Рішення № 92371257, 22.10.2020, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/2989/20

Провадження № 2/639/1181/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2020 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді – Труханович В.В.,

за участю секретаря – Хараман Д.І., Безбородько І.О.,

представника позивача – Жидкова С.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жовтневого районного суду м. Харкова цивільну справу № 639/2989/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович, Державний виконавець Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Чорний Артем Володимирович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ :

У травні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до АТ КБ «Приватбанк», треті особи: Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв А.А., Державний виконавець Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Чорний А.В. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позову посилається на те, що 09 листопада 2016 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. вчинено виконавчий напис, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором від 15 березня 2011 року у розмірі 97 081,66 грн., з урахуванням: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 24 888,19 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 65 394,34 грн., заборгованості з комісії та пені у розмірі 1 700,00 грн., заборгованості по штрафам (фіксована частина) у розмірі 500,00 грн., заборгованості по штрафам (відсоток від уми заборгованості) у розмірі 4 599,13грн.

Про вчинення нотаріусом наведеного вище виконавчого напису позивачу стало відомо після накладання арешту на її грошові кошти. Постанова про арешт коштів боржника винесена державним виконавцем 13.03.2019 року.

Позивач вважає, що для вчинення виконавчого напису нотаріусу необхідно здійснити перевірку наявності певних умов, за яких може вчинена ця нотаріальна дія. А саме, перевірити чи немає спору щодо наявності чи змісту зобов`язання або іншої відповідальності між стягувачем і боржником. Нотаріус вчиняє виконавчий напис за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Позивач зазначає, що вона не визнає борг за договором у розмірі, який з неї стягується. Вона не погоджується з розрахунком заборгованості наведеним у виконавчому документів, зокрема в частині заборгованості з комісії та пені, заборгованості по штрафам.

Крім того, поза увагою нотаріуса лишилося те, що з дня коли у банку виникло право примусового стягнення боргу, минуло більше трьох років.

Всі вищевикладені обставини вимусили позивача звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 19 травня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович, Державний виконавець Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Чорний Артем Володимирович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Призначено судове засідання.

03 червня 2020 року від відповідача АТ КБ «Приватбанк» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого у задоволені позову просили відмовити, посилаючись на те, що між банком та позивачем було укладено кредитний договір, за яким остання належним чином не виконувала свої зобов`язання. У банка виникло право вимоги внаслідок прострочення позичальником строків виконання зобов`язання, яке мале місце з 30.04.2014 року. Оскільки умови договору не були виконані позивачем належним чином, банк мав право на звернення про вчинення виконавчого напису.

16 вересня 2020 року від представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 надійшли письмові пояснення, в яких він зазначив про те, що позивач не визнає суму боргу, на стягнення якої приватним нотаріусом вчинено виконавчий напис, а отже у нотаріуса були відсутні підстави для винесення виконавчого напису.

Представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 , який діє на підставі довіреності від 28.10.2019 року, в судовому засіданні заявлений позов підтримав, просив суд його задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Представник відповідача по справі в судове засідання не з`явився, про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, просив справу розглянути у його відсутність.

Третя особа Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв А.А. в судове засідання не з`явився, про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справу у його відсутність.

Третя особа Державний виконавець Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Чорний А.В.в судове засідання не з`явився, про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомив.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та наявні в матеріалах справи докази, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, шляхом передбачених ст. 16 ЦК України способами.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

В судовому засіданні було встановлено, що 09 листопада 2016 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. було винесено виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», невиплачених в строк відповідно до умов Кредитного договору від 15 березня 2011 року та розрахунку заборгованості за договором станом на 30.06.2016, грошових коштів у сумі 97 081 грн.66 коп., з урахуванням:

-Заборгованості за тілом кредиту у розмірі 24 888 грн.19коп.;

-Заборгованості за відсотками у розмірі 65 395 грн.34 коп.;

-Заборгованості з комісії та пені у розмірі 1 700 грн.00 коп.;

-Заборгованості по штрафам (фіксована частина) у розмірі 500грн.00коп.;

-Заборгованості по штрафам (відсоток від суми заборгованості) у розмірі 4 599грн.13коп.,

-Стягнення здійснюється за період з 15 березня 2011 року по 30 червня 2016 року. ( а.с. 15)

11 травня 2017 року державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області було відкрито виконавче провадження №53906143 з примусового виконання виконавчого напису №5484 виданого 09.11.2016 року Приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості у розмірі 97 081,66 грн. ( а.с. 16-17)

13 березня 2019 року в рамках даного виконавчого провадження була винесена постанова про арешт коштів боржника. ( а.с. 19-20)

В судовому засіданні представник позивача не заперечував проти факту укладання кредитного договору між позивачем та банком. Однак зазначає, що позивач не погоджується з сумою заборгованості, яка була нарахована банком, та про стягнення якої зазначено у виконавчому напису. Крім того, зазначає, що дана сума заборгованості стягнута за період з 15 березня 2011 року по 30 червня 2016 року, отже по за строками позовної давності.

Так, на думку представника позивача, виконавчий напис №5484 виданий 09.11.2016 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. було вчинено нотаріусом із порушенням Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів за яким стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, оскільки зазначена у виконавчому написі заборгованість не може вважатися безспірною.

За загальним правилом ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч.1 ст.16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом учинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, установлених законом.

Порядок учинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства (ч.1 ст.39 цього закону). Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції від 22.02.2012 №296/5.

Учинення нотаріусом виконавчого напису — це нотаріальна дія (п.19 ст.34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена гл.14 закону «Про нотаріат» та гл.16 розд. ІІ порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів.

У ст. 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті закону нотаріус учиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше ніж 3 роки, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями — не більше ніж рік. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис видається в межах цього строку.

Порядок учинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пп.1, 3 гл.16 розд. ІІ порядку вчинення нотаріальних дій).

Згідно з пп.2.1 п.2 гл.16 розд. ІІ порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, в якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування й місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата й місце народження боржника — фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно п. 1.1. даної Глави, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Згідно п. 1.2. перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3.2 безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172, якою керувався нотаріус.

Відповідно до ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.

Учинення нотаріусом виконавчого напису — це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус проводить свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції та не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає та не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису — надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, по захист якого він звернувся до нотаріуса, повинне існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника — це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст.88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками — наданими стягувачем документами згідно з переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений у пп.2.3 п.2 гл.16 розд. ІІ порядку вчинення нотаріальних дій, шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, учинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів ст.ст.15, 16, 18 ЦК України, ст.ст.50, 87, 88 Закону «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом учинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне в стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить протилежного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права, дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 березня 2019 року за наслідками розгляду цивільної справи № 137/1666/16-ц (касаційне провадження № 14-84цс19), а також Верховний Суд в постанові від 23 січня 2020 року у справі № 355/1214/16-ц, провадження № 61-25331св18, від 12 березня 2020 року у справі № 754/7994/17-ц, провадження № 61-19592св19.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Всупереч зазначеним положенням закону, а ні відповідачем по справі, а ні приватним нотаріусом не було надано суду жодних належних та допустимих доказів безспірності заборгованості.

Відповідно до оскаржуваного виконавчого напису розрахунок заборгованості вчинено в період з 15 березня 2011 року по 30 червня 2016 року. Підстави нарахування заборгованості саме в зазначений період не вказано.

Представник позивача посилається на те, що виконавчий напис видано за вимогами поза строком позовної давності.

За таких обставин, у суду відсутні підстави вважати, що заборгованість позивача перед відповідачем на час винесення оскаржуваного виконавчого напису була безспірною.

Окрім того, матеріали справи не містять у собі копій документів на підставі яких нотаріусом було вчинено виконавчий напис, а отже суд не має можливості перевірити законність та правильність процедури вчинення виконавчого напису нотаріусом.

Враховуючи те, що позивачем заперечується розмір заборгованості, а сторонами у справі не було доведено, що при вчиненні приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. виконавчого напису ним було дотримано процедуру встановлено Законом України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, що ним було встановлено безспірність заборгованості, суд приходить до висновку, що виконавчий напис, виданий приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. 09 листопада 2016 року, зареєстрований в реєстрі за № 5484 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості у розмірі 97 081,66 грн., повинен бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.

Отже, позовна заява ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису, таким, що не підлягає виконанню підлягає задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 840, 80 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 15, 76-82, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 1, 34, 50, 88 Закону України «Про виконавче провадження», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172, суд -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович, Державний виконавець Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Чорний Артем Володимирович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, виданий Приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим Артемом Анатолійовичем 09 листопада 2016 року, зареєстрований в реєстрі за № 5484 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором від 15 березня 2011 року у розмірі 97 081,66 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840, 80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач – ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач – Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Набережної Перемоги, буд. 30.

3-тя особа - Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович, місцезнаходження: м. Чернігів, пр.. Миру, буд. 55.

3-тя особа - Державний виконавець Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Чорний Артем Володимирович, місцезнаходження: м. Харків, вул. Москалівська, буд. 58.

Повний текст рішення складено 22 жовтня 2020 року.

Суддя В.В. Труханович