Постанова № 9236704, 22.04.2010, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

20.04.2010 р.                                                             справа №28/303

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Діброви Г.І.

суддівСтойка О.В. , Шевкової Т.А. від позивача:Діденко Т.Г. –за дов. б/н від 22.03.2010р. від відповідача:Дорошенко О.М. –за дов. №7171 від 02.11.2009р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор», м.Донецьк

на рішення господарського суду Донецької області

від21.12.2009року

у справі№ 28/303 (суддя Курило Г.Є.)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю фірма «Торгівельний дім «МАРКЕТ-ГРУП», м.Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор», м.Донецьк

простягнення 192 078 грн. 77 коп.

ВСТАНОВИВ:

У 2009 році Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Торгівельний дім «МАРКЕТ-ГРУП», м.Дніпропетровськ звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор», м.Донецьк про стягнення пені за період з 14.04.09р. по 03.08.09р. в розмірі 132424 грн. 00 коп., інфляційних в сумі 42 530 грн. 89 коп. та 3% річних за період з 14.04.09р. по 03.08.09р. в сумі 17123 грн. 88 коп., всього 192078 грн. 77 коп.

В процесі розгляду справи судом першої інстанції, позивач відповідно до вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України надав заяву від 26.11.2009р. про зміни та уточнення позову, якою збільшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача інфляційні в розмірі 42530 грн. 89 коп., пеню у розмірі 132 424 грн. 00 коп., відсотки за користування грошовими коштами в розмірі 6900 грн. 76 коп. та 3% річних в сумі 17 123 грн. 88 коп.

Рішенням господарського суду Донецької області від 21.12.09р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Торгівельний дім «МАРКЕТ-ГРУП», м. Дніпропетровськ були задоволені частково. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор», м. Донецьк пеню в розмірі 93787 грн. 76 коп., 3% річних у розмірі 17123 грн. 88 коп. та 42530 грн. 59 грн. інфляційних. В решті позовних вимог було відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор», м.Донецьк з рішенням суду першої інстанції не згодно, вважає його прийнятим при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому він звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою з уточненнями, якими просив рішення господарського суду Донецької області від 21.12.09р. скасувати в частині стягнення з ТОВ «ТБ «Амстор» 3% річних у розмірі 1854 грн. 31 коп. та пені в розмірі 129962 грн. 79 коп. або зменшити суму стягнення штрафних санкцій (пені).

В судовому засіданні, яке відкладалося, представники сторін надали суду апеляційної інстанції узгоджений розрахунок 3% річних та пені, витребуваний ухвалами суду.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з’ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 28/303 та пояснень представників сторін.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статей 28-29 Закону України «Про судоустрій»та статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду частково не відповідає вимогам чинного законодавства України та підлягає частковій зміні в частині стягнення пені, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.05.2009р. господарський суд Донецької області по справі № 28/147 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Торгівельний дім «МАРКЕТ-ГРУП», м.Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор», м.Донецьк прийняв рішення, яким задовольнив вимоги частково, а саме: з останнього було стягнуто на користь позивача суму основного боргу в розмірі 2 015682 грн. 06 коп., пені в сумі 52 197 грн. 75 коп. 3% річних в сумі 5898 грн. 36коп. та 20043 грн. 76 грн. –інфляційних за період до 14.04.2009р. В решті первісних позовних вимог та у задоволенні зустрічних позовних вимог було відмовлено. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.07.09р. рішення суду першої інстанції від 21.05.09р. залишено без змін.

Рішенням господарського суду Донецької області від 21.05.09р. та постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.07.09р. по справі №28/147, які набрали законної сили, встановлено наступне:

          12.12.07р. між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Торгівельний дім «МАРКЕТ-ГРУП», м.Дніпропетровськ (далі –Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор», м.Донецьк (далі –Покупець) був укладений Договір постачання № 2512 (далі –Договір), згідно якого Постачальник зобов’язався поставляти Покупцю товар відповідно до поданого Покупцем замовлення, а Покупець зобов’язався прийняти товар та своєчасно сплатити його вартість.

На виконання умов Договору поставки позивач здійснив постачання товару на загальну суму 1358690 грн. 40 коп. в торговій мережі Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор», м.Донецьк, що було підтверджено видатковими накладними та товарно-транспортними накладними.

Судами по справі № 28/147 було встановлено факт неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор», м.Донецьк його зобов’язань за Договором постачання № 2512 та присуджено до стягнення з останнього на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Торгівельний дім «МАРКЕТ-ГРУП», м.Дніпропетровськ суму основного боргу у розмірі 2 015682 грн. 06 коп., пені у розмірі 52 197 грн. 75 коп., 3% річних в сумі 5898 грн. 36 коп. та 20043 грн. 76 грн. - інфляційних.

На виконання рішення суду по справі № 28/147 відповідач здійснив оплату суми боргу у період з 16.07.09р. по 03.08.09р., що підтверджується банківськими виписками.

Оскільки відповідачем зобов'язання щодо сплати заборгованості було здійснено несвоєчасно, позивачем були нараховані штрафні санкції, а саме: за період з 14.04.2009р. по 03.08.2009р. пеня у розмірі 132 424 грн. 00 коп., відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 6900 грн. 76коп., 3% річних в сумі 17 123 грн. 88 коп. та інфляційні у розмірі 42 530 грн. 89 коп. За цих підстав позивач звернувся до господарського суду Донецької області за захистом своїх порушених прав.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Судовими доказами слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного розгляду справи.

Згідно з пунктом 4 статті 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Обов'язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України,          боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Так, судом першої інстанції в рішенні від 21.05.09р. та у постанові Донецького апеляційного господарського суду від 14.07.09р. по справі № 28/147 було встановлено факт, що відповідачем було неналежно виконано його зобов’язання щодо своєчасної оплати отриманого товару від позивача та в зв'язку з цим стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор», м.Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Торгівельний дім «МАРКЕТ-ГРУП», м.Дніпропетровськ основний борг та штрафні санкції за період по 13.04.09р.

Рішення господарського суду Донецької області від 21.05.09р. та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 14.07.09р. по справі 28/147 набрали законної сили. Тому вищезазначений факт є преюдиційним та не потребує доказування по цій справі.

Перевіривши розрахунки, надані сторонами, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги позивача на підставі статті 625 Цивільного кодексу України про стягнення з відповідача за період з 14.04.09р. по 03.08.09р. 3% річних в сумі 17 123 грн. 88 коп., як сплати за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов’язання, і задоволено вимоги про стягнення інфляційних у розмірі 42 530 грн. 89 коп., як збільшення суми основного боргу у зв'язку з прострочкою виконання відповідачем його грошового зобов'язання з причини девальвації грошової одиниці України.

Стосовно позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Торгівельний дім «МАРКЕТ-ГРУП», м.Дніпропетровськ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор», м.Донецьк процентів за користування грошовими коштами у розмірі 6900 грн. 76 коп. за період з 15.07.09р. по 03.08.09р., апеляційна інстанція вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у їх задоволенні, оскільки це суперечить вимогам статті 536 Цивільного кодексу України.

Пунктом 6.2 Договору постачання встановлено, що за несвоєчасну оплату поставленого товару Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період виникнення заборгованості, від суми заборгованості за кожен день простроченого платежу.

Згідно до частини 6 стаття 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судовою колегією при перегляді справи в апеляційному провадженні встановлено, що господарським судом Донецької області неправильно зроблено перерахунок пені, нарахованої позивачем за період прострочення відповідачем виконання його договірного зобов'язання щодо своєчасної оплати отриманого товару від позивача.

Згідно п. 5.5 договору в редакції протоколу розбіжностей відповідач повинен був розрахуватися з позивачем за отриманий товар протягом 45 банківських днів з моменту кожної поставки товару.

Таким чином, наданий позивачем суду першої інстанції розрахунок пені не відповідав нормам чинного законодавства України та умовам укладеного сторонами договору, оскільки потрібно було розраховувати пеню за кожною накладною з урахуванням часткової оплати та шестимісячного присікального строку можливості нарахування цієї штрафної санкції відповідно до вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Суд першої інстанції правильно зазначив про недотримання позивачем норм ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, але помилково стягнув з відповідача пеню в розмірі 93787 грн. 76 коп.

Тому судова колегія, перевіривши наданий позивачем апеляційній інстанції розрахунок цієї штрафної санкції (а.с. 46-47, т.2), вважає, що правильною сумою пені, яка підлягає нарахуванню відповідачеві за порушення ним його договірного зобов'язання щодо своєчасної оплати отриманого товару, є 88568 грн. 04 коп.

Виходячи з вищевикладеного, апеляційна інстанція дійшла висновку про часткове задоволення вимог апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор», м.Донецьк і часткову зміну рішення суду від 21.12.2009р. в частині стягнення пені.

Одночасно з цим судова колегія вважає можливим задовольнити клопотання відповідача та зменшити розмір нарахованої штрафної санкції, виходячи з наступного. Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України та аналогічної норми пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, якщо штрафні санкції, що підлягають сплаті дуже великі у порівнянні зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Так, з приписів названих статей вбачається, що при зменшенні розміру санкцій повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов’язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні, не лише майнові, а й інші інтереси, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Оскільки, пеня є різновидом неустойки, яка має подвійну правову природу: одночасно є засобом забезпечення договірних зобов'язань для стимулювання їх виконання і мірою відповідальності за неналежне виконання зобов'язання (санкцією), як правового наслідку його порушення (ст. 611 Цивільного кодексу України), вона має компенсаційний характер та її розмір повинен бути відповідним розміру понесених позивачем збитків.

В даному випадку, розмір пені, на думку судової колегії, не відповідає наслідкам здійсненого відповідачем правопорушення.

Таким чином, до стягнення з відповідача підлягає пеня в розмірі 44284 грн. В іншій частині цих позовних вимог позивачу відмовляється з віднесенням на відповідача судових витрат в повному обсязі відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Інші доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 21.12.09 року у справі № 28/303 з урахуванням змін, внесених апеляційною інстанцією, ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 102, 103, 104, 105, 117 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор», м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 21.12.2009 року у справі № 28/303 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 21.12.2009 року у справі № 28/303 частково змінити в частині стягнення пені, виклавши абзац 2 резолютивної частини рішення наступним чином:

«Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Амстор” вул. Соколина, 38, м. Донецьк, 83012, код ЗКПО 32516492 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Торгівельний дім „МАРКЕТ-ГРУП” вул. Героїв Сталінграду, буд. 249, 49000, м. Дніпропетровськ, ЗКПО 33114291 пеню в розмірі 44 284грн., 3% річних в розмірі 17123 грн. 88 коп., інфляційні в розмірі 42530 грн. 59 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1482 грн. 23 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 175 грн. 80 коп.»

В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 21.12.2009р. залишити без змін.

Доручити господарському суду Донецької області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в п’ятиденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у місячний строк.

Головуючий          Г.І. Діброва

Судді:          О.В. Стойка

          Т.А. Шевкова

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС

5 ГС ДО