Ухвала суду № 9236081, 22.04.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

22.04.10                                                                                 Справа№ 24/39

За позовом: Прокурора м.Львова в інтересах держави : уповноваженого органу Львівської міської ради в особі Львівського комунального підприємства „Залізничнетеплоенерго”, м.Львів

До відповідача: Дочірнього підприємства „Тур” Відкритого акціонерного товариства „Львівський завод автонавантажувач”, м.Львів

Про стягнення 28183,42грн.

Суддя Хабіб М.І.

Секретар Савченко Ю.А.

Представники:

Від прокурора –Шубка К.П. –пом. прокурора

Від позивача –Охріменко В.В. –представник

Від відповідача –Мазур Л.М. –директор

Суть спору: Позов заявлено про стягнення 28183,42грн., в т.ч.: 27827,27грн. основного боргу, 257,67грн. пені, 60,77грн. втрат від інфляції та 37,71грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.10.2009року позивачем та відповідачем укладено договір №1023 про постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до умов якого позивач зобов’язується постачати відповідачеві теплову енергію в гарячій воді, а останній зобов’язується її оплачувати до 25 числа місяця, наступного за звітним. Як зазначено у позовній заяві, за період з 01.10.2009року по 01.02.2010року відповідач не повністю оплатив теплову енергію. Заборгованість становить 27827,27грн., з вимогою про стягнення якої прокурор звернувся з позовом до суду.

Крім того, за несвоєчасну оплату теплової енергії в гарячій воді на підставі п.7.2.3 договору прокурор просить стягнути з відповідача пеню в сумі 257,67грн., яка нарахована в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

На підставі ст.625ЦК України заявлено до стягнення втрати від інфляції в сумі 60,77грн. та 3% річних в сумі 37,71грн.

В судове засідання 22.04.2010року прокурор та представники сторін з’явились, подали суду мирову угоду від 14.04.2010р., підписану двома сторонами та скріплену їх печатками, а також подали клопотання про затвердження мирової угоди.

Прокурор не заперечує проти затвердження мирової угоди та припинення провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до укладеного сторонами договору №1023 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.10.2009року, позивач зобов’язується постачати на об»єкт відповідача за адресою: м. Львів, вул. Величковського,56, теплову енергію в гарячій воді та в потрібних йому обсягах, а останній зобов’язується оплачувати спожиту теплову енергію.

Згідно із п.6.1 договору вартість фактично спожитої теплової енергії сплачується до 25 числа місяця наступного за звітним.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема з поданих суду актів реалізації теплової енергії за жовтень-грудень 2009р., рахунків на оплату теплової енергії за жовтень - грудень 2009 року, відповідачу було поставлено теплову енергію на загальну суму 60818,74грн., а саме:

- в жовтні 2009 року на суму 11340,72грн.;

- в листопаді 2009 року на суму 25982,27грн.;

- в грудні 2009 року на суму 23495,75грн.

Відповідачем оплатив теплову енергію частково в сумі 32991,47грн.

Заборгованість становить 27 827,27грн. (60818,74 –32991,47).

Названа сума боргу підтверджена актом звірки розрахунків від 19.03.2010р., підписаним двома сторонами.

06.04.2010р. сторони уклали договір №1 про розтермінування заборгованості за спожиту теплову енергію, згідно з яким боржник (відповідач) визнає заборгованість перед кредитором ( позивачем) за теплову енергію, спожиту за період з 01.10.2009р. по 31.12.2009р., на суму 202202,98грн., в т.ч. за договором №1023 від 01.10.09р. на суму 27 827,27грн.

Кредитор (позивач) надає розстрочку виконання боргових зобов»язань на строк до 30.06.2010р. з розподілом на 3 місяці. Боржник ( відповідач), починаючи з квітня 2010р. по червень 2010р., щомісячно сплачує по 67401,00грн.

14.04.2010р. сторони уклали мирову угоду у справі №24/39, яку подали на затвердження господарського суду.

Пунктом 1 мирової угоди 14.04.2010 року передбачено, що відповідно до договору №1 про розтермінування заборгованості за спожиту теплову енергію від 06.04.2010року, укладеного між боржником і кредитором, боржник( відповідач) визнає заборгованість за договором №1023 від 01.10.09р. про постачання теплової енергії в гарячій воді за період з 01.10.2009року по 31.12.2009року станом на 01.02.2010року в сумі 27 827,27грн. Кредитор (позивач) погоджується на розстрочку сплати відповідачем вказаного боргу упродовж трьох місяців, починаючи з квітня 2010 року по червень 2010року, по 9275,76грн. щомісячно.

Згідно із п.2 мирової угоди, боржник (відповідач) зобов’язується сплачувати розстрочену заборгованість відповідно до укладеного з кредитором (позивачем) договору №1 про розтермінування заборгованості за спожиту теплову енергію від 06.04.2010року.

Відповідно до п.3 мирової угоди кредитор (позивач) відмовляється від нарахованих у даній справі пені, втрат від інфляції та 3% річних.

Мирова угода підписана керівниками позивача і відповідача та скріплена печатками двох сторін.

В силу ст.78 ГПК України, умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем і відповідачем чи обома сторонами. Про затвердження мирової угоди сторін суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Згідно із п.7 ч.1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що мирову угоду від 14.04.2010року у справі №24/39, укладену сторонами, належить затвердити, як таку, що не суперечить закону та не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, провадження у справі припинити.

До затвердження мирової угоди, судом роз’яснено сторонам наслідки припинення провадження у справі, встановлені ст. 80 ГПК України а саме: повторне звернення до господарського суду зі спору між тими сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, не допускається.

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 22, 29,33, 34, 36, 49, 78, п.7 ч.1 ст.80, ст. 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.          Мирову угоду від 14.04.2010р. у справі №24/39, укладену Львівським комунальним підприємством „Залізничнетеплоенерго”, ідентифікаційний код 20784943, адреса: 79054, м.Львів, вул.С.Петлюри,4а, та Дочірнім підприємством „Тур” Відкритого акціонерного товариства „Львівський завод автонавантажувач”, ідентифікаційний код 25548101, юридична адреса: 79069, м. Львів, вул.Шевченка,321, фактична адреса: 79069, м.Львів, вул.Шевченка,392а, затвердити.

2.          Дочірньому підприємству „Тур” Відкритого акціонерного товариства „Львівський завод автонавантажувач”, ідентифікаційний код 25548101, юридична адреса: 79069, м.Львів, вул.Шевченка,321, фактична адреса: 79069, м. Львів, вул.Шевченка,392а, сплатити на користь Львівського комунального підприємства „Залізничнетеплоенерго”, ідентифікаційний код 20784943, адреса: 79054, м. Львів, вул.С.Петлюри,4а, заборгованість в сумі 27 827,27грн., в наступні строки:

- в квітні 2010р.( до 01.05.2010р.) - 9275,76грн.;

-в травні 2010р.( до 01.06.2010р.) - 9275,76грн.;

- в червні 2010р. (до 01.07.2010р.) - 9275,75грн.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства „Тур” Відкритого акціонерного товариства „Львівський завод автонавантажувач”, ідентифікаційний код 25548101, юридична адреса: 79069, м.Львів, вул.Шевченка,321, фактична адреса: 79069, м.Львів, вул.Шевченка,392а, в доход державного бюджету 278,27грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

4. Провадження у справі припинити.

Суддя