Ухвала суду № 92366655, 22.10.2020, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №203/2671/20

Провадження №4-с/0203/21/2020

УХВАЛА

22 жовтня 2020 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.,

при секретарі Дзьомі Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність начальника відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Дніпро), заінтересована особа – публічне акціонерне товариство «МТБ БАНК»,

у с т а н о в и в:

1. 24 липня 2020 року боржник звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність начальника відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі – державний виконавець), заінтересована особа – ПАТ «МТБ БАНК». Заявлені вимоги обґрунтовано тим, що у провадженні відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 23.02.2016 перебувало виконавче провадження №50248799 з виконання рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська про стягнення, у тому числі з боржника (як поручителя) на користь стягувача грошових коштів. У рамках виконавчого провадження державним виконавцем було ухвалено постанову про накладення арешту на все майно боржника. 30.03.2017 виконавче провадження було завершене у зв`язку з відсутністю майна боржника. Згодом претензії стягувача були задоволені, у зв`язку з чим боржник звернувся до державного виконавця із заявою про скасування накладеного на його майно арешту, проте ця заява залишилася без задоволення. Викладене стало причиною звернення боржника до суду зі скаргою про визнання дій державного виконавця неправомірними, зобов`язання державного виконавця ухвалити постанову про закінчення виконавчого провадження, скасування накладеного арешту, виключення відомостей про боржника у Єдиному реєстрі боржників, скасування постанови про стягнення виконавчого збору (а.с.а.с. 1 – 4, 9).

2. Боржник, його представниця у судовому засіданні підтримали заявлену скаргу, підтвердивши доводи та обставини, викладені у скарзі.

3. Державний виконавець, представник стягувача до суду не з`явилися, звернувшись з клопотаннями про розгляд справи за їх відсутності.

4. Заслухавши пояснення боржника, його представниці, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

5. Судом встановлено, що 20.05.2015 Кіровським районним судом м. Дніпропетровська у цивільній справі №203/8192/14-ц було ухвалене рішення про стягнення на користь ПАТ «Марфін Банк» (правонаступником якого є стягувач) солідарно з ТОВ «Іріта» та ОСОБА_2 , солідарно з ТОВ «Іріта» та ОСОБА_1 , солідарно з ТОВ «Іріта» та ТОВ «Дніпропетровський експериментальний ремонтно-механічний завод», солідарно з ТОВ «Іріта» та ТОВ «Армада-С» заборгованості за кредитним договором від 18.07.2008 №00143/D у сумі 9 085 078,48 грн. Заборгованість ОСОБА_1 виникла за договором поруки від 24.07.2008 №00422-CD.

6. 23 лютого 2016 року на підставі вказаного рішення відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області було відкрите виконавче провадження №50248799 про стягнення з ОСОБА_1 зазначеної заборгованості.

7. У рамках виконавчого провадження державним виконавцем було ухвалено постанову про арешт усього майна боржника.

8. 30 березня 2017 року виконавчий документ був повернутий стягувачу, а виконавче провадження – завершене у зв`язку з відсутністю майна боржника. Згодом матеріали виконавчого провадження №50248799 були знищені.

9. Викладені обставини підтверджуються письмовими поясненнями відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

10. 15 січня 2020 року між боржником та стягувачем було укладено угоду про розірвання договору поруки від 24.07.2008 №00422-CD. Цією угодою сторони засвідчили відсутність будь-яких майнових претензій одне до одного.

11. 11 червня 2020 року боржник звернувся до державного виконавця із заявою про скасування арешту, накладеного на його майно, проте вказану заяву було відхилено (а.с.а.с. 6, 7).

12. Відповідно до частини 1 статті 74 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі – Закон №1404-VIII), статті 447 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК) рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами, права чи свободи яких порушено, до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

13. Згідно зі статтею 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

14. За правилами, встановленими статтею 10 Закону №1404-VIII, заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

15. Частинами 1, 2 статті 56 Закону №1404-VIII визначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

16. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

17. За змістом пункту 9 частини 1 статті 39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

18. Відповідно до частин 1, 2 статті 40 Закону №1404-VIII у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

19. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

20. Судом встановлено, що 11.06.2020 боржник повідомив відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про настання обставини, що тягне за собою закінчення виконавчого провадження (реалізація заставленого майна, відсутність майнових претензій до боржника з боку стягувача) та скасування накладеного у його рамках арешту.

21. З огляду на це у відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) виник обов`язок із вжиття заходів з виконання вимог частин 1, 2 статті 40 Закону №1404-VIII (аж до повного або часткового відновлення знищеного провадження).

22. При цьому суд не вбачає достатніх підстав для вимагання у боржника сплати виконавчого збору, оскільки виконання судового рішення відбулося поза межами виконавчого провадження, після його завершення та знищення. Крім того, суд бере до уваги й те, що державний виконавець не надав жодного доказу, який свідчив би про ухвалення відповідної постанови про стягнення такого збору.

23. Ураховуючи викладене, суд доходить висновку про необхідність задоволення скарги в частині зобов`язання вчинити дії.

24. Керуючись статтями 258 – 260, 450, 451 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Скаргу ОСОБА_1 (РНОКПП – НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на бездіяльність начальника відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Дніпро), заінтересована особа – публічне акціонерне товариство «МТБ БАНК», задовольнити частково.

Скасувати арешт, накладений на все рухоме та нерухоме майно, грошові кошти, корпоративні права ОСОБА_1 у рамках виконавчого провадження №50248799 з виконання рішення Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 20 травня 2015 року, ухваленого у цивільній справі №203/8192/14-ц.

Зобов`язати відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Дніпро) виключити з Єдиного реєстру боржників відомості про ОСОБА_1 як боржника у виконавчому провадженні №50248799.

У задоволенні решти скарги відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення. Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному статтею 261 ЦПК.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 358 ЦПК.

Повна ухвала складена 22 жовтня 2020 року.

Суддя М.О. Католікян