Постанова № 9236695, 20.04.2010, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

20.04.2010 р.                                                             справа №37/282пн

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Колядко Т.М.

суддівАкулової Н.В. , Гези Т.Д.

за участю представників сторін: від позивача:Кузьмішкін Д.В. за довір. № 01-10/835 від 30.12.2009р. від відповідача:

від третьої особи:не з"явився

Манжула А.М. за довір. № 70 від 29.07.2009р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуБлагодійного фонду "Будинок моряка" м. Маріуполь Донецької області на рішення господарського суду Донецької області

від17.12.2009 року

по справі№37/282пн (Попков Д.О.)

за позовомдержавного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт" м. Маріуполь Донецької області

до

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Благодійного фонду "Будинок моряка" м. Маріуполь Донецької області

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області м. Донецьк

прозвільнення орендованого приміщення та передачу його у встановленому порядку балансоутримувачу

          Господарський суд Донецької області (суддя Попков Д.О.) рішенням від 17.12.2009р. задовольнив позовні вимоги державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт" м. Маріуполь Донецької області (далі по тексту - Маріупольський порт) до Благодійного фонду "Будинок моряка" м. Маріуполь Донецької області (далі по тексту - Благодійний фонд), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області м. Донецьк (далі по тексту - РВ ФДМУ по Донецькій області) про звільнення орендованого приміщення та передачу його у встановленому порядку балансоутримувачу - Маріупольському порту. Суд зобов"язав Благодійний фонд протягом 15 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили звільнити нерухоме майно - нежитлові приміщення, загальною площею 385,4 кв.м., розташовані за адресою: 87510, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Адм. Луніна, 5 та повернути вказані приміщення Маріупольському порту, а також стягнув з відповідача судові витрати.

          Судове рішення обґрунтовано доведеністю позовних вимог.

          Не погодившись з прийнятим рішенням, Благодійний фонд звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 17.12.2009р. у справі № 37/282пн скасувати, у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, а саме ст. ст. 763, 764 Цивільного кодексу України та ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

          Зокрема, заявник посилається на те, що Маріупольський порт не мав достатніх повноважень для надіслання листа № 11-06-04-10490 (а.с. 124), оскільки його повинен був надсилати РВ ФДМУ по Донецькій області в строк не пізніше ніж 08.06.2009р.

          Заявник вважає, що судом першої інстанції не враховані зміни, які були внесені до ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (у редакції Закону України від 19.02.2009р. N 1022-VI), якою передбачено, що після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

          Представник відповідача у судове засідання 20.04.2010р. не з"явився, але 19.04.2010р. надав клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

          Апеляційна інстанція клопотання відповідача задовольнила.

          Позивач та третя особа вважають рішення господарського суду Донецької області від 17.12.2009р. у справі № 37/282пн законним та обґрунтованим, тому просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

          Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши заперечення представників позивача та третьої особи, судова колегія прийшла до висновку, що апеляційна скарга Благодійного фонду підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

          ДП "Маріупольський морський торгівельний порт" звернулось до господарського суду з позовом до Благодійного фонду "Будинок моряка", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області про зобов"язання Благодійного фонду звільнити приміщення, яке розташоване за адресою: м. Маріуполь, пр. Адм. Луніна, 5 та передати його у встановленому порядку балансоутримувачу.

          В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на закінчення строку договору оренду № 1187/2004 від 01.06.2004р., відмовою балансоутримувача від продовження правовідносин на новий строк (а.с. 17-18).

          Заявою № 18/1185 від 02.12.2009р. (а.с. 137-138) позивач уточнив підстави позовних вимог та просив суд зобов"язати Благодійний фонд звільнити приміщення та передати його у встановленому порядку балансоутримувачу, посилаючись на те, що згідно наданих РВ ФДМУ по Донецькій області доказам, дія договору оренди закінчилась не 06.02.2009р., як було зазначено в позові, а 08.09.2009р., згідно ст. 74 Господарського кодексу України державному комерційному підприємству майно належить на праві господарського відання, яке є речовим правом і щодо його захисту застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності, тому не будучи стороною договору оренди, позивач, як балансоутримувач має право згідно ст. 636 Цивільного кодексу України на задоволення заявлених позовних вимог. Судом прийнято та розглянуто зміну підстав позову.

          Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2004р. між сторони був укладений договір оренди № 1187/2004 (далі по тексту - Договір оренди), за умовами якого Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області (Орендодавець) передав, а Благодійний фонд "Будинок моряка" (Орендар) прийняв в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 385,4 кв.м., розміщені за адресою: 87510, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Адм. Луніна, 5, що знаходиться на балансі Маріупольського державного морського торговельного порту (Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з експертною оцінкою станом на 31.03.2004р. - 206 576,00 грн. (п. 1.1. Договору оренди).

          Майно передано в оренду з метою розміщення Благодійного фонду, строком до 31.12.2004р.

          Приміщення, в якому знаходиться об’єкт оренди, згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно (а.с. 93) належить державі та перебуває у господарському віданні позивача.

У розділу 3 Договору оренди зазначено, що на відповідача покладені грошові зобов’язання із перерахування орендної плати, визначеної на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України (за базовий місяць розрахунку - березень 2004р. – становить 172,83 грн., що підлягає корегуванню кожного місяця на індекс інфляції, з розподілом між Державним бюджетом та Балансоутримувачем у співвідношенні 70% та 30% щомісяця не пізніше 25 числа місяця.

01.06.2004р. відповідно до п. 2.1. Договору оренди приміщення було передано в оренду відповідачу, про що сторонами складено відповідний акт приймання-передачі, згідно якого Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області передало, а Благодійний фонд прийняв нежитлові приміщення в оренду (а.с.16).

26.02.2007р. сторонами підписана додаткова угода № 1 до Договору оренди (а.с.15), якою сторони дійшли згоди про зміну розміру орендної плати, встановивши його виходячи із суми плати за базовий місяць –січень 2007р. – 1 638,84 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, після закінчення визначеного договором строку його дії орендні правовідносин сторін неодноразово автоматично продовжувалися на той же строк і на тих же умовах за відсутністю заяв про зміну або припинення договору –до 08.09.2009р.

Звертаючись з позовом Маріупольський порт послався на те, що 27.01.2009р. відповідач направив позивачу лист № 5 (а.с.17), в якому просив продовжити строк дії договору строком на 2 роки 360 днів. У відповіді № 27-14/78 від 09.02.2009р. (а.с.18) на зазначений лист, позивач відмовився від пролонгації договору оренди, у зв’язку з тим, що відповідачем з листопада 2008р. не виконуються графіки погашення заборгованості за мировою угодою від 25.07.2008р. (а.с. 108-111) та угодою від 25.07.2008р. (а.с. 112).

          Листом № 01-10/274 від 26.06.2009р. (а.с. 20) позивач повідомив відповідача про необхідність у 3-х денний строк сплатити наявну заборгованість та повернути орендоване приміщення, у зв’язку з закінченням строку дії договору та направив відповідачу для підписання акт приймання-передачі від 03.07.2009р. (а.с. 21).           

Зазначені дії Маріупольського порту та Орендаря не мають юридичного значення для оцінки строку дії договору оренди державного майна, оскільки Маріупольський порт не виступає в договорі в якості Орендодавця, а саме з волевиявленням Орендодавця закон пов"язує продовження або припинення дії договору оренди (ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Як свідчать матеріали справи відповідний лист-повідомлення про відсутність бажання продовжити дію договору оренди Орендодавець - Регіональне відділення Фонду державного майна по Донецької області направило відповідачу лише 22.09.2009р.

          Відповідно до п. 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

          Листом № 11-06-04-10490 від 22.09.2009р. (а.с. 69) Орендодавець повідомив Орендаря про закінчення 09.09.2009р. строку дії договору оренди та необхідністю термінового повернення орендованого майна балансоутримувачу, оскільки термін дії договору продовжуватися не буде.

          Приймаючи оскаржуване рішення про зобов'язання відповідача звільнити нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: м. Маріуполь, пр. Адм. Луніна, 5 та передати його у встановленому порядку балансоутримувачу, господарський суд, виходив з того, що дія укладеного договору, згідно його умов закінчилась і відповідач зобов'язаний був звільнити орендоване ним приміщення.

          Втим, погодитись з таким висновком не можна з врахуванням наступного.

          Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

          Відносини щодо оренди державного та комунального майна регулюються загальними нормами про найм Цивільного кодексу України, Господарським кодексом України та Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

          Зокрема, згідно ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору регулюються статтею 27 зазначеного Закону, згідно з якою орендар зобов"язаний повернути майно відповідному підприємству.

          Така умова міститься у п. 2.4. Договору оренди - "У разі припинення цього договору майно повертається Орендарем Балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому при передачі майна Орендарю" (а.с. 11).

          Таким чином, обов"язок звільнити Орендарем приміщення та повернути майно виникає у відповідача після закінчення строку дії договору оренди і є обов"язком сторони за зазначеним договором. Цей обов"язок кореспондується з відповідним правом іншої сторони за договором - Орендодавця, вимагати виконання такого обов"язку.

          Балансоутримувач таким правом а ні Законом, а ні договором не наділений, і невиконання Орендарем обов"язку з повернення орендованого майна не порушує права позивача, як балансоутримувача, оскільки останній не є стороною за договором оренди.

          Посилання позивача на ст. 636 Цивільного кодексу України є безпідставним, оскільки договір оренди державного майна не є укладеним на користь Маріупольського порту, як балансоутримувача, в розумінні зазначеної статті.

          Колегія суддів також не погоджується з висновком господарського суду, що право вимагати звільнення приміщення та його повернення після закінчення строку оренди у позивача виникло на підставі ч. 2 ст. 74 та ч. ч. 1, 3 ст. 136 Господарського кодексу України в світлі ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р.

          У спірних правовідносинах позивач не реалізує право господарського відання, визначене статтею 136 Господарського кодексу України, оскільки право вимагати звільнення приміщення та повернення майна є договірним зобов"язанням Орендаря, виникає в зв"язку із закінченням строку оренди і належить виключно Орендодавцеві. Маріупольський порт у зазначених відносинах виступає Балансоутримувачем і невиконання Орендарем своїх обов"язків не порушує право господарського відання Маріупольського порту.

          За таких обставин, підстави для задоволення позовних вимог Маріупольському порту відсутні.

           На підставі вищевикладеного, судова колегія апеляційної інстанції дійшла до висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 17.12.2009р. у справі № 37/282пн підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Благодійного фонду "Будинок моряка" підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на позивача - ДП "Маріупольський морський торговельний порт".

          Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

          Апеляційну скаргу Благодійного фонду "Будинок моряка" м. Маріуполь Донецької області задовольнити.

          Рішення господарського суду Донецької області від 17.12.2009р. у справі № 37/282пн скасувати.

          Резолютивну частину рішення господарського суду Донецької області від 17.12.2009р. у справі № 37/282пн викласти у наступній редакції:

          "У задоволенні позовних вимог державного підприємства "Маріупольський морський торгівельний порт" м. Маріуполь Донецької області до Благодійного фонду "Будинок моряка" м. Маріуполь Донецької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області м. Донецьк про звільнення орендованого приміщення та передачу його у встановленому порядку балансоутримувачу відмовити".

          Стягнути з державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт" м. Маріуполь (87500, м. Маріуполь, Донецької обл., пр. Адм. Луніна, 99, ЄДРПОУ 01125755) на користь Благодійного фонду "Будинок моряка" м. Маріуполь (87510, м. Маріуполь, Донецької обл., вул. Гагаріна, 29, ЄДРПОУ 25335472) витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги в сумі 42,50 грн.

Господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом одного місяця з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий          Т.М. Колядко

Судді:          Н.В. Акулова

          Т.Д. Геза

          Надруковано: 6 прим.

          1. позивачу

          1. відповідачу

1. 3-тій особі

          1. у справу

          1. ДАГС

1. г/с Дон. обл.