Рішення № 9236510, 13.10.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2009 р.                                                                                 Справа № 07/2238

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Українська гірничо –металургійна компанія - Черкаси”

до приватного підприємства “Завод будівельних матеріалів “Корпорація “Райагробуд”

про стягнення 93232грн. 21коп.

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Сиволовська О.І.

Представники сторін:

від позивача: Якубовська В.В. - за довіреністю від 01.04.2009р., Самсоненко Р.В.–за довіреністю від 21.04.2009р.;

від відповідача: не з’явився.

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 93232грн. 21коп. заборгованості за поставлену металопродукцію.

В обґрунтування позову позивач вказав на неналежне виконання відповідачем грошового зобов’язання щодо оплати поставленої йому позивачем металопродукції.

Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце засідання суду, проте його представник в судове засідання не з’явився і не повідомив суд про причини нез’явлення.

Відзив на позов до господарського суду не надійшов.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд встановив наступне.

За видатковими накладними (а. с. 67-84), товариство з обмеженою відповідальністю “Українська гірничо –металургійна компанія - Черкаси” передало приватному підприємству “Завод будівельних матеріалів “Корпорація “Райагробуд”, а останнє прийняло через свого представника Харченка М.Г., який діяв на підставі довіреностей (а.с.52-66), металопродукцію на загальну суму 582845грн. 95коп.

На передану металопродукцію товариство з обмеженою відповідальністю “Українська гірничо –металургійна компанія - Черкаси” виставило приватному підприємству “Завод будівельних матеріалів “Корпорація “Райагробуд” рахунки –фактури (а.с. 34-51)

Приватне підприємство “Завод будівельних матеріалів “Корпорація “Райагробуд” свої зобов’язання щодо оплати отриманої у товариства з обмеженою відповідальністю “Українська гірничо –металургійна компанія - Черкаси” за вказаними видатковими накладними металопродукції належним чином не виконало сплативши продавцю лише частину її вартості у сумі 489613грн. 74коп., що підтверджується банківськими виписками із особового рахунку позивача (а.с. 85-113). Відповідно сума боргу становить 93232грн. 21 коп. (582845грн. 95коп. –489613грн. 74коп.).

20 травня 2009р. товариство з обмеженою відповідальністю “Українська гірничо –металургійна компанія - Черкаси” і приватне підприємство “Завод будівельних матеріалів “Корпорація “Райагробуд” провели звірку розрахунків, за результатами якої склали відповідний акт, згідно з яким сторони визнали поставку товариством з обмеженою відповідальністю “Українська гірничо –металургійна компанія - Черкаси” за вказаними вище видатковими накладними металопродукції на загальну суму 93232грн. 21коп. та наявність у приватного підприємства “Завод будівельних матеріалів “Корпорація “Райагробуд” заборгованості за металопродукцію на вказану суму.

9 червня 2009р. товариство з обмеженою відповідальністю “Українська гірничо –металургійна компанія - Черкаси” надіслало приватному підприємству “Завод будівельних матеріалів “Корпорація “Райагробуд” лист від 09.06.2009р. №509 з вимогою сплатити борг за металопродукцію у сумі 93232грн. 21коп., проте цей борг сплачений не був.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статті 202, 204-206, 208, 218 Цивільного кодексу України містять, зокрема, такі норми:

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

У письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

Недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства, господарський суд прийшов до таких висновків.

В період вересень 2007р. –травень 2008р. товариство з обмеженою відповідальністю “Українська гірничо –металургійна компанія - Черкаси” і приватне підприємство “Завод будівельних матеріалів “Корпорація “Райагробуд” вчинили усні правочини у вигляді договорів купівлі-продажу металопродукції, які були виконані під час їх вчинення товариством з обмеженою відповідальністю “Українська гірничо –металургійна компанія - Черкаси” щодо передачі металопродукції покупцю і приватним підприємством “Завод будівельних матеріалів “Корпорація “Райагробуд” щодо прийняття цієї продукції від продавця.

Недодержання сторонами письмової форми правочинів не має наслідком їх недійсності.

Умова про строк виконання зобов’язань за договором купівлі-продажу не є істотною умовою такого договору.

За правилами ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України оплату придбаної металопродукції приватне підприємство “Завод будівельних матеріалів “Корпорація “Райагробуд” мало здійснити протягом семи днів від дня пред’явлення товариством з обмеженою відповідальністю “Українська гірничо –металургійна компанія - Черкаси” письмової вимоги від 09.06.2009р., тобто у період з 10.06.2009р. по 16.06.2009р.

З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства, господарський суд прийшов до висновку, що позивач має право на стягнення з відповідача боргу в сумі 93232грн. 21коп.

За таких обставин позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України за рахунок відповідача позивачу підлягають відшкодуванню витрат на сплату державного мита у сумі 932грн. 32коп. і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 80, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства “Завод будівельних матеріалів “Корпорація “Райагробуд” (вул. Волкова, 71, м. Черкаси, 18005, ідентифікаційний код 35220438, поточний рахунок №2600900014334 у філії “Укрексімбанк” м. Черкаси, МФО 354789) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Українська гірничо –металургійна компанія - Черкаси” (вул. 14 Грудня, 6/1, м. Черкаси, 18036, ідентифікаційний код 32180136 поточний рахунок №26007102687001 в ЗАТ “Альфа Банк” м. Київ, МФО 300346) –93232грн. 21коп. боргу, 932грн. 32коп. витрат на сплату державного мита і 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Це рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

СУДДЯ Дорошенко М.В.