Рішення № 92369748, 13.10.2020, Рубіжанський міський суд Луганської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2020 Провадження №2/425/533/20

Справа №425/1981/20

місто Рубіжне Луганської області

Рубіжанський міський суд Луганської області у складі головуючого судді Мирошникової О.Ш., за участю секретаря судового засідання Манерової І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом:

Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» – позивач, до

ОСОБА_1 - відповідач

про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування, та

ухвалив це заочне рішення про таке:

І. Стислий виклад позицій позивача та заперечень відповідача.

1.15.07.2020 ПрАТ СК «ПЗУ Україна» звернулося до суду з регресним позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 17722,07 гривень та судового збору в розмірі 2102 гривні.

Позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що відповідач не виконала зобов`язання з виплати позивачу страхового відшкодування за договором страхування в порядку регресу.

2.Відповідач відзив до суду у встановлений судом строк не подала.

ІІ. Заяви, клопотання учасників справи.

3.Разом із позовною заявою представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження позовні вимоги підтримав, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

4.12.08.2020 представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

5.30.07.2020 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

6.Суд повідомив учасників про час та місце розгляду справи належним чином відповідно до ст. 128 ЦПК України.

Учасники справи не скористалися своїм правом брати участь у судовому засіданні, їх нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

7. Ухвалою від 13.10.2020 суд постановив здійснити заочний розгляд цієї справи.

8.У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

VІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

9.15.06.2018 Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (далі – позивач) та ОСОБА_2 (далі – страхувальник) уклали Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформлений у вигляді поліса № АМ/7251098 (далі – договір страхування), строк дії – з 15.06.2018 до 14.06.2019, що підтверджується копією зазначеного поліса (а.с. 44).

10. Згідно з цим договором, зокрема, у разі настання страхового випадку - події, внаслідок якої завдана шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу - автомобілю «BMW 520i», державний номерний знак НОМЕР_1 (далі – забезпечений автомобіль), позивач зобов`язується виплатити страхове відшкодування в межах встановленої страхової суми.

11.11.08.2018 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 (відповідач) та автомобіля «ВАЗ 21120», державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 (далі – потерпілий), відповідач самовільно залишила місце пригоди, що підтверджується копією постанови суду про накладення на відповідача адміністративного стягнення та іншими доказами (а.с. 56-63, 72-73).

12.Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль потерпілого зазнав пошкоджень, майнова шкода у вигляді відновлювального ремонту відповідно до копії звіту про оцінку вартості збитків від 12.08.2018 становить 21145,03 грн. (а.с. 64-69).

13.20.08.2018 потерпілий повідомив позивача про дорожньо-транспортну пригоду та звернувся за виплатою страхове відшкодування, що підтверджується копіями відповідних документів (а.с. 56-59).

14.15.11.2018 позивач склав страховий акт про страховий випадок та здійснив розрахунок страхового відшкодування, розмір якого становить 17722,07 грн. (а.с. 82-83).

15.21.11.2018 позивач сплатив потерпілому страхове відшкодування у розмірі 17722,07 грн., що підтверджується копією платіжного доручення (а.с. 84).

16.15.03.2020 позивач направив відповідачу вимогу про виплату страхового відшкодування в порядку регресу (а.с. 85-86), проте відповідач його не сплатила, про що позивач зазначає у позовній заяві; докази, що підтверджують таку сплату, у справі відсутні.

V. Законодавство, яке застосував суд.

17.Цивільний кодекс України:

Стаття 979 - за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Частина 1 статті 990 - страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Стаття 993 - до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Частина 2 статті 999 - до відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення ЦК України, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

18.Закон України «Про страхування» від 07.03.1996 № 85/96-ВР (далі – Закон № 85/96-ВР):

Стаття 27 - до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

19.Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV (далі – Закон № 1961-IV):

Стаття 6 - страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Стаття 29 - зокрема, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Пункт 36.4 статті 36 – виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється, зокрема, безпосередньо потерпілому.

Підпункт «в» пункту 38.1.1 статті 38 - страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він, зокрема, після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди.

20.Правила дорожнього руху:

П. 2.10.а - у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

VІ. Мотивована оцінка суду.

21.Суд вважає, що позивач та страхувальник уклали договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за яким страховий випадок – подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.

22.Суд встановив, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 11.08.2018 за участю забезпеченого транспортного засобу під керуванням відповідача, завдана шкода транспортному засобу потерпілого, що відповідно до договору страхування є страховим випадком.

23.Настання страхового випадку потягло за собою відповідальність позивача як страховика за договором страхування.

24.Відповідно до ст. 29 та п. 36.4 ст. 36 Закону № 1961-IV на підставі заяви потерпілого та страхового акта позивач виплатив потерпілому страхове відшкодування, чим належним чином виконав своє зобов`язання за договором страхування.

25.Фактичні витрати позивача у зв`язку з виплатою страхового відшкодування становили 17722,07 грн.

26. ОСОБА_1 як водій забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду та на порушення п. 2.10.а Правил дорожнього руху самовільно залишив місце пригоди, відповідно до п.п. «в» п. 38.1.1 ст. 38 Закону № 1961-IV є належним відповідачем у цій справі.

27.Зазначені обставини утворюють фактичний склад, який відповідно до ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону № 85/96-ВР та п.п. «в» п. 38.1.1 ст. 38 Закону № 1961-IV необхідний для переходу до позивача права вимоги, яке потерпілий має до відповідача, у межах фактичних витрат.

28.Суд вважає, що обставини, на які позивач посилається як на підстави своїх вимог, він підтвердив належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами.

29.Відповідач не надала суду доказів сплати позивачу страхового відшкодування.

Тому суд повністю задовольняє позовні вимоги та стягує з відповідача на користь позивача суму виплаченого страхового відшкодування за у розмірі 17722,07 грн.

VII. Розподіл судових витрат.

30.Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

31. Згідно з платіжним дорученням від 11.02.2020 позивач сплатив 2102,00 грн. судового збору (а.с. 87).

Вимоги позивача суд задовольнив повністю, тому судовий збір у сумі 2102 грн. стягує з відповідача користь позивача.

З цих підстав суд вирішив:

1.Задовольнити повністю позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

2.Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 17722,07 гривень (сімнадцять тисяч сімсот двадцять дві гривні 07 копійок).

3.Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» судовий збір у сумі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні.

4.Копію цього заочного рішення направити учасникам справи.

5.Заочне рішення може бути оскаржено шляхом подання до Рубіжанського міського суду Луганської області заяви про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Рубіжанський міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

6.Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

7.Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (місце реєстрації: місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 40; ідентифікаційний код юридичної особи 20782312).

Відповідач: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ).

Суддя Рубіжанського міського суду Луганської областіМирошникова О.Ш.