Рішення № 9236328, 12.04.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2010 р. Справа № 62/03-10

вх. № 049/4-62

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Березовський Є.В., дов. від 10.11.09р. відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" м. Київ

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення 348027,42 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ПАТ "ОТП Банк" звернувся до господарського суду із позовною заявою в якій він, з урахуванням уточнень від 02.03.10р., просить стягнути з відповідача - ФОП ОСОБА_2 заборгованість у сумі 351300,63 грн., яка складається з 280640,60 грн. заборгованості за кредитом, 38856,72 грн. заборгованість за нарахованими та не сплаченими відсотками за користування кредитом та 28653,03 грн. пені.

У судовому засіданні 07.04.10р. оголошувалась перерва для виготовлення повного тексту рішення по справі до 12.04.10р. о 17:00 год.

Представник позивача підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з"явився, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що норми ст.38 ГПК України щодо обовязку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, приймаючи до уваги неоднаразове відкладення розгляду справи, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі матеріалами і документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

21.02.08р. між ЗАТ "ОТП Банк" (правонаступником якого є позивач - ПАТ "ОТП Банк") - Банк та відповідачем - Позичальник було укладено кредитний договір №EL-SME702/51/2008, відповідно до умов якого позивач надає відповідачеві кредит у розмірі 37500,00 дол.США, а відповідач приймає його з метою придбання обладнання за договором купівлі-продажу №10/1611-1 від 16.11.07р., та зобов"язується належним чином використати та повернути позивачеві суму отриманого кердиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати всі інші зобов"язання, як вони визначені у цьому договорі. Для облікових цілей позивач відкриває відповідачу кредитний рахунок, де обліковується заборгованість відповідача за кредитом. Остаточною датою повернення кредиту є 21.02.11р.

Позивач здійснює видачу кредиту відповідачеві однією сумою чи траншами згідно з умовами цього договору та кердитними заявками відповідача. Кредит наадється шляхом дебетування кредитного рахунку відповідача та перерахування кредитних коштів на поточний рахунок відповідача.(п.1.7.1 Договору).

Відповідно до п.3 частини 1 Договору, сторони домовились, що для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись Фіксована процентна ставка. Фіксована процентна ставка-1 = 10,9% річних; Фіксована процентна ставка-2 = 12,5% річних.

Згідно п.1.4.1 частини 2 Договору, у разі використання Фіксованої процентної ставки, проценти за користування кредитом розраховуються на основі Фіксованої процентної ставки-1 чи Фіксованої ставки-2, з розрахунку річної бази нарахування процентів. Фіксована процентна ставка-1 застосовується протягом перших 11 місяців з дати підписання цього Договору і підлягає коергуванню після перебігу 11, але не пізніше 12 календарних місяців, починаючи з дати підписання цього Договору. Фіксована процентна ставка-2 застосовується з першого банківського дня місяця наступного за місяцем закінчння вищезазначеного 11 місячного періоду строку дії Фіксованої процентної ставки-1. Із зазначеної дати, проценти нраховуються виходячи із розміру Фіксованої процентної ставки-2, визначеної частино. 1 цього Договору. Проценти нараховуються у день сплати процентів, але не пізніше дати визначеної у Графіку повернення кредиту та сплати процентів (Додаток №1 та Додаток №2 до Договору), кожного календарного місяця на фактичну суму непогашених кердитних коштів і за фактичний час користування такими коштами, включаючи день видачи та виключаючи день повернення, та сплачуються відповідачем відповідно до умов п.1.5. цього Договору. Проценти (крім процентів за прострочений кредит) сплачуються відповідачем на поточний рахунок позивача в розмірі встановленому п.п.14.1.1-1.4.1.4 цього Договору. Якщо дата повернення нарахованих процентів припадає на не банківський день - платежі здійснюються відповідачем у наступний банківський день, але не пізніше передостаннього дня поточного місяця.

Пунктом 1.5. Договору, сторони погодили, що погашення відповідної частини кредиту здійснюється відповідачем щомісяця у розмірі та строки, визначені у Графіку повернення кредиту та сплати процентів, шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок, якщо інше не погоджено Сторонами письмово. Нараховані в порядку передбаченому цим договором проценти сплачуються відповідачем одночасно з погашенням відповідної частини кредиту в строк передбачений Графіком повернення кредиту та сплати процентів. У випадку повернення кредиту та сплати процентів Ануїтетними платежами строк та розмір поверння кредиту та сплати процентів визначаються Договором та Графіком повернення кредиту та сплати процентів.

Позивач свої зобов"язання за кредитним договором №EL-SME702/51/2008 від 21.02.08р. виконав, надавши відповідачеві кредит у сумі 37500,00 дол.США. (що станом на момент здійснення позивачем розрахунку заборгованості (25.02.10р.) еквівалентно 299625,00грн., згідно розпорядження НБУ №417/74 від 24.02.10р., арк.с.55). Факт надання кредиту підтверджується наявними в матеріалах справи

меморіальним ордером №2 від 22.02.08р., меморіальним ордером №1 від 22.02.08р., меморіальним ордером №1 від 21.02.08р. та платіжним дорученням №2 від 22.02.08р.

Відповідач свої зобов"язання за а кредитним договором №EL-SME702/51/2008 від 21.02.08р. щодо повернення кредиту та сплати процентів за його користування виконував не не своєчасно та не в повному обсязі. Так, за період з 21.03.08р. по 11.01.10р. відповідач сплатив позивачеві 2376,02 дол. США (що станом на момент здійснення позивачем розрахунку заборгованості (25.02.10р.) еквівалентно 18984,39 грн., згідно розпорядження НБУ №417/74 від 24.02.10р., арк.с.55) Факт часткового виконання зобов"язання підтверджується належним чином оформленими виписками з особового рахунку відповідача, які містяться в матеріалах справи.

Внаслідок порушення відповідачем зобов"язань за кредитним договором №EL-SME702/51/2008 від 21.02.08р., у нього утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на момент розгляду справи складає: 35123,98 дол.США (що станом на момент здійснення позивачем розрахунку заборгованості (25.02.10р.) еквівалентно 280640,60 грн., згідно розпорядження НБУ №417/74 від 24.02.10р., арк.с.55) - заборгованість по кредиту; 5284,17 дол.США (що станом на момент здійснення позивачем розрахунку заборгованості (25.02.10р.) еквівалентно 42220,56 грн., згідно розпорядження НБУ №417/74 від 24.02.10р., арк.с.55) - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Наявність заборгованості документально підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем в процесі розгляду даної справи.

Відповідно до п.1.9.1. Договору, незважаючи на інші положення цього договору, при виникненні випадку невиконання умов цього договору, позивач має право вимагати дострокового виконання боргових зобов"язань в цілому чи у визначеній позивачем частині. При цьому, виконання боргових зобов"язань повинно бути проведено відповідачем протягом 30 календарних днів з дати одержання відповідачем відповідної вимоги.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Фінансовим кредитом, відповідно до ст.. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.01р., є кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під певні проценти.

Відповідно до ст..1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов"язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 цього кодексу, а саме положення про позику.

Відповідно до ст.. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок процентів встановлюється договором.

Згідно ст.. 1049 ЦК України, позичальник зобов»язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором .

Статтею 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов"язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст..1048 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено

договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.

Зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті (ст.524 ЦК України).

Матеріали справи свідчать, а відповідачем не спростовано, про наявність факту порушення з боку відповідача зобов"язання по повному та своєчасному погашенню кредиту та сплати відсотків за його користування. Так, відповідач, протягом всієї дії договору систематично порушував зобов"язання по поверненню кредиту, не здійснюючи передбачені Графіком погашення кредиту платежі (частини кредиту), а тому суд, з огляду на наведене вище та положення ст.1050 ЦК України, вважає вимоги позивача про дострокове повернення кредиту та сплати процентів за його користування правомірними та обгрунтованими, а тому суми заборгованості по поверненню кредиту у розмірі 280640,60 грн. та заборгованості по процента за користування кредитом у розмірі 42220,56 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 28472,55 грн. пені, обгрунтовуючи позовні вимоги в цій частині порушенням з боку відповідача зобовязання по повному та своєчасному погашенню кредиту та сплати відсотків за його користування.

Відпровідно до п.4.1.1 Договору за порушення взятих на себе зобов"язань по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитними коштами в обумовлені цим договором строки, позичальник зобов"язаний сплатити банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаного зобов"язання, за кожний день прострочки. Вказана пеня сплачується окремо від процентів та штрафних санкцій, нарахованих за користування простроченими до повернення сумами та нараховується за весь період прострочки виконання зобов"язань відповдіачем.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за

який сплачується пеня.

Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по по поверненню кредиту та сплаті процентів за його користування, в термін, встановлений договором, позовні вимоги в частині стягнення пені обгрнутовані, однак підлягають частковому задоволенню, оскільки наданий позивачем розрахунок пені не відповідає вимогам чинного законодавства, а саме ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань”.

Перевіривши здійснені позивачем нарахування пені, з урахуванням вимог чинного законодавства, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в цій частині частково, а саме в сумі 1563,21 грн., в решті пені суд вімовляє, як безпідставно нарахованої.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань”, ст.. ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст..ст.526, 553, 554, 610, 611, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (61157, АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" (01033, м.Київ, вул.Жилянська,43, ЄДРПОУ 21685166) 280640,60 грн. заборгованості по поверненню кредиту та 42220,56 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 1563,21 грн. пені, 3263,33грн. держмита та 217,94 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення по справі №62/03-10 підписано 12.04.10р.