Ухвала суду № 9237285, 06.04.2010, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2010 р. Справа № 141/09 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді Довгополова О.М.

Суддів Пліша М.А. , Стародуба О.П.

при секретарі судового засідання Куземський В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» на постанову господарського суду Івано-Франківської області від 18 листопада 2008 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» до Калуської об’єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА

У травні 2007 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання нечинним прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0000812304/0 від 20.03.2007 року, яким позивачеві зменшено бюджетне відшкодування ПДВ на суму 4008340,00 грн. Вимоги обґрунтовані визначенням суми бюджетного відшкодування на підставі Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі – Закон № 168/97-ВР), зокрема, його пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7, та неправомірними діями відповідача, що ґрунтуються на звуженому тлумаченні поняття бюджетного відшкодування згідно з рядком «3» форми Розрахунку суми бюджетного відшкодування - додатку № 3 до податкової декларації з ПДВ.

Постановою господарського суду Івано-Франківської області від 18 листопада 2008 року у задоволенні позову відмовлено. Рішення мотивоване недотриманням позивачем вимог абзацу 3 пп. 4.4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки подано декларацію іншої форми (розрахунок бюджетного відшкодування) без пояснення мотивів її складення та порушенням вимог п. 9.3 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997 року у редакції наказу ДПА України від 15.06.2005 року № 213 «Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість». Також судом зазначено, що пп. 7.7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР містить відсилочну норму з посиланням на пп. 7.7.1 ст. 7 цього Закону як на умову, при якій виникає право на бюджетне відшкодування.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову, задовольнивши позов. Вимоги обґрунтовані неправильним застосуванням пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

У письмовому запереченні відповідач просить залишити скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про скасування постанови суду, враховуючи наступне.

Встановлено, що за наслідками проведеної відповідачем виїзної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2006 року складено акт від 19.03.2007 року № 453/23-04/33129683, за даними якого позивачем завищено бюджетне відшкодування ПДВ на суму 4008340,00 грн.

На підставі цього акта відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000812304/0 від 20.03.2007 року, яким позивачеві зменшено бюджетне відшкодування ПДВ на суму 4008340,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.01.2007 року товариством було подано до податкової інспекції податкову декларацію з ПДВ за грудень 2006 року, заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та розрахунок суми бюджетного відшкодування – 9735302,00 грн.

Висновок відповідача ґрунтується на тому, що сума, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, повинна дорівнювати сумі податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплаченої отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), тобто 5726962,00 грн.

З такими висновками відповідача безпідставно погодився суд першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону № 168/97-ВР бюджетне відшкодування – сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені у п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Згідно з пп. 7.7.1 цього пункту сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 вказаного пункту встановлено, що в разі, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже сума, яка була розрахована за правилами пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону № 168/97-ВР набуває статусу бюджетного відшкодування і підлягає поверненню з бюджету.

Аналіз наведених положень правових норм свідчить, що попереднім податковим періодом може бути будь-який податковий період, який передує звітному податковому періоду, а залишок від'ємного значення податку на додану вартість після бюджетного відшкодування, включений до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, підлягає бюджетному відшкодуванню у будь-якому з наступних звітних періодів у разі проведення розрахунків за товари в частині від'ємного значення податку на додану вартість.

Згідно з пп. 5.12.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997 року, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

У назві рядка № 3 форми Розрахунку суми бюджетного відшкодування, затвердженого вказаним наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997 року, зазначено, що відшкодуванню підлягає не фактично сплачена сума податку на додану вартість, з якої утворилось від'ємне значення (котре в поточному періоді може утворитись за рахунок від'ємних значень декількох попередніх періодів), а лише податковий кредит попереднього податкового періоду, фактично сплачений отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Тому суд апеляційної інстанції вважає, що формулювання рядка № 3 зазначеного Розрахунку не повністю відповідає положенням абзацу «а» пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, оскільки цією нормою Закону передбачено право на здійснення бюджетного відшкодування у тій частині, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів, а не сумі податкового кредиту попереднього податкового періоду, сплаченого в такому податковому періоді.

Відповідно до наведених обставин товариство подало податковому органу розрахунок суми бюджетного відшкодування з уточненим формулюванням рядка № 3, про що зазначило у своїх додаткових поясненнях.

При цьому слід зазначити, що назви рядків у формі Розрахунку суми бюджетного відшкодування не є правовими нормами, а існують лише для зручності заповнення відповідної форми та не породжують, не змінюють та не припиняють будь-яких правовідносин, тобто не мають юридичних наслідків, а тому формулювання назви рядка № 3 форми розрахунку не може змінювати порядок бюджетного відшкодування, встановлений законом.

Оскільки форма податкової декларації з ПДВ, розрахунок суми бюджетного відшкодування та заява про отримання бюджетного відшкодування позивачем не змінювалися, є необгрунтованим висновок суду першої інстанції про порушення позивачем вимог абзацу 3 пп. 4.4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та п. 9.3 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997 року у редакції наказу ДПА України від 15.06.2005 року № 213 «Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість».

Вищезазначене не було враховано судом першої інстанції, який дійшов помилкового висновку про невідповідність Закону № 168/97-ВР здійсненого позивачем розрахунку суми бюджетного відшкодування ПДВ та правомірність зменшення такої суми податковим органом, а тому колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про визнання нечинним та скасування оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, скарга позивача задовольняється.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 195, 196, 198, 202 ч. 4, 205 ч. 2, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» задовольнити, постанову господарського суду Івано-Франківської області від 18 листопада 2008 року у справі № А-12/65 – скасувати та прийняти нову постанову.

Позовні вимоги задовольнити.

Податкове повідомлення-рішення Калуської об’єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області № 0000812304/0 від 20.03.2007 року визнати нечинним та скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» (ідентифікаційний код – 33129683) 05 (п’ять гривень),10 (десять копійок) судового збору.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Довгополов О.М.

Судді Пліш М.А. , Стародуб О.П.

Повний текст рішення виготовлено 09.04.2010 року.