Рішення № 92362465, 22.10.2020, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/1725/20

Провадження № 2/591/1626/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2020 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого - судді Сидоренко А.П.

з участю секретаря судового засідання - Бабич В.В.

позивачки - ОСОБА_1

представника відповідача - Пошутило В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня № 4» Сумської міської ради про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

в с т а н о в и в:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом та свої вимоги мотивує тим, що 02 липня 2019 року згідно наказу №83-ос від02 липня 2019 року вона була звільнена за скороченням штату з посади фахівця з публічних закупівель КНП «Клінічна лікарня №4» Сумської міської ради.

02 липня 2019 року відповідачем було проведено з нею розрахунок на її картковий рахунок, відкритий у банку АТ КБ «ПриватБанк» було перераховано кошти у сумі 28 773 грн. 78 коп.

Зазначає, що в порушення вимог ст. 16 КЗпП України розрахунок по заробітній платі з нею було проведено в день звільнення не в повному обсязі. Так згідно виписки з банківського рахунку відповідачем було перераховано на її користь 28 773 грн. 78 коп., які складалися з окладу - 273 грн. 91 коп., вихідної допомоги - 3945 грн. 08 коп., премії у розмірі 109 грн. 57 коп. та компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей - у розмірі 21 462 грн. 92 коп.

Не погоджуючись з сумою, що була їй виплачена при розрахунку при звільненні вона 15 листопада 2019 року письмово звернулася з заявою до відповідача про донарахування та виплату коштів за квітень-липень 2019 року, оскільки при розрахунку суми коштів, що підлягали виплаті з вини відповідача сталася помилка, та не було враховано, що у січні - лютому 2019 року вона отримувала надбавку до посадового окладу за рахунок коштів відділення зубопротезування.

Середня заробітна плата працівника під час його перебування на лікарняному листку, у відпустці визначається згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100. Згідно розділу 3 Постанови при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата, доплати і надбавки (за роботу у нічний час, суміщення професій і посад, розширення зони обслуговування, тощо). Дана надбавка не врахована при нарахуванні листка непрацездатності, на якому вона перебувала у квітні 2019 року, щорічної відпустки, в якій вона перебувала в травні-червні 2019 року та компенсації при звільненні. Відповідач проти її вимог не заперечив, та 24 грудня 2019 року перерахував на її картковий рахунок недоплачену суму у розмірі 1215,23 грн. та 27 січня 2020 року - 41,68 грн., тим самим КНП «Клінічна лікарня №4» СМР підтвердило факт того, що під час розрахунку при звільненні, сума коштів, що підлягала нарахуванню та виплаті були ним сплачені не у повному обсязі.

Перерахуванням їй 24 грудня 2019 року коштів у сумі 1215,23 грн., на виконання вимог, зазначених нею у заяві від 15 листопада 2019 року відповідач підтвердив факт того, що її вимоги були обґрунтованими, та ним не оспорюються.

20 січня 2020 року, вона керуючись ст. 117 КЗпП України, направила лист-претензію до відповідача про нарахування та виплату їй середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, з метою досудового врегулювання спору. Однак відповіді чи відшкодування у визначений законом строк позивачка так і не отримала.

Зазначає, що середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку складає 34 660 грн. 17 коп.

Посилаючись на зазначені обставини, просить суд стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні з 03 липня 2019 року по день фактичного розрахунку 24 грудня 2019 року, та стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 30 березня 2020 року відкрито провадження по справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено судове засідання на 07 липня 2020 року о 15 год. 00 хв.

03 липня 2020 року від директора КНП «Клінічна лікарня №4» Сумської міської ради надійшов відзив на позов, в якому зазначає, що 22 січня 2007 року згідно з наказом по закладу від 29 січня 2007 року №7 позивачка була прийнята на посаду бухгалтера.

03 липня 2018 року відповідно до наказу по закладу від 02липня 2018 № 104-ос позивачка була переведена на посаду фахівця з публічних закупівель.

02 липня 2019 року згідно з наказом по підприємству від 02 липня 2019 № 83-ос позивачка була звільнена на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України з посади фахівця з публічних закупівель. 02 липня 2019 року, відповідно до статті 116 КЗпП України, проведено розрахунок з позивачкою і перераховано на її рахунок кошти у сумі 28773 грн. 78 коп.

Нарахування заробітної плати проводиться на основі особових карток працівників у розрізі видів бюджетів. Позивач працював до 02 липня 2019 року у відповідача основним працівником. Тому особова картка на позивача заведена по загальному фонду. В січні, лютому 2019 року позивачка відповідно наказу по закладу від 02.01.2019 № 7-е отримувала доплату за збільшений обсяг робіт за рахунок спеціального фонду. Дана сума коштів технічно не була включена до розрахунку компенсаційних виплат при звільненні.

Тому, на підставі письмового звернення позивачки від 15 листопада 2019 року, відповідачем 24 грудня 2019 року донараховано та виплачено позивачу недоплачену суму під час розрахунку при звільненні у розмірі 1215 грн. 23 коп. та 27 січня 2020 року - 41 грн. 68 коп. (сума лікарняних за рахунок ФСС). Разом сума донарахування становить 1256 грн. 91 коп.

28773 грн. 78 коп. + 1256 грн. 91 коп. = 30030 грн. 69 коп. (загальна сума розрахунку проведеного з позивачем)

Визначено відсоток донарахованої суми коштів порівняно з загальною сумою розрахунку проведеного з позивачем. 1256 грн. 91 коп. х 100 % / 30030 грн. 69 коп. = 4,19 %

Отже, донарахована сума позивачу становить 4,19 % порівняно з загальною сумою розрахунку проведеного з позивачем.

Не заперечує факт, що відповідно до статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Але для визначення суми середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні повинен враховуватися принцип співмірності, про що зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року № 716/95 84/15-ц, згідно якої виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України, і що таке зменшення має залежати від розміру недоплаченої суми.

Також зазначає, що відповідач КНП «Клінічна лікарня № 4» СМР, згідно з рішенням Головного управління ДПС у Сумській області, управління у м. Сумах (м. Суми) №2018194600008від 23 січня 2020 року, включено до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Сума середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку, яку хоче стягнути позивачка становить 34660 грн. 17 коп.

Враховуючи вищезазначене, для отримання суми середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, яку повинен сплатити відповідач, необхідно взяти 4,19 % від суми середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку, яку хоче стягнути позивач: 34660 грн. 17 коп. х 4,19 % = 1452 грн. 26 коп.

Враховуючи наведене, просить суд позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні у сумі 1452 грн. 26 коп.

07 липня 2020 року протокольною ухвалою суду розгляд справи відкладено до 09 вересня 2020 року о 16 год. 20 хв. у зв`язку з клопотанням позивача про відкладення.

07 серпня 2020 року від позивачки надійшла відповідь на відзив, у якій зазначає, що неповним нарахуванням лікарняних, відпускних та компенсації при звільненні відповідач порушив законодавство про працю, неправильним застосуванням законів та підзаконних актів. Відпускні та лікарняні листи відносяться до мінімальних державних гарантій в оплаті праці, за недодержанням яких передбачено застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкції. Не нарахування в повному обсязі належних їй сум призвело до зменшення суми допомоги по безробіттю, яку вона отримувала. Відповідач грубо порушив її право на оплату праці.

Також звертає увагу суду, що після її письмового звернення 15 листопада 2019 року відповідач провів з нею розрахунок лише 24 грудня 2019 року. Тобто пройшло більше місяця з дня письмової вимоги про розрахунок. Інформації щодо належних їй до виплати сум перед виплатою вона не отримувала ні усно, ні письмово. Про суми, які мають бути виплачені працівникові при звільненні, роботодавець зобов`язаний письмово повідомити працівника перед їх виплатою. Повний розрахунок зі звільненим працівником проводиться не на вимогу цього працівника, а є обов`язком роботодавця і не може залежати від певної дії звільненої особи (особистого звернення, пред`явлення вимоги). Перерахуванням їй 24 грудня 2019 року коштів, на виконання вимог, зазначених у заяві від 15 листопада 2019 року відповідач підтвердив факт того, що її вимоги були обґрунтованими, та ним не оспорюються. Вона направила лист-претензію до відповідача про нарахування та виплату їй середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, з метою досудового врегулювання спору. Однак відповіді чи відшкодування у визначений законом строк так і не отримала. Тобто відповідач повністю ігнорував її звернення, не надаючи жодної відповіді на них, і не був зацікавлений у вирішенні спору в мирному руслі.

Посилаючись на вказане, просить суд позовні вимоги задовольнити.

09 вересня 2020 року протокольною ухвалою суду в судовому засіданні оголошено перерву до 15 жовтня 2020 року 16 год. 40 хв.

В даному судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнає частково на суму 1452 грн. 26 коп.

Суд, вислухавши думку учасників справи, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що позивачка перебувала у трудових відносинах з КНП «Клінічна лікарня №4» СМР з 22 січня 2007 року на посаді бухгалтера, 03 липня 2018 року позивачка була переведена на посаду фахівця з публічних закупівель, та 02 липня 2019 року звільнена у зв`язку зі скороченням штату. Вказані обставини не заперечуються відповідачем.

З виписки з банківського рахунку вбачається, що 02 липня 2019 року відповідачем було перераховано на користь позивачки 28 773 грн. 78 коп. (а.с.16).

15 листопада 2019 року позивачка письмово звернулася з заявою до відповідача, в якому порушила питання щодо неврахування надбавки при нарахуванні листка непрацездатності, на якому вона перебувала у квітні 2019 року, при нарахуванні щорічної відпустки , в якій вона перебувала у травні-червні 2019 року та при нарахуванні компенсації за невикористану відпустку при звільненні (а.с.13).

24 грудня 2019 року відповідачем КНП «Клінічна лікарня № 4» СМР перераховано позивачці на її картковий рахунок недоплачену суму у розмірі 1215,23 грн. (а.с.17) та 27 січня 2020 року - 41,68 грн. (а.с.15).

20 січня 2020 року, позивачка направила на адресу відповідача претензію про нарахування та виплату їй середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (а.с. 11).

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Згідно ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.

Оскільки відповідачем порушено право позивача на своєчасне отримання всіх сум, що належать йому при звільненні, вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 з відповідними змінами (далі Порядок), цей Порядок застосовується, зокрема у випадку, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

П. 2 Порядку передбачено, що у випадку збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Згідно п.п. 3, 4 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітникам-почасовикам; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші. При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місця, не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов`язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

Відповідно до п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місця роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом останніх двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац 2 пункту 8 Порядку).

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац 3 пункту 8 Порядку). Такий порядок обчислення середнього заробітку застосовується незалежно від форми власності підприємства.

З розрахунку позивачки вбачається, що середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становила 289 грн. 79 коп. (а.с.18), що не заперечувалось представником відповідача.

Період, за який необхідно стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 03 липня 2019 року по день фактичного розрахунку 24 грудня 2019 року в сумі 34660 грн. 17 коп. (123 дні х 281,79 грн.).

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 34660 грн. 17 коп.

Встановлений статтею 117 КЗпП України механізм компенсації роботодавцем працівнику середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не передбачає чітких критеріїв оцінки пропорційності щодо врахування справедливого та розумного балансу між інтересами працівника і роботодавця.

Слід також мати на увазі, що працівник є слабшою, ніж роботодавець стороною у трудових правовідносинах. Водночас у вказаних відносинах і працівник має діяти добросовісно щодо реалізації своїх прав, а інтереси роботодавця також мають бути враховані. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами працівника та роботодавця.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність. Законодавство України не передбачає обов`язок працівника звернутись до роботодавця з вимогою про виплату йому належних платежів при звільненні. Водночас у трудових правовідносинах працівник має діяти добросовісно, реалізуючи його права, що, зокрема, вимагає частина третя статті 13 ЦК України, не допускаючи дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26 червня 2019 року по справі № 761/9584/15-ц зроблений правовий висновок, за яким сформовнао критерії, за яких суд має право зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника незалежно від того, чи він задовольняє позовні вимоги про стягнення належних звільненому працівникові сум у повному обсязі чи частково.

Так, відповідно до цього правового висновку, зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України, необхідно враховувати: розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором; період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника. Також слід врахувати інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Таким чином, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення та, зокрема, визначених Великою Палатою Верховного Суду критеріїв, суд може зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника незалежно від того, чи він задовольняє позовні вимоги про стягнення належних звільненому працівникові сум у повному обсязі чи частково.

Суд вважає заявлену до стягнення суму середнього заробітку спів мірною із встановленим загальним розміром заборгованості, характером цієї заборгованості, діями позивачки та відповідача та періодом прострочення остаточного розрахунку.

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню та з Комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня № 4» Сумської міської підлягає стягненню 34660 грн. 17 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивачки понесені судові витрати у виді судового збору в сумі 840 грн. 80 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 116, 117 КЗпП України, ст. ст. 13, 81, 141, 264-265, 280-282 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня № 4» Сумської міської ради про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня № 4» Сумської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 03 липня 2019 року по день фактичного розрахунку 24 грудня 2019 року в сумі 34660 грн. 17 коп. При виплаті середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні здійснити утримання податків та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня № 4» Сумської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 840 грн. 80 коп.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивачка: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Комунальне некомерційне підприємство «Клінічна лікарня № 4» Сумської міської ради, місцезнаходження: м. Суми, вул. Праці, 3, код ЄДРПОУ 02000300.

Повне судове рішення виготовлене 22 жовтня 2020 року.

Суддя А.П.Сидоренко