Рішення № 9236306, 07.04.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2010 р. Справа № 38/41-10

вх. № 1283/5-38

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - не з*явився відповідача - не з*явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Лотос Харків", м. Харків

до КП "Шкільне харчування" м. Харків

про стягнення 26936,78 грн.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Лотос Харків", м. Харків просить суд стягнути з КП "Шкільне харчування" м. Харків 23992,39 грн. основного боргу, 1311,40 грн. процентів річних, 512, 85 грн. інфляційних втрат та 1120,14 грн. пені.

Представники сторін у судове засідання не з’явились, вимог суду не виконали, про причину неявки представників не повідомили.

Неприбуття в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки до повноважень господарських суді не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб – учасників судового процесу на час вчинення певних процесуальних дій. Тому, примірники поштових повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками: «адресат вибув», «адресат відсутній» тощо, з врахуванням конкретних обставин справи вважаються належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників процесу про судове засідання.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вправі розглянути справу без сторони (її представника) за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що 25.08.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Лотос Харків” (далі - продавець/позивач) та Комунальним підприємством “Шкільне Харчування” (далі - відповідач/покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 1393 (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого позивач зобов'язався передати, а відповідач - прийняти та оплатити на передбачених договором умовах товар.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на суму 36992,39 грн. за накладними № 31412 від 28.08.2009 р. на суму 7869,76 грн. та № 38959 від 16.09.2009 р. на суму 29 122,63 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Відповідно ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 5.2. договору, відповідач зобов'язаний оплатити прийнятий товар на умовах тридцятиденного відстрочення платежу. Таким чином, кінцевий строк оплати товару настав 16.10.2009 року.

За відомостями позивача, 01.10.2009 р. відповідач оплатив товар на суму 10000,00 грн., а 26.11.2009 року на суму 3000,00 грн. і несплаченою залишається 23992,39 грн. основного боргу за отриманий за договором товар.

Згідно з ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. За ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Відповідно до ч. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 629 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів сплати 29122,63 грн. основного боргу за отриманий за договором товар відповідачем суду не надано, що зумовлює задоволення вказаної частини позовних вимог як обґрунтованої та підтвердженої належними доказами.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.3. договору, сторони, керуючись ст. 625 Цивільного кодексу України встановили 24 проценти річних за користування грошовими коштами.

Крім того, в п. 7.3. договору сторони передбачили відповідальність покупця (відповідач) в разі прострочення по оплаті товарів у вигляді пені в розмірі 0,1 проценти від вартості неоплаченого товару, проте не більше ніж подвійна облікова ставка НБ України, що діяла на період існування заборгованості.

Проценти за час прострочення становлять 1311,40 грн., втрати від інфляції - 512,85 грн., пеня - 1120,14 грн.

Доказів добровільної сплати вказаних нарахувань відповідачем не надано суду також.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню як підтверджені належними доказами та такі, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Судові витрати належить покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 15, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «Шкільне Харчування» (61145, м. Харків, вул. Коцюбінського, б. 12, код 14064647) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос Харків» (61080, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120-ж, код 35475276) - 23992 грн. 00 коп. основного боргу, 1311 грн. 40 коп. процентів, 512 грн. 85 коп. втрат від інфляції, 1120 грн. 14 коп. пені, 269 грн. 36 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя