Ухвала суду № 9236301, 26.04.2010, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"26" квітня 2010 р.Справа № 17/19-367

УХВАЛА

Суддя Андрусик Н.О., ознайомившись з додатковою позовною заявою без номеру від 15.04.2010р. (вх. №11859 (н)) Товариства з обмеженою відповідальністю «Волочиськ-агро», м. Волочиськ Хмельницької області, до відповідача-1: Підволочиської районної державної адміністрації, смт. Підволочиськ Тернопільської області; відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Медобори", с. Кам"янки Підволочиського району Тернопільської області; відповідача-3: Державного підприємства "Центр Державного Земельного Кадастру", м. Київ, в особі Підволочиського районного відділу Тернопільської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру", смт. Підволочиськ Тернопільської області; відповідача-4: Управління Держкомзему у Підволочиському районі, смт. Підволочиськ Тернопільської області; за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Хмелиськівської сільської ради, с. Хмелиськ Підволочиського району Тернопільської області, про визнання недійними розпоряджень голови Підволочиської районної державної адміністрації №823 від 28.11.2008р. "Про надання дозволу ТОВ "Агрофірма "Медобори" на виготовлення технічної документації по переукладанню договору оренди земель резервного фонду на території Хмелиськівської сільської ради за межами населеного пункту для ведення товарного сільськогосподарського виробництва" та №896 від 17.12.2008р. "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що підтверджують право на оренду земельних ділянок ТОВ "Агрофірма "Медобори" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель резервного фонду на території Хмелиськівської сільської ради за межами населеного пункту", як таких, що грубо суперечать вимогам чинного законодавства України, -

встановив:

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності мають право звертатись до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно з вимогами статей 2, 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Як вбачається із змісту додаткової позовної заяви, позивачем подано позов в порядку статті 1 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас, згідно рішення Конституційного суду України від 01.04.2010р. N 10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначено, що положення частини першої статті 143 Конституції України, згідно з якими територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування "вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції", слід розуміти так, що при вирішенні цих питань органи місцевого самоврядування діють як суб'єкти владних повноважень (абз. 1 п.1 резолютивної частини рішення).

Згідно абз. 3 п. 1 рішення Конституційного суду України від 01.04.2010р. N 10-рп/2010, положення пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на "спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності" слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.

Предметом додаткової позовної заяви є визнання недійними розпоряджень голови Підволочиської райдержадміністрації, у зв’язку з чим господарський суд констатує, що дана категорія спорів, з урахуванням рішення Конституційного суду України від 01.04.2010р. N 10-рп/2010, підлягає розгляду судами адміністративної юрисдикції, оскільки є публічно-правовим спором, в якому однією з сторін є орган місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 17 КАС України, до компетенції адміністративних судів відносяться спори фізичних чи юридичних осіб з суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності. Підсудність адміністративних справ визначена ст. 18 КАС України.

Згідно із повідомленням Державної судової адміністрації України, що розміщено в газеті “Свобода” від 17.05.2008 р. № 38 (2248) з 06.06.2008 р. розпочав діяльність Тернопільський окружний адміністративний суд, розташований за адресою: вул. Кн. Острозького, 20, м. Тернопіль, 46001.

З урахуванням вищенаведеного, суддя прийшов до висновку, що у прийнятті додаткової позовної заяви слід відмовити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України, оскільки даний спір не підлягає розгляду в господарських судах України.

Враховуючи викладене та керуючись ст..ст. 1, 2, 12, п. 1 ст. 62, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суддя -

УХВАЛИВ:

1. У прийнятті додаткової позовної заяви без номеру від 15.04.2010р. (вх. №11859 (н) від 20.04.2010р.) Товариства з обмеженою відповідальністю «Волочиськ-агро», м. Волочиськ Хмельницької області, до відповідача-1: Підволочиської районної державної адміністрації, смт. Підволочиськ Тернопільської області; відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Медобори", с. Кам"янки Підволочиського району Тернопільської області; відповідача-3: Державного підприємства "Центр Державного Земельного Кадастру", м. Київ, в особі Підволочиського районного відділу Тернопільської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру", смт. Підволочиськ Тернопільської області; відповідача-4: Управління Держкомзему у Підволочиському районі, смт. Підволочиськ Тернопільської області; за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Хмелиськівської сільської ради, с. Хмелиськ Підволочиського району Тернопільської області, про визнання недійними розпоряджень голови Підволочиської районної державної адміністрації №823 від 28.11.2008р. "Про надання дозволу ТОВ "Агрофірма "Медобори" на виготовлення технічної документації по переукладанню договору оренди земель резервного фонду на території Хмелиськівської сільської ради за межами населеного пункту для ведення товарного сільськогосподарського виробництва" та №896 від 17.12.2008р. "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що підтверджують право на оренду земельних ділянок ТОВ "Агрофірма "Медобори" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель резервного фонду на території Хмелиськівської сільської ради за межами населеного пункту", як таких, що грубо суперечать вимогам чинного законодавства України, - відмовити.

2. Додаткову позовну заяву без номеру від 15.04.2010р. (вх. №11859 (н) від 20.04.2010р.) з додатками (всього на 9-ти аркушах) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Волочиськ-агро», м. Волочиськ Хмельницької області, вул. Фридрихівська, 40.

3. У відповідності з п. 2 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.10.93 р. № 7-93 державне мито у загальній сумі 170,00 грн., перераховане заявником до державного бюджету на рахунок 31111095700002 ГУДКУ у Тернопільській області, МФО банку –838012, код отримувача –23588119, згідно квитанції № 133 від 13.04.2010 року (на суму 85,00 грн.) та квитанції №134 від 13.04.2010р. (на суму 85,00 грн.), підлягає поверненню.

Суддя