів з розвитку інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій щодо сталого функціонування інформаційної підсистеми моніторингу стану потенційно небезпечних об`єктів.

Оскільки, потенційно небезпечний об`єкт - об`єкт, на якому можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини, біологічні препарати, а також інші об`єкти, що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварії. Відповідно Ідентифікація передбачає аналіз структури об`єктів та характер їх функціонування і має на меті встановлення факту наявності або відсутності джерел небезпеки, які за певних обставин можуть ініціювати виникнення НС, а також визначає рівнів можливих НС.

Отже результати ідентифікації є основними вихідними даними:

- визначення ступеню імовірності настання певної негативної події, яка може відбутися в певний час або за певних обставин на території об`єкта або за його межами;

- організації та проведення заходів з оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій, які полягають у своєчасному доведенні відповідної інформації до органів управління цивільного захисту, сил цивільного захисту, суб`єктів господарювання, та населення.

- для забезпечення захисту персоналу засобами колективного та індивідуального захисту в залежності від чинників небезпеки притаманних для окремо взятого об`єкту;

- організації та здійсненню заходів на попередження та ліквідацію надзвичайних ситуацій шляхом розроблення відповідних планів реагування на надзвичайні ситуації, планів локалізації та ліквідації надзвичайних ситуацій, оперативних планів (карток) пожежогасіння, для безпосередньої організації і координації аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

Також у процесі ідентифікації розглядаються і ураховуються внутрішні і зовнішні чинники небезпеки.

Внутрішні чинники небезпеки характеризують небезпечність будов, споруд, обладнання, технологічних процесів об`єкта господарської діяльності та речовин, що виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються на його території. Зовнішні чинники небезпеки безпосередньо не пов`язані з функціонуванням об`єкта господарської діяльності, але можуть ініціювати виникнення НС на ньому та негативно впливати на її розвиток (природні явища та аварії на об`єктах, які розташовані поблизу).

Документом у відповідності до якого проводиться ідентифікація є Методика ідентифікації потенційної небезпеки об`єктів, що затверджена наказом МНС України від 23.02.2006р. №98 та зареєстрована у Міністерстві юстиції України 20 березня 2006р. за №286/12160.

Ідентифікація проводиться шляхом аналізу структури об`єкта господарської діяльності та характеру їх функціонування для встановлення факту наявності або відсутності джерел небезпеки, які за певних обставин можуть ініціювати виникнення надзвичайної ситуації, а також визначення рівнів можливих надзвичайних ситуацій.

Виходячи з вищевикладеного проведення ідентифікації об`єкта не дає змоги передбачити які підрозділи залучити та які саме необхідні дії провести при виникненні надзвичайних ситуацій, що несе загрозу для здоров`я та життя людей.

Суд зазначає, що вказане порушення не є таким, що суттєво несе реальну загрозу життю та здоров`ю людей, а лише формально документальним оформленням.

Слід зазначити, що Кодекс цивільного захисту України пов`язує застосування заходів реагування з виявленням порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень об`єкту перевірки є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі № 810/4274/17.

При цьому ГУ ДСНС у Запорізькій області наголошують, що належним доказом усунення всіх наявних в акті перевірки порушень є лише результати повторної перевірки, в ході проведення якої посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Натомість, судом встановлено, що позивач, звертаючись з цим позовом, з урахуванням принципу співмірності не обґрунтував чи можливе застосування інших заходів реагування окрім повного зупинення експлуатації приміщень позивача, а якщо неможливо - то чому.

Положеннями частини другої статті 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Це означає, що виключно суд приймає рішення про зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг.

Ухваленню судового рішення передує розгляд справи відповідно до КАС України, в ході якого суд, зокрема, оцінює, аналізує докази, вирішує питання про належність, допустимість, достатність того чи іншого доказу, на підставі чого і робить висновки, які в свою чергу стають основою судового рішення, його мотивувальної частини, зокрема.

Отже, в разі якщо правовідносини між суб`єктом господарювання та органом державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, стали спірними та перейшли в площину судового спору, то акт перевірки органу державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, що складений за результатами контрольного заходу, в тому числі повторного, є лише одним із доказів, оцінку якому дає виключно суд поряд з іншими доказами.

За таких обставин, доводи позивача про те, що належним доказом усунення порушення є лише акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, є помилковим, оскільки такий доказ є одним із доказів, який може підтверджувати обставину усунення підприємством виявлених порушень.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі № 826/13895/16.

У спірних правовідносинах, що склались у цій справі, відповідачем усунуто всі порушення, за виключенням трьох, що виявлені позивачем порушень вимог законодавства, що свідчить про відсутність підстав для застосування крайнього заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень об`єкта перевірки, виходячи з вимог принципу співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися неусунутими на час розгляду справи.

Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 65, код ЄДРПОУ 38625593) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД ТЕРМОЛІТМАШ» (72316, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Індустріальна, 30/4, код ЄДРПОУ 36064603) про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Рішення у повному обсязі складено та підписано 16 жовтня 2020 року.

Суддя О.О. Артоуз