Рішення № 9236376, 27.04.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" квітня 2010 р. Справа № 10/460-10

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Лей Де-Львів” м. Львів

до приватного підприємства „Ларго” м. Хмельницький

про стягнення 16936,41грн.

Суддя Виноградова В.В.

Представники сторін:

позивача: не з’явився

відповідача: не з’явився

Суть спору:

Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 16936,41грн. заборгованості за поставлені активні біологічні добавки відповідно до договору №160108/1 від 16.01.2008р.

Позивач повноважного представника в судове засідання не направив, в попередньому судовому засідання (12.04.2010р.) позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні в повному обсязі. Позивачем надіслано заяву про розгляд справи за відсутності повноважного представника. Дане клопотання подане у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, а тому судом приймається.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов з документальним обґрунтуванням своїх доводів не подав, про причини неявки та неподання доказів не повідомив, позовні вимоги не оспорив, своїм процесуальним правом не скористався.

Враховуючи вищенаведені обставини , суд вважає за можливе ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лей Де-Львів" м.Львів (Продавець) та приватним підприємством "Ларго" м. Хмельницький (Покупець) 16.01.2008р. укладено договір №160108/1, за умовами якого між продавцем та покупцем встановлені довготривалі відносини по поставці біологічно активних добавок (БАД) (далі товар), з відповідно до Переліку (Додаток №1 до даного договору). Продавець поставляє товар на підставі заявки. Продавець зобов’язується передати товар та належні до нього документи у власність покупця, а покупець зобов’язується оглянути, прийняти товар і оплатити його на умовах даного договору (п.п. 1.1-1.3 договору).

Пунктами 2.1-2.3 договору передбачено, що ціна товару встановлюється обома сторонами в гривнях та включає в себе ПДВ. Вартість упаковки та етикеток входить у вартість товару. Ціна і умови проведення оплат по кожній позиції товару зазначається у Додатках до даного договору.

Датою поставки товару рахується фактична дата приймання товару , вказана Покупцем в товарно-транспортній накладній .

Згідно п.п. 6.1-6.2 договору оплата здійснюється покупцем по мірі реалізації товару кожні 15 днів. Продавець надає інформацію про кількість реалізованого товару. У випадку не реалізації продукції протягом 2-х місяців, покупець залишає за собою право повернути товар продавцю.

Позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 23996,41грн., що підтверджується накладними: №РН-000587 від 25 квітня 2008р. на суму 775,08 грн., №РН-000643 від 13 травня 2008р на суму 1550,16 грн., №РН-000756 від 03 червня 2008р на суму 2310,24 грн., №888 від 03 липня 2008р. на суму 5000,00 грн., №РН-0000446 від 19 серпня 2009р. на суму 2935,00 грн., №РН-0001100 від 21 серпня 2008р. на суму 1195,93 грн., №РН-0001119 від 28 серпня 2008р. на суму 1130,00 грн., №РН-0001247 від 16 жовтня 2008р. на суму 1050,00 грн., №РН-000345 від 18 червня 2009р. на суму 3990,00 грн., №РН-000364 від 01 липня 2009р. на суму 4060,00грн. та довіреностями, що наявні в матеріалах справи.

Відповідачем позивачу на підставі п. 6.1 договору повернуто товар на загальну суму 4060,00грн. (накладна на повернення №54 від 19.08.2009р.), 12.02.2009р. за реалізований товар відповідач перерахував позивачу 3000 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку банку від 12.02.2009р. Таким чином, як вказує позивач, заборгованість відповідача за товар складає 16936,41грн., яку він і просить стягнути з відповідача.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

У відповідності до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З положень ст. 509 ЦК України та ст.173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Позивач підтверджуючи позовні вимоги посилається, зокрема, на договір купівлі-продажу №160108/1 від 16.01.2008р. та на накладні №РН-000587 від 25 квітня 2008р., №РН-000643 від 13 травня 2008р., №РН-000756 від 03 червня 2008р., №888 від 03 липня 2008р., №РН-0000446 від 19 серпня 2009р., №РН-0001100 від 21 серпня 2008р., №РН-0001119 від 28 серпня 2008р., №РН-0001247 від 16 жовтня 2008р., №РН-000345 від 18 червня 2009р., №РН-000364 від 01 липня 2009р., які видані на виконання умов договору купівлі-продажу №160108/1 від 16.01.2008р.

Разом із цим судом враховується, що при дослідженні цих накладних встановлено, що у видаткових накладних №РН-000345 від 18 червня 2009р., №РН-000364 від 01 липня 2009р. та №РН-0000446 від 19 серпня 2009р., як підстава поставки зазначено договір купівлі-продажу №160108/1 від 16.01.2008р. Відповідач за поставлений згідно даних накладних товар розрахунки не провів, товар відповідно до п. 6.1 договору не повернув. Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основної заборгованості за цими накладними, заявлені обґрунтовано та підлягають задоволенню.

Що стосується поставленого товару за накладними №РН-0001100 від 21 серпня 2008р., №РН-000587 від 25 квітня 2008р., №РН-0001119 від 28 серпня 2008р., №РН-000756 від 03 червня 2008р., №РН-0001247 від 16 жовтня 2008р., №РН-000643 від 13 травня 2008р., №888 від 03 липня 2008р., як підстава поставки зазначено договір купівлі-продажу №010408/1 від 24.04.2008р. або взагалі не зазначений.Однак сторонами не надано суду доказів, які б підтверджували укладення між сторонами договору №010408/1 від 24.04.2008р., натомість позив вказує на те, що такий договір не укладався , а у вищенаведених накладних договір від 24.04.2008р. зазначено помилково.

При цьому судом враховується , що до уваги береться, що згідно ст. 655, 692 Цивільного кодексу за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з матеріалів справи Позивачем за накладними №РН-0001100 від 21 серпня 2008р., №РН-000587 від 25 квітня 2008р., №РН-0001119 від 28 серпня 2008р., №РН-000756 від 03 червня 2008р., №РН-0001247 від 16 жовтня 2008р., №РН-000643 від 13 травня 2008р., №888 від 03 липня 2008р. було Відповідачу відпущено товар , який останнім не оплачено.

Доказів , які б спростовували позовні вимоги суду не подано.

З огляду на викладене, та вимоги ст. 33 ГПК відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини на які посилається, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основної заборгованості у сумі 16936,41грн. заявлені правомірно та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу необхідно покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.1,12,33, 44, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю „Лей Де-Львів” м. Львів до приватного підприємства „Ларго” м. Хмельницький про стягнення 16936,41грн. задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства „Ларго” м. Хмельницький, вул. Інститутська, 15, кв. 5, ( код 30318756) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Лей Де-Львів” м.Львів, вул. Сахарова, 43, оф. 305, ( код 35186332) 16936,41грн. (шістнадцять тисяч дев’ятсот тридцять шість гривень 41коп.) заборгованості, 169,36грн. (сто шістдесят дев’ять гривень 36коп.) витрат по оплаті державного мита, 236,00грн. (двісті тридцять шість гривень 00коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

                              Суддя                                                                      

Віддрук. 3 прим.: 1 –до справи, 2 –позивачу, 3 –відповідачу.