Рішення № 92377808, 23.10.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2020 року Справа № 160/8155/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горбалінського В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області (49010, м. Дніпро, вул. Лабораторна, 69, код ЄДРПОУ 37988899) до Приватного підприємства «Сігма» (52021, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Степове, вул. 30 років Перемоги, код ЄДРПОУ 31261727) про застосування заходів реагування,-

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області (далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства «Сігма» (далі-відповідач), в якому просить:

- повністю зупинити виробництво (виготовлення), реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг, які пов`язані із здійсненням Приватним підприємством «Сігма» (місце знаходження: 52021, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Степове, вул. 30 років Перемоги; місце провадження діяльності: Дніпропетровська область, Новомосковський район, Піщанська сільська рада, вул. лугова (Чапаєва) діяльності з порушенням законодавства про оцінку впливу на довкілля до повного усунення порушень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Приватним підприємством «Сігма».

Під час проведення перевірки встановлено, що відповідач здійснює діяльність відповідно до висновку державної екологічної експертизи №04/09.02.11-361 від 10.06.2011 року. Як зазначає позивач, відповідачем не виконується умови висновку державної екологічної експертизи, а саме на підприємстві відповідача відсутні локальні очисні споруди «Біолан».

Ухвалою суду від 20.07.2020 року було відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

27.08.2020 року на адресу суду надійшов письмовий відзив на позов, у якому представник відповідача в задоволенні позовних вимог просив відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що за результатами перевірки діяльності ПП «Сігма» позивачем було складено припис, а відтак, відповідач наголошує, що наявність припису позбавляє позивача на звернення до суду із позовом про зупинення або часткове зупинення виробництва ПП «Сігма».

Додатково відповідачем зазначається, що у ПП «Сігма» наявний висновок державної екологічної експертизи.

14.09.2020 року на адресу суду від позивача надійшла письмова відповідь на відзив, в якій було підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що відзив відповідача є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовують доводи, викладені в позовній заяві як підстави для задоволення позову.

21.10.2020 року на адресу суду від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких останній, зазначив, що припис №113/2-10/20 від 23.03.2020 року, який був оскаржений відповідачем до суду не скасовано, що підтверджується рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2020 року у справі №160/4137/20.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області в період з 02.03.2020 року по 16.03.2020 року на підставі наказу про проведення планової перевірки від 28.02.2020 року № 222-П, направлення на перевірку від 28.02.2020 року № 4-1853-2-3 проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Приватним підприємством «Сігма» (місцезнаходження: вул. 30 років Перемоги, 23, с. Степове, Дніпровський район, Дніпропетровська область, 52021, місце провадження діяльності: вул. Лугова (Чапаева), 3-а, Піщанська сільська рада, Новомосковський район, Дніпропетровська область, ЄДРПОУ 31261727).

За результатом перевірки складено акт № 154/2-10/20 від 16.03.2020 року.

Під час перевірки було встановлено, що відповідачем порушено ст.ст. 202, 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 44, 96, 98 Водного кодексу України, cm. ст. 3, 17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля». Також відповідачем порушено вимоги ст.ст. 202, 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 3, 17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

Враховуючи результати перевірки, що проведено Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області в період з 02.03.2020 року по 16.03.2020 року, посадовими особами позивача складено припис №113/2-10/20 від 23.03.2020 року.

У зв`язку з тим, що відповідачем порушено вимоги природоохоронного законодавства, зазначеного в акті, на день подання позову їх не усунуто, позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь визначає Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" №1264-XII від 25 червня 1991 року /далі Закон №1264-XII/.

Згідно зі статтею 34 цього Закону завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Відповідно до статті 35 Закону №1264-XII державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об`єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об`єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі.

Порядок здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів визначається цим Законом та іншими законами України.

Пунктами "а" та "в" частини першої статті 20-2 Закону №1264-XII передбачено, що до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить: а) організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: про екологічну та радіаційну безпеку, про оцінку впливу на довкілля, про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, про охорону атмосферного повітря, щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов; в) обмеження чи зупинення (тимчасове) діяльності підприємств і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, законодавства про оцінку впливу на довкілля, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №275 від 19 квітня 2017 року, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України. Держекоінспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Одним із основних завдань Держекоінспекції, визначених пунктом 3 цього Положення, є: реалізація державної політики зі здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів.

Підпунктами "в" та "г" підпункту 2, підпунктами 3, 19 пункту 4 цього ж Положення встановлено, що Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань: 2) здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог: в) законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів щодо: здійснення погоджених у встановленому порядку технологічних, лісомеліоративних, гідротехнічних та інших заходів щодо охорони вод від вичерпання, поліпшення їх стану, а також припинення скидання забруднених зворотних вод (стічні, шахтні, кар`єрні, дренажні води), баластних та лляльних вод; дотримання екологічних вимог під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції та прийняття в експлуатацію підприємств, споруд, інших об`єктів; г) законодавства про охорону атмосферного повітря щодо: наявності та додержання дозволів на викиди забруднюючих речовин; додержання нормативів у галузі охорони атмосферного повітря; надання своєчасної, повної та достовірної інформації про стан атмосферного повітря, визначення видів і обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря; 3) проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування); 19) здійснює інші повноваження, визначені законом.

Підпунктом 15 пункту 6 Положення про Державну екологічну інспекцію України передбачено, що Держекоінспекція для виконання покладених на неї завдань має право приймати рішення про обмеження чи зупинення (тимчасово) діяльності підприємств і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин, за винятком суб`єктів підприємницької діяльності (інвесторів), що провадять свою діяльність відповідно до законодавства про угоди щодо розподілу продукції.

Відповідно до статті 50 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" екологічна безпека - це такий стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров`я людей. Екологічна безпека гарантується громадянам України здійсненням широкого комплексу взаємопов`язаних політичних, економічних, технічних, організаційних, державно-правових та інших заходів. Діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди навколишньому природному середовищу, може бути припинена за рішенням суду.

Загальні вимоги до екологічної безпеки викладені у статті 51 вказаного Закону, зокрема, частинами першою та другою встановлено, що при проектуванні, розміщенні, будівництві, введенні в дію нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об`єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування, а також в процесі експлуатації цих об`єктів забезпечується екологічна безпека людей, раціональне використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. При цьому повинні передбачатися вловлювання, утилізація, знешкодження шкідливих речовин і відходів або повна їх ліквідація, виконання інших вимог щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров`я людей. Підприємства, установи й організації, діяльність яких пов`язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.

Отже, екологічна безпека гарантується громадянам України шляхом дотримання підприємствами, установами й організаціями вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, забезпечення контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та дотримання умов дозвільного характеру на здійснення викидів.

Згідно з актом перевірки №113/2-10/20 від 23.03.2020 року встановлено, що відповідно до проектної документації «Реконструкція свинотоварної ферми на 11200 голів за адресою вул. Чапаєва, 3-а, Піщанська сільська рада, Новомосковський район, Дніпропетровська область» передбачено відведення на очищення гнойних стоків за вищевказаною адресою, фактично на очисні споруди відводяться стічні води з двох промідялнок (тобто збільшено навантаження очисних споруд без збільшення потужностей), що не передбачено проектною документацією. Потужність очищених споруд не передбачає очищення забруднених стічних вод з інших ділянок. Крім того, відповідно до висновку державної екологічної експертизи від 10.06.2011 року №04/09.02.11-361 робочого проекту «Реконструкція свинотоварної ферми на 11200 голів за адресою вул. Чапаєва, 3-а, Піщанська сільська рада, Новомосковський район, Дніпропетровська область», передбачено приймання господарсько-побутових та виробничих стоків на локальні очисні споруди на «Біолайн3», «Біолайн 15», «Біолайн 40ПР». Втім, за адресою вул. Чапаєва, 3-а, Піщанська сільська рада, Новомосковський район, Дніпропетровська область очисні споруди «Біолайн» відсутні.

Суд зазначає, що відповідачем до суду надано експертну оцінку окремого розділу «Оцінка впливу на навколишнє середовище» до матеріалів техніко-економічного обґрунтування «Реконструкція системи зберігання, переробки та утилізації гнойних стоків на свинофермі потужністю на 11200 голів на рік ПП «Сігма» за адресою вул. Чапаєва, 3-а, Піщанська сільська рада, Новомосковський район, Дніпропетровська область, видана ТОВ «Українською будівельно-технічною експертизою» від 02.09.2015 року за №7-037-15-ЕП/КО.

Означеною експертною оцінкою від 02.09.2015 року за №7-037-15-ЕП/КО зроблено висновок, що негативного впливу на поверхневі та підземні води в процесі розташування та експлуатації проектованого об`єкта спостерігатись не буде та порушень гідрологічних і гідрогеологічних параметрів водних об`єктів у зоні впливу планової діяльності проектованого об`єкта не відбуватиметься.

Втім, суд не бере до уваги означені висновки експертної оцінки окремого розділу, з огляду на таке.

Щодо тверджень відповідача, що висновок державної екологічної експертизи від 10.06.2011 року №04/09.02.11-361 втратив чинність, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про екологічну експертизу» (тут і далі - в редакції, чинній на час винесення оскаржуваного припису), екологічна експертиза в Україні - вид науково-практичної діяльності уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об`єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об`єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.

Статтею 7 цього Закону визначені об`єкти екологічної експертизи. Так, об`єктами екологічної експертизи є проекти законодавчих та інших нормативно - правових актів, документація по впровадженню нової техніки, технологій, матеріалів, речовин, продукції, генетично модифікованих організмів, реалізація яких може призвести до порушення екологічних нормативів, негативного впливу на стан навколишнього природного середовища.

Частиною другою вказаної статті встановлено, що екологічній експертизі можуть підлягати екологічні ситуації, що склалися в окремих населених пунктах і регіонах, а також діючі об`єкти та комплекси, що мають значний негативний вплив на стан навколишнього природного середовища.

Згідно частини 1 статті 13 Закону України «Про екологічну експертизу», державна екологічна експертиза організовується і проводиться еколого-експертними підрозділами, спеціалізованими установами, організаціями обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, із залученням інших органів виконавчої влади. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, проводить державну екологічну експертизу щодо об`єктів, які стосуються території зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, та/або рішення щодо затвердження (схвалення) яких приймається Кабінетом Міністрів України. Експертиза проектів будівництва проводиться відповідно до статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Частиною третьою вказаної статті визначено, що здійснення державної екологічної експертизи є обов`язковим для видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Перелік видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

З аналізу вищенаведених правових норм слідує, що проведення державної екологічної експертизи є обов`язковим в усіх випадках, які стосуються видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку.

При цьому, вирішуючи питання про застосування висновків експертної оцінки від 02.09.2015 року за №7-037-15-ЕП/КО, суд зауважує, що поняття «державна екологічна експертиза» та поняття «експертна оцінка окремого розділу» не є тотожними, а тому випадки обов`язкового проведення державної екологічної експертизи, визначені частиною третьою статті 13 Закону України «Про екологічну експертизу», а саме щодо видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, поширюються і на об`єкти будівництва.

Отже, визначальним у даному випадку є з`ясування обставин того, чи є об`єкт реконструкції об`єктом підвищеної небезпеки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 19.02.2019 року у справі №826/2278/17.

За приписами пункту 2 частини 3 статті 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", друга категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає сільське господарство, лісівництво та водне господарство: потужності для вирощування: птиці (40 тисяч місць і більше); свиней (1 тисяча місць і більше, для свиноматок - 500 місць і більше); великої та дрібної рогатої худоби (1 тисяча місць і більше); кролів та інших хутрових тварин (2 тисячі голів і більше).

Згідно з статтею 17 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання ним чинності.

Дія цього Закону не поширюється на суб`єктів господарювання, які отримали рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності цим Законом, крім випадків, передбачених пунктом 22 частини другої та пунктом 14 частини третьої статті 3 цього Закону.

Висновки державної екологічної експертизи, одержані до введення в дію цього Закону, зберігають чинність та мають статус висновку з оцінки впливу на довкілля.

Також, суд зауважує, що безпосередньо експертною оцінкою окремого розділу «Оцінка впливу на навколишнє середовище» до матеріалів техніко-економічного обґрунтування «Реконструкція системи зберігання, переробки та утилізації гнойних стоків на свинофермі потужністю на 11200 голів на рік ПП «Сігма» за адресою вул. Чапаєва, 3-а, Піщанська сільська рада, Новомосковський район, Дніпропетровська область, видана ТОВ «Українською будівельно-технічною експертизою» від 02.09.2015 року за №7-037-15-ЕП/КО, відносено об`єкт будівництва (ПП «Сігма») до об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку.

Крім цього, як видно зі змісту експертної оцінки окремого розділу, експертиза проектних рішень щодо дотримання вимог до експлуатаційної безпеки будівель і споруд, інженерного забезпечення, санітарно-епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, пожежної і техногенної безпеки, енергозбереження та енергоефективності – невиконувались.

Отже, судом визначено, що в даному випадку відповідачу слід дотримуватись умов, визначених державною екологічною експертизою.

Статтею 29 Закону №1264-XII визначено що висновки державної екологічної експертизи є обов`язковими до виконання.

Згідно статті 51 Закону №1264-XII підприємства, установи й організації, діяльність яких пов`язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.

Відповідно до пункту 5 статті 101 Водного кодексу України відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у введенні в експлуатацію підприємств, комунальних та інших об`єктів без очисних споруд чи пристроїв належної потужності

Згідно статті 95 цього Кодексу діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди водам (воднім об`єктам), може бути припинена за рішенням суду.

Статтею 96 Водного кодексу України передбачено, що під час розміщення, проектування, будівництва, реконструкції і введення в дію підприємств, споруд та інших об`єктів, а також під час впровадження нових технологічних процесів повинно забезпечуватися раціональне використання вод. При цьому передбачаються технології, які забезпечують охорону вод від забруднення, засмічення і вичерпання, попередження їх шкідливої дії, охорону земель від засолення, підтоплення або переосушення, а також сприяють збереженню природних умов і ландшафтів як безпосередньо в зоні їх розміщення, так і на водозбірній площі водних об`єктів.

Відповідно до пункту 1 статті 98 Водного кодексу України забороняється введення в дію нових і реконструйованих підприємств, цехів, агрегатів, комунальних та інших об`єктів, не забезпечених пристроями і очисними спорудами необхідної потужності, що запобігають забрудненню і засміченню вод або їх шкідливій дії, та необхідною вимірювальною апаратурою, що здійснює облік об`ємів забору і скидання води.

В ході перевірки встановлено та в акті відображено, що на підприємстві відсутні очисні споруди «Біолайн» відсутні, які передбачені умовами державної екологічної експертизи від 10.06.2011 року №04/09.02.11-361 робочого проекту «Реконструкція свинотоварної ферми на 11200 голів за адресою вул. Чапаєва, 3-а, Піщанська сільська рада, Новомосковський район, Дніпропетровська область».

При цьому, висновок з оцінки впливу на довкілля, або позитивний висновок державної екологічної експертизи на проведення реконструкції відсутні.

Отже, з матеріалів справи встановлено, що при проведенні заходу контролю Держекоінспекцією встановлено здійснення відповідачем господарської діяльності з порушенням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Доказів усунення вказаних порушень в процесі здійснення господарської діяльності, або доказів які спростовують встановлені під час перевірки порушення, а також доказів визнання протиправним та скасування припису від 23.03.2020 № 113/2-10/20 станом на дату розгляду справи судом, відповідач не надав.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Відповідно до вимог статті 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Відтак, суд вказує, що винесення припису та звернення до суду із позовом щодо повного або часткового припинення виробництва – це два різних засоби реагування органу державного нагляду, які застосовуються окремо.

Суд наголошує, що відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень (абзац 2 частини п`ятої статті 4 Закону №877-V).

Частиною 4 статті 5 КАС України передбачено, що суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Частинами 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та застосування заходів реагування.

Відповідно до ст.139 КАС України підстави для розподілу судових витрат, відсутні.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області (49010, м. Дніпро, вул. Лабораторна, 69, код ЄДРПОУ 37988899) до Приватного підприємства «Сігма» (52021, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Степове, вул. 30 років Перемоги, код ЄДРПОУ 31261727) про застосування заходів реагування – задовольнити.

Повністю зупинити виробництво (виготовлення), реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг, які пов`язані із здійсненням Приватним підприємством «Сігма» (місце знаходження: 52021, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Степове, вул. 30 років Перемоги; місце провадження діяльності: Дніпропетровська область, Новомосковський район, Піщанська сільська рада, вул. лугова (Чапаєва) діяльності з порушенням законодавства про оцінку впливу на довкілля до повного усунення порушень.

Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, проте, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.В. Горбалінський